ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Київ
19.03.2018
Справа № 910/2861/18
Суддя господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши
позовну заяву Київського національного лінгвістичного університету
до Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг"
про стягнення 86 396 535,71 грн.
ВСТАНОВИВ:
13.03.2018 Київський національний лінгвістичний університет (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" (далі - відповідач) про стягнення 86 396 535,71 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за твердженням позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Територіальне міжгосподарче об'єднання "Ліко-Холдінг" порушило свої зобов'язання, що виникають з Інвестиційного договору №18 від 20.02.2007 щодо виконання п.5.2.3 вказаного договору.
Подана Київським національним лінгвістичним університетом позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху з посиланням на положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд прийшов до висновку щодо необхідності залишення позовної заяви без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017, № 2246-VIII, з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 1762 гривень.
Таким чином, за подання до господарського суду даного позову, позивач має сплатити судовий збір у розмірі 616 700,00 грн.
Всупереч наведеного, позивачем доказів на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову не надано.
Посилаючись на статтю 8 Закону України "Про судовий збір", позивач просить суд відстрочити йому сплату судового збору за подання до Господарського суду міста Києва даної позовної заяви до ухвалення судового рішення у даній справі.
Як на підставу для відстрочення сплати судового збору позивач посилається на відсутність у нього коштів для сплати судового збору, у зв'язку з тим, що Університет є неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету України.
Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.
Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Проте доказів щодо існування хоча б однієї із вказаних умов, позивачем до клопотання не додано.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов'язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до ГПК України, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
Позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги п. 3 ч. 3 ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Позовну заяву Київського національного лінгвістичного університету - залишити без руху.
3. Встановити Київському національному лінгвістичному університету строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше 28.03.2018.
4. Встановити Київському національному лінгвістичному університету спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
5. Роз'яснити Київському національному лінгвістичному університету, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
6. Ухвала набирає законної сили 19.03.2018 року та оскарженню не підлягає.
7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.
Суддя М.О. Лиськов
