Вирок

Іменем України

Справа № 712/4072/15-к

Провадження № 1-кп/712/22/18

12 січня 2018 м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді ОСОБА_1

при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі прокурорів : ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Золотоноша Черкаська область, громадянин України, українець, з вищою освітою, одружений, працюючий адвокатом, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

в скоєнні кримінальних правопорушень , відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 371 КК України, суд

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його припинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення (повідомлення про підозру) не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру» діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина.

Прокурор у відповідності до ст. 29 Закону України «Про прокуратуру» здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно- розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, забезпечує охорону прав і законних інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження, запобігає незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності. Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 17 КПК України визначено презумпцію невинуватості. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав і законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою. Відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 9 КПК України під час кримінального провадження прокурор зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Згідно із положеннями ч. 1 ст. 39 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, зокрема, уповноважений приймати процесуальні рішення, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження. Статтею 131 КПК України передбачено види заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема п. 8) - затримання особи. Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою. У ч. 2 ст. 176 КПК України передбачено, що тимчасовим запобіжним заходом є також затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку визначеному Кодексом. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин. Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом прокурора Черкаської області від 09.10.2013 юрист 3 класу ОСОБА_10 призначений на посаду старшого прокурора прокуратури міста Черкаси Черкаської області та, будучи службовою особою, працівником правоохоронного органу, на якого покладено обов`язок здійснення процесуального керівництва у даному кримінальному провадженні, і який, у відповідності до вимог ст. 29 Закону України „Про прокуратуру повинен забезпечити дотримання стану законності у ході досудового розслідування, охорону прав і інтересів осіб при здійсненні кримінального провадження та запобігти незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності, порушив Присягу працівника прокуратури і вчинив зловживання владою, службове підроблення та злочин проти правосуддя. Також, у відповідності з приміткою 2 до статті 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364, посади яких згідно зі статтею 2, 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п`ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць. Згідно функціональних обов`язків, з якими старший прокурор прокуратури міста Черкаси ОСОБА_10 ознайомлений під підпис, останній, має статус службової особи, яка займає відповідальне становище в системі правоохоронних органів і наділена спеціальними повноваженнями в кримінальному провадженні, а також маючи класний чин «юрист 3 класу », є службовою особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Під час досудового розслідування ОСОБА_10 , як прокурор, самостійно приймає процесуальні рішення, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання вмотивованого рішення слідчого судді, суду, і є відповідальним за законне і своєчасне виконання цих рішень. При виконанні своїх службових обов`язків ОСОБА_10 , як прокурор, згідно вимог ч. 2 ст. 9 КПК України зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень, та у відповідності до ч. 1 ст. 36 КПК України уповноважений проводити слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, звертатися до слідчого судді з клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, повідомляти особі про підозру, здійснювати інші повноваження, передбачені КПК України. Достовірно знаючи наведені вимоги Конституції та законів України, а також службових обов`язків, ОСОБА_10 , обіймаючи посаду старшого прокурора прокуратури міста Черкаси Черкаської області, будучи службовою особою та представником влади, вчинив умисні дії, що дають підстави для повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень. Так, починаючи з 22.11.2013, у місті Києві на Майдані Незалежності розпочалися безстрокові мирні збори громадян на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України та зміни чинної влади. Аналогічні заходи проводились і у місті Черкаси на Соборній площі та інших місцях. У січні 2014 у місті Черкаси невстановленими слідством службовими особами із числа керівництва МВС України була надана незаконна вказівка начальнику УМВС України в Черкаській області ОСОБА_11 , використовуючи підпорядкованих працівників міліції громадської безпеки, зокрема спецпідрозділу РМОП «Беркут» та інших, затримувати громадян, які можуть мати відношення до участі у масових мирних акціях протесту у місті Черкаси, примусово доставляти їх до підпорядкованих районних відділів УМВС України у Черкаській області. На виконання незаконної вказівки, 23.01.2014 слідчим відділом Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014250040000308 за фактом організації невідомими особами масових заворушень, блокування та захоплення 23.01.2014 невстановленими особами приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, що розташоване в м. Черкаси по бульвару Шевченка, 185 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України. Постановою виконувача обов`язків прокурора міста ОСОБА_12 для здійснення повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні визначено групу прокурів до складу якої також включено і ОСОБА_10 . У січні 2014 у місті Черкаси, невстановленими слідством особами доведено до відома слідчих та прокурорів, які приймали участь у розслідуванні даного кримінального провадження та здійсненні процесуального керівництва ним, явно незаконну вказівку про необхідність затримання завідомо невинних учасників мирної громадської акції «Євромайдан». Окремі працівники правоохоронних органів, зокрема старший прокурор прокуратури міста Черкаси ОСОБА_10 погодились вчинити такі незаконні дії. При цьому, вказані службові особи розраховували одержати для себе : неправомірну вигоду у вигляді подальшого сприяння невстановленими слідством особами з числа керівництва правоохоронних органів у кар`єрному рості, яке могло відбутися після успішного виконання злочинного завдання на ґрунті сформованого вищим керівництвом враження про них, як про виконавських працівників та прихильників існуючої на той час влади. В ніч з 23 на 24 січня 2014 року невстановлені співробітники з числа міліції громадської безпеки УМВС України в Черкаській області неподалік будівлі Черкаської обласної державної адміністрації, що у місті Черкаси, по бульвару Шевченка, 185 затримали ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та примусово доставили до приміщення Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області. Старший прокурор прокуратури міста Черкаси юрист 3 класу ОСОБА_10 , здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням кримінального провадження № 12014250040000308, реалізуючи злочинний намір, 