ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2018 р. м. Харків
Справа № 820/10744/15
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Григорова А.М.
суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду, м. Харків, від 11.12.2017, суддя Бабаєв А.І., в, повний текст складено 13.12.17 по справі № 820/10744/15
за позовом ОСОБА_1
до Головне управління Держпраці у Харківській області
про стягнення заробітної плати,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив:
- скасувати наказ ТДІзПП у Харківській області про звільнення ОСОБА_1 з роботи № 42-к від 26.10.2015;
- зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці або на аналогічній посаді відповідної освітньому рівню, профілю професійної компетентності та кваліфікаційному досвіду роботи з 26.10.2015 в ГУ Держпраці у Харківській області;
- зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області видати дублікат вкладишу до трудової книжки ОСОБА_1 до якого занести запис про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області за переведенням із Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві, із збереженням 9 рангу державного службовця з 07.10.2013 (наказ від 04.11.2015 № 43-к);
- зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області негайно виплатити ОСОБА_1 заробітну плату у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7714,08 грн;
- стягнути з ГУ Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2015 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі в розмірі із розрахунку відповідно до довідки ТДІзПП у Харківській області про прибуток від 26.10.2015 № 01-19/251;
- зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області подати, у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- визнати дії ТДІзПП у Харківській області щодо звільнення з роботи ОСОБА_1 незаконними.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року по справі №820/10744/15 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати задоволено частково. Визнано незаконними дії Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області щодо звільнення з роботи ОСОБА_1. Скасовано наказ Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області від 26.10.2015 № 42-к "Про звільнення з роботи ОСОБА_1Ф.". Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області з 26.10.2015. Стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Артема, 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61168, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.10.2015 по 25.04.2016 (включно) в розмірі 14694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн. 40 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р. по справі № 820/10744/15 змінено шляхом її доповнення визначенням про те, що з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2015 року по 25 квітня 2016 року (включно) в розмірі 14.694 (чотирнадцять тисяч шестисот дев’яносто чотирьох) грн 40 коп з відрахуванням обов’язкових податків, зборів, внесків. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 року – залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.10.2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року скасовано в частині оплати вимушеного прогулу, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про стягнення заробітної плати - прийняти до розгляду.
Позивач 11.12.2017 року подав клопотання про забезпечення доказів шляхом проведення судово – економічної експертизи у адміністративній справі №820/10744/15.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. у задоволенні клопотання позивача про призначення судово - економічної експертизи по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про стягнення заробітної плати - відмовлено .
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що позивач з даною оскаржуваною ухвалою не згоден оскільки, вважає, що неправильне застосування суддею першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвели до неправильного вирішення справи. Зазначає, що судом першої інстанції порушені правила закріплені ст. 24, 43, 129 Конституції України, Конвенції та рішення Європейського суду з прав людини які згідно із Законом України від 23.02.2006 № 3477-1V «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі. У зв'язку наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді першої інстанції, а також допустимості зникнення письмових доказів із матеріалів справи, то розгорнуте пояснення до апеляційної скарги із посиланням на конкретні аркуші справи ОСОБА_1 може надати Харківському апеляційному адміністративному суду після отримання ним витребуваної справи для апеляційного розгляду. На підставі викладеного просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2017 року про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення доказів від 11 грудня 2017,,» року і постановити нову ухвалу про забезпечення доказів шляхом призначення судово-економічної - експертизи в Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_2 Міністерства юстиції України по адміністративній справі № 820/10744/15, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області.
