АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження № 12017100000000130 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора м. Києва ОСОБА_5 на вирок Дарницького районного суду м.Києва від 13 жовтня 2017 року, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого директором TOB «ABC- групп», маючого на утриманні доньку 2005 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;
за участю:
прокурора ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_6 визнано винуватим в вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Справа №11кп/796/414/2018
Категорія: ч.2 ст. 286 КК України
Суддя у першій інстанції ОСОБА_9
Суддя апеляційної інстанції ОСОБА_1 .
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 (три ) роки.
Зобов`язано ОСОБА_6 відповідно до ст. 76 КК України періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Вирішено питання щодо речових доказів та стягнення судових витрат.
Як встановлено вироком суду, ОСОБА_6 10 березня 2017 року, приблизно о 14 год. 25 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ S280», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Центральній зі сторони вул. Колекторної в напрямку вул. Садової, 165 в м. Києві, зі швидкістю приблизно 100 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даному відрізку дороги 40 км/год. В салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_10 .
Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог пунктів 1.5; 2.1 «а»; 2.3 «б»; 2.9 «а»; 12.1; 12.9 «б» та дорожніх знаків 1.3.2; 1.39 та 3.29 Правил дорожнього руху України, що виразилось в тому, що він, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ S280», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Центральній зі сторони вул. Колекторної в напрямку вул. Садової, 165 в м. Києві, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки, яка виражалася у наявності попереду нього аварійно небезпечної ділянки та заокруглення проїзної частини вліво про що його інформували дорожні знаки 1.3.2 та 1.39 ПДР України, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, рухаючись зі швидкістю, приблизно 100 км/год., що значно перевищувала максимально допустиму швидкість на даному відрізку дороги 40 км/год., не впорався з керуванням і на закругленні проїзної частини вул. Центральна вліво біля перехрестя з вул. Садова, 72 в м. Києві виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя та скоїв наїзд на перешкоду (дерево).
Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 35хв. в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3.
Згідно судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_10 виявлено множинні садна,забійні рани та крововиливи в м`які тканини голови, лінійний перелом нижньої щелепи, лобної, основної та скроневих кісток, субарахноїдальний крововилив, який покриває півкулі мозку та мозочку, вогнище забою тканини мозку в лівій потиличній ділянці, кров в шлуночках мозку, множинні садна, забійні рани та крововиливи в м`які тканини в ділянці кінцівок тулуба, ушкодження печінки та брижі тонкої кишки, крововилив в товстий кишечник та за очеревинну клітковину праворуч, наявність в порожнині очеревини близько 200 мл крові, перелом ребер з обох сторін, зліва місцями з ушкодженням пристінкової плеври, справа - 3-9, зліва 3-8, вогнища забою тканини легень, справа - з через плевральним надривом органу, двобічний гемо пневмоторакс, крововилив в діафрагму.
Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми і між даною травмою, яка виникла наслідок дорожньо-транспортної пригоди та причиною настання смерті - вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Не погодившись з вироком суду перший заступник прокурора м. Києва ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вирок Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_6 в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
При цьому прокурор вважає, що судом неправильно застосовано кримінальний закон ст. 75 КК України та призначено покарання, яке не відповідає особі засудженого та тяжкості вчиненого ним злочину, що у відповідності до вимог ст. 409 КПК України є беззаперечними підставами для скасування вироку суду.
Зокрема, призначаючи покарання, суд не дав належної оцінки ступеню тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, та наслідкам злочину, а також наявності обставини, яка обтяжує покарання - перебування водія в стані алкогольного сп`яніння.
Суд також залишив поза увагою, що порушення Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_6 знаходяться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи потерпілої, яка просила залишити вирок суду без змін, доводи обвинуваченого, котрий заперечував проти поданої апеляційної скарги, повторно дослідивши дані про особу обвинуваченого, провівши судові дебати та надавши обвинувачуваному останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів, приходить до наступного.
Згідно з вимогами ч.1 ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення, при встановлених обставинах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені доказами, дослідженими судом в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України. Як встановлено колегією суддів, при вирішенні питання про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнавши недоцільним, за пропозицією прокурора, дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. З`ясувавши, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд першої інстанції допитав обвинуваченого та дослідив матеріали, які характеризують особу ОСОБА_6 , і в силу положень ч.3 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції обмежений оцінкою цих же доказів.
Оскільки доводиапеляційної скарги прокурора пов`язані з невідповідністю покарання, призначеного ОСОБА_6 із застосуванням положень ст.75 КК України, тяжкості злочину та особі обвинуваченого, то колегія суддів і вважає за необхідне саме їх і перевірити.
Відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання обвинуваченому, судом першої інстанції, враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який відноситься до тяжких, вчинених з необережності, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, працює директором ТОВ "АВС-групп", за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнав щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого судом визнано вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
Враховуючи наведені вище обставини, з урахуванням позиції потерпілої ОСОБА_11 , яка просила призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі з позбавленням права керування транспортними засобами, суд першої інстанції прийшов до висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання і прийняв рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, згідно вимог ст. 75 КК України, із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України. Суд також застосував до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на три роки, яке згідно санкції ч.2 ст.286 КК України не є обов`язковим.
Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
Як вбачається з вироку суду, при призначенні ОСОБА_6 покарання та при вирішенні питання про звільнення від його відбування судом першої інстанції недостатньо були враховані дані про ступінь тяжкості вчиненого злочину, в результаті якого загинула людина, та в повному обсязі не були враховані досліджені в судовому засіданні дані про особу обвинуваченого, а саме ті, які свідчать про систематичне грубе порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 керування транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння протягом часу, що передував вчиненню кримінального правопорушення. Так, згідно постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року ОСОБА_6 був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та на нього було накладене стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засоби строком на два роки без оплатного вилучення транспортного засобу. Строк позбавлення права керування транспортними засобами було постановлено відраховувати з моменту вилучення посвідчення водія або моменту його добровільної здачі і судом першої інстанції не було встановлено чи відбув це адміністративне стягнення обвинувачений станом на час вчинення злочину 10.03.2017 року.
На час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ОСОБА_6 не мав при собі посвідчення водія, знаходився у стані алкогольного сп`яніння, що являється обставиною, яка обтяжує покарання, та рухався зі швидкістю близько 100 км/год при дозволеній швидкості руху на тій ділянці дороги 40 км/год. Така поведінка обвинуваченого свідчить про стійке ігнорування ним встановлених державою норм, правил і не узгоджується з висновками суду про можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування призначеного йому покарання.
Таким чином, суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, не навів переконливих доводів на підтвердження прийнятого рішення про можливість його виправлення без реального відбування покарання, не врахував наявність обставини, яка обтяжує покарання вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, не дав належної оцінки даним, які свідчать про грубе порушення обвинуваченим рядуПравил дорожнього руху України, що і призвело до ДТП, та помилково прийшов до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
За наведених обставин, вирок щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню в частині призначеного покарання, внаслідок неправильного застосування кримінального закону ст. 75 КК України.
При постановленні в цій частині нового вироку щодо ОСОБА_6 , колегія суддів вважає встановленим, що ОСОБА_6 , 10 березня 2017 року, приблизно о 14 год. 25 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не маючи при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ S280», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. Центральній зі сторони вул. Колекторної в напрямку вул. Садової, 165 в м. Києві, зі швидкістю приблизно 100 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даному відрізку дороги 40 км/год. В салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_10 . Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог пунктів 1.5; 2.1 «а»; 2.3 «б»; 2.9 «а»; 12.1; 12.9 «б» та дорожніх знаків 1.3.2; 1.39 та 3.29 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автомобіля з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно її контролювати, не впорався з керуванням і на закругленні проїзної частини вул. Центральна вліво біля перехрестя з вул. Садова, 72 в м. Києві виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя та скоїв наїзд на перешкоду (дерево).
Внаслідок даної ДТП пасажир автомобіля ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження від яких помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 20 год. 35хв. в Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Братиславська, 3 внаслідок відкритої черепно-мозкової травми і між даною травмою, яка виникла наслідок дорожньо-транспортної пригоди та причиною настання смерті - вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Дії ОСОБА_6 , які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, колегія суддів кваліфікує за ч.2 ст. 286 КК України.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_6 покарання, колегія суддів, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту, який відноситься до тяжких, вчинених з необережності, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, працює директором ТОВ "АВС-групп", за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні доньку ІНФОРМАЦІЯ_3 . Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
Враховує колегія суддів і позицію потерпілої ОСОБА_11 яка являється сестрою померлого ОСОБА_10 та просила суд призначити обвинуваченому покарання не пов`язане з позбавленням волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Виходячи з характеру допущених ОСОБА_6 порушень Правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку із ДТП та його наслідками у виді смерті людини, враховуючи при цьому наявність обставини, яка обтяжує покарання обвинуваченого вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, колегія суддів, не зважаючи на позицію потерпілої, приходить до переконання про неможливість виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк і вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 основное покарання у виді позбавлення волі у розмірі запропонованому прокурором 3 (три) роки, яке обвинувачений повинен відбувати реально
Крім цього колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на максимальний строк, передбачений санкцією ч.2 ст.286 КК Україени
На підставі викладеного та керуючись ст.404, 405, ст.407, 413, 420 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора м. Києва ОСОБА_12 задовольнити.
Вирок Дарницького районного суду м.Києва від 13 жовтня 2017 року відносно ОСОБА_6 скасувати в частині призначеного покарання.
Постановити в зазначеній частині новий вирок, яким визнати ОСОБА_13 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.2 ст.286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Строк покарання ОСОБА_14 обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
В іншій частині вирок Дарницького районного суду м.Києва від 13 жовтня 2017 року залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на даний вирок може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
______________ _______________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
.
