ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року

Київ

справа №734/2723/17

адміністративне провадження №К/9901/591/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г., суддів: Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

за участю секретаря судового засідання - Головко О.В.,

позивача - Мороз К.А.;

представника позивача - Гурського М.Р., Овчівнікової О.С.;

представника відповідача - Сааді Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 734/2723/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Козелець" до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Данівське" та Служба автомобільних доріг в Чернігівській області, про визнання незаконним та скасування рішення, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.10.2017 (прийняту в складі головуючого судді - Бараненко С. М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (прийняту в складі колегії суддів: головуючого - Сорочка Є.О., суддів: Земляної Г. В., Ісаєнко Ю. А.), у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Козелець" звернулося до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення 4-ї сесії 8-го скликання Козелецької селищної ради від 21.07.2017 №14-4/VIII «Про обмеження руху вантажного транспорту по вул. Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців».

В обґрунтування позову посилався на те, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення за відсутності повноважень та підстав, встановлених діючим законодавством України, а також із порушенням самої законодавчої процедури його прийняття та опублікування, окрім цього - непослідовно, необґрунтовано та непропорційно, тобто, з порушенням балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів частини громадян та суб'єктів господарювання, і цілями, на досягнення яких воно було спрямоване.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

2. Козелецький районний суд Чернігівської області постановою від 19.10.2017 позов задовольнив. Визнав незаконним та скасував рішення 4-ї сесії 8-го скликання Козелецької селищної ради від 21 липня 2017 року №14-4/VIII «Про обмеження руху вантажного транспорту по вул. Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців».

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем поза межами його компетенції.

Рішення суду також мотивоване, що оскаржуване рішення суперечить пункту 7 частині першій статті 20 Закон України від 08.09.2005, № 2862-IV "Про автомобільні дороги".

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 05.12.2017 апеляційну скаргу Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області залишив без задоволення, а постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.10.2017 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції відповідають обставинам справи. Судом першої інстанції не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечення

4. Представник Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області за довіреністю - Сааді Р. М. звернувся з касаційною скаргою до суду, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів обох інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

5. У відзиві на касаційну скаргу директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Регіон Козелець" - Мороз К. А. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області)

6. В касаційній скарзі скаржник стверджує, що житло, приватне та сімейне життя мешканців селища Козилець зазнали значної шкоди через функціонування магістральної дороги, а суди свавільно не врахували його заперечення, які стосувалися цієї проблеми, не давши відповіді на головні доводи селищної ради.

Зокрема, судами не було досліджено підстави прийняття відповідачем оскаржуваного рішення:

1. Забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, у зв'язку з рухом великовантажного транспорту;

2. Перевищення шумового рівня великої вібрації доріг, які призводять до руйнування осель громадян внаслідок руху великовантажного транспорту.

7. Відзив обґрунтований наступним:

Рішення 4-ї сесії 8-го скликання Козелецької селищної ради від 21.07.2017 №14-4/VIII «Про обмеження руху вантажного транспорту по вул. Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців» прийняте без нормативного обґрунтування щодо обмеження руху транспорту до тонн;

Окрім того вказане рішення прийнято з порушенням процедури його прийняття та поза повноваженнями, наданих законом селищним радам.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Позивач здійснює господарську діяльність з виробництва сільськогосподарської продукції на території Козелецького району. Для перевезення зібраного врожаю, за твердженням позивача, ним використовуються для проїзду автомобільні дороги загального користування державного значення: Т-25-35 (Козелець - Карпилівка-Сорокошичі); Т25-13 (Козелець-Козари-Носівка) Т-25-49 (Козелець-Данівка), ділянки яких проходять через смт. Козелець (є (суміщаються з ) вулицями названого населеного пункту, зокрема це: вулиці Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців.

