Провадження № 22-ц/779/1610/2017
Категорія 47
Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І. М.
Суддя-доповідач Пнівчук
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2017 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Василишин Л.В., Мелінишин Г.П.,
секретаря Турів О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Загвіздянської сільської ради, третя особа на стороні позивача ПП «Івано-Франківська редакція газети «Кнайпа» до Тисменицької РДА, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про скасування розпоряджень Тисменицької РДА, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Тисменицького районного суду від 08 лютого 2016 року,
в с т а н о в и л а :
У липні 2015 року перший заступник прокурора Івано-Франківської області звернувся в суд з вищезазначеним позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що 24.10.2012 року розпорядженням Тисменицької РДА №991 надано дозвіл відповідачці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7500 га для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням Тисменицької РДА №1190 від 28.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у приватну власність трьох земельних ділянок загальною площею 1,7427 га (0,2000 га, 1,1120 га, 0,4307 га) для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради, вирішено передати їх у приватну власність відповідачці ОСОБА_1 та видати державний акт на право приватної власності на землю. 28.12. 2012 року на підставі даного розпорядження ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 від 28.12.2012 р. площею 0,4307 га кадастровий номер НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 від 28.12.2012 р. площею 1,1120 га кадастровий номер НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 від 28.12.2012 року площею 0,2000 га кадастровий номер НОМЕР_6 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району для ведення особистого селянського господарства.
Позивач, посилаючись на те, що вищевказані розпорядження Тисменицької РДА та державні акти на право приватної власності на землю видані з порушенням вимог земельного законодавства, оскільки земельні ділянки перебували в межах населеного пункту с. Загвіздя та вибули з комунальної власності без згоди Загвіздянської сільської ради, а частина земельної ділянки перебувала у власності приватного підприємства «Івано-Франківська редакція газети «Кнайпа», просив визнати такі недійсними та повернути зазначені земельні ділянки з чужого незаконного володіння.
Рішенням Тисменицького районного суду від 08 лютого 2016 року позов задоволено.
Визнано недійсними розпорядження Тисменицької РДА №991 від 24.10.2012 року «Про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» та №1190 від 28.12.2012 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання їх у власність ОСОБА_1»
Визнано недійсними державні акти на право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки: НОМЕР_1 від 28.12.2012 року площею 0,4307 га кадастровий номер НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 від 28.12.2012 року площею 1,1120 га кадастровий номер НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 від 28.12.2012 року площею 0,2000 га кадастровий номер НОМЕР_6 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району для ведення особистого селянського господарства.
Зобов»язано ОСОБА_1 повернути земельні ділянки кадастрові номери: НОМЕР_6 площею 0,2000 га та НОМЕР_4 площею 1,1120 га в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району, з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільській раді.
Зобов»язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,4307 га в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району, з чужого незаконного володіння Загвіздянській сільській раді.
На дане рішення представник ОСОБА_1- ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Представник апелянта зазначив, відповідача ОСОБА_1 не було повідомлено про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, жодних повісток на її адресу не надсилалось, у зв»язку з чим вона була позбавлена можливості надати суду свої пояснення по даній справі.
Апелянт вважає, що вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов передбачених ст.ст. 140-149 ЗК України. Припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
При вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року №7/рп/2009, відповідно до п. 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов»язані з реалізацією певних суб»активних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб»єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений ст.140,141 Земельного кодексу України перелік підстав для цього є вичерпним.
Апелянт вказав про порушення судом правил підсудності. Згідно з положеннями ст.16 ЦПК України не допускається об»єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. У справі суд помилково прийняв до розгляду позовні вимоги першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі: Загвіздянської сільської ради, третя особа на стороні позивача ПП «Івано-Франківська редакція газети «Кнайпа» до Тисменицької РДА, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: відділ Держгеокадастру Тисменицького району в Івано-Франківській області про скасування розпоряджень Тисменицької РДА №991 від 24.10.2012 року та «1190 від 28.12.2012 року визнання недійсними державних актів на право власності на землю та повернення земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Також суд першої інстанції неправомірно поновив строк позовної давності для звернення до суду, оскільки позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути поновлена в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Посилаючись на зазначені обставини, представник апелянта просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_1- ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник третьої особи - головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - Романишин К.В. вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими.
