КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/14482/17 Прізвище судді першої інстанції: Шевченко Н.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача : Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.
За участю секретаря: Івченка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-
У С Т А Н О В И Л А:
Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування пункти 1, 2 Резолютивної частини Постанови НКРЕКП від 29.08.2017 року № 1039.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовну в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2017 року по 03.05.2017 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) проводилась планова перевірка діяльності Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" на предмет дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 03.05.2017 року № 62.
29 серпня 2017 року НКРЕКП проведене відкрите засідання з розгляду Акту № 62, за результатами якого прийнято постанову № 1039 "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" за порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та невиконання рішення НКРЕКП".
Відповідно до п. 1 вступної частини Постанови ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" встановлено порушення Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджені постановою НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15 (далі - Ліцензійні умови з передачі електричної енергії), і Умови та Правила здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, затверджені постановою НКРЕ від 13 червня 1996 року № 15/1 (далі - Ліцензійні умови з постачання електричної енергії), а саме:
- підпункти 3.1.1 пунктів 3.1 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії;
- підпункти 3.2.1 пунктів 3.2 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії;
- підпункт 3.4.1 пункту 3.4 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та підпункт 3.5.1 пункту 3.5 Ліцензійних умов з передачі електричної енергії.
Пунктом 2 визначено, що ПАТ «Київенерго» не виконало рішення НКРЕКП, а саме постанову НКРЕКП від 24.12.2015 № 3057 (зі змінами) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та тарифів на постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ "Київенерго" в частині дотримання встановленої структури тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом.
За вчинення вказаних порушень на позивача накладено штраф в розмірі 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн., а також прийнято рішення при найближчому перегляді тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" розглянути питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів у сумі 206 480,78 тис. грн. (без ПДВ).
Колегія суддів повністю погоджується із доводами суду першої інстанції щодо незаконності прийнятої відповідачем постанови з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 1 Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22.09.2016 року № 1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.
Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.
Частинами 1, 2 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено, що засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті. Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію. У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
Відповідно до положень ст. 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:1) вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов'язкові до виконання суб'єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.
За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб'єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб'єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п'яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб'єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб'єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. вказаного 22 Закону суб'єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.
За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення.
Згідно з ч. 4 зазначеної статті Закону Регулятор застосовує штрафні санкції до суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".
Як вбачається із матеріалів справи, при встановленні відповідальності для позивача НКРЕКП обрано такий вид санкції як накладення штрафу в розмірі 1 700 000,00 грн.
Відповідно до ч. 2 п. 2 вступної частини оскаржуваної Постанови № 1039 від 29.08.2017 року штрафні санкції нараховані відповідно до статей 19 та 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" та статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Стаття 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» № 2019-19 , який набрав чинність 11.06.2017 року, передбачає, що Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах, як від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню.
Періодом перевірки НКРЕКП дотримання позивачем Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом був період з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів наголошується на тому, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, дія норм Закону № 2019-19 поширюється на всі правовідносини, які виникли після набрання ним чинності, а також на ті правовідносини деліктного характеру, які виникли до набрання ним чинності, але санкції за такі порушення згідно Закону № 2019-19 є іншими, ніж ті, що встановлені нормативно-правовими актами, які діяли в період їх вчинення.
Посилання представника апелянта, що відповідач мав право застосувати ту норму закону, яка діяла на момент прийняття оскаржуваної постанови, колегія суддів не бере до уваги, оскільки такі доводи спростовуються вищевикладеними доводами суду.
Разом з тим, п.5 ч.4 ст.77 Закон № 2019-19 передбачає відповідальність за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню у розмірі від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а абзацом третім ч.3 ст.27 Закону України "Про електроенергетику", який діяв на момент вчинення дій позивачем, передбачено накладення штрафу у розмірі від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, при визначенні розміру санкції за вчинені правопорушення відповідач не мав права застосовувати норми Закону № 2019-19 до правовідносин, які мали місце в 2016 році, оскільки норми нового закону підвищують, а не зменшують відповідальність, а тому накладення на позивача штрафу у розмірі 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) гривень є незаконним, оскільки максимальний штраф передбачений Законом України "Про електроенергетику" становив 850000 (вісімсот п'ятдесят тисяч) гривень.
Щодо пункту 2 резолютивної частини Постанови № 1039 від 29.08.2017 року про те, що при найближчому перегляді тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом для Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" розглянути питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів у сумі 206 480,78 тис. грн. (без ПДВ), колегія суддів зазначає наступне.
