Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 729/426/17
2-а/729/28/17 р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 вересня 2017 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Бойко В.І.,
за участю секретаря Шлапак Н.А.,
представника відповідача Тарасенко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судум. Бобровиця адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що він проходив військову службу в лавах Збройних сил колишнього Радянського Союзу, в тому числі в період з 28.12.1979 по 14.05.1980 приймав участь в бойових діях в демократичній республіці Афганістан, у 1980 році отримав множинне вогнепальне осколкове поранення, контузію. У червні 2014 року вперше та 12 червня 2015 року повторно йому була встановлена III група інвалідності, причиною якоїзгідно висновку медико-соціальної експертної комісії є поранення, контузія та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. 22.12.2015 він звернувся із заявою до Бобровицького РВК про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому III групи інвалідності. Бобровицьким РВК його заява була направлена до уповноваженого органуЧернігівського ОВК, яким у відповідності до п. 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві було направлено заяву та додані до неї документи на адресу Департаменту фінансів МО України для прийняття відповідного рішення щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги. 20.05.2016 на засіданні комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби було прийнято рішення про повернення на доопрацювання поданих документів. Вважаючи дане рішення неправомірним він звернувся до суду. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 позовні вимоги було задоволено, визнано неправомірними дії щодо повернення на доопрацювання заяви, скасовано відповідний протокол та зобов`язано МО України розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги. На виконання постанови суду Міністерством Оборони України була повторно розглянута його заява та 01.04.2017 Міністром оборони України було затверджено протокол від 31.03.2017 № 31 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку із неподанням документу, що свідчить про обставини поранення. Вважає вказане рішення неправомірним та таким, що порушує його права та законні інтереси, просить його скасувати, зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Позивач у судове засідання не з`явився, у заяві до суду просить справурозглянути в його відсутність у зв`язку з проблемами зі здоров`ям, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити (а.с. 99).
Представник третьої особи, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засіданні не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 72).
Представник відповідача в судовому засіданні та в запереченнях позовні вимоги не визнав та заперечував проти їх задоволення, з наступних підстав.
Вважає, що відсутні підстави для виплати одноразової грошової допомоги виходячи з приписів Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та виданих на його виконання постанов КМ України. Позивачем не надано до суду, жодних доказів, які б підтвердили, що захворювання було отримане ним під час проходження військової служби саме у Збройних Силах України або коли був військовослужбовцем іншого утвореного відповідно до законів України військового формування та правоохоронного органу спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.Також, з позовних матеріалів не вбачається, що позивач на момент встановлення інвалідності проходить службу у резерві.Як свідчить зміст позовної заяви та доданих до неї документів позивач проходив військову службу з 05.05.1978 по 14.05.1980 в СРСР.Позивачем не надано документу, який би посвідчив, що на час проходження служби у ДРА він був громадянином України.
Також адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. З ст. 2 КАС України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.Тобто, поки не буде рішення Міноборони за результатом опрацювання поданих документів - говорити про наявність у позивача права вимагати від суду зобов`язати Міноборони змінити рішення та виплатити йому ОГД не вбачається можливим. Так як рішення Міноборони щодо наявності усіх підстав за первинними документами не приймалось, а були вчинені лише процесуальні дії щодо підготовки документів для розгляду.Прийняття рішення судом, як того вимагає позивач можливе лише за умови, що до Міністерства оборони України було подано весь пакет документів.
Проте, позивач навмисно не подає необхідні документи, та здійснює заходи, якими намагається через суд шляхом прийняття останнім рішення без дослідження усіх обставин справи незаконно отримати вигоду, чим спричинити збитки державі в особливо великому розмірі.
З копії сторінок військового квитка вбачається відсутність запису у пункті 22 (щодо отриманих поранень (контузії) під час проходження військової служби (строкової), позивач жодного поранення не отримував. Виникає сумнів щодо правдивості наданих у позовній заяві бездоказових тверджень позивача. З тексту позовної заяви конкретну дату захворювання встановити не можливо - така інформація відсутня.
Звертає увагу на той факт, що копія зазначеного Витягу із протоколу засідання ЦВЛК проблемна, на печатній мащинці, що суперечить інструкції з діловодства у Збройних Силах України. Крім того, на сьогоднішній день встановлені факти підроблення таких документів, як витяги із протоколу ЦВЛК.
Фактично ЦВЛК самовільно та безпідставно з порушенням вимог нормативно-правових актів встановлений причинний зв`язок між захворюванням, яке слугувало підставою для встановлення інвалідності, і захворюванням, яке виникло під час виконання обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Доказів того, що позивач звертався до військового комісаріату та проводились заходи щодо розшуку необхідних документів не надано.
Позивачу вже один раз виплачувалися кошти, пов`язані з проходженням військової служби на території ДР Афганістан та отриманого у зв`язку з цим захворювання. Позивач втратив право вимагати повторного отримання виплат з однієї ж тієї самої підстави.
Вважають, що у позивача відсутні будь-які підстави не тільки для отримання ОГД, але й для присвоєння йому ІІІ групи інвалідності у зв`язку з наявністю захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Єдиний орган, який міг таке зробити у випадку Позивача - це відповідний медичний підрозділ МО СРСР, але аж ні як органи незалежної з 1991 року України.
Позивачем не надано встановлених пунктом 11 Порядку № 975 та пунктом 4.7 Положення 530, документів що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Беручи до уваги діагноз та симптоматику вказані у позові, можна дійти висновку, що хвороби позивача є наслідком його асоціального життя та вживання наркотичних засобів. А тому Міноборони не може нести відповідальність та компенсувати втрати здоров`я позивачу.