Представник прокуратури Івано-Франківської області - Гоголь В.В., представник Загвіздянської сільської ради - Дубницький Р.М., представник третьої особи ПП «Івано-Франківська редакція газети «Кнайпа» - Рубановський К.С. вимоги апеляційної скарги заперечили, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.
Представник Тисменицької РДА у судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч. 2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія судді приходить до висновку, що ухвалене судом рішення вищезазначеним вимогам відповідає з огляду на наступне.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Загвіздянської сільської ради, третя особа на стороні позивача ПП «Івано-Франківська редакція газети «Кнайпа»суд першої інстанції виходив із того, що Тисменицькою РДА неправомірно передані спірні земельні ділянки у приватну власність ОСОБА_1, оскільки вони перебували в межах населеного пункту с. Загвіздя та вибули з комунальної власності без згоди Загвіздянської сільської ради.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується.
Відповідно до положень ст.ст. 10,60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Із матеріалів справи вбачається, що 24.10.2012 року розпорядженням Тисменицької РДА №991 надано дозвіл відповідачці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,7500 га для ведення особистого селянського господарства.
Розпорядженням Тисменицької РДА №1190 від 28.12.2012 року затверджено проект землеустрою щодо відведення у приватну власність трьох земельних ділянок загальною площею 1,7427 га (0,2000 га, 1,1120 га, 0,4307 га) для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради, вирішено передати їх у приватну власність відповідачці ОСОБА_1 та видати державний акт на право приватної власності на землю.
28.12.2012 року на підставі даного розпорядження ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1 від 28.12.2012 року площею 0,4307 га кадастровий номер НОМЕР_2, серії НОМЕР_3 від 28.12.2012 року площею 1,1120 га кадастровий номер НОМЕР_4 та серії НОМЕР_5 від 28.12.2012 р. площею 0,2000 га кадастровий номер НОМЕР_6 в урочищі «Рінь» Загвіздянської сільської ради Тисменицького району для ведення особистого селянського господарства.
Земельна ділянка площею 0,4307 га кадастровий номер НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2013 року відчужена ОСОБА_1 - ОСОБА_2
Разом з тим, встановлено, що рішенням 12 сесії Тисменицької районного ради першого скликання від 26.12.1997 року затверджено проект встановлення меж населених пунктів та погоджено проекти формування території і встановлення меж сільських, селищних і міських рад Тисменицького району. Даним рішеннями затверджено площу населеного пункту с. Загвіздя, яка становить 573 га.
Рішенням 8 сесії Загвіздянської сільської ради від 10.09.1999 року №54 «Про зміну меж населеного пункту с. Загвіздя» включено в межі населеного пункту контур 106 площа 21,8, контур 191 площа 0,7 га, контур 239 площа10,8 га, контур 240 площа 0,8 га, контур-2 площа 19,6 га, контур -3 площа 26,2 га, контур -6 площа 6,3 га, контур-64 площа 8,2 га, контур 68 площа 19,4 га, контур-42 площа 11,4 га та затверджено площу населеного пункту села Загвіздя - 698,2 га.
Рішенням Тисменицької районної ради від 28 березня 2000 року за результатом розгляду рішення Загвіздянської сільської ради від 10.09.1999 року - включено 125,2 га землі в межі населеного пункту с. Загвіздя, в додатку 31 рішення районної ради від 26.12.1997 року «Про затвердження проекту встановлення меж населених пунктів та погодження проектів формування території і встановлення меж Загвіздянської та Чукалівської сільських рад Тисменицького району» в рядку 1 замінено цифру 573,0 га на цифру 698,2 га.
Районний відділ земельних ресурсів зобов»язано внести зміни в земельно-облікові документи.
Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 20.07.2000 року № 319-15/200 внесено зміни в додаток №1 до рішення обласної ради від 27.08.1999 року №188-9/99 «Про проекти формування територій та встановлення меж сільських, селищних та міських рад» щодо площ населених пунктів Тисменицького району та встановлено, що площа села Загвіздя становитиме 698,2 замість 573,0 га.
