Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 750/10813/15-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/795/24/2017 Категорія - ст. 368 ч. 3 КК Доповідач ОСОБА_2
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові в порядку апеляційного розгляду кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015270000000149 від 18.05.2015 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 на вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 квітня 2016 року по кримінальному провадженню, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сморшки, Козелецького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною вищою освітою, одруженого, працюючого заступником начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, інваліда 2 групи, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Смош, Прилуцького району, Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною вищою освітою, одруженого, працюючого заступником начальника Управління Держпродспоживслужби в Прилуцькому районі Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14
У С Т А Н О В И Л А:
Вироком Деснянського районного суду міста Чернігова ОСОБА_8 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та по суду виправдано, у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_9 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та по суду виправдано, у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Речові докази вирішені у порядку ст. 100 КПК України.
Внесену за ОСОБА_8 заставу в сумі 250 000 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_15 .
Внесену за ОСОБА_9 заставу в сумі 150 000 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_16 .
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.08.2015 року про накладення арешту на майно ОСОБА_9 скасувати, знявши арешт з будинку АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_4 ; квартири АДРЕСА_5 ; будинку АДРЕСА_2 .
Як встановив суд, органами досудового слідства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_8 , згідно з наказом від 09.06.2012 року № 96-к призначений на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Згідно з положенням про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби країни від 10.07.2012 року № 227, ОСОБА_8 здійснює керівництво діяльністю Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи його діяльності. Вносить пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада ОСОБА_8 віднесена до 4 категорії посад державних службовців, а тому відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Так, в невстановлений слідством час, ОСОБА_8 почав використовувати своє становище, пов`язане з перебуванням на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, з метою отримання неправомірної вигоди від своїх підлеглих за не накладення на них стягнень, а також сприяння у проходженні служби.
Виконуючи свій умисел та бажаючи убезпечити себе, ОСОБА_8 запропонував одержувати неправомірну вигоду від підлеглих працівників начальнику Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_9 , на що той погодився.
У подальшому, в червні 2015 року ОСОБА_8 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_9 про необхідність збирати для нього з керівників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області щомісячно неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 8000 грн. та 100 літрів пального за невжиття заходів дисциплінарного впливу за наслідками здачі звітів.
Після цього, ОСОБА_9 , виконуючи спільний з ОСОБА_8 умисел, висунув ряду начальників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області вимогу надання ОСОБА_8 через нього неправомірної вигоди в сумі 2000 грн. та 25 літрів пального з кожного.
Серед начальників районних управлінь ветеринарної медицини, яким ОСОБА_9 висунув незаконну вимогу, був начальник Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі ОСОБА_17 .
Так, 25 червня 2015 року о 09 год. 25 хв., ОСОБА_9 в ході телефонної розмови висунув ОСОБА_17 вимогу передати для ОСОБА_8 під час здачі звітів неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2000 грн. та 25 літрів пального.
У подальшому, 08 липня 2015 року, перебуваючи в м. Чернігові на подвір`ї Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 180, ОСОБА_17 передав ОСОБА_9 обумовлену неправомірну вигоду в сумі 2000 грн. та 500 грн. в якості компенсації за 25 літрів пального, які ОСОБА_9 , в свою чергу, передав ОСОБА_8 .
Після цього, 08 липня 2015 року, вище вказані грошові кошти в сумі 2500 грн., вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_8 , розташованому за адресою: АДРЕСА_6 .
Дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.
До апеляційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора, в якій просив вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.04.2016 стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
На підставі ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_8 додаткове покарання у вигляді позбавлення 5 рангу державного службовця.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.
На підставі ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_9 додаткове покарання у вигляді позбавлення 11 рангу державного службовця.
В обґрунтування своїх вимог автор апеляційної скарги вказує, що посилання суду першої інстанції на те, що вимоги п. 9 Положень районних управлінь ветеринарної медицини, де зазначено, про особливий порядок призначення на посаду та звільнення начальника районного управління, виключає можливість ОСОБА_8 впливати на процес призначення та звільнення начальників управлінь є безпідставними.
