Справа № 442/4791/17 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.
Провадження № 22-ц/783/6958/17 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.
Категорія: 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого - судді: Шеремети Н.О.
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.
секретаря: Цапа П.М.
з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника ПП «Стоматологічний центр» Чирика А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Стоматологічний центр» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась з позовом до Приватного підприємства «Стоматологічний центр» в особі головного лікаря, керівника Приватного підприємства «Стоматологічний центр» - Ілик Олени Романівни про зобов'язання надати наступну медичну інформацію та документи: завірену належним чином копію картки стоматологічного хворого ОСОБА_2 з додатками (результатами всіх аналізів); прізвище ім'я по батькові лікаря, який лікував ОСОБА_2, його кваліфікаційну категорію; завірену належним чином копію акту виконаних робіт на лікування ОСОБА_2; завірену належним чином копію письмової угоди і гарантії на надані ОСОБА_2 послуги; завірену належним чином копію сертифіката якості на встановлені ОСОБА_2 імплантати; завірені копії квитанцій про оплату ОСОБА_2 за виконані роботи.
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_2 задоволено, зобов'язано приватне підприємство «Стоматологічний центр» в особі головного лікаря, керівника приватного підприємства «Стоматологічний центр» - Ілик Олени Романівни надати ОСОБА_3, який діє на підставі договору від імені ОСОБА_2 наступну медичну інформацію та документи:
- завірену належним чином копію картки стоматологічного хворого ОСОБА_2 з додатками (результатами всіх аналізів);
- прізвище ім'я по батькові лікаря, який лікував ОСОБА_2, його кваліфікаційну категорію;
- завірену належним чином копію акту виконаних робіт на лікування ОСОБА_2;
- завірену належним чином копію письмової угоди і гарантії на надані ОСОБА_2 послуги;
- завірену належним чином копію сертифіката якості на встановлені ОСОБА_2 імплантати;
- завірені копії квитанцій про оплату ОСОБА_2 за виконані роботи.
Стягнуто з Приватного підприємства «Стоматологічний центр» в особі головного лікаря, керівника приватного підприємства «Стоматологічний центр» Ілик Олени Романівни на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 640,00 гривень.
Рішення судув апеляційному порядку оскаржило ПП «Стоматологічний центр».,вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що чинне законодавство не передбачає надання лікарем чи медичним закладом медичної інформації про пацієнта представнику за договором, а саме, адвокату, а передбачає можливість надання такої самому пацієнту та у деяких випадках законному представнику. Позивачка ОСОБА_2 не зверталася до ПП "Стоматологічний центр" з належно оформленим запитом чи заявою про отримання медичної інформації та копій документів, перелік яких зазначений в позовних вимогах позовної заяви по даній справі. Звертає увагу на те, що в заяві від 03.04.2017 року позивачка просила надати лише оригінал медичної картки стоматологічного хворого, яка була заведена на її лікування та відшкодувати завдані збитки. Проте, вказані вимоги не могли бути задоволені у зв'язку з тим, що згідно вимог чинного законодавства (п.п. 19, 20 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №043/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 року №110), оригінал медичної картки форми № 043/о стоматологічного хворого повинен зберігатись в реєстратурі закладу охорони здоров'я протягом 5-ти років. Крім цього, відповідно до ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачено надання медичної інформації тільки самим пацієнтам та законним представникам пацієнтів (батькам (усиновлювачам), опікунам, піклувальникам), а у разі смерті пацієнта, - членам його сім'ї або іншим уповноваженим ними фізичним особа, а тому лише самі пацієнти та їх законні представники мають право на отримання у повному обсязі відомостей, що становлять зміст поняття «медична інформація» згідно з чинним законодавством України. Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_3, діяв не як законний представник, а представник згідно з договором, а тому не мав права на отримання від лікарів чи медичних закладів медичної інформації щодо позивача, яка є інформацією з обмеженим доступом та в той же час є лікарською таємницею, яка охороняється нормами чинного законодавства. Апелянт просить врахувати, що порядок доступу до інформації, як медичної, так і інформації яка становить предмет лікарської таємниці, визначається окремим законодавством, яке є спеціальним у відношенні до загальних норм, що регулюють порядок доступу до інформації з обмеженим доступом, встановленим Законом України «Про інформацію». З вищенаведених підстав апелянт просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника ПП «Стоматологічний центр» Чирика А.І. на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною ч.1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з положень Закону України «Основи законодавства про охорону здоров»я», якими передбачено обов»язок надання медичної інформації, отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров»я, у тому числі ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров»я. Судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення враховано висновки, зазначені у рішенні Конституційного Суду України від 30.10.1997 року (справа К.Устименка).
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Стаття 286 ЦК України передбачає, що фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров»я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також відомості, одержані при її медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи. Фізична особа особа зобов»язана утримуватися від поширення інформації, зазначеної у ч.1 цієї статті, яка стала їй відома у зв»язку з виконанням службових обов»язків або з інших джерел.