Відповідно до положень ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
До повноважень районних рад у галузі земельних відносин на території району, згідно ст. 10 ЗК України, належить розпорядження землями на праві спільної власності відповідних територіальних громад.
Частиною першою статті 116 ЗК України визначено правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Такими підставами є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень земельного кодексу України ( виключено на підставі Закону №5245-VI від 06.09.2012 року), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Станом на час видачі Тисменицькою районною державною адміністрацією розпорядження № 991 від 22.10.2012 року про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, спірні земельні ділянки в урочищі «Рінь» були включені в межі населеного пункту с. Загвіздя, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Тисменицька РДА неправомірно передала дані земельні ділянки у власність ОСОБА_1
Судом також встановлено, що частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 площею 0,2000 га на час передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 перебувала у власності ПП «Івано-Франківська редакція газети «Кнайпа», що підтверджується державним актом про право власності на землю площею 0,4163 га, виданого на підставі договору-купівлі продажу земельної ділянки від 30.01.2002 року
Колегія суддів приходить до висновку, що невнесення відділом Держгеокадастру в індексно-кадастрову карту нових відомостей про включення земель площею 11,4 га, розташованих в урочищі «Рінь» в межі населеного пункту села Загвіздя за наявності рішення Тисменицької районної ради Івано-Франківської області від 28.03.2000 року про включення 125,2 га землі, в тому числі спірних земельних ділянок в урочищі «Рінь» в межі населеного пункту с. Загвіздя не дає підстав для висновку, що Тисменицька районна державна адміністрація у відповідності до вимог ст. 10 ЗК України вправі була вирішувати питання про надання у власність ОСОБА_1 спірних земельних ділянок у власність.
Крім того, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року задоволено позов першого заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Загвіздянської сільської ради. Визнано протиправною бездіяльність відділу Держземагенства в Тисменицькому районі та зобов»язано відділ Держземагенства в Тисменицькому районі Головного управління Дерземагенства в Івано-Франківській області вчинити дії щодо внесення даних в індексно-кадастрову карту про включення земель площею 11,4 га, розташованих в урочищі «Рінь», в межі населеного пункту с. Загвіздя Тисменицького району у відповідності до рішення Х сесії 3 скликання Тисменицької районної ради Івано-Франківської області від 28.03.2000 року.
Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд помилково прийняв до розгляду позовні вимоги які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства.
Відповідно до статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України (стаття 17), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) (статті 1, 12), Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
Згідно з пунктами 1, 5 частини другої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Спір у справі що розглядається охоплює правовідносини, які за своєю правовою природою є комплексними, а тому такий спір повинен вирішуватись за правилами однієї юрисдикції. Зважаючи на те, що приватно-правова вимога стосовно цивільного речового права, а саме права власності на земельні ділянки є основною, а вимоги про визнання незаконними рішень органів державної влади у сфері земельних відносин є додатковими, то такі вимоги повинні розглядатися за правилами того судочинства, що й основна, тобто цивільного судочинства.
Посилання представника апелянта на те, що суд розглянув справу у відсутності відповідача ОСОБА_1, у зв»язку з чим вона була позбавлена можливості брати участь у судових засіданнях та подавати свої докази не заслуговують на увагу. Відповідач ОСОБА_1 судом першої неодноразово викликалась у встановленому законом порядку у судові засідання за місцем її проживання за адресою АДРЕСА_1, однак судові повістки не були вручені по причині закінчення терміну їх зберігання поштовим відділенням. Апеляційну скаргу від імені відповідача ОСОБА_1 на рішення суду подав її представник ОСОБА_3, однак сам апелянт на неодноразові виклики у судові засідання апеляційного суду не з»являлася. На підтвердження обґрунтованості вимог апеляційної скарги представником апелянта не представлено інших доказів, які не були предметом дослідження у суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права. доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Тисменицького районного суду від 08 лютого 2016 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Л.В. Василишин
Г.П. Мелінишин