На думку прокурора неправильними є висновки суду щодо визнання протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 року та дані, які в ньому містяться, недопустимими доказами. При цьому суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які не підтвердили факт вручення ОСОБА_17 оглянутих грошових коштів, а також суперечливість показань ОСОБА_17 , щодо вручення йому грошових коштів в присутності понятих. При цьому, районним судом не враховано, що вказані свідки підтвердили достовірність даних, зазначених у протоколі огляду та вручення грошових коштів. У разі наявності розбіжностей у показаннях, суд їх не усунув, допустивши неповноту судового розгляду.
Суд першої інстанції поставив під сумнів докази сторони обвинувачення - протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.07.2015, протокол про результати аудіо - відеоконролю за особою від 17.05.2015, протокол огляду негласних слідчих (розшукових) дій від 05.08.2015. Однак, поставив їх під сумнів лише в частині відповідності номіналу грошових купюр. У той же час ці докази не визнані судом в цілому неналежними та недопустимими, а тому без будь-якого вмотивування відкинуті та не враховані при ухваленні вироку.
Суд врахував показання обвинуваченого ОСОБА_9 , який надавши накладну на придбання продуктів харчування № 3 від 08.07.2015, повідомив, що одержані від ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 2500 грн. використані для закупівлі продуктів харчування для воїнів АТО. Разом з цим, судом не взято до уваги показання ОСОБА_17 , який стверджував, що 08.07.2015 передав ОСОБА_9 обумовлену неправомірну вигоду, а також не враховано аудіо запис розмови, яка напередодні відбулася між вказаними особами з приводу необхідності передання ОСОБА_8 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 грн. та 25 літрів пального. Взагалі, накладна № 3 від 08.07.2015, у відповідності до вимог ст. 290 КПК України, стороні обвинувачення не відкривався як доказ, а тому є недопустимим.
Законність та обґрунтованість проведення обшуку вже перевірялася та ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.07.2015 надано дозвіл на обшук службового кабінету ОСОБА_8 , тому визнання судом першої інстанції недопустимим доказом протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_8 від 08.07.2015 року є необґрунтованим.
Суд не врахував досліджені у судовому засіданні аудіо записи телефонних розмов, згідно яких ОСОБА_9 повідомляв ряду начальників управлінь ветеринарної медицини області про необхідність надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди.
Не враховані показання ОСОБА_20 , яка пояснила, що начальник управління ветеринарної медицини у Куликівському районі ОСОБА_21 вимагав у неї грошові кошти для подальшого надання ОСОБА_8 .. Суд же навпаки, вказав, що показання свідка ОСОБА_20 не підтверджують факт отримання обвинуваченими неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_20 не була очевидцем подій, які викладені в обвинувальному акті. За таких обставин суд відкинув показання свідка як доказ винуватості обвинувачених.
У той же час суд врахував при ухваленні виправдувального вироку показання інших свідків, які показали, що у них не вимагали неправомірної вигоди.
Також, судом першої інстанції помилково вказано про висунуте неконкретне обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , оскільки у обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які встановлені під час досудового розслідування. Обвинувальний акт не визнано судом таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Захисник ОСОБА_13 подала заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 25.04.2016 стосовно ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без змін.
Інші учасники кримінального провадження апеляційні скарги на вирок суду не подавали.
Заслухавши доповідача, пояснення обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 щодо відсутності у їх діях складу кримінального правопорушення, думку адвокатів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про необхідність залишення апеляційної скарги прокурора без задоволення а вироку місцевого суду без змін, позицію прокурора про необхідність скасування вироку суду та ухвалення нового, допитавши свідків, колегія суддів,
У С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_8 , згідно з наказом від 09.06.2012 року № 96-к призначений на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Згідно з положенням про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 10.07.2012 року № 227, ОСОБА_8 здійснює керівництво діяльністю Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи його діяльності. Вносить пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада ОСОБА_8 віднесена до 4 категорії посад державних службовців, а тому відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Так, в невстановлений слідством час, ОСОБА_8 почав використовувати своє становище, пов`язане з перебуванням на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, з метою отримання неправомірної вигоди від своїх підлеглих за не накладення на них стягнень, а також сприяння у проходженні служби.