24.01.2014 о 05 год. 25 хв., перебуваючи у службовому кабінеті Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, розташованому по вул. Пастерівській, 104, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, діючи умисно з кар`єристських спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди для самого себе у вигляді просування по службі, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи, що у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які підстави для затримання ОСОБА_13 , зокрема останній затриманий не під час вчинення злочину, чи безпосередньо після його вчинення, а також за відсутності очевидців, потерпілих та сукупності очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події, які б вказували, що саме ОСОБА_14 щойно вчинив злочин, незважаючи на відсутність доказів вини ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, всупереч вимогам, ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 208 КПК України, склав протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину. При цьому, діючи умисно, зловживаючи службовим становищем, виконуючи явно незаконну вказівку керівництва, ОСОБА_10 вчинив службове підроблення, а саме особисто склав і вніс до протоколу затримання завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_13 затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, хоча будь-яких фактичних даних про причетність останнього до організації масових заворушень, блокування та захоплення приміщення Черкаської обласної державної адміністрації, а також активної участі у масових заворушеннях, у матеріалах кримінального провадження на момент затримання не було і в ході подальшого досудового розслідування не встановлено. В матеріалах кримінального провадження на час затримання ОСОБА_13 були лише дані журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених Соснівського РВ УМВС та не було передбаченого додатком № 7 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого Наказом МВС від 28.07.1994 № 404 рапорту про затримання ОСОБА_13 . Сам затриманий ОСОБА_13 категорично заперечував взагалі будь-яку причетність до участі в акціях протесту та пояснив, що разом зі своїми товаришами перебував на місці указаних подій вже після їх закінчення. Підписавши завідомо неправдивий документ - протокол про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_10 надав йому статусу офіційного документа, який засвідчив факт, що має юридичне значення і змінив правовідносини, оскільки з моменту затримання, громадянин ОСОБА_13 набув статусу підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України і став учасником кримінального провадження. Складений завідомо неправдивий офіційний документ - протокол про затримання ОСОБА_13 , ОСОБА_10 передав для виконання черговому Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області, унаслідок чого останній був поміщений та незаконно утримувався в ізоляторі тимчасового тримання Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області аж до обрання йому 25.01.2014 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. За наслідками розслідування кримінального провадження №12014250040000308 від 23.01.2014 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч.І ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України, прокурором прокуратури міста Черкаси прийнято рішення від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, за відсутністю в діях ОСОБА_13 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України. Таким чином, органом досудового розслідування достовірно встановлено непричетність вказаної особи до інкримінованих злочинів, передбачених ч. 1 ст. 294, ч. 2 ст. 341 КК України. Описаними вище протиправними діями співробітника правоохоронного органу ОСОБА_10 завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_13 , що передбачені та гарантовані ст.ст. 3. 19, 29, 59, 63 Конституції України, вказані дії знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи правоохоронних органів України загалом та органів прокуратури України зокрема як в Україні, так і за її межами. Дії обвинуваченого ОСОБА_10 стороною обвинувачення кваліфіковані як злочини, передбачені, ч. 1 ст. 364 КК України - зловживання службовою особою владою , тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, чи інших фізичних осіб, використані службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам; ч.1 ст. 366 КК України - службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей; ч.3 ст. 371 КК України завідомо незаконне затримання, вчинене в особистих інтересах. Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 винним себе у скоєнні кримінальних правопорушень , відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 371 КК України не визнав, суду пояснив, що 23.01.2014 працював першим прокурором прокуратури м.Черкаси. Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) були повідомлення, що надійшли до чергової частини Соснівського РВ УМВС України в Черкаській області по лінії «102» та які в подальшому зареєстровані в Журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення вказаного відділу міліції. Постановою виконувача обов`язків прокурора міста Черкаси для здійснення повноважень прокурора у даному кримінальному провадженні визначено групу прокурів, до якої його також включено. Він перебував цілий день на своєму робочому місці, контролював питання порушення справ, дивився прямий ефір з ЧОДА, фіксували все. Він особисто та інші працівники прокуратури бачили що там відбувалося, бачили як били працівників міліції, кидали коктелі «Молотова», як горів кондиціонер. Їм сказали, що до дому не росходитися бо можливо прийдеться брати участь у слідчих діях. Їх повідомили, що ППС було затримано більш активних учасників акції і треба їхати до Соснівського райвідділу для забезпечення дотримання законності та проведення слідчих дій. Коли приїхали біля райвідділу стояв автозак і ППС. Вони пояснили, що були затримані особи, які били працівників міліції. Готували проекти постанов на визначення підслідності та інші процесуальні документи, перевіряли дотримання законності щодо затримання осіб. Ним було підписано протокол затримання ОСОБА_15 . Підставою було те, що його затримано безпосередньо на місці вчинення злочину, по одежі було зрозуміло, що в клуб «111« він не збирався, як розповідав, та відсутність коштів, в подальшому він відмовився від дачі показів, його усні пояснення були оцінені критично і тому було підписано протокол затримання. Підставою затримання ОСОБА_15 були також рапорти працівників БПС УМВС України в Черкаській області та протоколи їх допиту про те, що вказана особа затримана безпосередньо під час вчинення злочину, їх було дуже багато, чи було там прізвище ОСОБА_15 сказати не може. Якісь протоколи огляду місця події були, більш конкретніше не пам`ятає. Прямих доказів вини ОСОБА_15 не було, але підстав не довіряти 40 працівникам поліції також не було. Близько 15 осіб були відпущені, хто приймав ці рішення не пам`ятає. Всі слідчі дії узгоджувалися зі старшим групи ОСОБА_16 . З ОСОБА_15 він спілкувався хвилин 20. Фактів відмови прокурорів, сдідчих, від затримання ОСОБА_15 він не знає. В подальшому ОСОБА_15 було повідомлено про підозру іншим прокурором та складено клопотання про обрання запобіжного заходу, яке було судом задоволено, залишено в силі судом другої інстанції. Біля 19 доставлених до відділу міліції осіб було відпущено після перевірки і отримання доказів про відсутність їх винуватості. Здійснюючи свої повноваження з дотриманням законодавства, він не отримував ніяких незаконних вказівок, розпоряджень чи наказів і не переслідував мети одержання якоїсь вигоди, зокрема кар`єрного зростання.

