КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/15456/17 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 березня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Кузьмишиної О.М., Шелест С.Б.,
секретаря: Андрієнко Н.А.,
за участю:
представника позивача: Дяк Ю.М.,
представника відповідача Міністерства юстиції України: Іскоростенської С.Я.,
представника відповідача Державної регуляторної служби України: Волосович С.К.,
представників третіх осіб: ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Міністерства охорони здоров'я України до Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, треті особи: Всеукраїнська екологічна громадська організація (ВЕГО) «МАМА-86», Асоціація «Українське Хризотилове об'єднання», ТОВ «Завод «Дніпровська хвиля» про визнання протиправними дій та скасування наказу, за апеляційною скаргою Міністерства охорони здоров'я України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року, -
У с т а н о в и в:
Міністерство охорони здоров'я України звернулося у суд із позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Державної регуляторної служби України (далі - відповідач 2), у якому просило визнати дії відповідача 2 щодо направлення до відповідача 1 повідомлення, оформленого листом від 11 серпня 2017 року №6753/0/20-17 протиправними; скасувати наказ відповідача 1 від 11.09.2017 року №2859/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно - правового акту» та зобов'язати відновити державну реєстрацію наказу МОЗ від 29.03.2017 року №339 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 року за №702/30570.
Також, у позовній заяві позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України від 11.09.2017 року №2859/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно - правового акту».
В обгрунтування вимог клопотання позивач посилається на те, що оскільки виконання п. 20 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 року №731, навіть у разі задоволення даного позову, унеможливить введення в дію наказу МОЗ від 29.03.2017 року №339 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Про безпеку і захист працівників від шкідливого впливу азбесту та матеріалів і виробів, що містять азбест», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 року за №702/30570, зазначений позов потребує вжиття заходів його забезпечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.
Рішення суду умотивовано тим, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Також зазначено, що протиправність дій відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення повинно бути встановлено в ході розгляду даної справи.
Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу та винести нову про забезпечення позову.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано п. 2.36 Порядку подання нормативно - правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно - правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно - правових актів» від 12.04.2005 року №34/5 та пункт 20 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №73.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з таких підстав.
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Дослідивши зміст клопотання позивача та матеріали справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для забезпечення даного адміністративного позову, зокрема, у зв'язку із тим, що позивачем не наведено конкретних обставин, за яких невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення прав позивача.
Очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення та дій відповідачів, що є предметом позову, та порушення такими прав позивача, судова колегія не вбачає.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги позивача, заявлені в адміністративному позові, зводяться до невідповідності оскаржуваного наказу та дій відповідачів вимогам чинного законодавства, що становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи. Вирішення ж відповідного питання за наслідками розгляду клопотання про забезпечення позову фактично є передчасним вирішенням позовних вимог.
Посилання позивача в клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову та в апеляційній скарзі на п. 20 Положення про державну реєстрацію нормативно - правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою КМУ від 28.12.1992 року №731, колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне.
Так, дійсно відповідно до п. 20 вказаного Положення нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню органом, що його прийняв, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про виключення з державного реєстру.
Копія відповідного розпорядчого документа направляється до органу державної реєстрації протягом 2 днів з дня скасування нормативно-правового акта.
Разом із тим, згідно з Порядком скасування рішення про державну реєстрацію нормативно - правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.200 року №32/5, рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта може бути оскаржено до суду (пункт 13).
Якщо рішення про скасування державної реєстрації нормативно-правового акта буде визнано неправомірним судом, орган державної реєстрації виконує таке судове рішення відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (пункт 18).
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України (у новій редакції з 15 грудня 2017 року) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини 1 статті 316 КАС України (у новій редакції з 15 грудня 2017 року) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 310, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд
П о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Міністерства охорони здоров'я України залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 грудня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя
Я.Б. Глущенко
суддя
О.М. Кузьмишина
суддя
С.Б. Шелест
(Повний текст постанови складений 19 березня 2018 року.)
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Шелест С.Б.
Кузьмишина О.М.