Виконуючи свій умисел та бажаючи убезпечити себе, ОСОБА_8 запропонував одержувати неправомірну вигоду від підлеглих працівників начальнику Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_9 , на що той погодився.
У подальшому, в червні 2015 року ОСОБА_8 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_9 про необхідність збирати для нього з керівників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області щомісячно неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 8000 грн. та 100 літрів пального за невжиття заходів дисциплінарного впливу за наслідками здачі звітів.
Після цього, ОСОБА_9 , виконуючи спільний з ОСОБА_8 умисел, висунув ряду начальників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області вимогу надання ОСОБА_8 через нього неправомірної вигоди в сумі 2000 грн. та 25 літрів пального з кожного.
Серед начальників районних управлінь ветеринарної медицини, яким ОСОБА_9 висунув незаконну вимогу, був начальник Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі ОСОБА_17 .
Так, 25 червня 2015 року о 09 год. 25 хв., ОСОБА_9 в ході телефонної розмови висунув ОСОБА_17 вимогу передати для ОСОБА_8 під час здачі звітів неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2000 грн. та 25 літрів пального.
У подальшому, 08 липня 2015 року, перебуваючи в м. Чернігові на подвір`ї Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 180, ОСОБА_17 передав ОСОБА_9 обумовлену неправомірну вигоду в сумі 2000 грн. та 500 грн. в якості компенсації за 25 літрів пального, які ОСОБА_9 , в свою чергу, передав ОСОБА_8 .
Після цього, 08 липня 2015 року, вище вказані грошові кошти в сумі 2500 грн., вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_8 , розташованому за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 180.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 показав, що вину за пред`явленим йому обвинуваченням по ст. 368 ч. 3 КК України не визнає, будь-яких неправомірних дій, а також дій, які зазначені у обвинувальному акті він не вчиняв. Він ніколи особисто або через ОСОБА_9 не вимагав та не отримував від начальників районних та міських Управлінь ветеринарної медицини ніяких грошових коштів та пального. Також, він ніколи не вступав з ОСОБА_9 у змову щодо вимагання та отримання від підлеглих неправомірної вигоди. Займав посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Ніяких старост південного та північного регіону він ніколи не призначав, і вважає це вигадкою ОСОБА_17 . До Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області надходили численні листи та звернення від державних, а також громадських організацій з проханням надання допомоги учасникам АТО. В зв`язку з цим, на нарадах та колегіях Головного управління розглядались вказані звернення та ухвалювались рішення про надання такої допомоги. Зібрані кошти передавалися представникам самооборони Чернігівщини та громадським організаціям. Допомагала бійцям АТО і Асоціація фахівців ветеринарної медицини, куди вони сплачували внески. Від волонтерських організацій надходили подяки за надання допомоги бійцям в зоні АТО. Стосовно телефонних розмов, які відбулись 05.06.2015 року між ним та ОСОБА_9 , де говорили про гроші та бензин, може пояснити, що то була з його боку емоційна розмова після похорон воїна АТО та його зустрічі з матерями загиблих, а мова йшла про гроші та бензин для учасників АТО. Щодо телефонної розмови, яка відбулась 08.06.2015 року між ним та ОСОБА_22 , то там йшла мова про кредиторську заборгованість, яку треба погасити. Стверджує, що 08.07.2015 року ніяких грошових коштів ОСОБА_9 від ОСОБА_17 йому не передавав, і він їх не отримував.