На підтвердження обґрунтованості позиції обвинувачення, судом були допитані в судовому засіданні потерпілий та свідки обвинувачення, а саме:

- потерпілий ОСОБА_13 , допитаний в судовому засіданні пояснив, що разом з товаришами ввечері 23.01.2014 перебував в кафе «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де вживали спиртні напої, після чого на таксі поїхали в м. Черкаси, де їх не пустили в клуб «Ультра», після чого вони направились в інший клуб «111» через площу біля ЧОДА, він одягнутий був у джинси , світер куртка, шапка. По вул.Дашкевича йшли до бару, звернули увагу, що біля ЧОДА відбувались масові заворушення, під час яких мітингувальники кидали каміння та палки, вони підійшли до них, але він не брав участі у мітингу. Після цього вони пішли далі і біля площі їх затримали працівники міліції, повели до ЧОДА, попросили витягнути речі, шапки. Потім під`їхав автозак і їх доставили в райвідділ міліції, тілесних ушкоджень йому там не наносили. В барі « ОСОБА_17 » він був з ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 до 23-30год. Там були камери спостереження. У с.Вергуни забрали ОСОБА_21 і до ОСОБА_22 приїхали в п`ятерьох. На даний час претензій до ОСОБА_23 , держави, працівників правоохоронних органів не має. Просив виправдати ОСОБА_23 . Ініціатива написати заяву про визнання його потерпілим належала Черкаській обласній прокуратурі. Його визвали спитали чи вважає він себе потерпілим, він сказав да, претензії мав до держави, а не до ОСОБА_23 чи слідчих. На даний час державі вибачив;

