Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 554/10478/15-к
ВИРОК
Іменем України
Дата документу 16.03.2016
16 березня 2016 року
Октябрський районний суд м.Полтави в складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурорів- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтава кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Красноармійськ, Донецької області, українця, громадянина України, з вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Управлінська житлова компанія», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_7 , займаючи посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, наділеною, згідно Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (у редакції від 11.06.2009) владними повноваженнями, діючи всупереч інтересам служби, умисно не виконав судове рішення, яке набрало законної сили, за наступних обставин.
Наказом начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області від 08.01.2008 № 02/7 ОСОБА_7 призначено на посаду державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ. Наказом начальника Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Полтавській області від 15.09.2009 № 200/7 ОСОБА_7 переведено на посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ.
Відповідно до ст. 2 Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідальних управлінь юстиції.
Згідно ст. 5 Закону, державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Державний виконавець має право роз`яснювати сторонам їхні права і обов`язки, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, тобто здійснює функції представника влади та є службовою особою, наділеною владними повноваженнями.
Старшим державним виконавцем Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ ОСОБА_7 27.07.2009 відкрито виконавче провадження № 13909899 про накладення арешту на майно Кредитної спілки «Перше кредитне товариство» (код ЄДРПОУ 23212644), що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 27/24, згідно ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 24.03.2009 у справі № 2-2743/09.
З метою звернення стягнення на майно боржника, 06.08.2009 ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання ухвали суду. При цьому державний виконавець посилався на те, що 31.07.2009 при виході за адресою місця знаходження майна, зазначеного в ухвалі, провести опис та арешт майна не виявилося можливим, оскільки представники боржника відмовилися прийняти майно на відповідальне зберігання. У зверненні до суду ОСОБА_7 просив змінити спосіб і порядок виконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави у справі № 2-2743/09 від 24.03.2009 про накладення арешту на майно Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», шляхом його вилучення та передачі майна боржника на відповідальне зберігання іншій особі.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 02.11.2009 змінено спосіб і порядок накладення арешту, визначивши обов`язок державного виконавця вилучити та передати майно боржника на відповідальне зберігання ОСОБА_5 . Ухвала набрала законної сили 07.11.2009.
У подальшому ОСОБА_7 , будучи обізнаним про суть ухвали Октябрського районного cyду м. Полтави від 02.11.2009, достовірно знаючи про обов`язок передати арештоване майно на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_5 , яка не заперечувала проти цього, 19.11.2009 діючи у межах службових повноважень державного виконавця, у присутності понятих та стягувача ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , склав акт опису та арешту майна Кредитної спілки «Перше кредитне товариство», яким арештовано: вісім комп`ютерних системних блоків із комплектуючими (ПО-1/42, ПО-1/9, ПО-1/46, П0-1/50, ПО-1/68, ПО-1/41, ПО- 1/38, № 6617), вісім комп`ютерних моніторів, МФУ копір-принтер «Samsyng SCX-4100», два МФУ копіри-принтери «Samsyng SCX-4321», МФУ копір- принтер «Samsyng SCX-4200», факс «Panasonic KX-FT 932», чотири телефонні апарати «Panasonic КХ-Т52360 RUB», рахівниця банкнот «LD 60А», три касові стійки коричневого кольору, сейф чорного кольору.
При цьому ОСОБА_8 , діючи умисно, всупереч інтересам служби та ухвалі Октябрського районного суду м. Полтави від 02.11.2009, передав описане майно на відповідальне зберігання не стягувачу ОСОБА_5 , а ОСОБА_9 - керівникові Полтавської філії Кредитної спілки «Перше кредитне товариство».
У подальшому, всупереч вимогам ст. 55 Закону, умисно, з метою приховання факту невиконання рішення суду, 20.11.2009 ОСОБА_7 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 37 Закону у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом.
Таким чином, ОСОБА_7 , займаючи посаду старшого державного виконавця Октябрського відділу державної виконавчої служби Полтавського МУЮ, здійснюючи функції представника влади, будучи службовою особою, наділеною владними повноваженнями, умисно не виконав ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02.11.2009, яка набрала законної сили, та не передав описане актом опису й арешту майно стягувачу ОСОБА_5 .