При встановленні або перегляді тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом НКРЕКП застосовується Процедура встановлення або перегляду тарифів для ліцензіатів з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами та з постачання електроенергії за регульованим тарифом, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 01.08.2001 № 801.
Згідно з пунктом 1.4 Процедури № 801 заявник зобов'язаний використовувати кошти, отримані внаслідок здійснення ліцензованої діяльності, виключно на витрати, передбачені встановленою структурою тарифу.
Пунктом 5.1 Процедури № 801 встановлено, що НКРЕ ініціює перегляд тарифів ліцензіата, як засіб державного регулювання в електроенергетиці, у разі: 1) закінчення періоду, на який розраховувалися тарифи та їх структура (або закінчення терміну врахування окремих елементів витрат у структурі тарифу); 2) встановлення факту нецільового або необґрунтованого використання коштів, передбачених затвердженими тарифами ліцензіата; 2-1) використання коштів на цілі або у розмірах, не передбачених схваленою інвестиційною програмою, без погодження з НКРЕ; 3) надання ліцензіатом до НКРЕ недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності; 4) здійснення інших видів діяльності без дозволу НКРЕ; 5) невиконання ліцензіатом програми заходів, спрямованих на покращання (підтримання стандартного рівня) якості електричної енергії;
6) невиконання заявником зобов'язань щодо здійснення повної поточної оплати електроенергії, купованої у ДП "Енергоринок"; 7) порушення ліцензіатом умов проведення закупівель товарів, робіт і послуг, визначених діючими нормативними актами; 8) зміни обсягів передачі та/або постачання електроенергії, врахованих при розрахунку тарифів на базовий період, більше ніж на 5%; 9) зміни витрат на здійснення ліцензованої діяльності з передачі та/або постачання електроенергії, що склалася з причин, незалежних від заявника, якщо це призводить до зміни тарифів більше ніж на 5% від затвердженого рівня; 10) в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕ.
Відповідно до пункту 5.2 Процедури № 801 за наявності підстав, передбачених пунктом 5.1 цієї Процедури, Комісія переглядає тарифи ліцензіата, виходячи з даних звітності, актів перевірок та/або пояснень і матеріалів ліцензіата.
Постанова № 801 не передбачає такого способу та порядку як вилучення грошових коштів зі структури тарифу.
Також, колегія суддів зазначає, що відповідно до 1.2. Порядок формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі та постачання електричної енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики 13.12.2012 року № 1627 Національної комісі встановлює процедуру подання, формування, розгляду, схвалення та виконання інвестиційних програм ліцензіатів з метою визначення обґрунтованості запланованих ліцензіатом капіталовкладень та/або витрат у структурі тарифів на передачу та/або постачання електричної енергії за регульованим тарифом на принципах економічної доцільності, а також цільового використання коштів ліцензіатом.
Зазначена постанова також не містить ні повноважень Регулятора на вилучення грошових коштів з тарифу, ні порядку здійснення такої процедури.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 14 Закону № 1540-VIII встановлено виключний перелік санкцій, що Регулятор може застосовувати до суб'єктів господарювання за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.
Щодо доводів апелянта про те, що викладена в п.2 вимога не є санкцією, колегія суддів відноситься критично. Постанова №1039 від 29.08.2017 року, як зазначено в останній, стосується накладення штрафу на ПАТ «Київенерго» за порушення ліцензійних умов, а отже у даній постанові повинно бути викладено лише рішення, яке стосується данного питання.
Відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Протокол засідання Регулятора оприлюднюється на його офіційному веб-сайті не пізніше п'яти робочих днів з дня його проведення. Якщо до рішення Регулятора була подана окрема думка члена Регулятора, вона розміщується у публічному доступі як невід'ємна частина протоколу.
Таким чином, у разі, якщо п. 2 постанови не є санкцією, яка була застосована до позивача, то відповідач повинен був оформити його з дотриманням вимог вищезазначеного Закону. Крім того, якщо п.2 стосується рішення про усунення виявлених Регулятором порушень під час здійснення контролю, то відповідач повинен був прийняти відповідне розпорядження щодо усунення таких порушень.
Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО", оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, діяла поза межами своїх повноважень та з порушенням норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Судя -доповідач: Бужак Н.П.
Судді : Костюк Л.О.
Троян Н.М.
Повний текст виготовлено: 14 лютого 2018 року.