- свідок ОСОБА_24 дав показання що він, як командир підрозділу міліції 23.01.2014 отримав наказ не допустити захоплення ЧОДА, погромів і знищення майна, тобто забезпечити громадський порядок. Як командир він проводив інструктаж з підлеглими, по територіальності проводили інші керівники. Він не весь час був на місці події. Підлеглі працівники міліції без зброї охороняли адміністративну будівлю, але протестуючі кидали коктейлі «Молотова», палки і каміння, штурмували будівлю, били міліціонерів, деяких забрала швидка, частину мітингуючих було затримано та доставлено до райвідділу міліції. Він бачив ОСОБА_25 біля ЧОДА. Вказівки стосувалися захисту державної установи , держати оборону. На завершальній стадії подій була вказівка зібратися хто був в приміщенні і виходити, щоб їх не спалили, вразі нападу затримувати нападників. Хто затримував він не знає. Рапорти співробітники писали, зразків рапортів він не давав. Сам рапорт мабуть писав, точно не пам`ятає. Вказівок ОСОБА_25 порушувати кримінальне провадження, пропозиції неправомірної вигоди не чув. Він бачив коктелі ОСОБА_26 , їх тушили чим могли. Була загроза життю працівників міліції;

- із показань свідків колишніх працівників міліції ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , встановлено, що вони отримали завдання не допустити порушень громадського порядку та захоплення адміністративної будівлі ЧОДА, тому охороняли її, але мітинг переріс в правопорушення, під час якого мітингувальники штурмували будівлю, кидали в неї та міліціонерів каміння, металеві прути, коктейлі «Молотова», поливали їх гасом, труїли газом, багатьох міліціонерів травмували. Особисто вони нападників не затримували, хоча їм відомо про те, що декого із них було затримано, про що деякі писали відповідні рапорти. Ніякої пропозиції неправомірної вигоди не отримували ;

- свідок ОСОБА_47 пояснив, що працює в ДСО, 23.01.2014 їх направили на охорону громадського порядку, проводився інструктаж, хто проводив не пам`ятає. Командиром був ОСОБА_48 , зброя їм не видавалася. Вказівок на затримання вони не отримували. Він особисто нікого не затримував. Його співробітники начеб-то також нікого не затримували. Людей коло автозака бачив. Рапорт писав про події що бачив, про затримання не писав в рапорті . Вказівок про порушення кримінального провадження щодо затриманих осіб не отримував і нічого про це не знає. Ніякої пропозиції неправомірної вигоди не отримував. В них кидали коктелі «Молотова», билися вікна.;

- свідок ОСОБА_49 суду показав, що станом на 23.01.2014 працював в БПС. Його батальйон приймав участь у забезпеченні охорони громадського порядку. ОСОБА_48 командир проводив інструктаж. Чи проводили інші особи інструктаж він не пам`ятає. Незаконних вказівок він не отримував. Коли приїхали до ЧОДА стояли шеренгою, почалася бійка, мітингувальники били працівників міліції руками, ногами. Через 30хв. шеренгу зняли і вони пішли до автобуса, потім пішли на перший поверх ЧОДА. Ліпандіна він бачив. Знає, що приблизно десять міліціонерів забирала швидка. Він нікого не затримував, чи затримували інші не знає. Рапорт про події писав один раз, зразків не давали. Що вказував в рапорті не пам`ятає. Вказівок ОСОБА_25 про порушення кримінального провадження щодо затриманих осіб , пропозиції неправомірної вигоди не чув. Викна в ЧОДА били, коктелі ОСОБА_26 були;

