Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Харків
29 листопада 2017 року справа№820/3039/17
Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
суддів - Білової О.В., Мельникова Р.В.,
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача, який одночасно є третьою особою - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3, третьої особи - ОСОБА_4,
представників третьої особи: ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач , ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" з моменту його прийняття.
Ухвалою суду від 09.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 25.09.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він здійснював адвокатську діяльність з жовтня 2014 року по 27.06.2017. Водночас позивач зазначив, що 27 червня 2017 року відповідачем прийнято, на думку позивача, протиправне рішення "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1С.", оскільки вказаним рішенням його позбавлено права на здійснення адвокатської діяльності з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. Не погоджуючись з прийнятим рішенням Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області позивач, звернувся до суду з позовом про його скасування.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_2 через канцелярію суду надішли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що під час прийняття оскаржуваного рішення від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1С." відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України. Водночас, представник відповідача зазначив, що голова КДКА Харківської області прийняла подану скаргу від ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, які подали її особисто. У вказаній скарзі скаржники виклали обставини, що визначали факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку, а саме адвокат ОСОБА_1 не виконав роботу за договором про надання правової допомоги, діяв всупереч інтересам своїх клієнтів. ОСОБА_9 дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_2 на підставі отриманого доручення підготував відповідне звернення до позивача з копією скарги та формою пояснень для адвоката. Зазначені документи були отримані позивачем, про що міститься особистий підпис позивача на самому зверненні. Позивачем були надані письмові пояснення від 01.02.2017 безпосередньо члену комісії ОСОБА_2 На підставі отриманих пояснень виникла потреба викликати сторони на засідання дисциплінарної палати КДКА та з'ясувати певні питання для прийняття відповідного рішення. За результатами засідань дисциплінарної палати КДКА щодо розгляду вказаної скарги прийнято оскаржуване рішення.
Від представника третьої особи - ОСОБА_5 - ОСОБА_6 через канцелярію суду надішли письмові пояснення щодо предмету спору, в яких представник третьої особи зазначив, що ОСОБА_5 був одним із заявників по скарзі на дії адвоката ОСОБА_1, за результатами розгляду якої КДКА Харківської області прийнято оскаржуване рішення. Подача скарги, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення, є способом захисту прав ОСОБА_5, що були порушені адвокатом ОСОБА_1, а саме права на належну правову допомогу.
Також від представника третьої особи - ОСОБА_5 - ОСОБА_10 надійшли до суду письмові пояснення стосовно предмету спору, в яких представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що 02.12.2016 ОСОБА_5 відмовився від послуг адвоката ОСОБА_1, розірвавши в односторонньому порядку договір про надання правової допомоги, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1, наданими до КДКА Харківської області. Тобто, розірвавши договір про надання правової допомоги, ОСОБА_5 фактично позбавив ОСОБА_1 будь - яких повноважень, щодо здійснення процесуальних дій в межах цивільних справ, учасником яких є ОСОБА_5 Проте, незважаючи на відсутність у адвоката ОСОБА_1 повноважень представника, останній умисно, не повідомивши суд про відсутність у нього таких повноважень, подав 11.12.2016 від імені та всупереч інтересам ОСОБА_5 клопотання про залишення без розгляду документів, поданих до суду особисто ОСОБА_5, яке в подальшому було задоволено судом. Таким чином, ОСОБА_1, звернувшись до суду в якості представника ОСОБА_5, розуміючи відсутність у нього таких повноважень, порушив приписи ст.ст.38, 42 ЦПК України. В той же час, така позиція адвоката ОСОБА_1 прямо суперечить волі його клієнта ОСОБА_5, оскільки клопотання про призначення експертиз було підписане особисто ОСОБА_5, клопотання ж про залишення цього документа без розгляду було підписане саме ОСОБА_1, що свідчить про відсутність прямого волевиявлення ОСОБА_5 на вчинення цієї процесуальної дії; на стадії апеляційного провадження у вищевказаній справі, за участі інших представників ОСОБА_5 підтримав призначення таких експертиз, активно надавав суду пояснення щодо необхідності такого призначення та надав необхідні для проведення такої експертизи зразки, на підставі чого 18.04.2017 судом було призначено почеркознавчу експертизу, 29.06.2017 судом призначено повторну почеркознавчу експертизу та в подальшому судом апеляційної інстанції винесено рішення на користь ОСОБА_5 Також, окрім того, що така позиція адвоката ОСОБА_1 суперечила волі клієнта, вона також цілком суперечила інтересам клієнта, оскільки проведення такої експертизи було чи не єдиною можливістю довести позицію ОСОБА_5 у вказаній справі. Відмовившись від проведення такої експертизи, ОСОБА_1 фактично позбавив свого клієнта можливості довести ті обставини, на які той особисто посилався, що в подальшому сприяло ухваленню судом першої інстанції рішення на користь опонента ОСОБА_5, та, в свою чергу, призвело до заподіяння клієнту значної матеріальної та моральної шкоди. Таким чином, своїми діями адвокат ОСОБА_1 порушив приписи ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст. 8 Правил адвокатської етики, які закріплюють основоположний принцип здійснення адвокатської діяльності, який полягає в домінантності та пріоритеті інтересів клієнта перед будь - якими іншими інтересами, в тому числі власними. Такі порушення свідчать про нехтування адвокатом ОСОБА_1, основоположних засад адвокатської діяльності, зокрема принципів законності та верховенства права, передбачених ч. 1 ст. 4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Від третьої особи - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких вказана третя особа заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на такі обставини. У період з 15.07.2015 по 12.03.2016 ОСОБА_3 перебувала на посаді директора ПАТ “Верифікаційні проекти”. З 12.03.2016 директором ПАТ “Верифікаційні проекти” є ОСОБА_5 У січні 2017 року адвокат ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з вимогою щодо стягнення заборгованості за договорами про надання правової допомоги, що ніби - то були укладені між ним та ПАТ “Верифікаційні проекти”. У позовних вимогах адвокат ОСОБА_1 зазначав, що між ним та ПАТ “Верифікаційні проекти” укладено договір про надання правової допомоги від 23.06.2015 № 8 та договір про надання правової допомоги від 24 .06.2016 № 8/1. Загальна сума заборгованості за вказаними договорами, що була визначена адвокатом ОСОБА_1 - 531335,00 грн. Водночас ОСОБА_3 зазначила, що вона жодних договорів з адвокатом ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора ПАТ “Верифікаційні проекти”, не підписувала, підприємство ПАТ “Верифікаційні проекти” у вказаний період жодних правових послуг від адвоката ОСОБА_1 не отримувало. За результатами судового розгляду рішенням Господарського суду Харківської області від 22.02.2017 по справі № 922/4461/16 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 по справі № 922/4461/16 рішення суду першої інстанції скасоване повністю та прийняте нове рішення, яким в позові відмовлено частково. Постановою Вищого господарського суду України від 20.09.2017 по справі №922/4461/16 касаційну скаргу ПАТ “Верифікаційні проекти” задоволено, скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі №922/4461/16 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.02.2017, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Водночас, Вищим господарським судом України визначено, що, приймаючи рішення по даній справі, суди попередніх інстанцій не з'ясували належним чином питання щодо того, які саме послуги правового характеру надавались ОСОБА_1 ПАТ "Верифікаційні проекти", чи були такі послуги виконані в повному обсязі та чи виконані вони належним чином. Дізнавшись, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 готували звернення до КДКА Харківської області щодо позбавлення ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю, ОСОБА_3 приєдналася до заявників та надала необхідну інформаційну підтримку. На підставі викладеного третя особа - ОСОБА_3 вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про позбавлення ОСОБА_1 права на зайняття адвокатською діяльністю від 27.06.2017 є законним та обґрунтованим.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8 в судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений своєчасно та належним чином.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі вказаної третьої особи.
Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача, який одночасно є третьою особою - ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов.
Представники третьої особи - ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на обставини викладені в письмових поясненнях щодо предмету позову.
Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях щодо предмету позову.
В судовому засіданні третя особа - ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог позивача заперечувала, пояснивши тим, що у 2015 році був жорстоко вбитий її чоловік ОСОБА_11, який був президентом страхової компанії "Лемма". ОСОБА_4 має спільних з чоловіком трьох дітей. Після смерті чоловіка в житті її та дітей почались величезні проблеми. Хоча ОСОБА_4 не вела спільні справи з чоловіком, але до неї були адресовані чисельні вимоги майнового характеру колишніх компаньйонів, погрози їй та дітям. Залишатися не території України їй та дітям стало небезпечно, через що вони вимушені були покинути країну. ОСОБА_12, який також залучений до участі у справі в якості третьої особи як заявник по скарзі на дії адвоката ОСОБА_1, працював у чоловіка, померлий чоловік йому довіряв. ОСОБА_8 познайомив ОСОБА_4 з адвокатом ОСОБА_1, і ОСОБА_4 стала давати грошові кошти адвокату ОСОБА_1 "на вирішення питань", як пов'язаних з розглядом справ у судах, так і щодо продажу нерухомого майна, за що адвокат ОСОБА_1 мав взяти собі відсоток в якості оплати за послуги. Загалом ОСОБА_4, за її поясненнями, передала адвокату ОСОБА_1 200 тис. доларів. При цьому не отримала жодного позитивного результату щодо вирішення питань, за які вони домовлялися з адвокатом ОСОБА_1, жодного письмового звіту або процесуального документу. Потім у ОСОБА_4 закінчилися грошові кошти, а адвокат ОСОБА_1 поставив так питання, що, начебто ОСОБА_4 винна йому ще купу грошей, став погрожувати на адресу дітей, у звязку з наведеним ОСОБА_4 звернулася з заявою до правоохоронних органів. Також ОСОБА_4 пояснила, що скаргу на адвоката ОСОБА_1 вона, а також ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 складали, підписували та подавали до КДКА особисто. Для цього ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спеціально приїздили до м. Харкова.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, який одночасно є третьою особою, третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_3, а також представників третьої особи - ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 ОСОБА_13 адвокатів Харківської області було видано свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю №1871 від 01.10.2014.
Як вбачається з матеріалів справи, Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Харківської області 27.06.2017 прийнято рішення (а.с.15-19 том 1), яким притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.
Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Приписами ст. 2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Статтею 12 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.
Судом встановлено, що 12.01.2017 на адресу Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області надійшла скарга (вх. №023/17 від 12.01.2017) від ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 щодо неналежної поведінки адвоката ОСОБА_1 (а.с.51-54 том 1).
Суд зазначає, що у вказаній скарзі скаржники: ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 зазначили, що адвокат ОСОБА_1 не виконав роботу за договорами про надання правової допомоги, діяв всупереч інтересів клієнтів (скаржників), обманним шляхом заволодів грошовими коштами. Коли адвокат ОСОБА_1 зрозумів, що скаржники гроші більше не даватимуть, почав використовувати інформацію по об'єктах скаржників на свою користь, погрожуючи, що він має зв'язки з правоохоронних органах регіону, зможе через знайомих порушити кримінальні справи щодо скаржників, погрожувати фізичною розправою, які і реалізував по відношенню до сім'ї ОСОБА_8 З цього приводу скаржники звернулися також і до правоохоронних органів.
Відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З’їздом адвокатів України 17.11.2012, Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням ОСОБА_12 адвокатів України від 17.12.2013 №268 та інших актів законодавства України і Національної асоціації адвокатів України, з метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів розроблено Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, що затверджене рішенням ОСОБА_12 адвокатів України від 30.08.2014 №120.
Приписами п.п. 2, 3 Положення встановлено, що дисциплінарним провадженням визнається процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознаки дисциплінарного проступку.
Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження, з підстав вчинення ним дисциплінарного проступку, види якого передбачені статтею 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Відповідно до п. 9 Положення, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Згідно п. 14 Положення, встановлено наступні вимоги до заяви (скарги):1) Заява (скарга) подається в письмовій формі особисто заявником (скаржником) або його представником. Заява (скарга) може бути надіслана поштою. 2) У заяві (скарзі) обов’язково має бути зазначено: Найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, до якої подається заява (скарга); ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи для посадової та службової особи , поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти (за наявності); ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст дисциплінарного проступку адвоката, згідно зі статтею 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”; виклад обставин, якими заявник обґрунтовує факт наявності в діях адвоката дисциплінарного проступку; вимоги заявника (скаржника); виклад обставин, якими обґрунтовуються вимоги заявника (скаржника); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, викладену у заяві (скарзі), перелік документів та інших матеріалів, що додаються. 3)На підтвердження обставин, якими обґрунтовується заява (скарга), заявник (скаржник) надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, надання яких самостійно є неможливим, із обов’язковим зазначенням причин та прохання до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про їх витребування. 4)До заяви (скарги) додається її копія та копії всіх документів, що приєднуються до неї, для вручення адвокату щодо поведінки якого подається заява (скарга). 5)Заява (скарга) підписується заявником (скаржником) або його представником, із зазначенням дати її подання.
У разі подання заяви (скарги) представником, у ній зазначаються ПІБ представника, його поштова адреса, а також номер засобів зв'язку та адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з заявою (скаргою) подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника. Повноваження представників мають бути посвідчені такими документами: нотаріально - засвідченою довіреністю від імені фізичної особи; довіреністю від імені юридичної особи за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, а також документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.