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 , також дав аналогічні показання, що свою вину пред`явленим йому обвинуваченням по ст. 368 ч. 3 КК України не визнав та показав, що ніяких коштів він ніколи ні у кого не вимагав і ніякої змови у нього з ОСОБА_8 на отримання неправомірної вигоди від начальників районних Управлінь не було. Свої посадові обов`язки, як начальник Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі, він виконував добросовісно. Старостою його ніхто ніколи не призначав. На виїзній колегії Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яка проходила 21.05.2015 року в м. Прилуки, де розглядалось питання щодо недопущення африканської чуми, начальник Головного управління ОСОБА_8 зачитав лист - звернення громадської організації про надання допомоги воїнам АТО. Після обговорення даного звернення було прийнято рішення про збирання коштів та пального на допомогу учасникам АТО. Вирішили здавати добровільно, хто скільки може. 05.06.2015 року, він привіз до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області гроші, які йому здали деякі начальники районних Управлінь, а також продукти харчування на потреби АТО. Оскільки ОСОБА_8 на робочому місці не було, то він в конвертах передав всі гроші та продукти харчування ОСОБА_23 , які призначались учасникам АТО, а сам поїхав по своїм справам. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_8 і став з`ясовувати, хто і скільки здав грошей. Він не зміг йому точно сказати, скільки в конвертах було грошей, оскільки не перераховував їх. Після цього, він зателефонував тим начальникам районних Управлінь, і став у них з`ясовувати, скільки грошей вони здали на потреби АТО. Він особисто здав на допомогу учасникам АТО 2000 грн. та 500 грн. на бензин. 08.07.2015 року, приблизно о 09 год. 20 хв. йому зателефонував ОСОБА_17 і запитав, де він знаходиться. Він йому відповів, що перебуває в приміщенні Головного управління. Коли він вийшов з приміщення на вулицю, то у дворі його наздогнав ОСОБА_17 і повідомив, що він не буде присутнім на нараді. При цьому, ОСОБА_17 дістав з папки або з кишені штанів гроші, перерахував їх і передав йому 2000 грн. та 500 грн. на бензин, купюрами по 200 грн. в кількості 12 шт. та однією купюрою номіналом 100 грн. Він стверджує, що вказані гроші призначалися для потреб АТО. Після цього, він поїхав до магазину, де на отримані від ОСОБА_17 кошти купив продукти харчування на загальну суму 2500 грн., які привіз до Головного управління і разом з водієм заніс до зали, де повинна була проходити нарада Асоціації фахівців ветеринарної медицини.
Свідок ОСОБА_17 у суді апеляційної інстанції показав, що з 1998 року він працював головним ветеринарним лікарем в Ічнянському районі, а з 2002 року по серпень 2015 року займав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі Чернігівської області. В січні 2006 року ОСОБА_8 був призначений на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Приблизно в червні 2006 року, після закінчення чергової наради у Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, за розпорядженням ОСОБА_8 , в залі засідань залишились начальники Управлінь ветеринарної медицини в районах. В присутності всіх начальників районних Управлінь ветеринарної медицини ОСОБА_8 повідомив, що для того, щоб здавати звіти та впевнено почувати себе на посаді необхідно з кожного району здавати по 200 грн. щоквартально. При цьому, ОСОБА_8 були призначені так звані старости північного регіону області ОСОБА_24 та південного ОСОБА_9 , яким і необхідно надавати ці гроші. Крім того, ОСОБА_8 зазначив, що старости далі детально будуть їм все розповідати по цьому питанню, і доводити до них думку начальника Головного управління. Починаючи з 2007 року сума грошей, яку необхідно було їм здавати, збільшилась старостами до 1000 грн., а з 2008 року до 2000 грн. щоквартально та талонів на 70 літрів бензину марки А-95 «АВІАС». Якщо не було талонів на бензин, то необхідно було надати гроші в еквіваленті вартості бензину. Це відбувалося таким чином, що за 5-7 днів до здачі квартального звіту у Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області їм телефонували старости, які нагадували про необхідність надання разом зі звітами і визначеної суми грошей. Так відбувалося до 2015 року. Звіти по роботі в паперовому вигляді він безпосередньо здавав спеціалістам Головного управління по напрямкам роботи, а гроші старостам. Увесь цей час він надавав ОСОБА_9 свої особисті кошти. 