9. У зв'язку з початком збирання та перевезення врожаю на склади в с. Берлози, 17.07.2017 ТОВ «Агро-Регіон Козелець» звернулося з листом до голови Козелецької об'єднаної територіальної громади Дмитренко О.Б. з клопотанням щодо надання рекомендації маршрутів, часового обмеження проїзду автомобілів з зерном по смт. Козелець.

Листом від 27.07.2017 за вих. № 03-12/609 позивачу надано відповідь про те, що на черговій 4-ї сесії 8-го скликання Козелецької селищної ради від 21.07.2017, №14-4/VIII прийнято рішення «Про обмеження руху вантажного транспорту по вул. Соборності, Незалежності, І.Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців». Тому під час перевезення врожаю ТОВ «Агро-Регіон Козелець» слід дотримуватись прийнятого рішення (т. 1 а.с. 64).

10. 21.07.2017 Козелецька селищна рада Козелецького району Чернігівської області четвертої на сесії восьмого скликання, керуючись статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», статями 3, 6, 9, 52 Закону України «Про автомобільні дороги», частиною першою статті 59, частиною першою статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні, враховуючи неодноразові звернення депутатів Козелецької селищної ради та громадян, які проживають на вищевказаних вулицях, перевищення шумового рівня, великої вібрації доріг, які призводять до руйнування осель громадян внаслідок руху великовантажного транспорту, прийняла рішення № 14-4/VIII «Про обмеження руху вантажного транспорту по вулиці Соборності, Незалежності, Івана Франка, сім'ї Розумовських, Покорського, Родини Богомольців».

Вказаним рішенням вирішила:

1.Обмежити рух вантажного транспорту повною масою більше 10 тонн на вище вказаних вулицях.

2. КП «Козелецьводоканал» встановити відповідні обмежувальні знаки на перехресті доріг вул. Соборності - вул. Промислова, вул. Соборності - вул. Магістральна, вул. Покорського - вул. Сім'ї Розумовських, вул. Незалежності - вул. Поморського та перехресті авто магістральної дороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі - вул. Родини Богомольців.

3. Звернутись до Бобровицької міської ради Чернігівської області з проханням щодо встановлення інформаційного знаку в місці кругового руху в напрямку с.Браниця про обмеження руху вантажних автомобілів повною масою більше 10 тонн через смт. Козелець Чернігівської області.

4. Виготовити проект дислокації знаків смт. Козелець з урахуванням даного рішення.

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію з питань освіти, охорони здоров'я, культури, соціального захисту населення, законності та правопорядку та з питань житлово комунального господарства, комунальної власності, будівництва, земельних відносин та питань надзвичайних ситуацій.

11. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року № ETS N 005.

12.1. Стаття 8 Право на повагу до приватного і сімейного життя

Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

13. Рішення ЄСПЛ від 21.07.2011 у справі «Гримковська проти України» (заява № 38182/03).

14. Конституція України від 28 червня 1996 року, № 254к/96-ВР

14.1. Стаття 16. Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави.

14.2. Стаття 50. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

15. Закон України від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря»

15.1. Стаття 12. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан.

Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

15.2. Стаття 13. Регулювання рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на стан атмосферного повітря.

Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання зобов'язані вживати необхідних заходів для запобігання та недопущення перевищення встановлених санітарними нормами рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на середовище життєдіяльності людини.

15.3. Стаття 17. Заходи щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря викидами транспортних та інших пересувних засобів і установок та впливу їх фізичних факторів

З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками та впливу пов'язаних з ними фізичних факторів здійснюються:

розроблення та виконання комплексу заходів щодо зниження викидів, знешкодження шкідливих речовин і зменшення фізичного впливу під час проектування, виробництва, експлуатації та ремонту транспортних та інших пересувних засобів і установок;

переведення транспортних та інших пересувних засобів і установок на менш токсичні види палива;

раціональне планування та забудова населених пунктів з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів;

виведення з густонаселених житлових кварталів за межі міста транспортних підприємств, вантажного транзитного автомобільного транспорту;

обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших транспортних засобів та установок у селбищні, курортні, лікувально-оздоровчі, рекреаційні та природно-заповідні зони, місця масового відпочинку та туризму;

поліпшення стану утримання транспортних шляхів і вуличного покриття;

впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху;

удосконалення технологій транспортування і зберігання палива, забезпечення постійного контролю за якістю палива на нафтопереробних підприємствах та автозаправних станціях;

впровадження та вдосконалення діяльності контрольно-регулювальних і діагностичних пунктів та комплексних систем перевірки нормативів екологічної безпеки транспортних та інших пересувних засобів і установок.