Зі змісту та форми поданої скарги судом не встановлено порушень вказаних норм при зверненні до КДКА Харківської області заявників ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8
При цьому твердження позивача про ненадання особисто вказаними особами скарги не знайшло підтвердження в судовому засіданні, оскільки позивач особисто не був присутнім під час подачі скарги, а в наданих суду поясненнях треті особи підтвердили особисте складання та подання скарги всіма заявниками.
Перевіряючи дотримання дисциплінарною комісією процедури проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 стосовно адвоката ОСОБА_1, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.п. 1.2.1 п. 1.2 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, затвердженого рішенням ОСОБА_12 адвокатів України від 17.12.2013 №268, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кількісний і персональний склад палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону визначається конференцією адвокатів регіону, але не більше дев’яти членів кваліфікаційної палати та не більше одинадцяти – дисциплінарної.
Підпунктом 5.3.2 п. 5.3 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, визначено повноваження ОСОБА_14 палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури/заступника голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зокрема, підготовка матеріалів для розгляду на засіданні палати та/або видання доручення щодо вивчення та підготовки/перевірки матеріалів члену палати.
Пунктом 6.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону врегульовано процедуру підготовки засідань КДКА.
Так, п.п. 6.1.1 п. 6.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону визначено, що формою роботи КДКА є засідання. ОСОБА_14 Комісії визначає порядок розгляду питань, що виносяться на засідання, місце, день та час проведення засідання, доповідачів по кожному питанню порядку денного. Засідання кваліфікаційної та дисциплінарної палат КДКА скликаються головами відповідних палат або їх заступниками. ОСОБА_9 можуть подавати ОСОБА_14 пропозиції щодо внесення питань для формування порядків денних засідань ОСОБА_14.
Відповідно до п.п. 6.1.2 п. 6.1 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, підготовка засідання КДКА (палати КДКА), скликання її складу, повідомлення членів КДКА та інших осіб, які мають право брати участь у засіданнях із зазначенням місця, дня та часу проведення засідання, забезпечуються головою КДКА, його заступниками (головами палат) або за дорученням голови чи заступників голови одним із членів КДКА, секретаріатом КДКА. Про місце, день, час та перелік питань порядку денного засідання КДКА (палати КДКА), члени КДКА (палати КДКА) та інші особи, які мають право брати участь у засіданнях, повідомляються не пізніше як за п’ять днів до дня проведення засідання.
Підпунктом 6.4.1 п.6.4 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону визначено, що учасниками засідання КДКА (ОСОБА_14) є особи, відносно яких розглядається чи вирішується питання, та особи, звернення яких або питання стосовно яких включені до порядку денного засідання, їх представники та інші особи, запрошені для участі у засіданні КДКА (ОСОБА_14) у випадках, передбачених законодавством України, Положенням про КДКА або цим Регламентом.
Відповідно до п.п. 6.4.2 п.6.4 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, учасники засідання КДКА (ОСОБА_14) мають право до початку засідання заявити відвід члену (членам комісії) за наявності об‘єктивних даних, які свідчать про можливу упередженість чи зацікавленість члена комісії у вирішенні питання, включеного до порядку денного засідання; надавати усні чи письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи; заявляти клопотання; з дозволу головуючого висловлювати свої міркування з питань, що розглядаються; ставити питання іншим учасникам засідання (крім члену КДКА); висловлювати заперечення.
Згідно 6.4.4 п.6.4 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, учасники засідання зобов’язані з’явитися на засідання КДКА (ОСОБА_14); надавати відомості, необхідні для вирішення питання; завчасно (не пізніше ніж за 3 дні до дня засідання) письмово повідомити КДКА про неможливість явки та про причину неявки на засідання КДКА (палати), а також надати документи, що свідчать про поважні причини неявки.
Відповідно до п. 7.4 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, член комісії, який є доповідачем питання порядку денного засідання КДКА (ОСОБА_14), готує відповідну письмову довідку та/або проект рішення КДКА (ОСОБА_14).
Згідно п.7.7 Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, розгляд питання, справи, віднесених до порядку денного засідання КДКА (ОСОБА_14), може бути відкладений або зупинений у випадках: неявки на засідання учасників; ? необхідності витребування нових матеріалів; у разі необхідності проведення додаткової комісійної перевірки; залучення до участі у розгляді питання інших заінтересованих осіб; відсутності кворуму після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) комісії; ? з інших підстав, за рішенням КДКА.
У розгляді справи, яка має великий обсяг матеріалів, або неможливістю її розгляду за один день із інших причин, які КДКА (ОСОБА_14) визнає поважними, у засіданні може бути оголошено перерву, але не більше ніж на три робочих дні. У разі, якщо після відкладення, зупинення або оголошеної перерви зміниться склад членів КДКА (ОСОБА_14), які беруть участь у засіданні, їм надається час для ознайомлення із матеріалами справи, що розглядається.
Як вбачається з матеріалів справи, за дорученням голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 19.01.2017 уповноважено члена дисциплінарної палати ОСОБА_2 провести перевірку відомостей, що викладені у скарзі (а.с.81 том 1).
На виконання покладеного на нього доручення, ОСОБА_2 листом-зверненням від 19.01.2017 на підставі ст. 38 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” запропонував позивачу надати пояснення щодо відомостей, викладених у скарзі. Вказаний лист містив також додатки, а саме: копію скарги та форму пояснення (а.с.82 том 1). Зазначене звернення позивач отримав разом з доданими до нього документами 23.01.2017, що підтверджується підписом останнього на вказаному зверненні.
Згідно матеріалів справи дисциплінарної палати КДКА Харківської області, позивачем надані відповідні письмові пояснення від 01.02.2017 (а.с.83-94 том 1).
Суд зауважує, що в ході судового розгляду в судовому засіданні, 18.10.2017, позивачем підтверджено факт надання вказаних письмових пояснень, проте, згодом, у судовому засіданні 29.11.2017 від вказаних тверджень позивач відмовився та зазначив, що до дисциплінарної палати КДКА Харківської області в рамках розгляду вказаної скарги ним надавались лише додаткові пояснення.
Судом встановлено, що на засіданні дисциплінарної палати 14.02.2017 заслухано клопотання члена дисциплінарної палати ОСОБА_2 про продовження строку перевірки відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 стосовно адвоката ОСОБА_1 За результатами розгляду вказаного клопотання вирішено продовжити строк перевірки відомостей, викладених у скарзі (а.с.95 том 1).
Листами від 15.02.2017 №0149/17 та №0150/17 повідомлено, відповідно, скаржників та позивача, що 28.02.2017 о 16:00 год. відбудеться засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області, на якому будуть розглянуті матеріали перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 стосовно ОСОБА_1 (а.с.96-97 том 1).