- свідок ОСОБА_50 пояснив, що в період часу з 2013 по березень 2014перебував на посаді заступника прокурора м.Черкаси . На нього були покладені обов`язки по нагляду за дотриманням законності щодо проведення розслідувань, дізнання, розшукової діяльності. З грудня 2012 на території м.Черкаси проходили мітинги по підтримці певних політичних груп. Проходили мітинги і на території Соснівського району м.Черкаси. 23.01.2014 він підійшов до Черкаської ОДА і спостерігав за подіями, що там відбувалися. Йому повідомили, що на адресу Соснівського райвідділу надійшло повідомлення про масові заворушення, потім повідомили про захоплення ЧОДА. Він повернувся на роботу і зателефонував підлеглим, зокрема ОСОБА_23 . Він як працівник прокуратури був призначений керівником групи процесуальних керівників по кримінальному провадженні і перевіряв законність та підстави затримання доставлених працівниками міліції осіб, в цю групу входив ОСОБА_23 . В матеріалах кримінального провадження містилися протоколи огляду місця події, а саме будинку та прилеглої території ЧОДА, протоколи затримання осіб , які були затримані, рапорти працівників БПС УМВС України в Черкаській області та протоколи їх допиту про те, що вказані особи затримані безпосередньо під час вчинення злочину, відеоматеріали, які спростовували факт мирної акції протесту, інші докази. Серед затриманих були такі, які визнавали свою вину, а були ті, що не визнавали. Десь 25.01.2014 всі документи були скеровані до слідчого судді, надані матеріали і вирішувалося питання про обрання їм запобіжного заходу. 29.01.2014 був прийнятий Закон України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», він набрав чинності на наступний день після опублікування , в зв`язку з цим до суду були направлені клопотання про звільнення затриманих, скасування запобіжного заходу, закриття кримінального провадження. Оскільки він був керівником групи прокурорів всі слідчі дії з ним узгоджувалися. Він не пам`ятає, чи був в рапорті зазначений час затримання ОСОБА_15 .Здійснюючи свої повноваження з дотриманням законодавства, він не надавав незаконних вказівок, щодо затримання ОСОБА_15 , він також ніяких розпоряджень чи наказів не отримував. У ОСОБА_23 ніяких просувань по службі , нагород після затримання ОСОБА_15 не було;

- свідок ОСОБА_51 пояснив, що в січні 2014 працював прокурором , з Королем склалися службові відносини. Він здійснював процесуальне керівництво по кримінальному провадженню по факту масових заворушень біля ЧОДА. 23.01.2014 розпочалися масові акції протесту біля ЧОДА, було десь близько 150 осіб, акції були агресивні. В зв`язку з чим на 102 Соснівськогого райвідділу поступило повідомлення про ці порушення. Працівники ППС виїхали на охорону, мітингувальники вчинювали до них насильницькііі дії. Ці особи проникли до ЧОДА, вибивали там вікна, ломали техніку. Був викликаний спецпідрозділ і так був затриманий ОСОБА_15 , який відмовився від дачі показів. У матеріалах провадження були протоколи огляду місця події, відеозапису, рапорти працівників ППС. Він вказівок від керівництва на затримання осіб причетних до масових акцій не отримував. Коли затримали ОСОБА_15 він не пам`ятає, бо він самостійно не затримував. Вважає, що на той час дії ОСОБА_23 відповідали чинному законодавству. Підстави затримання ОСОБА_15 йому не відомі. На відеозаписах були особи у тому числі ОСОБА_15 , розмовляли між собою;

- свідок ОСОБА_52 суду пояснила, що працювала прокурором в Черкаській місцевій прокуратурі, ніяких слідчих дій щодо кримінального провадження нею не проводилося, чи була включена у групу прокурорів не пам`ятає;

- свідок ОСОБА_53 суду пояснила, що працює прокурором в Черкаській місцевій прокуратурі, ніяких висловів від ОСОБА_23 щодо його політичних уподобань ніколи не чула, з боку інших працівників також не чула. В її присутності ні ОСОБА_23 ні інше керівництво не висловлювало будь яких тезів щодо затримання учасників революції гідності та порушення проти них кримінальних проваджень. Про отримання заходів зохочення ОСОБА_23 їй нічого не відомо. Слідчих дій вона не проводила;

- свідок ОСОБА_54 суду показав, що працює прокурором в прокуратурі Черкаської області вказівок щодо затримання учасників революції гідності та порушення проти них кримінальних проваджень не пам`ятає. Він був у групі прокурорів. Обіцянок щодо отримання заохочень не чув. Він приймав участь у розгляді трьох клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності осіб. Усних вказівок на проведення тих чи інших слідчих дій не отримував;

- свідок ОСОБА_55 суду показав, що станом на 2014 працював у групі , яка здійснювала процесуальне керівництво працівників міліції, ніяких слідчих дій не продив, про вказівки йому нічого невідомо;

- свідок ОСОБА_56 пояснила, що знає потерпілого ОСОБА_13 наглядно, він частий відвідувач бару «Клюб Нічка» в с. Леськи Черкаського району, де вона працює барменом. 23.01.2014 ОСОБА_15 був у барі, в компанії ОСОБА_18 і ще незнайомих їй людей. Заклад працює до 23-00год. У виключних випадках довше. В той день затримка була десь на 30хв. Куди компанія Тучкова пішла після бару вона не знає. В барі є камера відео-спостереження. Чи хтось звертався за відеозаписом вона не знає.

