Справа №442/4791/17
Провадження №2/442/1844/2017
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2017 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого – судді Крамара О.В.
з участю секретаря - Лютик Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 до приватного підприємства «Стоматологічний центр» в особі головного лікаря, керівника приватного підприємства «Стоматологічний центр» ОСОБА_3 про зобов’язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА _1, адвокат – представник ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просять зобов’язати відповідача надати йому наступну медичну інформацію та документи: завірену належним чином копію картки стоматологічного хворого ОСОБА_2 з додатками (результатами всіх аналізів); прізвище ім’я по батькові лікаря, який лікував ОСОБА_2, його кваліфікаційну категорію, завірену належним чином копію акту виконаних робіт на лікування ОСОБА_2, завірену належним чином копію письмової угоди і гарантії на надані ОСОБА_2 послуги, завірену належним чином копію сертифіката якості на встановлені ОСОБА_2 імплантати, завірені копії квитанцій про оплату ОСОБА_2 за виконані роботи.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у 2016 році ОСОБА_2 звернулась до приватного підприємства «Стоматологічний центр» про медичну допомогу та розраховувала на надання її послуг на відновлення здоров’я, а саме на лікування зубів. Відповідачем було надано послуги по протезуванню зубів, за що позивачка сплатила відповідні грошові кошти. Однак, після надання медичних послуг, у позивачки виникли ускладнення зі здоров’ям. Вона відчувала біль та 14.12.2016 року була вимушена звернутися за місцем свого тимчасового перебування, а саме до клініки ОСОБА_4 м.Лерія Португальської Республіки, де їх негайно видалили імплантати, які були встановлені відповідачем. Про це є завірений нотаріально і переведений на українську мову висновок лікаря-стоматолога ОСОБА_4. Лікар-стоматолог долучив до свого висновку вилучені імплантати та надав інші докази, які свідчать про неякісне лікування в Україні. У зв’язку із цим вона звернулась до відповідача з проханням надати її медичну картку та відшкодувати понесені нею збитки, проте у такому їй було відмовлено з покликанням на те, що у відповідності до норм чинного законодавства не передбачено надання пацієнтам медичної картки стоматологічного хворого. Згодом було повторно зроблено адвокатський запит для отримання такої документації, проте знову отримали негативну відповідь. Відтак, для захисту своїх прав змушена звертатись до суду.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги своєї довірительки підтримав повністю з підстав, зазначених у позові. Просив задоволити позов в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_5 просив відмовити в задоволенні позову, пославшись на письмове заперечення у справі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами статті 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.6 Основ законодавства про охорону здоров’я Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає: достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь.
У статті 39 вищевказаних Основ передбачено обов'язок надання медичної інформації. Пацієнт, який досяг повноліття, має право на отримання достовірної і повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, що стосуються його здоров'я.
Згідно роз’яснень наданих Конституційним судом України у рішенні від 30.10.1997 року (справа ОСОБА_6) частину п'яту статті 23 Закону України "Про інформацію" треба розуміти так, що кожна особа має право знайомитись з зібраною про неї інформацією в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях, якщо ці відомості не є державною або іншою захищеною законом таємницею. Медична інформація, тобто свідчення про стан здоров'я людини, історію її хвороби, про мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, в тому числі і про наявність ризику для життя і здоров'я, за своїм правовим режимом належить до конфіденційної, тобто інформації з обмеженим доступом. Лікар зобов'язаний на вимогу пацієнта, членів його сім'ї або законних представників надати їм таку інформацію повністю і в доступній формі. В особливих випадках, як і передбачає частина третя статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я, коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, лікар може її обмежити. У цьому разі він інформує членів сім'ї або законного представника пацієнта, враховуючи особисті інтереси хворого. Таким же чином лікар діє, коли пацієнт перебуває у непритомному стані. У випадках відмови у наданні або навмисного приховування медичної інформації від пацієнта, членів його сім'ї або законного представника вони можуть оскаржити дії чи бездіяльність лікаря безпосередньо до суду або, за власним вибором, до медичного закладу чи органу охорони здоров'я.
У своєму рішення в справі «К.Х. та інші проти Словаччини» (2009 р.) Європейський суд з прав людини вказав, що скарга, яка є предметом розгляду, стосується здійснення заявницями свого права на ефективний доступ до інформації про стан їхнього здоров’я, у тому числі стан репродуктивного здоров’я. Ця інформація пов’язана з їхнім приватним і сімейним життям у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що була в цьому випадку порушена.
Як вбачається з Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №043/о «Медична картка стоматологічного хворого» затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14.02.2012 року №110 медична картка стоматологічного хворого є формою первинної облікової документації та така заповнюється відповідальними особами амбулаторно-поліклінічних закладів охорони здоров’я, які надають стоматологічну допомогу населенню: стоматологічних поліклінік, стоматологічних відділень і кабінетів амбулаторій, поліклінік, лікарень, диспансерів, науково-дослідних інститутів, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, госпіталів для інвалідів війни, жіночих консультацій, лікарських пунктів охорони здоров’я незалежно від підпорядкування і форм власності. Форма № 043/о зберігається в реєстратурі закладу охорони здоров'я. Термін зберігання форми № 043/о - 5 років.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, судом встановлено, що позов є обґрунтованим та підставним, а тому підлягає до задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 209 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1, який діє від імені ОСОБА_2 задоволити.
Зобов’язати приватне підприємство «Стоматологічний центр» в особі головного лікаря, керівника приватного підприємства «Стоматологічний центр» ОСОБА_3 надати ОСОБА_1, який діє на підставі договору від імені ОСОБА_2 наступну медичну інформацію та документи:
- завірену належним чином копію картки стоматологічного хворого ОСОБА_2 з додатками (результатами всіх аналізів);
- прізвище ім’я по батькові лікаря, який лікував ОСОБА_2, його кваліфікаційну категорію;
- завірену належним чином копію акту виконаних робіт на лікування ОСОБА_2;
- завірену належним чином копію письмової угоди і гарантії на надані ОСОБА_2 послуги;
- завірену належним чином копію сертифіката якості на встановлені ОСОБА_2 імплантати;
- завірені копії квитанцій про оплату ОСОБА_2 за виконані роботи.
Стягнути з приватного підприємства «Стоматологічний центр» в особі головного лікаря, керівника приватного підприємства «Стоматологічний центр» ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати в сумі 640,00 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення – з дня отримання такого.
Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.
Суддя ___________________ О.В. Крамар
