ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
14 травня 2018 року 11:51 № 826/17676/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Бугайова О.Ю., Банніков О.В., від відповідачів - Сокол Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Державного підприємства «Завод 410 ЦА»
до
1. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби; 2. Державної фіскальної служби України
про
визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державне підприємство «Завод 410 ЦА» (далі - позивач/ ДП «Завод 410 ЦА») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників Державної фіскальної служби (далі - відповідач-1/ Офіс ВПП ДФС), Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-2/ ДФС України), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії Офісу ВП ДФС щодо відображення в інформаційній системі органів ДФС зобов'язання щодо сплати частини чистого прибутку у якості податкового боргу ДП «Завод 410 ЦА»;
- зобов'язати Офіс ВПП ДФС внести зміни до інформаційної системи органів ДФС щодо ДП «Завод 410 ЦА» шляхом видалення запису про наявність податкового боргу та права на застосування податкової застави;
- зобов'язати ДФС України внести зміни до алгоритмів відображення первинних показників Звітних документів, що мають відображатись у ІКП «Державного підприємства «Завод 410 ЦА» у інформаційній системі органів ДФС для виключення можливості автоматичного відображення зобов'язання зі сплати частини чистого прибутку державного підприємства у якості податкового боргу.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що віднесення відповідачами зобов'язань ДП «Завод 410 ЦА» зі сплати чистого прибутку до податкового боргу та внесення відповідного запису про наявність податкового боргу до інформаційної системи в інтегровану картку платника виходять за межі компетенції відповідачів та порушують норми чинного законодавства.
При цьому позивач стверджує, що поширення інформації про ніби-то наявність у позивача податкового боргу є поширенням недостовірної інформації щодо позивача, яке негативно впливає на його ділову репутацію.
Відповідач-1 та відповідач-2 проти позову заперечували з огляду на те, що за позивачем обліковується заборгованість по платежу частина чистого прибутку господарських організацій, що відповідно відображено в інтегрованій картці платника ДП «Завод 410 ЦА», зазначивши, що електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», на який посилається позивач, не входить до інформаційних систем ДФС.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ВСТАНОВИВ :
Державне підприємство «Завод 410 ЦА» є суб'єктом господарювання, заснованим на державній формі власності та перебуває на податковому обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби.
Відповідно до довідки Офісу ВПП ДФС від 21.12.2017 №66207/10/28-10-17-01-23, станом на 21 грудня 2017 року за Державним підприємством «Завод 410 ЦА» не має заборгованості із сплати податків, зборів, платежів.
Згідно Інтегрованої картки платника за ДП «Завод 410 ЦА» обліковується борг зі сплати частини прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучається до бюджету в розмірі 54676831 грн.
Поряд з цим, на сайті Державної фіскальної служби України, відповідно до сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» міститься інформація стосовно ДП «Завод 410 ЦА», а саме: «станом на 17.12.2017 платник податків має податковий борг та відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України у органів податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника».
Вважаючи вказану інформацію такою, що не відповідає дійсності, а дії відповідачів щодо внесення заборгованості по сплаті частини чистого прибутку позивача до податкового боргу протиправними та такими, що порушують права та законні інтереси позивача, Державне підприємства «Завод 410 ЦА» звернулось з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Положеннями пункту 17 частини 2 статті 29 Бюджетного кодексу України визначено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України належить частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність.
Порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 (далі - Порядок № 138).
Згідно пункту 1 Порядку №138, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями (крім державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Украерорух» відповідно до Закону України "Про приєднання України до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів" (1341-15), а також державних підприємств "Міжнародний державний центр "Артек" і "Український дитячий центр "Молода гвардія") до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, у розмірі: 30 відсотків - державними підприємствами, що є суб'єктами природних монополій, та державними підприємствами, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень; 15 відсотків - іншими державними унітарними підприємствами.
Пунктами 2, 3 Порядку №138 визначено, що частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, визначається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями відповідно до форми розрахунку, встановленої Державною податковою службою, та зазначається у декларації з податку на прибуток підприємства.