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.2 ст.382 КК України, як умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, вчинене службовою особою. При цьому стороною обвинувачення не вказано редакції указаної статті.
Судом на засадах змагальності сторін, безпосередньо досліджені усі представлені докази, з яких убачається таке.
Допитаний в якості обвинуваченого, ОСОБА_7 своєї провини у вчиненні цього злочину та цивільного позову потерпілої не визнав і пояснив, що на посаді державного та старшого державного виконавця Октябрського відділу ДВС він перебував із січня 2008 року по грудень 2010 року. 19.11.2009 року він прибув до офісу кредитної спілки «Перше кредитне товариство» з метою опису майна на підставі ухвал Октябрського районного суду м.Полтави про арешт майна та зміну порядку і способу виконання вказаного рішення суду. Під час опису були присутні також державний виконавець ОСОБА_10 , стягувач ОСОБА_5 , представник боржника ОСОБА_9 та залучено двоє понятих. При цьому ОСОБА_5 домовилась із керівником кредитної спілки ОСОБА_9 про те, що цього дня їй видадуть частину грошових коштів по її депозитному вкладу, після чого вона відмовилась отримувати описане майно. Тому це майно було передано на схоронне зберігання представнику боржника ОСОБА_9 , який надав на це свою згоду та був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату майна. Було описано офісну оргтехніку та інші речі, про що складено акт, який був підписаний усіма учасниками та його копії вручено ОСОБА_9 і ОСОБА_5 . Таким чином, ухвалу суду про арешт майна боржника було виконано в повному обсязі, у зв`язку з чим виконавче провадження закінчено. Постанова про це перевірялась його керівництвом та прокуратурою і никим не оскаржувалась. Через 3 роки виконавче провадження було знищено у зв`язку із закінченням строків його зберігання.
Визнана судом в якості потерпілої та цивільний позивач ОСОБА_5 суду показала, що рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 24.03.2009 року із КС «Перше кредитне товариство» на її користь було стягнуто депозитний вклад. При цьому також ухвалою суду було накладено арешт на майно боржника та змінено спосіб і порядок виконання рішення суду, шляхом вилучення майна боржника та передачі їй на схоронне зберігання. 19.11.2009 року вона з чоловіком та державними виконавцями, а також іншими особами прибули до офісу КС «Перше кредитне товариство» по вул.Фрунзе м.Полтави. При цьому взяли з собою вантажний автомобіль та вантажників. Біля офісу чекали керівника ОСОБА_9 , а коли він з`явився, то запросив державних виконавців до себе. Потім звідти вийшов ОСОБА_11 і сказав, що сьогодні їх питання вирішено не буде. Пізніше він дав їй підписати акт опису і вона його підписала, копії акту їй не давали. Цього акту вона не читала, але в ньому було вказано не всі речі, які були в приміщенні спілки. Заперечила, що в цей день їй видавали якісь гроші, однак після пред`явлення судом відповідної квитанції не виключала, що таке могло бути, ствердивши, що підпис на квитанції про отримання коштів належить їй. Також зазначила, що 19.11.2009 року до появи ОСОБА_9 вона бачила як один з працівників спілки виносив з офісу 2 комп`ютери. Крім іншого, пояснила, що не просила ОСОБА_7 щоб він взяв майно на відповідальне зберігання, а навпаки заперечувала проти передачі його ОСОБА_9 . Про обставини винесення ухвали про зміну способу та порядку виконання ухвали суду щодо арешту майна боржника їй нічого не відомо, оскільки цим займався її чоловік ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_12 показав, що 19.11.2009 року він з дружиною ОСОБА_5 , державними виконавцями та іншими особами прибули до офісу КС «Перше кредитне товариство» по вул.Фрунзе м.Полтави. Спочатку довго чекали на вулиці, а коли прибув ОСОБА_9 , державні виконавці пішли до нього, після чого винесли його дружині на підпис акт опису і вона його підписала. З актом її не знайомили і він зо трьох метрів побачив, що це чистий бланк. Відеозапису події у нього не має. Також пояснив, що не бачив щоб ОСОБА_5 цього дня отримувала якісь кошти. Оригінал акту опису й арешту він отримав 19.11.2009 року в кабінеті ОСОБА_9 .
