ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" лютого 2018 р. Справа № 922/4928/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Пелипенко Н.М.
при секретарі Кохан Ю.В.
за участю представників:
позивача – ОСОБА_1, дов. №01-16/1035 від 13.02.2018 (копія у справі)
відповідача – ОСОБА_2, дов. №01.01-14/913-18 від 16.02.2018 (копія у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерної компанії “Харківобленерго” (вх. №190Х/3-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.01.2018 у справі №922/4928/15 (судді: Шатерніков М.І., Погорєлова О.В., Аюпова Р.М.)
за позовом Акціонерної компанії “Харківобленерго”, м. Харків
до Комунального підприємства “Харківводоканал”, м. Харків
про стягнення 80 398 397,58 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
09.01.2018 господарським судом Харківської області у справі №922/4928/15 винесено ухвалу, якою заяву КП “Харківводоканал” про відстрочку виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 по справі №922/4928/15 задоволено частково. Відстрочено КП “Харківводоканал” виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 по справі №922/4928/15 до 29.05.2018.
Позивач, АК “Харківобленерго”, подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду від 09.01.2018, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви КП “Харківводоканал” про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 по справі №922/4928/15. При цьому, заявник апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала, на його думку, є незаконною, необґрунтованою, прийнятою в результаті неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, при її винесенні судом порушені норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого вона підлягає скасуванню.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, стягував зазначає, що в якості підстави для надання відстрочки виконання рішення у справі №922/4928/15 боржник знову вказує на відсутність державної компенсації різниці у тарифах з водопостачання та водовідведення, яка, на думку, відповідача буде отримана ним протягом строку відстрочки виконання рішення. Проте, позивач зазначає, що договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за субвенції з державного бюджету від 27.06.2017 були укладені, але розрахунки за договорами не були здійснені, а отримані кошти були повернуті через те, що НКРЕКП несвоєчасно розробила порядок розподілу коштів. Так, стягувач зазначає, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом не було враховано, що ані у 2017 році ані у 2018 році не буде взаєморозрахунків відповідно до постанови №332 Кабінету Міністрів України, що не існує підстав для отримання державних коштів КП «Харківводоканал» для проведення взаємозаліку за різницею в тарифах, тобто виконати судове рішення у справі №922/4928/15 у такому порядку неможливо.
24.01.2018 КП «Харківводоканал» звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову (вх.3880), в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зняття арешту коштів КП «Харківводоканал», накладеного постановою державного виконавця від 18.01.2018 в рамках виконавчого провадження №55573134, а також зупинити виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 по справі №922/4928/15 до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги АК «Харківобленерго» на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.01.2018 у даній справі.
26.01.2018 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду заяву КП «Харківводоканал» про забезпечення позову у справі №922/4928/15 задоволено частково. Зупинено виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 до розгляду Харківським апеляційним господарським судом апеляційної скарги АК «Харківоблеренго» на ухвалу від 09.01.2018. В частині вимоги про забезпечення позову шляхом зняття арешту коштів КП «Харківводоканал», накладеного постановою державного виконавця від 18.01.2018 в рамках виконавчого провадження №55573134 відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційної скаргою АК «Харківобленерго» господарського суду із призначенням до розгляду на 02.02.2018.
КП «Харківводоканал» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 09.01.2018 залишити без змін. При цьому, відповідач зазначає, що висновки, зроблені позивачем в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.
01.02.2018 заявник апеляційної скарги АК «Харківобленерго» звернувся до апеляційного суду із заявою про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Фонду державного майна України, з огляду на те, що держава в особі Фонду державного майна України є власником 65% акцій АК «Харківобленерго». ОСОБА_2 держава, як власник корпоративних прав у статутному капіталі АК «Харківобленерго», отримує більшу частину дивідендів від прибутку компанії.
Фонд державного майна України також звернувся до апеляційного суду із заявою (вх. №1155 від 01.02.2018) про вступ у справу в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, мотивуючи свою заяву аналогічними доводами, що наведені в заяві заявника апеляційної скарги (вх. 1154 від 01.02.2018).
Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Колегія суддів апеляційної інстанції, порадившись, дійшла висновку про незадоволення заяви щодо залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Фонду державного майна України, з огляду на те, що на даній стадії судового процесу апеляційний господарський суд фактично не розглядає справу по суті позовних вимог та не здійснює перегляд рішення місцевого господарського суду, оскільки остаточне рішення по справі №922/4928/15 вже прийнято.
15.02.2018 на адресу суду апеляційної інстанції надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу від АК «Харківобленерго», в якому заявник апеляційної скарги заперечує проти доводів боржника, наведених у відзиві на апеляційну скаргу, та підтримує вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Так, стягував зазначає, що договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію за субвенції з державного бюджету №5/21-3 від 27.06.2017 та №6/21-с від 27.06.2017, які були укладені та не були виконані у зв’язку з відсутністю алгоритму розподілу коштів у 2017, були укладені на суму, яка є значно меншою ніж стягнута за рішенням суду по справі №922/4928/15 та навіть в разі їх фактичного виконання, не могли привести до повного виконання рішення по справі.
15.02.2018 до Харківського апеляційного господарського суду надійшла письмова позиція по справі №922/4928/15 від Виконавчого комітету Харківської міської ради, в якій останній зазначив, що необхідність надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2017, окрім наявності юридичних підстав для цього, які були встановлені ухвалою господарського суду від 09.01.2018, пов’язана з вимогами державної політики, що проводиться відповідно до закону України від 03.11.2016 №1730-VІІ «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплоенергуючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» для створення умов сталого функціонування водопровідно-каналізаційниих підприємств в умовах дії необґрунтованих тарифів. Гарантією реалізації вказаної політики є щорічне виділення коштів з Державного бюджету на погашення заборгованості цих підприємств, в тому числі зі сплати за електроенергію.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія судді зазначає таке.
Рішенням господарського суду Харківської області 23.05.2016 по справі №922/4928/15 стягнуто з КП "Харківводоканал" на користь АК "Харківобленерго" вартість електричної енергії в сумі 79 552 211,53 грн, плату з компенсації перетікання реактивної енергії в сумі 578 851,47 грн, судовий збір в сумі 73 080,00 грн.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 зазначене рішення змінено; абзац 2 резолютивної частини викладено у наступній редакції: “Стягнути з КП “Харківводоканал” на користь АК “Харківобленерго” заборгованості у розмірі 80 099 060,20 грн, з якої: вартість електричної енергії в розмірі 79520208,72 грн, плата з компенсації перетікання електричної енергії у розмірі 578851,47 грн., а також судовий збір в сумі 73050,81 грн. Стягнути з АК “Харківобленерго” на користь КП “Харківводоканал” судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 32,11 грн”.
На виконання зазначених рішення та постанови господарським судом Харківської області видані відповідні накази від 23.05.2016 по справі № 922/4928/15.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.06.2017 у справі №922/4928/15 заяву КП "Харківводоканал" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 у справі №922/4928/15 задоволено. Надано КП "Харківводоканал" відстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 до 31.12.2017.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.12.2017 у справі №922/4928/15 у задоволенні заяви КП "Харківводоканал" про надання відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 до 31.12.2018 відмовлено, у зв'язку з відсутністю доказів того, що Законом України “Про Державний бюджет на 2018 рік” передбачено субвенцію на погашення різниці в тарифах на послуги з питного водопостачання та водовідведення, не доведено можливості виконання судового рішення у випадку надання судом відстрочки. Також КП “Харківводоканал” не надало допустимих доказів відсутності грошових коштів, за рахунок яких можливе виконання рішення від 23.05.2016 у встановлений строк.
КП "Харківводоканал" повторно звернулося до господарського суду з заявою, в якій просив суд надати йому відстрочку у виконанні рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 по справі №922/4928/15 до 31.12.2018, зазначивши при цьому, що право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом законодавством не обмежується, та надало додаткові докази в обґрунтування правомірності викладених у заяві про надання відстрочки вимог, які, як зазначає боржник, виникли вже після прийняття рішення судом стосовно попередньої заяви.
Задовольняючи заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, господарський суд зазначив, що примусове виконання рішення суду по даній справі може призвести до неспроможності підприємства боржника здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення безперервного функціонування єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал", як життє-забезпечувальної функції м. Харкова та Харківської області, що матиме надзвичайні наслідки екологічного, санітарно - епідемічного та соціального характеру. Наведена обставина, зокрема, встановлена рішенням господарського суду Харківської області по справі № 922/470/16, яке набрало законної сили.
