ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 |
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 вересня 2017 року № 826/18028/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом |
Публічного акціонерного товариства “Укргазвидобування” |
до третя особа |
Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Красноградської РДА Харківської області, Виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області колгосп "Родіна", Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна" |
про |
визнання недійсним призначення на посаду, розірвання трудового договору, зобов'язання вчинити дії |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Красноградської РДА Харківської області, Виконавчого комітету Нововодолазької селищної ради Нововодолазького району Харківської області про визнання протиправними дії та скасування запису № 14631200002000648.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.11.2016 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору колгосп "Родіна", закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні 11.04.2017 до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет залучено Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Родіна". Також в судовому засіданні представником позивача подано заву про зміну позовних вимог, яка була прийнята судом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний реєстраційний запис було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з порушенням вимог чинного законодавства на підставі документів, які не відповідали вимогам встановленим Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Відповідачі проти позовних вимог заперечили, через канцелярію суду надали письмові заперечення на адміністративний позов в яких просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Свої заперечення на адміністративний позов відповідачі обґрунтовується тим, що оскаржуваний реєстраційний запис було внесено у відповідності до вимог Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Також відповідачі посилались на те, що оскаржуваний реєстраційний запис не порушує прав та інтереси позивача.
Представники відповідачів у судове засідання не прибули, в наданих суду запереченнях просили розглядати справу без їх участі.
Представник третьої особи 2 у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Третя особа 1 у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Під час розгляду справи суд, -
В С Т А Н О В И В:
28.06.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за реєстраційним № 14631200002648 включено відомості про юридичну особу колгосп "Родіна" з кодом ЄДРПОУ 40859363 реєстрація якої була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", тобто до 01.07.2004.
Публічне акціонерне товариство “Укргазвидобування” не погоджуючись з внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційного запису №14631200002648 від 28.06.2016 звернулось з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.
Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.
При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Позивач, як на обґрунтування наявності порушеного права, посилається на те, що колгоспом "Родіна" на підставі рішення зборів членів колгоспу про відмову від користування земельною ділянкою та передачу її у користування Хрестищенському управлінню бурових робіт, рішення Красноградської районної ради народних депутатів від 22.07.1992 «Про передачу земель колгоспу «Родіна», наказу Державного підприємства «Укрбургаз» №333 від 28.08.1992 про організацію у складі Хрестищенського УБР підсобного господарства на базі колгоспу «Родіна» на правах структурного підрозділу, акту прийому - передачі основних та оборотних засобів від колгоспу «Родіна» до Хрестищенського УБР ДП «Укрбургаз», наказів про переведення всіх членів колгоспу «Родіна» на посади до Хрестищенського УБР ДП «Укрбургаз» був введений до складу Хрестищенського управління бурових робіт, як підсобне сільське господарство в с.Лукашівка Красноградського району Харківської області та фактично припинив існування. При цьому позивач зазначив про те, що Хрестищенське управління бурових робіт та підсобне сільське господарство є структурними підрозділами філії Бурового управління «Укрбургаз» ПАТ Укргазвидобування».
З аналізу документів, на які посилається позивач, вбачається факт передачі позивачу в постійне користування земельних ділянок, які належали колгоспу "Родіна" та основних оборотних активів, водночас вони не містять жодної інформації щодо припинення колгоспу "Родіна", як юридичної особи, зокрема, шляхом його реорганізацію чи припинення шляхом приєднання до позивача, я і не містять даних про те, що позивач є правонаступником колгоспу "Родіна".
Позивачем про факт того, що колгосп "Родіна" було припинено шляхом реорганізації чи приєднання до позивача зазначено не було, як і не було зазначено про те. що він є правонаступником колгоспу "Родіна", як і надано доказів на підтвердження відповідних факту та зазначено про причини неможливості їх надання
Інших обґрунтувань на підтвердження наявності порушеного права позивачем наведено не було та доказів на їх підтвердження суду не надано.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, у суду відсутні докази на підтвердження того, що позивач є правонаступником колгоспу "Родіна" чи того, що останній було припинено, як юридичну особу, шляхом приєднання до позивача, а отже, відсутні підстави для висновку про те, що внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.06.2016 реєстраційного запису № 14631200002648 зумовлює порушення прав та інтересів позивача.
З огляду на зазначене враховуючи те, що позовні вимоги не спрямовані на захист порушених прав та інтересів позивача у суду відсутні правові підстави для надання правової оцінки діям державного реєстратора при внесенні до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 28.06.2016 реєстраційного запису № 14631200002648 та суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Огурцов