УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2016 р.
Справа № 820/10744/15
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/10744/15
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держпраці у Харківській області
про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА _1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про прийняття додаткового судового рішення про поновлення на роботі, в якій, з урахуванням змін, просить суд:
- прийняти додаткове судове рішення про поновлення на роботі по адміністративній справі № 820/10744/15;
- зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області негайно видати наказ "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015" на підставі отриманої 19.10.2015 заяви ОСОБА_1 до начальника ГУ Держпраці "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015" від 19.10.2015;
- визнати ухилення ГУ Держпраці у Харківській області від надання письмової відповіді ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015" - незаконними діями;
- зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області видати внутрішній наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора в ГУ Держпраці у Харківській області.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати – відмовлено.
Не погодившись з даною ухвалою суду, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу: зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області негайно видати зовнішній наказ "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015"; зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області негайно видати внутрішній наказ «Про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора в ГУ Держпраці у Харківській області з 26.10.2015 р.»
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши докази по справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як було встановлено під час розгляду справи, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив суд: скасувати наказ ТДІзПП у Харківській області про звільнення ОСОБА_1 з роботи № 42-к від 26.10.2015; зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці або на аналогічній посаді відповідної освітньому рівню, профілю професійної компетентності та кваліфікаційному досвіду роботи з 26.10.2015 в ГУ Держпраці у Харківській області; зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області видати дублікат вкладишу до трудової книжки ОСОБА_1 до якого занести запис про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області за переведенням із Територіальної державної інспекції з питань праці у м. Києві, із збереженням 9 рангу державного службовця з 07.10.2013 (наказ від 04.11.2015 № 43-к); зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області негайно виплатити ОСОБА_1 заробітну плату у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 7714,08 грн. та стягнути з ГУ Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2015 року до набрання законної сили судовим рішенням у справі в розмірі із розрахунку відповідно до довідки ТДІзПП у Харківській області про прибуток від 26.10.2015 № 01-19/251 та зобов’язати відповідача негайно виконати постанову суду щодо виплати суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу – у межах суми стягнення за один місяць та зобов’язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 у справі № 820/10744/15адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати - задоволено частково. Визнано незаконними дії Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області щодо звільнення з роботи ОСОБА_1; скасовано наказ Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області від 26.10.2015 № 42-к "Про звільнення з роботи ОСОБА_1Ф."; поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора праці відділу контролю за додержанням трудового законодавства у м. Харкові та центральних районах області Територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області з 26.10.2015; стягнуто з Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Артема, 40, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61168, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 26.10.2015 по 25.04.2016 (включно) в розмірі 14694 (чотирнадцять тисяч шістсот дев'яносто чотири) грн 40 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Звернено до негайного виконання постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Головного управління Держпраці у Харківській області заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року - змінено шляхом її доповнення визначенням про те, що з Головного управління Держпраці у Харківській області на користь ОСОБА_1 стягнута заробітна плата за час вимушеного прогулу з 26 жовтня 2015 року по 25 квітня 2016 року (включно) в розмірі 14.694 (чотирнадцять тисяч шестисот дев’яносто чотирьох) грн 40 коп. з відрахуванням обов’язкових податків, зборів, внесків. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2016 року - залишено без змін.
ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про винесення додаткового судового рішення зазначив, що судом не визначено способу виконання судового рішення про поновлення його на роботі. Проте, суд вважає такі посилання заявника необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.
Судом встановлено, що підставою для звернення до суду з даною заявою позивач вказує на не вчинення відповідачем дій на виконання рішення суду щодо його поновлення на роботі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою та безпідставною.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
За правилами статті 168 КАС України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 КАС України.
Таке судове рішення він ухвалює в тому провадженні (письмовому, скороченому, розгляді справи в судовому засіданні тощо), в якому й ухвалювалось основне судове рішення. Питання про ухвалення додаткового судового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися), якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Якщо суд у випадках, визначених статтею 256 КАСУ, допустив негайне виконання постанови, то така постанова є обов'язковою для виконання вже до набрання нею законної сили.
Постанова або ухвала суду, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України. Потрібно мати на увазі, що вони є обов'язковими для виконання і за межами України, якщо особи, які беруть участь у справі, знаходяться там. Обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.
Виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, - у день ухвалення судового рішення.
Негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби (п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України).
Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов’язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні.
Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення його обов’язковості з моменту проголошення.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов’язків.
Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що законодавець передбачає обов’язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов’язок полягає у тому, що у роботодавця обов’язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватись.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
У випадку невиконання цього обов’язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає ОСОБА_2 України "Про виконавче провадження", відповідно до якого примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу та здійснюється останньою на підставі виконавчого документа.
Дана правова позиція узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеною у постанові від 01.07.2015 по справі № 6-435цс15.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2016 у справі № 820/10744/15 - постанову звернено судом до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 видано два виконавчі листи про негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Головного управління Держпраці у Харківській області заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при вирішенні справи № 820/10744/15 судом належним чином здійснено захист порушених прав позивача, шляхом поновлення його на роботі та визначено спосіб виконання судового рішення, шляхом його звернення до негайного виконання.
Щодо вимог ОСОБА_1 у заяві про прийняття додаткового судового рішення про поновлення на роботі: зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області негайно видати наказ "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015" на підставі отриманої 19.10.2015 заяви ОСОБА_1 до начальника ГУ Держпраці "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015" від 19.10.2015; визнати ухилення ГУ Держпраці у Харківській області від надання письмової відповіді ОСОБА_1 про результати розгляду його заяви "Про звільнення ОСОБА_1 з роботи у зв'язку з переведенням із ТДІзПП у Харківській області на роботу в ГУ Держпраці у Харківській області за п. 5 ст. 36 КЗпП України з 26.10.2015" - незаконними діями та зобов'язати ГУ Держпраці у Харківській області видати внутрішній наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора в ГУ Держпраці у Харківській області, колегія суддів погоджується з висновком суда першої інстанції, що зазначені вимоги не відносяться до предмету розгляду адміністративної справи № 820/10744/15, а є за своєю суттю новими окремими позовними вимогами, а отже не можуть бути вирішені судом під час розгляду заяви про винесення додаткового судового рішення по даній справі.
Враховуючи наведене, зважаючи на фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для задоволення заяви про винесення додаткового судового рішення по адміністративній справі № 820/10744/15.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є безпідставними з вище зазначених підстав і висновків суду не спростують.
Згідно до п.1ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін.
З огляду на вищезазначене, ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2016р. по справі № 820/10744/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)
ОСОБА_3
Судді
(підпис) (підпис)
ОСОБА_2 ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 19.12.2016 р.