25 червня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_9 та нагадав, що наступає здача чергового щоквартального звіту, він повинен разом зі звітом привезти 2000 грн. та вже не 75, а 25 літрів бензину, його питання, чому зменшився об`єм бензину, ОСОБА_9 відповів, що потім все пояснить. У травні 2015 року він звернувся до СБУ із заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди, а саме надання ним до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області грошових коштів щоквартально. 8 липня 2015 року, приблизно о 07 год. 30 хв., він прибув до правління Служби безпеки України в Чернігівській області, де отримав під розписку грошові кошти в сумі 2500 грн. для передачі їх ОСОБА_9 . Все це відбувалося приблизно 2-3 хвилини. Після цього, приблизно о 9 год., він прибув до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, і коли проходив по двору, рухаючись в напрямку адміністративної будівлі, то в цей час йому на мобільний зателефонував ОСОБА_9 , та попросив його зачекати, оскільки той йшов за ним. Наздогнавши його, ОСОБА_9 запитав у нього чи привіз він гроші. Він відповів, що привіз. Після цього, ОСОБА_9 запропонував йому відійти в сторону, пояснивши це тим, що тут йде прослуховування та спостереження. Зайшовши за будівлю він передав ОСОБА_9 в конверті гроші у сумі 2000 грн. і 500 грн., що дорівнює еквіваленту вартості талонів на 25 літрів бензину, які йому надали в СБУ. При передачі конверта, на якому було написано «Ічня», ОСОБА_9 перерахував гроші. В той час, коли ОСОБА_9 став сідати в автомобіль, він намагався запитати, чому зменшився об`єм бензину, але той сказав, що у нього не має часу та поїхав. Бували випадки, коли привозив гроші із запізненням, а за 4 квартал 2014 року він взагалі не здав визначену суму коштів. Це не потягло для нього ніяких негативних наслідків, але після цього він не їздив до Управління на річний звіт та підсумкову нараду, де наскільки йому відомо готувалися матеріали про висвітлення його відповідних недоробок по роботі. Крім того за те що, він не здав грошей за четвертий квартал 2014 року, для потреб його району обласна лікарня несвоєчасно видала біопрепарати для проведення діагностики по лейкозу великої рогатої худоби, і ця робота була проведена із запізненням. Тому, відповідно на нараді 05.04.2015 року заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_25 за це критикував його та директора лабораторії. За перший квартал 2015 року він здав визначений розмір грошових коштів. Що стосується інших начальників районних Управлінь, то він бачив, як вони також надавали конверти з грошовими коштами ОСОБА_9 . Інколи він передавав гроші через ОСОБА_24 . Останнім часом він не бажав надавати кошти, оскільки незалежно від того, чи здавав він гроші або не здавав, а все одно керівництво на нараді критикувало його по роботі. Критика відносно нього, на його думку, була обґрунтована і необґрунтована. Підпадали під критику і інші керівники районів, які не здавали гроші. Він особисто за час роботи отримав у 2013 році дві догани, а у 2014 році одну чи дві, і всі за поданням прокуратури, але вважає їх необґрунтованими. В зв`язку з цим він позбавлявся премії. Догани на нього накладалися керівником Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. За час роботи ОСОБА_8 на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області був випадок, коли у 2007 році його хотіли звільнити з роботи за підвищення сказу в районі. Так, на нараді за підсумками 9 місяців 2007 року ОСОБА_8 пропонував відсторонити його від роботи за недостатню роботу по протидії сказу, але члени колегії не погодились з цим. Таке ставлення до нього він пов`язує з тим, що здавав кошти із запізненням. До 2012 року ОСОБА_8 міг притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Він розумів, що дії обвинувачених були протиправними, але раніше до правоохоронних органів з цього приводу не звертався, оскільки виходячи з розміру заробітної плати та премій його це влаштовувало. Крім того, йому необхідно було допрацювати до 35 річного стажу. А коли йому стали затримувати заробітну плату, то він вирішив звернутися до СБУ з заявою на вимагання у нього обвинуваченими неправомірної вигоди.