Також в судовому засіданні були дослідженні та оголошені в докази, надані органами досудового слідства, а саме:

- протокол огляду з додатками від 03.03.2014, згідно якого були оглянуті матеріали кримінальних проваджень № 12014250040000308 від 23.01.2014 та № 12014250040000380 від 26.01.2015 (т. 1 а. п. 104-108);

-постанова від 23.01.2014 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженню № 12014250040000308 від 23.01.2014 , згідно якої до складу групи прокурорів у кримінальному провадженню № 12014250040000308 від 23.01.2014 входить ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 111-112);

- постанова від 23.01.2014 про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженню № 12014250040000309 від 23.01.2014 , згідно якої до складу групи прокурорів у кримінальному провадженню № 12014250040000309 від 23.01.2014 входить ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 123-124);

- протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 24.01.2014, який був складений старшим прокурором м.Черкаси ОСОБА_10 про затримання ОСОБА_13 на підставі ст.208КПК України (т. 3 а.м.к.п. 1-2);

- повідомлення про підозру від 24.01.2014, згідно якого слідчим СВ Придніпровського РВ УМВС України в м.Черкаси ОСОБА_57 , за погодженням з старшим прокурором прокуратури м.Черкаси ОСОБА_51 повідомлено ОСОБА_13 про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.341, ч.1 ст.294 КК України ( т.3 а.м.к.п. 6-7);

- протоколом допиту підозрюваного від 24.01.2014, згідно яко ОСОБА_14 на підставі ст.63 Конституції України відмовився від дачі показів ( т.3 а.м.к.п. 13-14);

- клопотання слідчого СВ Придніпровського РВ ЦУМВС України в м.Черкаси ОСОБА_57 , за погодженням засупника прокурора м.Черкаси ОСОБА_58 про застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ( т.3 а.м.к.п. 16-17);

- ухвала судді Слідчого Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.01.2017 про застосування до ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сроком на 60діб ( т.3 а.м.к.п.18-19);

- клопотання засупника прокурора м.Черкаси ОСОБА_58 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_13 ( т.3 а.м.к.п. 20-22);

- постанова від 19.05.2014 про закриття кримінального провадження , згідно якої старшим прокурором прокуратури м.Черкаси ОСОБА_10 кримінальне провадження № 120140250040000308 від 23.01.2014 відносно ОСОБА_13 закрито за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.294, с.341 КК України (т.3 а.м.к.п. 88) ;

- протоколи огляду місця події від 24.01.2014 , згідно яких об`єктом огляду є будівля ЧОДА зовнішні тра внутрішні пошкодження (т.3 а.м.к.п. 25-50);

- копія судової справи №712/833/14-к про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно ОСОБА_13 , з якої вбачається, що ухвалою судді Слідчого Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.01.2017 застосовано до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, ухвалою слідчого судді від 12.02.2014 застосовано домашній арешт, апеляційне провадження за скаргою захисника ОСОБА_59 в інтересах ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді від 25.01.2014 закрито у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги (т.3 а.м.к.п. 206-270);

- лист УМВС України в Черкаській області від 06.03.2014 № 10/1-1054 з додатками, згідно якого наданий перелік працівників УМВС України в Черкаській області, автотранспорту, який використовувався працівниками міліції при залученні до ОГП ( т.3 а.м.к.п. 273-285);

- протокол огляду місця події від 04.04.2014, згідно якого оглядом місця події є ресторан-бар « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташований по вул. Жовтнева 1 в с.Леськи, Черкаського р-ну, Черкаської обл. На задньому дворі в бару в підсобному приміщенні перебуває відео-реєстратор, біля нього стоїть монітор, який працює в постійному режимі, розташовано 16 камер, які знімають з різних кутів. ( т.3 а.м.к.п. 167-169);

- протокол огляду диску від 15.05.2015 та відеозапис з нього за 23.01.2014, на якому зображені особи, серед яких можна впізнати ОСОБА_13 , перебувавшого в барі о 23-45год. ( т.3 а.м.к.п.170-171)

- протокол тимчасового досупу до речей і документів від 08.04.2014 з додатками , згідно якого у ході проведення тимчасового доступу вилучено журнал обліку доставлених відвідувачів та запрошених до Соснівського РВ від 04.12.2013 закінчений 30.01.2014 ( т.1 а.м.к.п. 136-138);