В своїй апеляційній скарзі стягувач зазначає, що КП «Харківводоканал» продовжує безпідставно не сплачувати за спожиту електричну енергію, накопичуючи заборгованість, яка станом на 01.12.2017 (за договорами про постачання електричної енергії №1.01 від 03.01.2008 та №4 від 07.05.2004) складає вже 1 023 568 204,95 грн, навіть з урахуванням того, що боржнику надано економічно обґрунтовані тарифи. За таких обставин, судом необґрунтовано визнана обставиною, що істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим відсутність державної компенсації різниці у тарифах з водопостачання та водовідведення. Крім того, в порушення ч. 4 ст. 331 ГПК України, при вирішенні питання про відстрочення виконання судового рішення, судом не була врахована ступінь вини відповідача у виникненні спору. Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.
Суд, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1-3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Як зазначено в пункті 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012 вирішуючи питання про відстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім’ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Наведені вище законодавчі норми свідчать, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або утруднює його виконання, у зв’язку з чим, суд зобов’язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник, та докази, що підтверджують зазначені обставини.
Таким чином, для застосування передбачених ст. 331 ГПК України заходів, суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Вивчивши заяву про надання відстрочки виконання рішення та додатки до неї, апеляційний господарський суд встановив, що КП "Харківводоканал" є підприємством комунальної форми власності і заснованим на майні територіальної громади м. Харкова, надає послуги з водопостачання та водовідведення споживачам Харківського регіону за попередньо встановленими для нього Державою тарифами. Водночас, як тарифи, які діяли у період з травня по липень 2015 (за який стягується заборгованість), так і поточні, не компенсують фактичних витрат виробництва таких житлово-комунальних послуг. Звітом про фінансові результати КП "Харківводоканал" за січень-листопад 2017 р. за формою №2 та балансом підприємства станом на 30.11.2017 підтверджується факт збиткової діяльності підприємства боржника в звітний та попередній періоди.
Встановлення тарифів на вказані послуги здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), відповідно до норм чинного законодавства. Тарифи на вказані послуги мають встановлюватися на рівні економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
В результаті довготривалої дії економічно необґрунтованих тарифів на послуги водопостачання та водовідведення, з державного бюджету щорічно виділяються кошти на погашення різниці в тарифах для підприємств водопостачання та водовідведення як дієвий механізм та основна форма розрахунків цих підприємств за спожиту електричну енергію.
Так, на виконання норм Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" Кабінетом Міністрів України 18.05.2017 винесена постанова №332, яка визначила порядок та механізм проведення взаєморозрахунків підприємств водопостачання та водовідведення за електричну енергію за рахунок коштів, які держава заборгувала в зв'язку з невідповідністю тарифів на послуги фактичним затратам на їх виробництво.
В подальшому на виконання чинного бюджетного законодавства були укладені договори про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію за субвенції з Державного бюджету від 27.06.2017 №5/21-3 на суму 42 520 099,45 грн, від 27.06.2017 та №6/21-с на суму 8 312 056,09 грн. ОСОБА_1, розрахунки за наведеними договорами, в тому числі з погашення заборгованості за рішенням від 23.05.2016 так і не були здійснені, внаслідок наявності в законодавстві неврегульованостей щодо алгоритму розподілу коштів.
Згідно з п.4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії” та п.12 Порядку та умов надання у 2017 році субвенції Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), зобов'язана встановити алгоритм розподілу коштів, що надходять на рахунки із спеціальним режимом використання державного підприємства "Енергоринок" та енергопостачальних компаній під час проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону. Натомість, до цього часу вказаний порядок розподілу коштів НКРЕКП не встановлено, а підприємство зазначає, що об'єктивно позбавлено впливати на діяльність/бездіяльність даного органу, який в свою чергу є Регулятором у цій сфері правовідносин.
Підприємство боржника отримало лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.10.2017 №8/10-1758-17, в якому Міністерством, як розпорядником коштів, було запропоновано вищенаведені кошти субвенції, (які спрямовувалися на виконання рішення від 23.05.2017) повернути через відсутність відповідного алгоритму розподілу таких коштів у сфері енергоринку.