На думку колегії суддів, показання цього свідка прямо викривають обох обвинувачених в інкримінованих їм діях, що також підтверджено іншими доказами.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_20 показала, що з травня 2006 року по теперішній час вона працювала на посаді завідуючої Горбовської дільниці ветеринарної медицини в Куликівському районі. Через деякий час, після призначення на вказану вище посаду, її викликав до себе в кабінет начальник Управління ветеринарної медицини в Куликівському районі Чернігівської області ОСОБА_21 і сказав, що вона повинна надати йому грошові кошти. Вона запитала у нього, для чого, і де вона їх візьме. На це ОСОБА_21 відповів, що йому необхідно їх відвезти у м. Чернігів до ОСОБА_8 , що всі возять і йому потрібно. Таким чином, на вимогу ОСОБА_21 вона надавала йому грошові кошти по 50 та 100 грн. Також, до Дня ветеринара ОСОБА_21 примусив її купити йому дорогу горілку, яку за його словами необхідно було везти до м. Чернігова. В подальшому сума коштів, яку необхідно було надавати ОСОБА_21 , збільшувалась, але на скільки вона вже не пам`ятає. Крім того, ОСОБА_21 зазивав до себе і інших завідувачів дільниць, та вимагав від них гроші. Якщо вона не надавала ОСОБА_21 необхідну суму грошей або спиртні напої, то той погрожував їй звільненням із займаної посади. Вона вимушена була надавати йому свої особисті кошти. Це відбувалося не систематично, а в разі необхідності. Про необхідність надання коштів для послідуючої передачі їх ОСОБА_8 , ОСОБА_21 говорив тільки одного разу. Коли це було вона вже не пам`ятає. В подальшому ОСОБА_21 не пояснював куди потрібні гроші, які вона йому надавала. Після того, як у неї зіпсувались стосунки з ОСОБА_21 , вона з листопада 2013 року перестала надавати йому гроші. З неї ОСОБА_8 грошей або спиртних напоїв ніколи не вимагав, і вона йому - не надавала. Також, їй не відомо, щоб ОСОБА_8 отримував гроші через ОСОБА_9 .. Взагалі, грошей обвинуваченим вона не надавала. Куди насправді ОСОБА_21 дівав гроші та спиртні напої, які вона йому надавала, їй достовірно не відомо, проте свідок висловила переконання, що грошові кошти передавались керівникові Держфітосанітарної в області служби Кульбаці. На думку колегії суддів, показання цього свідка узгоджуються з іншими доказами обвинувачення щодо отримання неправомірної вигоди ОСОБА_26 .
Свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_27 у суді показали, що на початку липня 2015 року, в ранковий час, співробітник СБУ запропонував їм побути понятими, на що вони погодились. Після цього, вони прибули до Управління СБУ в Чернігівській області, де були присутні в якості понятих при огляді грошових коштів в сумі 2500 грн., купюрами по 100 та 200 грн., які переписали та зробили їх ксерокопії. Про це, співробітником СБУ був складений відповідний протокол. Потім, вони разом зі співробітниками СБУ поїхали до якоїсь ветеринарної служби на обшук, який проводився в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_8 . Обшук проводився в присутності ОСОБА_8 та його заступника. В ході обшуку кабінету на робочому столі було виявлено два конверти з грошима. Як пояснив ОСОБА_8 , в одному конверті знаходились гроші на будівельні матеріали, а в іншому гроші на зарплату будівельникам. Всього в конвертах знаходилось приблизно 20000 грн. При перевірці грошей було встановлено, що купюри, які вони раніше оглядали в приміщенні СБУ, співпадали з номерами та серіями купюр, які знайшли в кабінеті при обшуку. За наслідками обшуку були вилучені вказані вище гроші, а також якісь документи та ноутбук, про що був складений протокол, з яким вони ознайомилися та підписали, засвідчивши його правильність. При обшуку проводилась відеозйомка. Після цього, вони поїхали до помешкання ОСОБА_8 , де також в їх присутності був проведений обшук у будинку обвинуваченого. В ході обшуку, в одній із кімнат в дивані виявили портфель, в якому знаходилось 20000 грн. номіналом по 200 грн. Як пояснила дружина обвинуваченого ОСОБА_8 , знайдені в портфелі гроші, то є заробітна плата її чоловіка.