Форму Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2011 року №285 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31 травня 2011 року №643/19381.
Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) разом з фінансовою звітністю, складеною відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, подається державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до органів державної податкової служби у строк, передбачений для подання декларації з податку на прибуток підприємств.
Частина чистого прибутку (доходу) сплачується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності за відповідний період у строк, встановлений для сплати податку на прибуток підприємств.
Тобто, частина чистого прибутку визначається за результатами фінансово-господарської діяльності, розраховується за правилами бухгалтерського обліку та формою розрахунку, встановленої Державною податковою службою.
Таким чином, порядок сплати частини чистого прибутку (доходу) встановлюється Кабінетом Міністрів України, а форма розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до бюджетів за результатами щоквартальної діяльності, встановлюється ДПА України.
Отже, державні унітарні підприємства та їх об'єднання визначають частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету, згідно із формою розрахунку, яка затверджена Державною податковою службою, та подають її до органу державної податкової служби, на який покладено контроль за справляння цього платежу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Разом з тим, обов'язок подавати до податкового органу відповідні розрахунки, передбачений наказом Державної податкової адміністрації України від 16 травня 2011 року №285, не поширюється на державні та комунальні підприємства, які здійснюють сплату частину прибутку до бюджету у розмірах установлених відповідними місцевими радами.
Отже, встановлений обов'язок щодо сплати частини чистого прибутку суб'єктами господарювання до бюджету не є грошовим зобов'язанням, в розумінні Податкового кодексу України.
З системного аналізу вищевказаного вбачається, що частина прибутку (доходу), що сплачується до державного бюджету підприємствами, хоча і є обов'язковим до сплати цими підприємствами, не включено до переліку загальнодержавних чи місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), визначеного статями 9 та 10 Податкового кодексу України, а тому вказаний платіж не є податковим зобов'язанням.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Згідно із статтею 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - це комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.
За правилами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Відповідно до пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 затверджений Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №422).
Згідно з п.2 Розділу І Порядку №422 терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку №422 зазначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
З матеріалів справи вбачається, що і не заперечується позивачем, що станом на 23.01.2018 і ІКП ДП «Завод 410 ДА» по платежу прибутку (доходу) господарських операцій, що сплачуються до бюджету відповідно до закону обліковується заборгованість в розмірі 54379160,29.
Водночас, згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про управління об'єктами державної власності» контроль за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності здійснюють Кабінет Міністрів України, Фонд державного майна України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об'єктами державної власності, уповноважені органи управління, органи державної контрольно-ревізійної служби, інші контролюючі органи шляхом проведення аналізу законності та оцінки ефективності виконання суб'єктами управління визначених обов'язків відповідно до законодавства України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями» Державну податкову службу, на даний час Державну фіскальну службу України, як правонаступника, зобов'язано здійснювати контроль за повнотою і своєчасністю сплати державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), що узгоджується з вимогами податкового законодавства України та Положенням про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236.
Виходячи із системного аналізу Податкового кодексу України, Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями», Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року № 236, суд приходить до висновку, що територіальні органи Державної фіскальної служби здійснюють контроль за діяльністю об'єктів державної власності щодо повноти і своєчасності сплати податків, зборів та інших платежів, а також за дотриманням вимог чинного законодавства, в тому числі щодо повноти та своєчасності сплати до бюджету частини чистого прибутку(доходу).
Отже, оскільки розрахунок частини чистого прибутку разом з фінансовою звітністю подається до фіскальною служби та контроль за справлянням частини чистого прибутку (доходу) покладено на органи фіскальної служби, то дана інформація правомірно відображається і ІКП платника та інформаційних системах ДФС за кодом класифікації доходів бюджету 21010100 частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об'єднань), що вилучаються до бюджету відповідно до закону.
Однак, суд звертає увагу на обґрунтування порушених прав позивачем в частині інформації, що відображається на ресурсі Державної фіскальної служби «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», що доступна до контрагентів позивача, та, затвердженнями позивача, може негативно позначатись на репутації ДА «Завод 410 ЦА».