Від ОСОБА_1, до суду надані письмові пояснення по справі, в яких зазначає, що висновки суду першої інстанції, про відсутність підстав для призначення судово - економічної експертизи викликає сумнів в неупередженості постановленої ухвали. Зазначає, що в ухвалі суд першої інстанції не наведені дані про встановлені обставини, що мають значення для справи, не надано їх юридичну оцінку, не визначені відповідно до них правовідносини, а також не надав оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при відмові у задоволенні клопотання лине за усним поясненням представника відповідача. Посилається на те, що суддею першої інстанції предмет отриманого через канцелярію суду клопотання позивача “Про забезпечення доказів шляхом призначенням судово-економічної експертизи”, в ухвалі зазначений як предмет клопотання “Про призначення судово-економічної експертизи”. У зв'язку із тим, що ухвала суду про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово - економічної експертизи оскарженню не підлягає, а ухвала суду про відмову у забезпеченні доказів може бути оскаржено, до того ж, зміна судом предмету клопотання позивача для відмови у його задоволенні адміністративним законодавством непередбачено, то наявність неправильного застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Вказує, що суд першої інстанції слушно зазначає правильність та правомірність нарахування грошових виплат за час вимушеного прогулу мас бути встановлена судом в рамках провадження по справі № 820/10744/15, а не шляхом призначення судово-екопомічної експертизи. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 102 КАСУ: Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Проте, суддя першої інстанції у постанові наводить розрахунок, який суперечить математичним складовим із посиланням на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р. із якої були взяті розрахунки заробітної плати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 26.10.2015 по 25.04.2016 р. у розмірі 14694,40 грн. Вказує, що недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, є підставою для скасування ухвали і прийняття нового судового рішення шляхом задоволення адміністративного позову.
Від Головного управління Держпраці у Харківській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Виходячи з приписів п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судово - економічної експертизи суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у клопотанні зазначені питання щодо правильності та правомірності нарахування грошових виплат, що на думку суду є правовими питаннями та не потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Також, суд першої інстанції зазначає, що предметом розгляду справи №820/10744/15 фактично є правильність та правомірність нарахування грошових виплат позивачу за час вимушеного прогулу. Отже, правильність та правомірність нарахування грошових виплат позивачу за час вимушеного прогулу має бути встановлена судом в рамках провадження по справі №820/10744/15, а не шляхом призначення судово - економічної експертизи. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для призначення судово - економічної експертизи, а тому клопотання позивача задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні клопотання про забезпечення позову , виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 73 КАС України, в редакції яка діяла на момент розгляду клопотання, особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 КАС України, в редакції яка діяла на момент розгляду клопотання у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити. До заяви про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.
Колегія суддів зазначає, що у клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судово - економічної експертизи позивач жодних обґрунтувань та обстставин, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
Враховуючи вищенаведене у суда першої інстанції, на момент розгляду клопотання позивача про забезпечення доказів шляхом призначення судово - економічної експертизи були відсутні підстави для задоволення клопотання передбачені ст. 73 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що забезпечення доказів шляхом призначення судово - економічної експертизи можливе лише за наявності зазначених обставин та за умови дотримання вимог подачі заяви передбачених ст. 75 КАС України.
Однак, оскільки наявність обставин та умов подання клопотання про забезпечення доказів шляхом призначення судово - економічної експертизи позивачем не обґрунтовано, відповідно подане клопотання не відповідає також вимогам ст. 75 КАС України .
Враховуючи наведене, будь які посилання позивача та будь які доводи сторін про необхідність призначення судово - економічної експертизи по справі не можуть вплинути на вирішення зазначеного клопотання про забезпечення доказів.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів, розглядаючи дану апеляційну скаргу не надає правової оцінки необхідності призначення судово - економічної експертизи по справі на загальних підставах та зазначає, що відповідні доводи апеляційної скарги про необхідність призначення судово - економічної експертизи не впливають на рішення по суті за даною апеляційною скаргою.
Щодо посилань позивача в додаткових поясненнях на те, що у зв'язку із тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про призначення судово - економічної експертизи оскарженню не підлягає, а ухвала суду про відмову у забезпеченні доказів може бути оскаржено, до того ж, зміна судом предмету клопотання позивача для відмови у його задоволенні адміністративним законодавством непередбачено, то наявність неправильного застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, колегія судді взазначає наступне.
Колегія суддів погоджується з даним твердженням позивача. Суд першої інстанції в ухвалі про відмову в задоволенні клопотання позивача не вірно визначив процедуру оскарження даного рішення. Проте дана помилка суду першої інстанції не призвела до не правильного вирішення клопотання позивача по суті.
Відповідно до абз.2 ч. 2 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 по справі № 820/10744/15 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та з урахуванням ч. 2 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
(підпис)
ОСОБА_3
Судді
(підпис) (підпис)
ОСОБА_4 ОСОБА_5