Свідок ОСОБА_13 пояснив, що є вкладником КС «Перше кредитне товариство». Зазначив, що ОСОБА_12 брав участь у проведенні мітингів проти цієї спілки. 19.11.2009 року ОСОБА_12 вранці зателефонував йому та іншим вкладникам і запросив їх до офісу спілки. Прийшовши туди, він побачив, що частина людей пішла до офісу складати акт, а інша була поблизу приміщення. Також зазначив, що не бачив щоб ОСОБА_7 виносив якесь майно з офісу. Більш детальних обставин не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_14 пояснила, що 19.11.2009 року о 10 годині вона, як вкладник, на прохання ОСОБА_12 прибула до офісу КС «Перше кредитне товариство». Там було близько 10 вкладників та стояв вантажний автомобіль. Потім в приміщення спілки зайшли державні виконавці, в тому числі ОСОБА_7 та були там близько 2 годин. ОСОБА_12 повідомив, що виконавці складають акт. Також вона бачила, як в автомобіль начальника служби охорони спілки хтось виніс коробку з документами та 2 комп`ютери. Щоб ОСОБА_7 собі щось брав не бачила. В подальшому всі розійшлись.
Свідок ОСОБА_15 пояснила, що також є вкладником КС «Перше кредитне товариство». У 2009 році вона була залучена в якості понятої для опису майна цієї спілки. Вдень пішов дощ і ОСОБА_12 сказав, що майно вивозити не будуть щоб його не зіпсувати, після чого автомобіль відпустили. Далі державний виконавець виніс пусті папери, які вона підписала. Водночас, на запитання суду відповіла, що підписувала не просто папір, а якийсь бланк, однак, що саме та яким чином там було надруковано і в якій частині тексту підписувалась не пам`ятає. Однак під час опису вона сиділа в операційній залі приміщення спілки, та при цьому працівники виконавчої служби ходили поряд і щось писали. Підтвердила, що цього дня ОСОБА_5 розмовляла з керівником спілки ОСОБА_9 та отримала з каси кошти.
Свідок ОСОБА_16 пояснила суду, що є вкладником КС «Перше кредитне товариство». 19.11.2009 року її запросили, як поняту при опису майна спілки, при цьому вона підписувала чистий бланк, після чого пішла додому, більш детальних обставин не пам`ятає.
Свідок ОСОБА_17 показала, що у 2009 році працювала економістом КС «Перше кредитне товариство». Держвиконавця ОСОБА_7 не пам`ятає, однак зазначила, що 19.11.2009 року виконавча служба описувала майно спілки, але точних обставин не пам`ятає. Матеріально-відповідальною особою був керівник спілки ОСОБА_9 . Крім іншого вказала, що у 2009 році ще частково погашалась заборгованість вкладникам за рахунок повернення кредитів.
Свідок ОСОБА_18 пояснила, що 19.11.2009 року виконавча служба проводила опис майна КС «Перше кредитне товариство», де вона працювала касиром. При цьому складався акт, де були переписані комп`ютери, інша оргтехніка та меблі. З приміщення майно не виносилось. Також зазначила, що в лютому 2010 року всю описану техніку було перевезено на другий офіс, а в подальшому переправлено до головного офісу спілки в Одесу.
Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що у 2009 році працював оператором ТРК «Лтава». Восени 2009 року біля КС «Перше кредитне товариство», на перехресті вулиць Пушкіна і Фрунзе м.Полтави він знімав сюжет про вказану спілку. При цьому було відзнято лише загальні плани приміщення спілки ззовні та інтерв`ю з ОСОБА_12 . Свідком виконавчих дій він не був, а в приміщенні спілки зйомку заборонили.