Так, як вже зазначалось, відповідно до сервісу «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» міститься інформація стосовно ДП «Завод 410 ЦА», а саме: «станом на 17.12.2017 платник податків має податковий борг та відповідно до пункту 88.2 статті 88 Податкового кодексу України у органів податкової служби виникло право податкової застави на майно такого платника»
У розумінні пп. 14.1.171 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, під податковою інформацією мається на увазі значення, визначене Законом України «Про інформацію».
Так, у відповідності до статті 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Приписами п. 35.4 статті 35 Податкового кодексу України визначено, що щомісячно на офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється: інформація щодо сплати податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами; інформація щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб'єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.
Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
На виконання вказаних положень наказом Міністерства фінансів України від 13.02.2015 №67 затверджено Порядок формування і оприлюднення інформації щодо сплати податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2015 за №223/26668 (надалі - Порядок №67).
Згідно з пунктом 2 Порядку №67, інформація щодо сплати податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформація щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, складаються на підставі інформації баз даних Державної фіскальної служби України.
Інформація щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, складається з: найменування (прізвища, імені, по батькові) суб'єкта господарювання (юридична особа або фізична особа - підприємець); коду за ЄДРПОУ; прізвища, імені, по батькові керівника суб'єкта господарювання; найменування територіального органу Державної фіскальної служби України, в якому платника податків узято на облік; прізвища, імені, по батькові керівника територіального органу Державної фіскальної служби України; загальної суми податкового боргу суб'єкта господарювання в розрізі платежів та сум: на початок періоду, погашених за період, збільшення за період, на кінець періоду (пункт 4 Порядку №67 у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Формування та оприлюднення інформації щодо сплати податків суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами, та інформації щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, здійснює Державна фіскальна служба України щомісяця не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним. Інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (пункт 5 Порядку №67).
З аналізу наведених законодавчих положень вбачається, що на Державну фіскальну службу України покладено функцію з формування та оприлюднення інформації щодо суб'єктів господарювання, які мають податковий борг, яку контролюючий орган розміщує на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.
Разом з тим, судом встановлено, що електронний податковий сервіс «Дізнайся більше про свого партнера» не є державним реєстром та не входить до інформаційних систем органів ДФС .
У свою чергу, підставою для появи інформації на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України є інформація щодо несплати ДП «Завод 410 ЦА» частини чистого прибутку.
Як зазначено вище, частина чистого прибутку не є податковим боргом у розумінні Податкового кодексу України.
Отже, враховуючи, що положення Порядку №67 передбачають розміщення інформації лише за наявності податкового боргу у платника податків, з метою належного захисту прав та інтересів позивача, використовуючи право, надане суду згідно частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом зобов'язання Державної фіскальної служби України внести зміни до алгоритмів відображення первинних показників звітних документів, які мають відображатись в загальнодоступних в мережі Інтернет сервісах щодо Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА", виключивши можливість поширення інформації щодо наявності заборгованості зі сплати частини чистого прибутку державного підприємства в якості податкового боргу.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд вважає, що вимоги про визнання протиправними дій щодо відображення в інформаційній системі органів ДФС зобов'язання щодо сплати частини чистого прибутку у якості податкового боргу та зобов'язання внести зміни до інформаційної системи органів задоволенню не підлягають з огляду на сталу практику Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постанові від 13 грудня 2016 року, згідно з якою включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи вищевикладене, керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України внести зміни до алгоритмів відображення первинних показників звітних документів, які мають відображатись в загальнодоступних в мережі Інтернет сервісах щодо Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА", виключивши можливість поширення інформації щодо наявності заборгованості зі сплати частини чистого прибутку державного підприємства в якості податкового боргу.
3. В решті позову відмовити.
4. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. відшкодувати на користь Державного підприємства "ЗАВОД 410 ЦА" за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Повний текст рішення складено 24.05.2018.
Суддя С.К. Каракашьян