За таких обставин справи, з метою запобігання порушенню бюджетного законодавства, КП “Харківводоканал” зазначає, що було вимушене укласти договори про анулювання договорів про організацією взаєморозрахунків №5/21-з від 27.06.2017, №6/21-с та повернути кошти субвенції у порядку зворотному їх отримання, що підтверджується доданими до Заяви платіжними дорученнями №11,№12 від 10.10.2017.
Отже, підприємство боржника втратило єдино можливий на даний момент передбачений чинним законодавством дієвий інструмент для виконання рішення від 23.05.2017 у встановлений ухвалою від 22.06.2017 строк.
В той же час, боржник зазначає, що в проекті Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” Державою було закладено на погашення різниці в тарифах близько 1 млрд.грн, що підтверджується доданим до заяви Висновком комітету, який був прийнятий Верховною Радою України в якості поправки. Крім того, боржник додатково надав довідку про стан розрахункових рахунків КП “Харківводоканал”, якою підтверджується відсутність коштів для виконання рішення від 23.05.2016 у даній справі у встановлений строк.
Також, заявником додано до матеріалів справи копію балансу та звіту про фінансові результати КП “Харківводоканал”, Звіт аудитора та інші документи, на підтвердження його фінансового стану.
Таким чином, на даний час, боржник дійсно фактично позбавлений можливості виконати судове рішення у даній справі, оскільки цілком залежить від законодавчо врегульованого механізму компенсації тарифної різниці шляхом взаєморозрахунків за електроенергію, і тільки після отримання відповідної субвенції він буде в змозі виконати судове рішення по даній справі.
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують Конвенцію про захист прав і основоположних свобод людини та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Питання щодо надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки/відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача, так і заперечення відповідача.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд зазначив, що позитивним обов’язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконати, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії статті 6 Конвенції.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов’язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Оцінивши наведені обставини справи, а також надані до матеріалів справи докази, які свідчать про те, що боржником здійснено зі свого боку всі залежні від нього заходи задля виконання рішення у встановлений первісною ухвалою строк, використовуючи механізм отримання субвенції з державного бюджету, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність вини боржника у невиконанні рішення від 23.05.2016 до 31.12.2017.
Примусове виконання рішення суду по даній справі може призвести до неспроможності підприємства боржника здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення безперервного функціонування єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал", як життєзабезпечувальної функції м. Харкова та Харківської області, що матиме надзвичайні наслідки екологічного, санітарно - епідемічного та соціального характеру.
Вказане свідчить про те, що діяльність відповідача має велике практичне значення для м. Харкова та Харківської області, а зупинка його господарської діяльності завдасть значної шкоди.
Відстрочка ж виконання рішення в даній справі до 29.05.2018 дійсно дозволить боржнику виконати судове рішення по даній справі при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.
Доводи заявника апеляційної скарги не спростовують факту неможливості боржника виконати судове рішення, станом на даний час, в контексті подальшого виникнення в зв'язку з цим неможливості виконання боржником інших поточних зобов'язань, в т.ч. щодо сплати заробітної плати працівникам, сплати податків до державного бюджету та фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення сталого функціонування єдиної технологічної системи водопостачання та водовідведення КП "Харківводоканал", тоді як з залученням коштів державного бюджету в порядку визначеному Законом України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” дозволить виконати рішення суду від 23.05.2016 в повному обсязі та без суттєвого порушення прав та інтересів сторін спору, а також споживачів послуг у сферах електроенергетики, водопостачання та водовідведення.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що підстави для відстрочки виконання рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 року у справі №922/4928/15, наведені заявником, є тими виключними обставинами у розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про необхідність відстрочки виконання судового рішення.
З огляду на вищевикладене, заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.
У відповідності з пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статті 73 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Харківської області від 09.01.2018 року по справі №922/4928/14 прийнята при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і відсутні підстави для її скасування, в зв’язку з чим, апеляційна скарга Акціонерної компанії «Харківобленерго» не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 270, 271, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Акціонерної компанії «Харківобленерго» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.01.2018 у справі №922/4928/15 про задоволення відстрочки виконання рішення - залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строк і порядок оскарження даної постанови визначено у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 26.02.2018.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
Суддя Білецька А.М.
Суддя Пелипенко Н.М.