Свідок ОСОБА_20 суду показав, що з літа 2009 року по літо 2014 року він працював директором Філії № 17 ПП «Нива В Ш», яке займалось реалізацією арештованого майна. Про будь-які протиправні дії ОСОБА_7 йому не відомо. Чи приймалось арештоване майно КС «Перше кредитне товариство» на реалізацію чи зберігання не пам`ятає, документи про це зараз не збереглися, бо строк їх зберігання витік.
Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що наприкінці 2009 року в офісі КС «Перше кредитне товариство», де він працював керуючим, виконавчою службою проводився опис та арешт майна спілки. Описане майно за домовленістю із подружжям ОСОБА_21 було передано ОСОБА_9 на відповідальне зберігання. Про це складався відповідний акт, який був заповнений повністю та підписувався всіма учасниками. Копії акту було видано йому та ОСОБА_21 . Зазначив, що у разі передачі майна ОСОБА_21 спілка припинила б діяльність та існування. Також вказав, що в день опису майна ОСОБА_5 напевне отримала гроші по своєму вкладу.
Свідок ОСОБА_22 , який працює в КС «Перше кредитне товариство» у м.Одеса суду показав, що обставини виконання ухвали Октябрського районного суду м.Полтави про арешт майна Полтавського відділення спілки та зміну способу і порядку виконання йому не відомі. Зазначив, що в головному офісі спілки наразі зберігаються касові документи Полтавського відділення, в тому числі щодо виплати заборгованості ОСОБА_5 , які підготовлені для суду. Також вказав, що на даний час триває процедура ліквідації кредитної спілки і мається реєстр стягувачів, вимоги яких будуть задовольнятися в порядку черговості.
Із адресованої суду письмової заяви ОСОБА_23 убачається, що він є головою комітету кредиторів КС «Перше кредитне товариство» і під час досудового розслідування він не допитувався. Також зазначив, що обвинуваченого ОСОБА_7 він не знає (т.2 а.с. 162).
Свідок ОСОБА_10 суду показав що із жовтня 2008 року по серпень 2010 року працював на посаді державного виконавця Октябрського ВДВС Полтавського МУЮ. У 2009 році на виконання надійшла ухвала Октябрського районного суду м.Полтави про арешт майна КС «Перше кредитне товариство». Після чого він увійшов до складу виконавчої групи із виконання вказаної ухвали, керівником групи був призначений ОСОБА_7 . У листопаді 2009 року він із ОСОБА_7 виїхали за юридичною адресою КС «Перше кредитне товариство», яке тоді знаходилось на перехресті вулиць Пушкіна та Фрунзе м.Полтави. Там у присутності понятих, а також сторін виконавчого провадження, зокрема стягувача ОСОБА_5 та представника боржника директора кредитної спілки було проведено опис майна спілки, в тому числі оргтехніки, системних блоків, сейфу. Усі описані речі були одразу внесені до акту опису й арешту, після чого він був оголошений учасникам. В подальшому описані речі були передані на зберігання представнику боржника, а не стягувачу з поважних причин, які вказані безпосередньо в самому акті. Копії акту були вручені представнику боржника та стягувачу.Чи заявлялись якісь клопотання не пам`ятає. Вважає, що всі проведені дії були в межах закону.
Дослідженням документальних доказів, наданих стороною обвинувачення, з`ясовано наступне.
Так, ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 24.03.2009 року, з метою забезпечення позову ОСОБА_5 , на майно Крединої спілки «Перше кредитне товариство», за адресою: м.Полтава, вул. Фрунзе 27/24 накладено арешт на суму 56750 грн. Виконання ухвали доручено Октябрському ВДВС ПМУЮ. Ухвалу звернуто до негайного виконання (т.1 а.с. 189).
Рішенням Октябрського районного суду м.Полтави від 29.04.2009 року із КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_5 стягнуто вклад в сумі 50800 грн. з урахуванням відсотків за весь строк користування вкладом відповідно договору (т.1 а.с.198-199).