На підтвердження направлення на адресу ОСОБА_1 листа від 15.02.2017, а також отримання його ОСОБА_1 особисто в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.163 том1).
У зв'язку з тим, що на засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області - 28.02.2017 не з’явився ОСОБА_1, який повідомлений своєчасно та належним чином, та не було відомостей про належне повідомлення скаржників, вирішено продовжити строк перевірки відомостей по скарзі, що вказано у витязі з протоколу засідання (а.с.98 том 1).
Листами від 01.03.2017, повідомлено скаржників та ОСОБА_1 про дату наступного засідання дисциплінарної палати, яке призначено на 14.03.2017 (а.с.99-100 том 1).
Згідно наданих представником відповідача пояснень, 14.03.2017 на засіданні дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_2 повідомлено, що до КДКА повернувся конверт з листом-повідомленням, направленим скаржникам, за закінченням строку зберігання, сторони на засідання знову не з’явились, однак було з’ясовано, що повідомлення про призначення цього засідання сторонам було направлено звичайними листами, тому це неможливо вважати за належне повідомлення сторін про дату, час та місце проведення засідання дисциплінарною палатою КДКА Харківської області. У зв’язку із вказаним, член дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_2 клопотав продовжити строк перевірки відомостей, викладених в скарзі від 12.01.2017 №023/17.
На підтвердження того, що дисциплінарною палатою КДКА Харківської області було продовжено строк перевірки відомостей щодо скарги стосовно адвоката ОСОБА_1, відповідачем до справи надано копію витягу з протоколу від 14.03.2017 (а.с.101 том 1).
У зв'язку з вказаним, листом від 15.03.2017 №0220/17 повідомлено ОСОБА_1 , що 28.03.2017 о 16:00 год. відбудеться наступне засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області, на якому будуть розглянуті матеріали перевірки відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8 стосовно адвоката ОСОБА_1 (а.с.102 том 1). Зазначений лист було отримано ОСОБА_1, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.165 том1).
В ході судового розгляду судом встановлено, що на засідання 28.03.2017 дисциплінарної палати КДКА Харківської області з’явився представник ОСОБА_5 – адвокат ОСОБА_10, проте адвокат ОСОБА_1 на засідання не прибув.
У зв’язку з тим, що на засіданні дисциплінарної палати КДКА 28.03.2017 був відсутній член дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_2, який проводив перевірку відомостей викладених в скарзі, розгляд матеріалів перевірки було знято з порядку денного у зв’язку з відсутністю доповідача по дисциплінарній справі.
Судом встановлено, що представником ОСОБА_5 – адвокатом ОСОБА_10 до дисциплінарної палати КДКА Харківської області подано клопотання про долучення документів до вказаної скарги, а саме: копію договору про надання правової допомоги ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_10; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_10; копію договору про надання правової допомоги ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_1; копію квитанції за підписом ОСОБА_1; повідомлення за підписом ОСОБА_5 від 02.03.2017, яким повідомлено ОСОБА_1 про припинення дії відповідного договору про надання правової допомоги, у зв'язку із неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх обов'язків за договором; копію заяви ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_1 з проханням про надання звіту про використання коштів, отриманих з метою представництва інтересів за договором; докази направлення вказаних документів на адресу ОСОБА_1; копію рішення Московського районного суду м. Харкова від 18.01.2017 ( а.с.103-118 том 1).
Також до матеріалів дисциплінарної справи долучені пояснення представника скаржника - ОСОБА_5 - ОСОБА_10 від 11.04.2017 та від 25.04.2017, в яких вказаний представник наголошував на тому, що адвокат ОСОБА_1 не виконав роботу за договором про надання правової допомоги, діяв всупереч інтересам клієнтів (скаржників). При цьому представник на підтвердження наданих пояснень також надав відео- та аудіозапис судового засідання по справі №640/13718/16-ц, пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_15, а також копію заяви про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи за підписом ОСОБА_5, копію письмових пояснень за підписом ОСОБА_5, адресованих суду, копію клопотання про залишення без розгляду поданих до суду документів за підписом ОСОБА_1, копію явки з повинною ОСОБА_16, копію квитанції, копію опису вкладення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.120-124,127-148 том1).
Також судом встановлено, що наступне засідання КДКА Харківської області було призначено на 11.04.2017, проте, у зв’язку з надходженням клопотань та пояснень від ОСОБА_10, член дисциплінарної палати КДКА ОСОБА_2 клопотав продовжити строк перевірки. За цю пропозицію проголосували 11 членів ДП КДКА, що підтверджується витягом із протоколу засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 11.04.2017 (а.с.119 том1). За результатами вказаного, наступне засідання дисциплінарної палати КДКА Харківської області призначено на 25.04.2017.
За результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі на адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_2 складено довідку (а.с.149-153 том 1). На підставі вказаної довідки 25.04.2017 Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно – дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, у належному складі, прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно неправомірних дій адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та призначено розгляд дисциплінарної справи на 16.05.2017 о 16:00 год. в приміщенні КДКА Харківської області (а.с.154-160 том 1).
Листом від 26.04.2017 на адресу позивача направлено вказане рішення та довідку члена дисциплінарної палати, що проводив перевірку, які отримані ОСОБА_1 04.05.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.166 том 1).
Також листом від 26.04.2017 (а.с.162 том 1) вказане рішення від 25.04.2017 направлено на адресу представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_10 , яке отримано останнім 10.05.2017, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.167 том 1).
Як встановлено судом, заявники та адвокат на засідання дисциплінарної палати, що було призначене на 16.05.2017 р., не з’явилися, про день, місце та час слухання справи повідомлені належним чином, від адвоката ОСОБА_1 надійшла заява про відвід голові КДКА ОСОБА_17, голові дисциплінарної палати ОСОБА_18 та членам дисциплінарної палати: ОСОБА_19, ОСОБА_2, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, а також надійшли додаткові письмові пояснення та клопотання про витребування додаткових доказів з Апеляційного суду Харківської області. Вказані обставини відображені у витязі з протоколу дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 16.05.2017 (а.с.185-188 том 1).
За результатами розгляду вказаних заяв про відвід на засіданні дисциплінарної палати КДКА Харківської області - 16.05.2017 прийняті рішення про залишення заяв без розгляду (а.с.191-208 том1).
Водночас, у зв’язку з неявкою сторін та витребуванням додаткових доказів, ОСОБА_2 на засіданні дисциплінарної палати - 16.05.2017 клопотав зупинити розгляд дисциплінарної справи за результатами перевірки відомостей, викладених в скарзі стосовно адвоката ОСОБА_1 За результатами вказаного клопотання прийнято рішення про зупинення розгляду дисциплінарної справи для отримання відповідей на запит дисциплінарної палати КДКА, на підставі клопотання ОСОБА_1 (а.с.189-190 том 1).
