Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
У Х В А Л А
29.11.2017 справа№ 820/3039/17
Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
суддів - Білової О.В., Мельникова Р.В.,
при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача, який одночасно є третьою особою - ОСОБА_2,
третьої особи - ОСОБА_3, третьої особи - ОСОБА_4,
представників третьої особи: ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач , ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 27.06.2017 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" з моменту його прийняття.
Ухвалою суду від 09.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5.
Ухвалою суду від 25.09.2017 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8.
Через канцелярію суду 29.11.2017 позивачем подано заяву про відвід колегії суддів Харківського окружного адміністративного суду - Мар'єнко Л.М., Білової О.В., Мельникова Р.В.
В обґрунтування вказаної заяви вказав, що суддею Мар'єнко Л.М. незаконно залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, а також з підстави розгляду справи з порушенням передбаченого строку.
Судом у судовому засіданні поставлено на обговорення вказану заяву позивача.
Позивач у судовому засіданні подану заяву підтримав та просив суд її задовольнити.
Представник відповідача, який одночасно є третьою особою - ОСОБА_2 у судовому засіданні вказав, що заява ОСОБА_1 є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.
Треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4 просили суд відмовити у задоволенні заяви.
Представники третьої особи: ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 в судовому засіданні вказали, що заява позивача є невмотивованою, відтак задоволенню не підлягає.
Заслухавши думки позивача, представників сторін та третіх осіб, дослідивши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Підстави для відводу судді наведені у статті 27 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 27 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.
Суддя відводиться також за наявності обставин, встановлених статтею 28 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Зазначений вище перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Питання про відвід суд вирішує в порядку передбаченому ст. 30-32 КАС України.
Так, згідно з приписами частини третьої статті 30 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду адміністративної справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.
Позивачем не зазначено жодних, передбачених ст. ст. 27, 28 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для відводу.
Щодо посилання позивача на неправомірність прийнятих суддею ухвал, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.07.2017 р. відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом Адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, третя особа: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно - Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_5.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Верифікаційні проекти" про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відмовлено.
Заяву ОСОБА_3 про вступ у справу як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - задоволено.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4.
Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_8.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.09.2017 справу за адміністративним позовом Адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8 про визнання протиправним та скасування рішення було вирішено розглядати колегією у складі трьох суддів.
Отже, до участі у справі в якості третіх осіб були залучені всі заявники, які зверталися до КДКА Харківської області та за результатами розгляду саме їх звернення з скаргою прийняте спірне рішення.
Вказані вище ухвали окремому оскарженню не підлягають, проте заперечення проти них можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
До того ж, оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
Відносно посилання позивача на те, що судом здійснюється розгляд справи №820/3039/17 упереджено, суд вказує наступне.
Приписами ч. 1 ст. 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 10 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Важливу роль у розробці критеріїв неупередженості (тобто безсторонності), як складової права на справедливий судовий розгляд відіграє практика Європейського суду з прав людини, у контексті якої повинна формуватися національна судова практика.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Виходячи з наявної практики Європейського суду з прав людини, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст. 6, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі «П'єрсак проти Бельгії» Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами. У даному контексті, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини вказав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві, повинні апріорно викликати в учасників процесу.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Водночас слід зазначити, що учасники судового процесу зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні будь-які підстави та обставини, які б давали привід піддати сумніву об'єктивність і неупередженість головуючого судді та суддів колегії у справі при розгляді цієї справи.
При цьому, на переконання суду, позивач не довів існування обставин, які свідчать про те, що колегія суддів прямо чи опосередковано заінтересована в результаті розгляду справи. Також таких обставин в ході розгляду заяви про відвід складу колегії судом не встановлено.
Враховуючи викладене, заява позивача про відвід складу колегії по справі №820/3039/17 є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.
Приписами ч. 3 ст. 31 КАС України ухвала за наслідками розгляду питання про відвід (самовідвід) окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Керуючись ст.ст.27, 28, 31, 32, 160, 165, 185, 186 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання позивача про відвід складу колегії по справі 820/3039/17 - відмовити.
Розгляд справи продовжити.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає.
Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2017 року.
Головуючий суддя Мар'єнко Л.М.
Судді Білова О.В.
Мельников Р.В.