Вказане рішення набрало законної сили 22.10.2009 року згідно ухвали Апеляційного суду Полтавської області про повернення апеляційної скарги (т.1 а.с.216).
02.11.2009 року ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави за поданням старшого державого виконався Октябрського ВДВС ОСОБА_7 змінено спосіб і порядок виконання ухвали Октярського районного суду м.Полтави у справі № 2-2743/09 від 24.03.2009 року про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», шляхом вилучення та передачі майна боржника на відповідальне зберігання « ОСОБА_5 », тоді як прізвище стягувача « ОСОБА_21 ».
Виправлення описки в цю ухвалу щодо прізвища стягувача не здійснювалось, без чого її правомірне виконання взагалі не видається за можливе.
Підставою ж винесення даної ухвали стала відмова представників боржника в подальшому прийняти майно на відповідальне зберігання.
Водночас, ця ухвала в резолютивній частині не містить зобов`язання щодо її обов`язкового виконання виконавчою службою та не скасувала арешт майна боржника, а відтак, з урахуванням дискреційних повноважень виконавчої служби, вона лише розширила межі можливої подальшої поведінки державного виконавця, виходячи із його правомочностей та конкретних обставин справи (т.1 а.с.223).
Викладене кореспондується із вимогами ст.ст.50, 55, 59 Закону України N 606-XIV (606-14) «Про виконавче провадження», відповідно якої встановлено виключне право державного виконавця проводити опис та арешт майна боржника, призначати зберігача майна, яким як правило є саме боржник, та положеннями п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», із якої вбачається, що суд не вправі зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом N 606-XIV (606-14) можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.
Крім іншого, на виконання ухвали від 02.11.2009 року виконавче провадження не відкривалось, оскільки вона, виходячи з положень ч.3 ст.210 ЦПК України, не відповідала вимогам до виконавчого документу.
15.06.2015 року у ОСОБА_5 та ОСОБА_12 вилучено акт опису й арешту майна, згідно з яким 19.11.2009 року із 12.30 год. до 13.20 год. у м.Полтава по вул.Фрунзе 27/24 державним виконавцем Октябрського ВДВС ОСОБА_7 при примусовому виконанні ухвали №2-2743/09, виданої 24.03.2009 року Октябрським районним судом м.Полтави про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», в присутності понятих: ОСОБА_24 та ОСОБА_16 , за участю: державного виконавця ОСОБА_10 та стягувача ОСОБА_5 описано майна, що належить боржнику, а саме: вісім комп`ютерних системних блоків із комплектуючими (ПО-1/42, ПО-1/9, ПО-1/46, П0-1/50, ПО-1/68, ПО-1/41, ПО- 1/38, № 6617), вісім комп`ютерних моніторів, МФУ копір-принтер «Samsung SCX-4100», два МФУ копіри-принтери «Samsung SCX-4321», МФУ копір-принтер «Samsung SCX-4200», факс «Panasonic KX-FT 932», чотири телефонні апарати «Panasonic КХ-Т52360 RUB», рахівниця банкнот «LD 60А», три касові стійки коричневого кольору, сейф чорного кольору. На описане майно накладено арешт і встановлено заборону відчужувати в будь-який спосіб.
Указане описане майно прийняв на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за розтрату, відчуження приховування чи підміну описаного майна.
Також мається відмітка про те, що в ході проведення опису стягувач відмовилась від передачі їй на зберігання майна та запропонувала передати його боржнику.
Далі маються підписи усіх учасників виконавчої дії із роз`ясненням права їх оскарження. Зауваження до акту відсутні та є підпис про отримання його копій ОСОБА_5 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.145-150).
При цьому матеріали справи не містять жодних відомостей щодо відомчого або судового оскарження дій ОСОБА_7 з боку ОСОБА_5 під час вчинення ним виконавчих дій 19.11.2009 року, а також доказів наявності в приміщенні спілки на цей час іншого майна, ніж те, яке було вказано в акті опису й арешту.