Листами від 17.05.2017 надіслано представнику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_10, а також адвокату ОСОБА_1 рішення про зупинення розгляду дисциплінарної справи (ас.209-210 том 1).
Крім того, листом від 17.05.2017 повідомлено ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, що 30.05.2017 відбудеться засідання дисциплінарної палати (а.с.211 том 1).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 листом від 17.05.2017 звернувся до голови Апеляційного суду Харківської області з запитом про отримання інформації (а.с.8-9 том 2).
Проте, станом на дату наступного засідання дисциплінарної палати, інформація, вказана у листі від 17.05.2017, не надійшла, у зв’язку з чим було вирішено продовжити строк зупинення розгляду дисциплінарної справи(а.с.53-54 том 2) та прийнято відповідне рішення від 30.05.2017 (а.с.55-56 том 2).
Згідно вказаного рішення, розгляд справи призначено на 13.06.2017, про що повідомлено адвоката ОСОБА_1, представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_10 та інших скаржників (а.с.57-59 том 2).
У зв’язку з тим, що у строк до 13.06.2017 відповідь з Апеляційного суду Харківської області не надійшла, членами дисциплінарної палати КДКА Харківської області вирішено продовжити строк зупинення розгляду дисциплінарної справи (а.с.82 том 2), про що прийнято відповідне рішення від 13.06.2017 (а.с.83-84 том 2).
Зазначене рішення від 13.06.2017 направлено адвокату ОСОБА_1, представнику ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_10 та іншим скаржникам листами від 14.06.2017 (а.с.85-87 том 2).
Задля отримання інформації, на адресу Апеляційного суду Харківської області член дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_25 повторно направив запит від 22.06.2017 (а.с.106-107 том 2).
У відповідь на вказаний запит головою Апеляційного суду Харківської області направлено лист від 27.06.2017 П-174/17/31824, разом з копією технічного запису судового засідання Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2016 по справі №640/13718/16-ц, а також копією рішення Апеляційного суду Харківської області від 01.12.2016 по справі №640/13718/16-ц (а.с.109-110 том 2).
З матеріалів справи встановлено, що адвокат ОСОБА_1 з'явився 27.06.2017 на засідання дисциплінарної комісії КДКА Харківської області, також прибув на засідання представник ОСОБА_5 Дисциплінарною комісією заслухано пояснення адвоката ОСОБА_1, представника ОСОБА_5 та відповіді на питання членів дисциплінарної палати. За результатами отриманих пояснень від адвоката ОСОБА_1, представника ОСОБА_5, а також аналізу пояснень скаржників та отриманих доказів, членами дисциплінарної палати КДКА Харківської області шляхом голосування прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с.119-127 том 2).
Проаналізувавши наведені обставини, суд зазначає, що дисциплінарною палатою дотримано процедуру розгляду скарги на дії адвоката ОСОБА_1, за результатами якої відповідачем прийнято оскаржуване рішення. Також суд зазначає, що член дисциплінарної палати ОСОБА_2 діяв при перевірці обставин та доводів скарги в межах наданих повноважень, оскільки положеннями Регламенту кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону передбачено здійснення членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області за дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_2 здійснювати дії щодо перевірки відомостей скарги, відкладати розгляд засідання щодо перевірки вказаної скарги викликати учасників засідання КДКА (ОСОБА_14), а також приймати від представників скаржників додаткові пояснення щодо обставин скарги, що було здійснено членом ДП КДКА Харківської області за дорученням голови ДП КДКА Харківської області.
Щодо доводів позивача про те, що дисциплінарною палатою всупереч чинному законодавству не викликався позивач для розгляду скарги ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, суд зазначає, що в матеріалах дисциплінарної справи ОСОБА_1 наявні належні докази на підтвердження виклику на засідання дисциплінарної комісії ОСОБА_1, а саме повідомлення про вручення поштового відправлень, в яких є відповідна відмітка про отримання листів ОСОБА_1
Крім того, у засіданні КДКА Харківської області 27.06.2017 позивач брав участь особисто.
Щодо доводів позивача про те, що скарга, на підставі якої дисциплінарна палата прийняла оспорюване рішення, подана не тими особами, що зазначені в ній, суд зазначає, що треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_3, які були заявниками, в судовому засіданні підтвердили, що особисто склали, підписали та подавали, разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 скаргу до КДКА Харківської області на адвоката ОСОБА_1 у зв’язку з невиконанням останнім роботи за договором про надання правової допомоги, а також у зв’язку з тим, що адвокат діяв всупереч інтересам клієнтів (скаржників).
Водночас, суд критично ставиться до доводів позивача про те, що ним не надавалися до дисциплінарної комісії письмові пояснення від 01.02.2017, а лише надавалися додаткові пояснення від 16.05.2017, оскільки в ході даного судового розгляду в судовому засіданні - 18.10.2017 позивач зазначав, що надавав вказані письмові пояснення від 01.02.2017 та додаткові пояснення від 16.05.2017 до дисциплінарної комісії, а також представником відповідача, який одночасно є третьою особою по справі - ОСОБА_2 надано пояснення з підтвердженням подачі адвокатом ОСОБА_1 письмових пояснень до КДКА двічі, які долучені до матеріалів дисциплінарної справи.
Щодо правомірності оскаржуваного рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а також про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України (а.с.119-127 том 2), суд зазначає наступне.
Згідно ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов’язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування;6) виконувати інші обов’язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.
Приписами ч. 2 ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що адвокату забороняється:1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Відповідно до ст. 8 Правил адвокатської етики, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнтів перед своїми власними інтересами, інтересами колег, партнерів, співробітники законних представників клієнтів або їх опікунів, піклувальників та інших осіб, а також перед будь-якими іншими міркуваннями.
Положеннями ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (ч.3 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі, з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (ч.4 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).
Згідно ч. ч. 1,2 ст. 27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз’яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об’єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 29 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” дія договору про надання правової допомоги припиняється його належним виконанням.
Договір про надання правової допомоги може бути достроково припинений за взаємною згодою сторін або розірваний на вимогу однієї із сторін на умовах, передбачених договором. При цьому клієнт зобов’язаний оплатити адвокату (адвокатському бюро, адвокатському об’єднанню) гонорар (винагороду) за всю роботу, що була виконана чи підготовлена до виконання, а адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об’єднання) зобов’язаний (зобов’язане) повідомити клієнта про можливі наслідки та ризики, пов’язані з достроковим припиненням (розірванням) договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.
Згідно ст. 35 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.
Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.