- протокол огляду від 09.04.2014 з додатками, згідно якого предметом огляду є журнал№1019 обліку доставлених доставлених відвідувачів та запрошених до Соснівського РВ, в якому міститься інформація про доставку у період з 23 по 27.01.2014осіб, затриманих на Соборній площі та біля приміщення ЧОДА ( т.1 а.м.к.п. 139-142);

- копія висновку за результатами службового розслідування за фактами перевищення службових повноважень, зловживання службовим становищем окремими керівниками ГУ МВС, УМВС та ДТМ від 24.04.2014, згідно якого факти вчинення дисциплінарних проступків, пов`язаних з перевищенням службових повноважень, зловживання службовим становищем , зокрема керівниками УМВС України в Черкаській області , що призвело до перешкоджання реалізації громадянами права на мирні зібрання такими, що знайшли часткове підтвердження ( т.3 а.м.к.п. 312-325);

- наказ № 802к від 09.10.2013 про призначення ОСОБА_10 на посаду старшого прокурора прокуратури м.Черкаси ( т.4 а.м.к.п. 9);

- наказ №103ш від 12.12.2013, яким розподілено службові обов`язки між прокурорськими працівниками прокуратури м.Черкаси, зокрема з переліком обов`язків покладеними на ОСОБА_10 (т.4 ак.м.к.п. 14-18)

Під час судового слідства були досліджені перелічені вище документи, допитані потерпілий, свідки обвинувачення, явка яких була забезпечена досудовим слідством.

Суд, вислухавши показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, з огляду встановлення їх очевидної допустимості, належності, достовірності та можливості використання, дійшов висновку, що обґрунтованість обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 364, ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 371 КК України, підтвердження в ході судового розгляду не знайшла.

Так, відповідно до вимогст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідно зіст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення. Згідност. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Згідност. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Пунктом 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку »вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Аналізуючи законність дій ОСОБА_10 під час виконання процесуальних обов`язків прокурора при складанні протоколу затримання і внесення до нього відомостей, про те, що ОСОБА_13 був затриманий безпосередньо під час вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.294, ч.2ст.341КК України суд приходить до наступного.

З суб`єктивної сторони службове підроблення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, характеризується тільки прямим умислом, оскільки службова особа завідомо усвідомлює неправдивий характер тих відомостей, які вносяться нею до офіційних документів. Внесення до таких документів відомостей, неправдивий характер яких службова особа не усвідомлює, виключає склад підроблення і за наявності умов, зазначених в ст. 367 КК України, може потягти за собою відповідальність за службову недбалість.

КПК України в редакції від 22.01.2014 р. передбачав наступне:

- кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу, крім осіб, зазначених у статті 482 цього Кодексу:

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні (ч.2 ст. 207);

- уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин (ч.1 ст. 208).

Як зазначено вище, суд не вважає доведеною відсутність у ОСОБА_10 підстав при складанні протоколу для затримання потерпілого по справі, який був затриманий на місці скоєння злочину. Сукупність отриманих даних давала йому підстави сумніватись в правдивості показань цього потерпілого про непричетність до злочинів.

Законність затримання ОСОБА_13 , обґрунтованість підозри і необхідність застосування до нього запобіжного заходу неодноразово перевірялась судами першої інстанції, в результаті чого до нього було застосовано запобіжний захід судовими рішеннями - ухвалою судді Слідчого Соснівського районного суду м.Черкаси від 25.01.2017 застосовано до ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляду тримання під вартою, ухвалою слідчого судді від 12.02.2014 застосовано домашній арешт, які не скасовані, набрали законної сили і є обов`язковими для виконання згідно з положеннями ст. 21 КПК України. В зазначених ухвалах суду зазначено, що причетність ОСОБА_13 до вчинення суспільно-небезпечних дій підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами: протоколом огляду місця події, показами свідків, відеозаписами, іншими матеріалами кримінального провадження. Крім того, апеляційне провадження за скаргою захисника ОСОБА_59 в інтересах ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді від 25.01.2014 закрито у зв`язку з відмовою від апеляційної скарги.

Також суд зазначає, що постановою від 19.05.2014 старшим прокурором прокуратури м.Черкаси ОСОБА_10 закрито кримінальне провадження № 120140250040000308 від 23.01.2014 відносно ОСОБА_13 за відсутністю складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.294, с.341 КК України. На думку суду така об`єктивно підтверджена поведінка обвинуваченого ОСОБА_10 обґрунтовує його показання про відсутність у нього наміру притягнути до кримінальної відповідальності завідомо невинних осіб, і спростовує обвинувачення про те, що обвинувачений з кар`єристських спонукань підписав завідомо неправдивий документ- протокол затримання особи.