Відповідно інформації №26135 від 03.06.2015 року Октябрського ВДВС Полтавського міського управління юстиції, у відділі перебувало виконавче провадження ВП № 13909899 щодо виконання ухвали №2-2743/09, від 24.03.2009 року Октябрського районного суду м. Полтави про накладення арешту на майно КС «Перше кредитне товариство», за адресою: м.Полтава, вул. Фрунзе, 27/24 на суму 56750 грн. Указане виконавче провадження було закінчено 20.11.2009 року у зв`язку з виконанням рішення суду та 28.02.2013 року знищено за перебігом терміну його зберігання (т.1 а.с.128-130).
Відкриття указаного виконавчого провадження, його закриття та знищення також підтверджується відповідними копіями постанов старшого державного виконавця ОСОБА_7 і комісійним актом вилучення виконавчих проваджень для знищення від 28.02.2013 року ( т.1 а.с.131-140).
За інформацією начальника ВДВС ГУЮ в Одеській області від 22.11.2010 року, в провадження перебуває зведене виконавче провадження про стягнення із КС «Перше кредитне товариство» 26514 486,04 грн., в тому числі серед інших і стягувача ОСОБА_5 (т.1 а.с.228).
Постановою старшого державного виконавця ГУЮ в Одеській області від 30.12.2010 року виконавчий лист № 2-2743/09 виданий 27.07.2010 року Октябрським районним судом м.Полтави про стягнення з КС «Перше кредитне товариство» на користь ОСОБА_5 50800 грн. повернуто стягувачу, як частково виконане. Залишок боргу складає 48074, 64 грн.(т.1 а.с.229).
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 10.03.2011 року, в задоволенні скарги ОСОБА_5 на вказану постанову державного виконавця від 30.12.2010 року відмовлено за безпідставністю (т.1 а.с.233).
Суд зазначає, що частиною 2 ст.382 КК України передбачено кримінальну відповідальність за умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню, вчинене службовою особою.
Із об`єктивної сторони, невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання.
При цьому зі змісту ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту обвинувального акту, ОСОБА_7 фактично ставиться у провину умисне невиконання ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 02.11.2009 про зміну способу та порядку виконання ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 24.03.2009 року про накладення арешту на майно, шляхом передачі майна стягувачу « ОСОБА_5 »
Достовірність показань обвинуваченого ОСОБА_7 про відмову потерпілої ОСОБА_5 від отримання на відповідальне зберігання арештованого майна КС «Перше кредитне товариство» у зв`язку з отриманням частини коштів по депозитному договору та дощовою погодою, окрім акту опису, від 19.11.2009 року, знайшли своє документальне підтвердження.
Так, згідно видаткового касового ордеру, 19.11.2009 року ОСОБА_5 з каси КС «Перше кредитне товариство» видано 2490 грн. в якості сплати відсотків згідно депозитного договору від 05.07.2008 року (т.2 а.с.227-228).
Постановою старшого державного виконавця ГУЮ в Одеській області від 30.12.2010 року встановлено залишок боргу КС «Перше кредитне товариство» перед ОСОБА_5 48074, 64 грн., тоді як спершу він був 50800 грн. (т.1 а.с.229).
Із довідки Полтавського обласного центру з гідрометеорології №33-03-23/299 від 05.10.2015 року вбачається, що протягом доби 19.11.2009 року в місті Полтава відмічалась хмарна погода, вдень часом дощ (т.1 а.с. 79).
Водночас, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_15 підтвердили отримання ОСОБА_5 19.11.2009 року грошей з каси спілки. При чому остання також стверджувала, що цього дня йшов дощ.
Крім іншого, матеріали справи не містять жодних документальних даних щодо можливості ОСОБА_5 здійснити транспортування та схоронне зберігання арештованого майна КС «Перше кредитне товариство», яким могли бути відомості про наявність відповідних охоронюваних приміщень, договорів, листування, тощо.
Також суд бере до уваги, що станом на 19.11.2009 року КС «Перше кредитне товариство» здійснювало свою статутну діяльність за юридичною адресою, у зв`язку з чим, з огляду на специфіку арештованого майна - офісної оргтехніки та сейфу, його вилучення дочасно припинило би діяльність спілки.