Зі змісту оскаржуваного рішення від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1" вбачається, що для отримання пояснень від адвоката ОСОБА_1 по суті скарги ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області ОСОБА_26Ф. за дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Харківської області було направлено звернення до адвоката з пропозицією надати письмові пояснення, копію скарги та доданих до неї документів, про що свідчить особистий підпис адвоката ОСОБА_1 про отримання відповідного листа.
Водночас, адвокат ОСОБА_1 надав до дисциплінарної палати КДКА Харківської області письмові пояснення щодо обставин, викладених у скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_8, в яких зазначив, що між ним та ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_27 було укладено договір про надання правової допомоги. З ОСОБА_8 жодних договорів укладено не було. Також у вказаних письмових поясненнях звернув увагу на те, що скаржники не виконали грошових зобов'язань та тривалий час відверто ухиляються від їх виконання, описав власне ставлення стосовно викладених обставин в скарзі. Також ОСОБА_1 зазначив, що всі процесуальні документи, які складались у справах, узгоджувались зі скаржниками, перевірялись ними, та, за необхідності, підписувались. Ніяких претензій до якості його роботи ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не висловлювали.
Водночас, суд зазначає, що під час розгляду дисциплінарної справи за участі представників заявників та адвоката ОСОБА_1 дисциплінарною палатою КДКА Харківської області встановлено наступне: 27.07.2016 між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 укладено договір про надання правової допомоги. Аналогічного змісту договір 28.07.2016 було укладено між адвокатом ОСОБА_1 та ОСОБА_5, 10.08.2016 такий же договір укладено з ОСОБА_3
Діючи на підставі договору про надання правової допомоги, адвокат ОСОБА_1 приймав участь в якості представника інтересів ОСОБА_5 у цивільній справі N640/13718/16-ц за позовом ОСОБА_16 про стягнення з ОСОБА_5 заборгованості за договором позики в сумі 1 200 000 доларів США. При цьому позиція відповідача ОСОБА_5 по вказаній справі була такою, що він не визнавав позов, стверджував, що ніяких коштів він не позичав, договір позики не підписував і стверджував, що договір позики є підробленим. На підтвердження вказаної позиції до суду за особистим підписом ОСОБА_5 14.11.2016 було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, разом з його письмовими поясненнями від 05.11.2016.
Судове засідання з розгляду вказаної справи було призначене на 16.12.2016. На вказане судове засідання адвокат ОСОБА_1 не прибув, натомість 12.12.2016 адвокатом ОСОБА_1 було подано до суду заяву про залишення клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, а також письмових пояснень ОСОБА_5 без розгляду. Суд задовольнив вказане клопотання та прийняв рішення за відсутності відповідача та його представника, задовольнивши позов у повному обсязі. Таким чином, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2016 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_16 було стягнуто 1 200 000 доларів США. Таким чином, адвокат ОСОБА_1 фактично усунувся від надання ОСОБА_5 правової допомоги, діяв всупереч його інтересам, що призвело до негативних наслідків для клієнта.
В своїх поясненнях адвокат ОСОБА_1 вказав на те, що він не приймав участі у судовому засіданні 16.12.2016, оскільки з ним розірвали договір в односторонньому порядку, про що 02.12.2016 йому повідомила ОСОБА_3 При цьому адвокат ОСОБА_1 зазначив, що відкликання клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, а також письмових пояснень ОСОБА_5 було здійснено ним в інтересах клієнта, оскільки 01.12.2016 на засіданні апеляційного суду Харківської області з розгляду апеляції на ухвалу суду про забезпечення позову інші представники ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_28 та ОСОБА_29 змінили правову позицію.
В подальшому, під час розгляду дисциплінарної справи адвокат ОСОБА_1 надав як усні так і письмові пояснення, а також додав копії процесуальних документів. В своїх додаткових поясненнях, адвокат ОСОБА_1 заперечив факт розірвання ОСОБА_5 з ним 02.12.2016 в односторонньому порядку договору про надання правової допомоги від 28.07.2016, а також вказав, що, дійсно, адвокати ОСОБА_28 та ОСОБА_29 на засіданні апеляційного суду 01.12.2016 змінили правову позицію щодо невизнання боргу ОСОБА_5 перед ОСОБА_16, фактично визнали вказаний борг та надали суду відповідні документи. При цьому адвокат ОСОБА_1 зазначив, що він відкликав 12.12.2016 подане ОСОБА_5 клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи та письмові пояснення ОСОБА_5 за його усною вказівкою.
Надалі адвокат ОСОБА_1 заявив, що договір про надання правової допомоги з ОСОБА_5 був розірваний в односторонньому порядку саме за ініціативи адвоката ОСОБА_1, і в іншу дату - 14.12.2016, оскільки у нього виник конфлікт інтересів, так як він звернувся до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_5 про стягнення з останнього заборгованості за надану правову допомогу в сумі 6 800 000 грн. При цьому доказів повідомлення клієнта про розірвання договору про надання правової допомоги адвокат ОСОБА_1 не надав.
Також адвокат ОСОБА_1 подав до дисциплінарної палати клопотання про витребування з апеляційного суду Харківської області технічного запису судового засідання по вказаній справі від 01.12.2016 та доданих адвокатами ОСОБА_28 та ОСОБА_29 документів. Вказане клопотання було задоволено і відповідний запит направлено до суду.
Водночас дисциплінарною палатою КДКА Харківської області зазначено, що відповідні запити з пропозицією надати пояснення були направлені адвокатам ОСОБА_28 та ОСОБА_29, у зв'язку з чим розгляд дисциплінарної справи було зупинено.
13.06.2017 до дисциплінарної палати КДКА Харківської області надійшли письмові пояснення ОСОБА_5, в яких він вказував на те, що він ніколи не уповноважував ані адвоката ОСОБА_1, ані будь - яку іншу особу на відмову від проведення почеркознавчої експертизи договору позики, не визнавав борг та не змінював з цього приводу власну позицію. Відкликання адвокатом ОСОБА_1 за власною ініціативою клопотання про призначення експертизи та пояснень ОСОБА_5 потягли для нього негативні наслідки. В подальшому при апеляційному перегляді справи, ОСОБА_5 був присутній особисто та подав повторне клопотання про призначення експертизи, яке було судом задоволене. Вказане підтверджується ухвалою апеляційного суду Харківської області про призначення експертизи.
20.06.2017 до дисциплінарної палати КДКА Харківської області надійшли письмові пояснення адвокатів ОСОБА_28 та ОСОБА_29 В своїх поясненнях останні наголосили, що вони дійсно приймали участь у судовому засіданні в апеляційному суді Харківської області 01.12.2016 в якості представників ОСОБА_5 разом з адвокатом ОСОБА_1, але вони повністю підтримували позицію, викладену адвокатом ОСОБА_1, борг ОСОБА_5 перед ОСОБА_16 не визнавали, правову позицію не міняли, ніяких документів до суду, окрім клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та перенесення судового засідання не подавали.
