ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"07" березня 2018 р.
м. Одеса
Справа № 916/371/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву відвід судді (вх. №2-1384/18 від 02.03.2018р.) від розгляду справи,
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони", товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт"
про визнання недійсним правочину.
ВСТАНОВИВ:
В провадженні судді господарського суду Одеської області Цісельського О.В. знаходиться справа №916/371/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони", товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт" про визнання недійсним правочину, на підставі якого право власності на автомобіль Renault Duster з VIN номером Х7LHSRH8549944932 перейшло від товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони" до товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт". Ухвалою від 02.03.2018р. дана справа була призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
02.03.2018р. до господарського суду надійшла заява від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/371/18. За результатами розгляду заяви про відвід від 02.03.2018р. суд дійшов висновку про її необґрунтованість, у зв’язку з чим, провадження по даній справі було зупинено на підставі ухвали від 03.03.2018р., а заява, за результатами проведеного повторного автоматизованого розподілу, була передана на розгляд судді Желєзній С.П.
Відповідно до ч.3 ст. 39 ГПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи №916/371/18, господарський суд дійшов наступного висновку.
В обґрунтування заяви про відвід судді від розгляду справи №916/371/18 позивач посилається на наступні обставини.
В провадження господарського суду Одеського області перебувала справа №17/235-07-9262 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до приватного підприємства „А-2” про розірвання договору підряду та визнання права власності, за результатами розгляду якої судом 26.02.2008р. було постановлене відповідне рішення. Ухвалою від 11.08.2008р. судом, у порядку ст. 89 ГПК України, були внесені виправлення до рішення від 26.02.2008р.
В подальшому, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 тричі, а саме 13.05.2014р., 28.04.2014р. та 19.05.2014р. звертався до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі суду від 11.08.2008р.
ОСОБА_1 наголошує, що судом було відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяв від 13.05.2014р. та 28.04.2014р. Проте, суддею Цісельським О.В. заява від 19.05.2014р про внесення виправлень до ухвали від 11.08.2008р. була задоволена незважаючи на раніше постановлені ухвали про відмову у задоволенні заяв про внесення виправлень до ухвали від 11.08.2008р..
ОСОБА_1 стверджує, що суддею Цісельським О.В. було виявлено прихильність при постановленні ухвали по справі №17/235-07-9262 щодо одного із учасників процесу - ОСОБА_2, який є співзасновником товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна служба охорони" та товариства з обмеженою відповідальністю "Малахіт", а, отже, існують підстави для відводу судді Цісельського О.В. від розгляду даної справи.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді (п. 3, 5 ч. 1). Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Частиною 7 ст. 39 ГПК України визначено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.
Відповідно до ч.8 ст. 39 ГПК України вбачається, що суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "ОСОБА_3 проти України" (Заява N 21722/11) від 09.01.2013р., яке 27.05.2013р. набуло статусу остаточного та яке відповідно до ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” 23 лютого 2006 року N 3477-IV (з наступними змінами і доповненнями) є для суду джерелом права при розгляді справ, було зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява N 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" [ВП], заява N 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III).
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про відвід судді, останнім було висловлено міркування щодо упередженості суду по даній справі, яка полягає у виявленні прихильності судді Цісельського О.В. до співзасновника відповідачів - ОСОБА_2, що свідчить про наявність підстав для відводу суду на підставі п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду даної справи, суд вважає за необхідне зазначити, що заява ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду справи не містить доказів на підтвердження сумнів щодо безстороннього розгляду справи даним складом суду, визначеним автоматизованою системою документообігу.
Господарський суд відзначає, що відповідачі, які є юридичними особами, в силу приписів цивільного законодавства, наділені певним обсягом цивільної правоздатності та дієздатності, реалізації яких здійснюється через їх відповідні виконавчі органи, та самостійно відповідають за власними зобов’язаннями.
З огляду на викладене, судом відхиляються доводи позивача щодо прихильності судді по даній справі до ОСОБА_2, який не є учасником даного судового процесу, у зв’язку із розглядом заяви по справі №17/235-07-9262 як на підставу відводу, оскільки такі доводи свідчать лише про незгоду позивача по даній справі з судовим рішенням, ухваленим по іншій справі, що жодним чином не впливає та не може вплинути на об’єктивність суду при розгляді даної справи та, в силу прямої вказівки закону, не є підставою для відводу суду. Інших доводів на підтвердження існування обставин упередженості суду заявником наведено не було.
За таких обставин, суд доходить висновку, що наведені ОСОБА_1 у заяві про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду даної справи доводи є необґрунтованими, у зв’язку з чим, вказана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд –
У Х В А Л И В :
У задоволенні заяви (вх. №2-1384/18 від 02.03.2018р.) про відвід судді Цісельського О.В. від розгляду справи № 916/371/18 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 – відмовити.
Ухвала набрала законної сили 07.03.2018р. та не підлягає оскарженню.
Суддя С.П. Желєзна
