УХВАЛА
25 листопада 2021 року
Київ
справа №820/10744/15
адміністративне провадження № К/9901/16116/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №820/10744/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Харківській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати,
УСТАНОВИВ:
26 вересня 2019 року Верховним Судом як судом касаційної інстанції було прийнято постанову у справі №820/10744/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Харківській області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, якою скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці Відділу контролю за додержанням трудового законодавства в м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області та прийнято у вказаній частині нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці в Головному управлінні Держпраці в Харківській області.
Ухвалою від 29 липня 2021 року Верховний Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 від 12 липня 2021 року, виправив описку у пунктах 64, 69 постанови Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі №820/10744/15, зазначивши правильне найменування посади, на яку підлягає поновленню ОСОБА_1 : «головний державний інспектор Головного управління Держпраці в Харківській області» замість помилково зазначеної «головний державний інспектор праці Головного управління Держпраці в Харківській області».
26 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткову постанову у справі №820/10744/15 про:
- зобов`язання начальника Головного управління Держпраці в Харківській області вжити заходів для поновлення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду головного державного інспектора в Головному управлінні Держпраці в Харківській області;
- зобов`язання начальника Головного управління Держпраці в Харківській області вжити заходів для поновлення (переведення) ОСОБА_1 на рівнозначну посаду головного державного інспектора в Головному управлінні Держпраці в Харківській області з 26 жовтня 2015 року;
- зобов`язання начальника Головного управління Держпраці в Харківській області негайно виконати рішення суду про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 7714,08 грн;
- звернення до негайного виконання судового рішення в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати в межах суми стягнення за один місяць.
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового судового рішення у справі №820/10744/15, Суд керується таким.
Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд, що ухвалив судове рішення може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, зі змісту вказаної статті випливає, що КАС України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Наведене свідчить, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Обґрунтовуючи необхідність ухвалення додаткового судового рішення у справі №820/10744/15, заявник посилається на наявність обставин, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 252 КАС України.
У контексті викладеного Суд зазначає, що 25 квітня 2016 року Харківський окружний адміністративний суд ухвалив постанову, якою частково задовольнив позов ОСОБА_1 до ГУ Держпраці в Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати:
1) визнав незаконними дії Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області щодо звільнення з роботи ОСОБА_1 ;
2) скасував наказ Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » від 26 жовтня 2015 року № 42-к;
3) поновив позивача на посаді головного державного інспектора праці Відділу контролю за додержанням трудового законодавства в м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області з 26 жовтня 2015 року;
4) стягнув з Головного управління Держпраці в Харківській області на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2015 року по 25 квітня 2016 року в розмірі 14694,40 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовив.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року змінено постанову суду першої інстанції шляхом її доповнення вказівкою про те, що з Головного управління Держпраці в Харківській області на користь ОСОБА_1 стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2015 року по 25 квітня 2016 року в розмірі 14694,40 грн потребує відрахування обов`язкових податків, зборів, унесків.
У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 24 жовтня 2017 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року в частині оплати вимушеного прогулу скасував, справу направив у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті судові рішення залишив без змін.
Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року, ОСОБА_1 із підстав, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року в частині поновлення його на посаді головного державного інспектора в Територіальній державній інспекції з питань праці в Харківській області та змінити в цій частині рішення шляхом поновлення на посаді головного державного інспектора в ГУ Держпраці в Харківській області.
Постановою Верховного Суду від 16 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено: ухвалу Вищого адміністративного суду України від 24 жовтня 2017 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці Відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2019 року прийнято до провадження справу №820/10744/15 (касаційне провадження №К/9901/16116/19) у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці Відділу контролю за додержанням трудового законодавства в м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області.
Таким чином, в межах касаційного провадження №К/9901/16116/19 постанова Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року переглядалася виключно в частині вимог позивача про поновлення на посаді.
Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року в справі №820/10744/15 було скасовано в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці Відділу контролю за додержанням трудового законодавства в м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці в Харківській області.
Прийнято в справі №820/10744/15 у вказаній частині нове рішення, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Головного управління Держпраці в Харківській області.
Отже, Верховний Суд, переглядаючи у касаційному провадженні №К/9901/16116/19 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2016 року та приймаючи нове рішення, ухвалив постанову щодо всіх позовних вимог, в межах яких відбувався касаційний перегляд.
З урахуванням викладеного Суд відхиляє аргументи позивача про наявність у цій справі підстав для ухвалення додаткового судового рішення, передбачених пунктом 1 частини першої статті 252 КАС України.
Щодо посилань заявника на не визначення способу виконання судового рішення, Суд зазначає, що, задовольняючи касаційну скаргу ОСОБА_1 та ухвалюючи нове рішення, Суд вирішив поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора Головного управління Держпраці в Харківській області.
Отже, в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2019 року визначено спосіб її виконання шляхом поновлення позивача на роботі (службі) в конкретному органі на конкретній посаді.
З урахуванням викладеного Суд не встановив у цій справі обставин, передбачених пунктом 2 частини першої статті 252 КАС України.
Зміст заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення зводиться до незгоди з постановою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року та ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2021 року. Подаючи вказану заяву, позивач вимагає від Суду втрутитися в остаточне судове рішення та змінити його суть через незгоду з ним, що не відповідає завданню інституту додаткового судового рішення та є порушенням принципу res judicata.
Керуючись статтями 248, 252 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №820/10744/15 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді: О.Р. Радишевська
О.В. Кашпур
С.А. Уханенко