Органами досудового слідства не доведено те, що на час складання протоколу затримання ОСОБА_13 , обвинувачений , як прокурор, завідомо знав про його невинуватість і про те, що офіційні документи містили завідомо неправдиві відомості про вчинення потерпілим ОСОБА_15 злочину. Сам обвинувачений в судовому засіданні неодноразово наголошував на тому, що бачив особисто в прямому ефірі події, що відбувалися біля ЧОДА 23.01.2014, тож підстав не довіряти 40 працівникам ППС у нього не було, крім того в поясненнях ОСОБА_15 , які він спочатку надав ОСОБА_10 , як прокурору, а потім відмовився від дачі пояснень, мали місце істотні розбіжності та протиріччя, в зв`язку з чим були оцінені останнім критично та прийнято відповідне рішення.

Допитані в судовому засіданні свідки, колишні працівники міліції, які 23.01.2014 безпосередньо знаходилися біля ЧОДА для недопущення порушень громадського порядку та захоплення адміністративної будівлі ЧОДА вказували, що була загроза їх життю, оскільки мітингувальники поводили себе агресивно, використовували коктелі «Молотова», каміння, били вікна в будівлі ЧОДА, деякі працівники були поранені.

У відповідності з вимогами ч.4 ст. 17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, а під час судового розгляду суду не надано доказів, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_10 у вчиненні передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст. 371 КК України злочинів.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про недоведеність тих обставин, що обвинуваченому достоменно було відомо про невинуватість потерпілого і він діяв з прямим умислом на внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою незаконного затримання в особистих інтересах, тобто про недоведеність пред`явленого обвинувачення у вчиненні цих злочинів.

В даному випадку мова може йти тільки про невірну оцінку ситуації ОСОБА_10 або службову недбалість, але не про кримінальну відповідальність за ст. 371 ч.3 та ст. 366 ч.1 КК України, тому суд вважає за необхідне виправдати його за недоведеністю вчинення ним цих кримінальних правопорушень.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як зазначено вище, дії ОСОБА_10 також кваліфіковані як злочин, передбачений ч.1 ст. 364 КК України - зловживання службовою особою владою, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для себе, чи інших фізичних осіб, використані службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та державним інтересам.

При цьому згідно з приміткою 3 до вказаної статті істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Таким чином, на час судового провадження передбачений ст. 364 КК України злочин належить до злочинів із матеріальним складом і вважається закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди, яка виражається у завданні матеріальних збитків у певних розмірах.

Виходячи з формулювання обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_10 своїми діями заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам останніх, що передбачені та гарантовані ст.ст. 3, 19, 29, 59, 63 Конституції України. Крім того, вказані події знайшли широке висвітлення у вітчизняних та іноземних засобах масової інформації, в мережі Інтернет, набули широкого резонансу, викликали глибоке обурення громадян України та міжнародної спільноти, що призвело до підриву авторитету та престижу усієї системи судових і правоохоронних органів України загалом, тобто матеріальна шкода не завдана.

В цьому випадку суд повинен враховувати положення ч.1 ст. 5 КК України про зворотну дію у часі закону про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом`якшує кримінальну відповідальність.

Оскільки істотної шкоди у вигляді настання матеріальних збитків, які в сто і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, від дій (бездіяльності) ОСОБА_10 не наступило, то в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Натомість з показань вказаних вище свідків ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_54 , ОСОБА_62 , ОСОБА_53 , суд встановив дані про те, що вони не отримували незаконних вказівок від керівництва про притягнення завідомо невинних до кримінальної відповідальності та інше переслідування учасників мирної акції протесту або учасників масових заворушень, і не чули від ОСОБА_10 про політичну прихильність до існуючої на той час влади. Також зазначили, що будь-яких просувань по службі, заохочень, відзнак ОСОБА_10 в подальшому не отримував.

Стаття 8 Коституції України декларує, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідност.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є обов"язковою до застосування на території України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Згідно з положеннями ч. 1ст. 373 КПК Українивиправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. За правиламист. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_10 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України, та виправдати його у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Визнати ОСОБА_10 невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366 та ч.3 ст. 371 КК України, та виправдати його за недоведеністю вчинення ним злочинів (кримінальних правопорушень), передбачених ч.1 ст. 366 і ч.3 ст. 371 КК України.

Копію вироку вручити прокурору і обвинуваченому негайно після проголошення.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Соснівський районний суд м. Черкаси в установленому законодавством порядку на протязі 30 днів з дня проголошення вироку.

Головуючий :