Окрім того, вказав, що додані позивачем до позовної заяви копії документів не завірені належним чином.
Суд, розглянувши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника відповідача, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних сил колишнього Радянського Союзу, в тому числі в період з 28.12.1979 по 14.05.1980 приймав участь в бойових діях в демократичній республіці Афганістан, що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_1 та довідкою Бобровицького районного військового комісаріату (а.с. 8, 9).
У 1980 році отримав множинне вогнепальне осколкове поранення, контузію. Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи №1560/ж від 07.09.2013, рубці, які залишилися після поранення голови, ніг, тулуба є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1980 році (а.с.12). Як вбачається із витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №172 від 23.01.2014, множинне вогнепальне осколкове поранення голови, кінцівок,тулубу, контузія у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 14).
12 червня 2014 року вперше та 17 червня 2015 року повторно ОСОБА_1 пройшов огляд медико-соціальної експертної комісії та йому було призначено III групу інвалідності, причиною якої згідно довідок АВ №0128934 та АВА 009341 є поранення, контузія, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с. 15, 16).
22.12.2015 позивач звернувся до Бобровицького районного військового комісаріату із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із інвалідністю, пов`язаною з пораненням, отриманим під час виконання обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велися бойові дії (а.с.17). Згідно супровідного листа, 22.12.2015 районним військовим комісаріатом заяву з додатками було направлено до Чернігівського обласного військового комісаріату (а.с.18).
24.12.2015 Чернігівський обласний військовий комісаріат, відповідно до п.13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженоюпостановою КМУ від 25.12.2013 року № 975направив на адресу департаменту фінансів Міністерства оборони України заяву ОСОБА_1 з додатками та висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги, зазначивши у висновку, що командування вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання вказаної грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності (а.с. 19).
Розглянувши подані документи, комісією з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України повернуто на доопрацювання подані документи у зв`язку із відсутністю документів, що свідчать про причину та обставини поранення. Що підтверджується витягом із протокоту №36 від 20.05.2016 (а.с. 20).
Не погоджуючись із зазначеним рішенням комісії, ОСОБА_1 звернувся до суду. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2016 позовні вимоги було задоволено, визнано неправомірними дії щодо повернення на доопрацювання заяви, скасовано відповідний протокол та зобов`язано МО України розглянути питання щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 . Окрім того, суди прийшли до висновку про те, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги (а.с.21-28).
Згідно протоколу № 31 від 31.03.2017, розглянувши подані позивачем документи, комісія з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову в призначенні йому одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не було подано документ, що свідчить про обставини поранення (а.с.29).
Відповідно достатті 41 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу»виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановленихЗаконом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Соціальним захистом військовослужбовців, відповідно дост. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»є діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1, пункту 5 частини другоїстатті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.
Виходячи з буквального тлумаченнястатті 16 Закону № 2011-ХІІможна дійти висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, яке мало місце в період її проходження. Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 18 листопада 2014 року у справі №21-446а14 та 21 квітня 2015 року у справі № 21-135а15.
Відповідно до частин другої, шостої, дев`ятоїстатті 16-3 Закону № 2011-ХІІу випадках, передбачених підпунктами 4 - 9 пункту 2статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 11 та 13 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача відносно того, що до заяви позивач не додаввідповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не пов`язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово - лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженогоНаказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 р. № 402(далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв`язку поранення (каліцтва).
Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків, або одержане внаслідок правопорушення.
г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.
Відповідно до п.21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогоНаказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402(далі - Положення №402) постанова ВЛК про причинний зв`язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженоїнаказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року N 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за N 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
При медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року N 2, зареєстрованого вМіністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за N 177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, ВЛК можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи) (п.21.8 Положення №402).
Таким чином, при наданні висновку про причинний зв`язок поранення позивача, Центральною військово-лікарською комісією встановлювались обставини отримання поранення та зроблено висновок, що захворювання, ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
У матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №172 від 23.01.2014, в якому зазначено, що множинне вогнепальне осколкове поранення голови, кінцівок та тулуба, контузія колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 , ТАК, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с.14).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначене рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу №172 від 23.01.2014 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. При цьому, із витягу з протоколу не вбачається, що поранення пов`язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015 по справі 2-а-1626/12/1370, де зазначено, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов`язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність довідки про обставини травми не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.
Відсутність у абзаці 6 пункту 11 Порядку № 975 вказівки про якийсь конкретний документ (довідка, акт, відомість тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які свідчать про причини та обставини поранення, як у випадку позивача висновок судово-медичного експерта та протокол Центральної військово-лікарської комісії МО України.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що Міністерство Оборони України не мало правових підстав для прийняття рішення про відмову позивачу в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно дост. 267 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 2 березня 2016 року у справіК/800/75/16 дійшла висновку, щостаттею 267Кодексу адміністративного судочинства Українивстановлено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, відтак, вимогу про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення слід залишити без задоволення.
Відповідно дост. 94 КАС України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст. 16, 16-1 Закону України « Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, ст. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», від 25.03.1992 № 2232-XII, Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975, ст..ст.2, 6, 7, 14, 17, 18, 23,71,86, 94, 159-161 КАС України,-
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Чернігівський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю задовольнити частково.
Визнати неправомірним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 31 березня 2017 року № 31, виражене у формі протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби в частині відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням III групи інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності у відповідності до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 року №975.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Міністерства оборони України на користь держави 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок судового збору.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАСУ, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Бойко