При цьому суд зважає на позицію Верховного Суду України, викладену в його Постанові Пленуму № 9 від 22.12.2006 року (п.4), про те, що вирішуючи питання про забезпечення позову слід брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватись та розпоряджатись власним майном іноді призводить до неповоротних наслідків.
Водночас, як свідчить акт опису від 19.11.2009 року, повноважний представник боржника КС «Перше кредитне товариство» ОСОБА_9 погодився отримати на відповідальне зберігання арештоване майно спілки та був попереджений про кримінальну відповідальність за вчинення із цим майном протиправних дій.
Викладене вказує на те, що державний виконавець ОСОБА_7 при опису й арешті майна КС «Перше кредитне товариство» 19.11.2009 року діяв на виконання ухвали Октябрського районного суду м.Полтави від 24.03.2009 року про накладення арешту на майно вказаної спілки, у межах наданих йому чинним законодавством повноважень.
При цьому спосіб своїх дій в частині визначення зберігача майна він правомірно визначив виходячи зі своїх дискреційних правомочностей, з урахуванням конкретних обставин, зокрема зважаючи на згоду повноважного представника боржника ОСОБА_9 зберігати майно та відмову стягувача ОСОБА_5 від його отримання (прізвище якої в ухвалі суду від 02.11.2009 року вказано невірно «Лебідь»).
Крім іншого, з показань обвинуваченого ОСОБА_7 , які ніким з учасників процесу не спростовані, потерпіла ОСОБА_5 у подальшому - 03.02.2011 року отримала в рахунок стягнення заборгованості від реалізації вказаного арештованого майна спілки 3966 грн. 32 коп. та укладала зі спілкою мирову угоду.
Оцінюючи достовірність показань свідків ОСОБА_15 , 1941 року народження, ОСОБА_16 та ОСОБА_12 , 1951 року народження про підписання пустих бланків акту опису й арешту майна КС «Перше кредитне товариство», суд приймає до уваги, що вони в своїх показаннях на досудовому слідстві не вказували про це, а навпаки стверджували свою присутність при опису майна, вказуючи навіть назви усіх описаних предметів (т.2 а.с.173-210). Крім іншого, у справі мається заповнена та підписана усіма учасниками копія акту опису вказаного майна (суворої звітності серії АК №145106, виконана з оригіналу серії АА №306681), вилучена у ОСОБА_12 , який пояснив, що він отримав її в приміщенні КС «Перше кредитне товариство» саме 19.11.2009 року, тобто в день опису. Тому показання указаних свідків в цій частині не приймаються до уваги судом в якості достовірних доказів.
Водночас, суд зазначає, що підроблення зазначеного акту ОСОБА_7 у провину не ставиться та ознак його підроблення вочевидь не вбачається.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зі змісту ч.ч.1,2 ст.17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ч.3,1 ст.373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Водночас, виправдувальний вирок може бути постановлений у разі, якщо не доведено, що: кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час досудового розслідування не було встановлено, а прокурором в ході розгляду справи не наведено суду доказів, які б забезпечували надійне, повне та достовірне встановлення всіх обставин, що входять до предмету доказування щодо обвинувачення ОСОБА_7 , тому його слід визнати невинуватим та виправдати, оскільки не доведено, що в його діянні є склад злочину, передбаченого ч.2 ст.382 КК України, як у поточній, так і попередній редакції цієї норми.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення із ОСОБА_7 60 960 грн. матеріальної шкоди та 20 000 грн. моральної шкоди, відповідно до вимог ч.3 ст.129 КПК України, підлягає залишенню без розгляду (т.1 а.с.15).
Долю речового доказу необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України (т.2 а.с.116-117).
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
У Х В А Л И В :
ОСОБА_6 визнати невинуватим та виправдати за відсутності в його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 - залишити без розгляду.
Речовий доказ: акт опису і арешту майна від 19.11.2009 року зберігати при справі.
Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 30 днів із дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1