27.06.2017 з Апеляційного суду Харківської області надійшла відповідь на запит, копія ухвали та диск з технічним записом судового засідання. Відповідно до вказаних документів 01.12.2016 на судовому засіданні в якості представників відповідача ОСОБА_5 виступали адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 Адвокати ОСОБА_28 та ОСОБА_29 ніяких документів, окрім клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та перенесення судового засідання не надавали. Згідно прослуханого технічного запису фіксації судового засідання адвокати ОСОБА_28 та ОСОБА_29 підтримували та просили задовольнити апеляційну скаргу, подану адвокатом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5
Таким чином, все викладене спростовує твердження адвоката ОСОБА_1 про те, що його дії щодо відкликання клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи та письмових пояснень ОСОБА_5 були узгодженні з останнім та викликані зміною правової позиції по справі.
Також під час розгляду дисциплінарної справи, вивчення матеріалів перевірки та доданих під час розгляду документів було встановлено, що, дійсно, адвокат ОСОБА_1 14.12.2016 звернувся з позовом, який датовано 13.12.2016 до Московського районного суду м. Харкова до ОСОБА_5 про стягнення з останнього заборгованості за надання правової допомоги в розмірі 6 800 000 грн. Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено в повному обсязі. Вказане рішення суду було оскаржене ОСОБА_5 Рішенням апеляційного суду Харківської області від 25.05.2017 заочне рішення Московського районного суду м. Харкова скасоване, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі. При цьому в рішенні апеляційного суду, яке набрало законної сили, вказано, що виконані адвокатом ОСОБА_1 роботи - клієнтом ОСОБА_5 не прийняті. Сума гонорару з ОСОБА_5 не узгоджувалась. Крім того, суд посилався на ч.ч.2,3 ст.30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність“, яка регулює порядок обчислення гонорару.
Також КДКА Харківської області при розгляді скарги на дії адвоката ОСОБА_1 встановлено, що 02.12.2016 ОСОБА_5, як випливає з пояснень його представника, відмовився від послуг адвоката ОСОБА_1, розірвавши в односторонньому порядку договір про надання правової допомоги, що підтверджується в тому числі і первинними поясненнями ОСОБА_1
Тобто, розірвавши договір про надання правової допомоги, ОСОБА_5 фактично позбавив ОСОБА_1 будь - яких повноважень, щодо здійснення процесуальних дій в межах цивільних справ, учасником яких є ОСОБА_5
Проте, незважаючи на відсутність у адвоката ОСОБА_1 повноважень представника, останній умисно, не повідомивши суд про відсутність у нього таких повноважень, подав 12.12.2016 від імені та всупереч інтересам ОСОБА_5 клопотання про залишення без розгляду документів, поданих до суду особисто ОСОБА_5, яке в подальшому було задоволено судом.
Таким чином, як зазначено в оспорюваному рішенні КДКА Харківської області, ОСОБА_30, звернувшись до суду в якості представника ОСОБА_5, розуміючи відсутність у нього таких повноважень, порушив ст.ст.38, 42 ЦПК України, відповідно до яких, повноваження адвоката щодо представництва особи у суді повинні бути підтверджені належними документами, зокрема договором.
Також відповідно до ст. 36 Правил адвокатської етики, при розірванні договору (незалежно від причин) адвокат зобов'язаний поінформувати клієнта щодо здійсненої адвокатом роботи і передати клієнту копії процесуальних документів, складених адвокатом при виконанні доручення.
Таким чином, адвокат ОСОБА_1 не тільки не поінформував ОСОБА_5 щодо виконаної ним роботи та не передав клієнту процесуальні документи, складені ним, а й використав ці документи всупереч інтересам клієнта, зокрема, складену в односторонньому порядку квитанцію, де зазначив суму гонорару, не узгоджену з клієнтом, та акти виконаних робіт, подавши їх до суду, що є грубим порушенням Правил адвокатської етики.
Вказані порушення, на думку КДКА Харківської області, свідчать про нехтування адвокатом ОСОБА_1 основоположними засадами адвокатської діяльності, зокрема, принципами законності та верховенства права, передбаченими ч.1 ст.4 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Також в оспорюваному рішенні дисциплінарної палати проаналізовано хронологію подій та встановлено:
-14.11.2016 року до суду було подано клопотання про призначення судової почеркознавчої та технічної експертизи, за підписом особисто ОСОБА_5, разом з його поясненнями від 05.11.2016.
-12.12.2016 адвокатом ОСОБА_1 було подано клопотання до суду про залишення вказаних документів без розгляду.
-14.12.2016 адвокат ОСОБА_1 звергається до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надання адвокатських послуг по договору від 28.07.2016, на підставі якого він надавав правову допомогу по вказаній цивільній справі. Адвокат не інформує клієнта про одностороннє розірвання договору.
-16.12.2016 адвокат не з'являється до Київського районного суду м. Харкова, фактично усунувшись від надання правової допомоги клієнту, з яким укладено договір і не повідомляє суд про припинення своїх повноважень.
- 20.12.2016, користуючись повноваженнями представника відповідача, дія яких припинена, отримує в Київському районному суді м. Харкова копії процесуальних документів, складених по справі клієнта, у якого, зі слів самого ОСОБА_1, вже виник конфлікт інтересів, що підтверджується копією листа голови Київського районного суду м. Харкова, який надано дисциплінарній палаті самим ОСОБА_1
Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що обставини, які встановлені КДКА Харківської області в оспорюваному рішенні, повністю підтверджуються матеріалами дисциплінарної справи, які досліджені в судовому засіданні. Будь - яких доказів на підтвердження позиції позивача або обґрунтування поведінки позивача як адвоката по відношенню до свого клієнта ОСОБА_5 позивачем в ході розгляду справи не надано, а судом на виконання припису офіційного з'ясування обставин у справі не встановлено.
Таким чином, в ході судового розгляду справи підтвердився висновок КДКА Харківської області щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_1 порушень приписів ст. 21 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст. 8 Правил адвокатської етики, які закріплюють ще один, основоположний принцип здійснення адвокатської діяльності, який полягає в домінантності та пріоритеті інтересів клієнта перед будь якими іншими інтересами, в тому числі власними.
Крім того, оспорюваним рішенням встановлено, що 14.12.2016 адвокат ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором про надання правової допомоги.
У п.3.1 вказаного договору зазначено, що розмір винагороди адвоката визначається у квитанції, яка є невід'ємною частиною договору. Крім того, у п.7.3. вказано, що додаткові угоди та додатки до договору мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами. Проте, у квитанції, яку адвокат ОСОБА_1 надав до суду, як додаток до договору про надання правової допомоги, який встановлює розмір гонорару, відсутній підпис ОСОБА_5 В,В., тобто, фактично сторонами взагалі не була узгоджена така істотна умова договору, як його ціна.