Стаття 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я» передбачає обов»язок надання медичної інформації.
Відповідно до ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я» пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров»я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров»я. Батьки (усиновлювачі), опікун, піклувальник мають право на отримання інформації про стан здоров»я дитини або підопічного.
Частина 2 ст. 39 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров»я» передбачає, що медичний працівник зобов»язаний надати пацієнтові в доступній формі інформацію про стан його здоров»я, мету проведення запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя і здоров»я.
Ст. 39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» передбачає, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 6, 7, 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною чи юридичною особою, крім суб»єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом. Відносини, пов»язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Частина 2 ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачає, що розпорядники інформації, визначені ч.1 ст. 13 Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов»язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом. Відмова в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.
У рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення статей 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та статі 12 Закону України «Про прокуратуру» від 30.10.1997 року №5-зп, зазначено, що частину п'яту статті 23 Закону України "Про інформацію" треба розуміти так, що кожна особа має право знайомитись з зібраною про неї інформацією в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо ці відомості не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Медична інформація, тобто свідчення про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров'я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Лікар зобов'язаний на вимогу пацієнта, членів його сім'ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі. В особливих випадках, як і передбачає частина третя статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я, коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім'ї або законного представника пацієнта, враховуючи особисті інтереси хворого. Таким же чином лікар діє, коли пацієнт перебуває у непритомному стані. У випадках відмови у наданні або навмисного приховування медичної інформації від пацієнта, членів його сім'ї або законного представника, вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря безпосередньо до суду або, за власним вибором, до медичного закладу чи органу охорони здоров'я.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у сфері медицини в першу чергу конфіденційною є медична інформація щодо пацієнтів.
З позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона звернулася з позовом до ПП «Стоматологічний центр» про зобов'язання надати представнику ОСОБА_2 - адвокату ОСОБА_3 наступну медичну інформацію та документи: завірену належним чином копію картки стоматологічного хворого ОСОБА_2 з додатками (результатами всіх аналізів); прізвище ім'я по батькові лікаря, який лікував ОСОБА_2, його кваліфікаційну категорію; завірену належним чином копію акту виконаних робіт на лікування ОСОБА_2; завірену належним чином копію письмової угоди і гарантії на надані ОСОБА_2 послуги; завірену належним чином копію сертифіката якості на встановлені ОСОБА_2 імплантати; завірені копії квитанцій про оплату ОСОБА_2 за виконані роботи.
З долученого до матеріалів справи витягу з договору на надання правової допомоги, укладеного 31.03.2017 року, між адвокатом ОСОБА_3 і ОСОБА_2, вбачається, що ОСОБА_2 доручила ОСОБА_3 представляти її інтереси перед фізичними та юридичними особами, органах влади, правоохоронних органах та в судах, відповідно до п. 6.4 даного договору у відповідності до Законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» надала згоду на обробку її персональних даних і збір конфіденційної ( у витягу зазначено конференційної) інформації .
З оглянутого судом апеляційної інстанції Договору (про надання правової допомоги у цивільному провадженні), без номера, від 31.03.2017 року, підписаного ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_3, наданого для огляду адвокатом ОСОБА_3, вбачається, що п. 6.4., яким надано дозвіл на збір конфіденційної інформації, у ньому відсутній.
Оригінал іншого договору (на надання правової допомоги), укладеного між адвокатом ОСОБА_3 і ОСОБА_2, зі змісту якого б вбачалося надання ОСОБА_2 дозволу (повноважень) на збір конфіденційної, в тому числі медичної, інформації, адвокат ОСОБА_3 для огляду судом апеляційної інстанції, не надав.
Вищезазначені обставини викликають у колегії суддів сумнів щодо наявності у адвоката ОСОБА_3 повноважень на збір конфіденційної (медичної) інформації щодо ОСОБА_2 і що така згода ОСОБА_2 надавалась.
А відтак, суд першої інстанції не в повній мірі перевірив повноваження адвоката ОСОБА_3 на збір конфіденційної, а саме, медичної інформації, щодо ОСОБА_2, і задовольняючи позовні вимоги обмежився лише долученим до матеріалів справи витягом із договору про надання правової допомоги від 31.03.2017 року.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1)неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановивши вищезазначені обставини, враховуючи передбачені ст. 376 ЦПК України підстави для скасування судового рішення, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, в зв"язку з чим рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року підлягає скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.2 ч.2 ст. 374, ст.. ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стоматологічний центр»- задовольнити.
Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27 жовтня 2017 року - скасувати та ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текс постанови складено 11.04.2018 року.
Головуючий : Шеремета Н.О.
Судді: Ванівський О.М.
Цяцяк Р.П.
