Єдиний державний реєстр судових рішень
Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 753/11543/17
Номер провадження 1-в/948/63/23
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.06.2023 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника Машівської ВК (№9) ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка, в режимі відеоконференції, подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» стосовно засудженого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня-технічна, раніше не судимого,
про умовно-дострокове звільнення
відповідно до ч.2 ст. 376 КПК України в судовому засіданні 15.06.2023р. проголошено вступну та резолютивну частини ухвали
в с т а н о в и в :
Суть справи
у квітні 2023 року до суду надійшло вказане подання, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 вироком Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2019р. засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки. Станом на 13 квітня 2023 року відбув строку основного покарання, характеризується позитивно, як особа, що довела своє виправлення, а тому комісією установи 28.04.2023р. прийнято рішення, що до нього може бути застосоване умовно-дострокове звільнення.
Позиції учасників судового розгляду
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення подання, з огляду на те, що хоча він і має пільгу у вигляді можливого умовно-дострокового звільнення після відбуття половини строку покарання, але як видно з матеріалів справи половину цього строку, тобто 9 місяців засуджений лікувався та був відсутній в установі, а тому протягом цього часу не були виконані завдання передбачені ст. 6 КВК України, зокрема за ним не здійснювався контроль та заходи впливу. Отже, наявність двох заохочень та проблем зі здоров`ям, з урахуванням викладеного, не можуть свідчити про те, що виправлення доведено.
Представник ВК № 9 подання підтримав з викладених у його змісті підстав, охарактеризував засудженого виключно з позитивного боку.
Засуджений повідомив, що внаслідок ДТП загинув його товариш, він вину визнає, кається, відбув половину строку покарання. Також зазначив, що у нього була потреба в проведенні термінової операції, яку він робив в м. Києві, а наразі потребує реабілітації.
Захисник з поданням погодилася, просили його задовольнити з тих підстав, що засуджений має позитивні характеристики, два заохочення, своєю поведінкою добре ставився до праці, має проблеми зі здоров`ям та потребував термінового протезування, а наразі йому необхідна реабілітація, стягнень не мав.
Докази, на підтвердження доводів подання
Судом установлено, що ОСОБА_6 відбуває покарання у виді позбавлення волі з 13.10.2021 року, кінцевий строк 13.10.2024 року, прибув до Машівської ВК (№9) 08.12.2021р.
Так, згідно довідки про стягнення та заохочення засуджений за період відбування покарання в місцях позбавлення волі стягнень не мав, в той час двічі був заохочений за сумлінну поведінку та ставлення до праці, останній раз 29.07.2022р. (а.с.4).
Засуджений характеризується як особа, що довела своє виправлення, на даний час не працевлаштований, у зв`язку з відсутністю робочих місць, є особою з інвалідністю ІІІ групи, виконує роботи по благоустрою установи, приймає участь у виховних заходах, вину у скоєному злочині визнає, вирок суду вважає справедливим, на профілактичному обліку не перебуває, виконавчі листи не надходили (а.с.2-3).
Згідно висновку про ступінь виправлення засудженого він довів своє виправлення та має бути представлений до умовно-дострокового звільнення (а.с.5-7).
28.04.2023р. комісія установи прийняла рішення про подання матеріалів до суду відносно засудженого, як такому, що відбув строку покарання та довів своє виправлення (а.с.8).
З вироку Дарницького районного суду м. Києва від 02.08.2019р. вбачається, що засуджений вчинив злочин 10.03.2017р. в стані алкогольного сп`яніння та внаслідок його дій одна людина загинула. Свою провину визнав, каявся, цивільний позов не заявлявся (а.о.с.8-11).
Засуджений з 07.07.2022р. вибув у короткострокову відпустку на лікування з якої повернувся 19.04.2023р. (а.о.с.73, 146).
За довідками бухгалтерії установи, за час перебування засудженого в установі виконавчі листи не надходили, засуджений не працевлаштований (а.о.с.171, 172).
Мотиви суду
Згідно п.1 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за необережний тяжкий злочин.
Пунктом 1 ч.3 ст. 81 КК України (в редакції, що діяла на час вчинення злочину) передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, а також за необережний тяжкий злочин.
Відповідно до ч.1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, з огляду на те, що на час вчинення засудженим злочину, редакція п.1 ч.3 ст. 81 КК України не передбачала заборони її застосування до осіб, які вчинили злочин в стані алкогольного сп`яніння, а відтак з урахуванням вимог ст. 5 КК України, п.1 ч.1 ст. 81 КК України необхідно застосувати в редакції до діяла до 17.03.2021р.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Постановою ПленумуВерховного СудуУкраїни від26квітня 2002року за№ 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким звернуто увагу судів на те, що умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м`яким мають надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України. В судовому засіданні слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Таким чином, однією з головних умов для умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання є доведеність виправлення засудженого, тобто готовність до: самокерованої поведінки, сприйняття встановлених у суспільстві норм та правил поведінки, дотримання норм чинного законодавства.
Отже доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом покарання та він може повернутися до суспільства і це буде безпечним, як для нього так і для інших.
Твердження про те, що засуджений довів своє виправлення, означає, що його зразкова поведінка і сумлінне ставлення до праці у період відбування покарання засвідчили успішність процесу виправлення, чого при дослідженні доказів установлено не було.
При цьому, суд зазначає, що сумлінна поведінка та ставлення до праці, які є обов`язковою умовою для застосування умовно-дострокового звільнення повинні мати місце не протягом певного (короткого) періоду часу, а протягом всього строку відбування покарання.
Як видно з матеріалів справи з відбутих 18 місяців позбавлення волі, що дають право засудженому на умовно-дострокове звільнення, в місцях позбавлення волі він був менше 9 місяців, оскільки більше 9, 5 місяців він перебував за місцем свого проживання на лікуванні.
Відповідно доч.ч.1-3ст.6КВК Українивиправлення засудженого-процес позитивнихзмін,які відбуваютьсяв йогоособистості тастворюють унього готовністьдо самокерованоїправослухняної поведінки. Ресоціалізація-свідоме відновленнязасудженого всоціальному статусіповноправного членасуспільства;повернення йогодо самостійногозагальноприйнятого соціально-нормативногожиття всуспільстві. Необхідноюумовою ресоціалізаціїє виправленнязасудженого. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
За таких обставин, суд вважає, що хоча засуджений формально відбув строку основного покарання за вчинення тяжкого необережного злочину та має два заохочення, але більше половини строку, що давала право на застосування даної пільги, лікувався за межами установи, тобто протягом вказаного періоду за ним не здійснювався контроль, а тому відсутні підстави вважати, що він протягом 9, 5 місяців лікування мав сумлінну поведінку та ставлення до праці, що є обов`язковою умовою ст. 81 КК України, а відтак дійшов висновку, що подання є передчасним, а тому у його задоволенні слід відмовити.
Посилання захисту на необхідність лікування засудженого, поважність причин його відсутності та необхідність реабілітації не ставиться судом під сумнів, в той час за наявності для того правових підстав ці обставини можуть бути підставою для звільнення у зв`язку з хворобою. Водночас, відбуття засудженим покарання повинне мати місце саме в місцях позбавлення волі, а не за їх межами, навіть при наявності для того поважних причин.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, суд
у х в а л и в:
у задоволенні подання Державної установи «Машівська виправна колонія (№ 9)» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд, а засудженим у той же строк з моменту вручення копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено о 13 год. 15 хв. 16 червня 2023 року
Суддя ОСОБА_1