Таким чином, як зазначає КДКА у спірному рішенні, під час звернення до суду з цим договором адвокат ОСОБА_1, одноосібно, без погодження з ОСОБА_5, встановив розмір свого гонорару, який відповідно до цієї квитанції становить 6 800 000 гривень і відповідно звернувся з позовом до суду.
Відповідно до ч. 2 ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання адвокатських правової допомоги.
Згідно ч.3 ст.30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що є цілком обґрунтованим висновок КДКА Харківської області про те, що встановлений одноосібно, без погодження з клієнтом адвокатом ОСОБА_1 гонорар в розмірі 6 800 000 грн. явно не відповідає тим критеріям, які визначають його розмір, а тому порушує ст.30 Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
Крім того, аналізуючи договори адвоката ОСОБА_1, укладені з його клієнтами, КДКА у Рішенні від 27.06.2017 зазначає, що п.5.6. вказаного договору передбачено, що клієнт, який без залучення адвоката допустив правоохоронні, контролюючі та інші органи державної влади до перевірки, нагляду або інших форм контролю, що стосується питань господарської діяльності клієнта чи інших щодо предмету цього договору питань, сплачує адвокату штраф 100% від ціни договору зазначеної п.3.1 за кожний зазначений в цьому підпункті випадок.
При цьому КДКА у рішенні обґрунтовано зауважила, що за наявності у правоохоронних, контролюючих та інших органів державної влади законних підстав для проведення перевірки, клієнт фактично не має можливості, згідно чинного законодавства, не допустити їх до перевірки, оскільки такі дії, направлені на перешкоджання правоохоронним органам в здійсненні ними їх службових обов'язків, містять в собі склад кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.343 КК України - втручання в діяльність працівника правоохоронного органу, працівника державної виконавчої служби, приватного виконавця. Тобто, такий пункт договору, складеного адвокатом ОСОБА_1, неможливо виконати, а також він передбачає обов'язок клієнта перед адвокатом щодо вчинення протиправних дій.
Згідно ч. 3 ст. 67 Правил адвокатської етики від 17.11.12 року, адвокат несе особисту відповідальність за порушення Правил адвокатської етики перед клієнтом.
Як встановлено під час розгляду дисциплінарної справи, в ході здійснення адвокатської діяльності адвокатом ОСОБА_1 по представленню інтересів клієнта ОСОБА_5 відповідно до договору про надання правової допомоги від 28.07.2016, адвокат ОСОБА_1 використав свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта, зайняв у справі позицію всупереч волі клієнта, відмовився від надання правової допомоги.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що в ході розгляду справи належними та допустимим доказами підтверджується висновок КДКА Харківської області, який міститься в рішенні від 27.06.2017 щодо грубого порушення в діях адвоката ОСОБА_1 вимог положень ст.21, 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” та ст.8 Правил адвокатської етики, що призвело до негативних наслідків для клієнта, а відтак підриває авторитет Адвокатури України в цілому.
На підставі викладеного, з урахування обставин вчиненого дисциплінарного проступку, а також тяжких наслідків, які настали через дії адвоката ОСОБА_1 для його клієнтів у вигляді необхідності отримання додаткової правової допомоги, суд погоджується з пропорційністю обраного відповідачем виду дисциплінарного стягнення.
Що стосується даних, викладених у скарзі стосовно погроз фізичною розправою та позбавлення майна, які начебто висловлював адвокат ОСОБА_1 заявникам, цілком правомірно КДКА Харківської області зазначено, що вказане порушення містить в собі ознаки кримінального правопорушення і може бути встановлене вироком суду, оскільки заявники вказали, що з цього приводу вони звернулися до правоохоронних органів, то вказані факти залишились поза межами розгляду справи. Оскільки заявники не довели автентичність записів розмов з адвокатом ОСОБА_1, долучений до скарги диск з записом розмов, як і скарга в цій частині дисциплінарною палатою до уваги не приймалися.
При цьому суд зазначає, що представник відповідача ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні, що одним з заявників по скарзі ОСОБА_8 до КДКА Харківської області було надано аудіозаписи розмов з погрозами на адресу заявників, висловленими, за поясненнями заявників, саме адвокатом ОСОБА_1 У зв’язку з наведеним, на засіданні КДКА Харківської області було оголошено перерву для надання заявником ОСОБА_8 носія, на який здійснювався аудіозапис розмов – власного телефону ОСОБА_8 Проте надати такий носій ОСОБА_8 не зміг, оскільки за час цієї перерви на нього було скоєно розбійний напад, в результаті якого телефон відібрали.
Водночас, суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_16 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_5 на його користь заборгованість за договором позики від 22.08.2016 р. в розмірі 30312000 грн.
З метою надання необхідної правової допомоги, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_1, та 28.07.2016 між останніми укладено договір №12 про надання правової допомоги (а.с.106-111 том 1).
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2016 (справа №640/13718/16-ц) позовну заяву ОСОБА_16 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором позики – задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_16 заборгованість за договором позики від 22.08.2016 в розмірі 30 312 000 грн.(а.с.55-58 том 1).
Також додатковим рішенням від 22.12.2016 стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_16 сплачену суму судового збору у розмірі 6890,0 грн.(а.с.59 том 1).
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення від 16.12.2016 – скасувати, ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову(а.с.37-38 том 2).
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 10.10.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_5- задоволено.
Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.12.2016 – скасовано та в задоволенні позову ОСОБА_16 – відмовлено.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звертався до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані правові послуги(а.с.113-116 том 2).
Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості – задоволено.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 25.05.2017 (справа №643/15677/16-ц) апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_15 – задоволено. Рішення районного суду м. Харкова від 18 січня 2017 року скасовано. Постановлено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості відмовлено (а.с.35-36 том 2).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 86).
Будь-яке рішення чи дії суб’єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об’єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб’єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також з огляду на наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази та отримані пояснення позивача, представника відповідача, представників третьої особи й самих третіх осіб, суд дійшов висновку про те, що рішення від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1С." є таким, що відповідає ч. 3 ст. 2 КАС України, тобто таким, що прийнято КДКА Харківської області в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтоване, тобто з урахуванням всіх обставин, пропорційно, зокрема, з дотриманням балансу між несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача ОСОБА_1 як адвоката, і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення - належний захист, представлення та надання інших видів правової допомоги клієнту, що і є змістом адвокатської діяльності в силу норм Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 94 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1" - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 07 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Мар'єнко Л.М.
Судді Білова О.В.
ОСОБА_31