Проектування, виробництво та експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах яких перевищує нормативи або рівні впливу фізичних факторів, забороняються.

15.4. Стаття 21. Відвернення і зниження шуму

З метою відвернення, зниження і досягнення безпечних рівнів виробничих та інших шумів повинні забезпечуватися:

удосконалення конструкцій транспортних та інших пересувних засобів і установок та умов їх експлуатації, а також утримання в належному стані залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличного покриття;

розміщення підприємств, транспортних магістралей, аеродромів та інших об'єктів з джерелами шуму під час планування і забудови населених пунктів відповідно до встановлених законодавством санітарно-гігієнічних вимог, будівельних норм та карт шуму;

організаційні заходи для відвернення і зниження виробничих, комунальних, побутових і транспортних шумів, включаючи запровадження раціональних схем і режимів руху транспорту та інших пересувних засобів і установок у межах населених пунктів.

16. Закон України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 № 4004-XII

16.1. Стаття 24. Захист населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів зобов'язані:

здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами;

забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих площадках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами;

вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об'єкти):

1) жилих будинків і прибудинкових територіях;

2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури;

3) готелів і гуртожитків;

4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу;

5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди;

6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків.

Шум на захищених об'єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повинен перевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

17. Державні будівельні норми України, ДБН В.2.3-4-2000 (від 2000 року), затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України

17.1. При проектуванні нових та реконструкції існуючих автомобільних доріг державного значення їх траси прокладають, як правило, в обхід існуючих населених пунктів.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Щодо доводів касаційної скарги про відсутність у ради повноважень на прийняття оскаржуваного рішення.

19. Суди першої та апеляційної інстанцій, відповідно до листа Служби автомобільних доріг України Державного агентства автомобільні дороги України від 12.09.2017, № 01-06/1951/05 встановили, що на території Козелецької селищної ради знаходяться наступні територіальні автомобільні дороги державного значення загального користування: Т-25-13, Т-25-28, Т-25-35, Т-25-49. При цьому через населені пункти с. Гламазди, с. Часнівці, с. Данилівка проходить територіальна автомобільна дорога державного значення загального користування Т-25-49, через населений пункт с. Лихолітки проходить територіальна автомобільна дорога державного значення загального користування Т-25-13.

Такий висновок відповідає Переліку автомобільних доріг загального користування державного значення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015, № 712 "Про затвердження переліку автомобільних доріг загального користування державного значення", яка прийнята відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України від 08.09.2005, № 2862-IV "Про автомобільні дороги", тобто, перелік доріг державного значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та інших населених пунктів і фінансуються з державного бюджету, затверджує Кабінет Міністрів України один раз на три роки.

До основних обов'язків органу державного управління автомобільними дорогами загального користування, які визначені у статті 11 Закону України від 08.09.2005, № 2862-IV "Про автомобільні дороги" належать, зокрема: розробка та реалізація заходів з безпеки дорожнього руху; забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів з нормативними технічними характеристиками і навантаженнями.

Водночас, відповідно до статті 17 Закону України від 08.09.2005, № 2862-IV "Про автомобільні дороги" та Розділу III. "Вулиці і дороги міста та інших населених пунктів" органи місцевого самоврядування здійснюють управління функціонування та розвитку вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, у віданні яких вони знаходяться.

Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Разом з тим колегія суддів зазначає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Держава має дотримуватися мінімальних гарантії, спрямованих на забезпечення справедливого балансу між інтересами перевізника та інтересами суспільства, відповідно до статей 16 і 50 Конституції України, положень Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII та Закону України від 16.10.1992 № 2707-XII «Про охорону атмосферного повітря».

Такий висновок колегії суддів відповідає практиці ЄСПЛ, зроблений у рішенні від 21.07.2011 у справі «Гримковська проти України», остаточним стало 21.10.2011 (заява № 38182/03).

У цьому рішенні ЄСПЛ, посилаючись на Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, ЕСЕ/СЕР/43, яка була прийнята від 25.06.1998 Європейською економічною комісією ООН і набрала чинності 30.10.2001, встановив порушення ст. 8 Конвенції у зв'язку з недотриманням справедливого балансу між інтересами заявниці та інтересами суспільства.

Держава не змогла довести, що до використання дороги по вулиці Ч. в якості автомагістралі було здійснено адекватне екологічне дослідження наслідків такого використання та в подальшому було здійснено належну екологічну політику.

Окрім того колегією суддів враховано рекомендації 1614 (2003) про навколишнє середовище та права людини, прийняті 27.06.2003 Парламентською асамблеєю Ради Європи, у яких вказано:

забезпечити належний захист життя, здоров'я, сімейного та приватного життя, фізичної недоторканості і приватної власності осіб відповідно до статей 2, 3 та 8 Європейської конвенції про права людини та статті 1 Додаткового протоколу до неї, також звертаючи особливу увагу на необхідність охорони навколишнього середовища;

визнати в національному законодавстві, бажано на конституційному рівні, право людини на здоров'я, життєздатне та належне навколишнє середовище, що включає об'єктивний обов'язок держав захищати навколишнє середовище;

гарантувати процесуальні права осіб на доступ до інформації, участі громадськості у прийнятті рішень і доступ до правосуддя з питань охорони навколишнього середовища, передбачених Орхуською Конвенцією.

Беручи до уваги практику ЄСПЛ, колегія суддів вважає, що без з'ясування викладених вище обставин правильний розгляд цієї справи по суті є неможливим, оскільки питання захист життя, здоров'я, сімейного та приватного життя, фізичної недоторканості і приватної власності осіб є вкрай важливим, гарантії яких закріплені у конституції України, де людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Між тим як вбачається зі змісту судових рішень та матеріалів справи, розглядаючи справу по суті, суди обох інстанцій залишили поза увагою питання безпеки пов'язані з негативним впливом від дороги на мешканців вулиці, вздовж якої здійснювався рух вантажного транспорту.

Отже, всупереч вимогам статті 7 КАС України, в редакції до 15.12.2018, суди порушили принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі, не з'ясувавши які саме звернення до селищної ради стали підставою прийняття такого рішення.

Окрім того в порушення частини четвертої статті 11 КАС України, в редакції до 15.12.2018, суди не вжили передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі не з'ясували чи були проведені екологічні дослідження тощо стосовно використання дороги по селищу Козилець вантажним транспортом та їх наслідки для населення.

Згідно з статтею 159 КАС України, в редакції до 15.12.2018, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Відповідно до цих статей КАС України ухвала/постанова складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення, в яких має бути відображено щодо кожної заявленої вимоги позивача.

У судовому рішенні має міститись пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

Таким чином колегія суддів вважає, що судами обох інстанцій порушений процесуальний закон.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. За правилами частини 2 статті 353 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Зважаючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції не ґрунтується на повно і всебічно встановлених обставинах справи, їх належній правовій оцінці, а суд касаційної інстанції в силу приписів статті 341 КАС України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Козелецької селищної ради Козелецького району Чернігівської області - задовольнити частково.

2. Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 19.10.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 у цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

__________________

__________________

__________________

Т.Г. Стрелець

О.В. Білоус

І.Л. Желтобрюх,

Судді Верховного Суду