Свідки ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_21 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , які працюють начальниками районних управлінь, пояснювали, що ніякої неправомірної вигоди під час здачі ними квартальних звітів від них не вимагали, а вони не надавали. В травні 2015 року на засіданні колегії при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників регіональних Управлінь приймалось рішення про надання допомоги учасникам АТО і при цьому ніхто не заперечував.
Свідок ОСОБА_24 дав аналогічні показання, як і начальники інших районних управлінь та зазначив, що в телефонних розмовах з ОСОБА_8 , де той сказав йому: «коротко два по вісім і двісті. І помісячно. Ну, понеділок наступний крайній строк!», мова йшла про допомогу учасникам АТО продуктами харчування, а саме два по вісім кілограма сала. Щодо висловлювання «двісті», то він вже не пам`ятає, що малося на увазі.
Однак колегія суддів вважає, що у телефонних розмовах мова йшла саме про отримання обвинуваченим ОСОБА_8 неправомірної вигоди, а не про допомогу учасникам АТО.
Наказом голови Державного департаменту ветеринарної медицини № 9-к від 31.01.2006 року ОСОБА_8 призначений начальником управління ветеринарної медицини в Чернігівській області.
Наказом голови державного Комітету ветеринарної медицини України № 96-к від 09.06.2008 року ОСОБА_8 переведений на посаду начальника управління ветеринарної медицини в Чернігівській області.
Наказом Голови державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 131-к від 28.09.2012 року ОСОБА_8 переведений на посаду начальника Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області.
Довідкою Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області підтверджується, що посада начальника Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області та посада начальника Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі віднесені до четвертої категорії посад державних службовців
Наказом начальника Управління сільського господарства і продовольства Прилуцької районної державної адміністрації № 13-к від 17.05.2002 року призначений ОСОБА_9 на посаду начальника Управління головного державного інспектора ветеринарної медицини, головного лікаря Прилуцького району.
Наказом в.о. Голови державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 164-к від 09.10.2012 року ОСОБА_9 переведений на посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі.
Відповідно до заяви поданої до СБУ начальником Управління ветеринарної медицини Ічнянському районі Чернігівської області ОСОБА_17 з нього начальником Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_8 та його уповноваженими ОСОБА_9 та ОСОБА_24 вимагали неправомірну вигоду в розмірі 2000 грн. та 70 літрів бензину за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності та безпечної роботи на посаді начальника Управління.
Про виявлення кримінального правопорушення свідчить і рапорт ст. оперуповноваженого 1 сектору ВБКОЗ Управління УСБ України в Чернігівській області ОСОБА_38 у якому зазначено, що в ході здійснення оперативно-службової діяльності отримані матеріали щодо начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_8 , який систематично вимагає неправомірну вигоду від підлеглих керівників районних управлінь ветеринарної медицини за не притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та можливість подальшої роботи на власних посадах.
Відповідно до рапорту ст. оперуповноваженого 1 сектору відділу «К» УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_39 проводились стосовно ОСОБА_8 , ОСОБА_24 та ОСОБА_40 негласні (розшукові) дії по документуванню їх протиправної діяльності щодо отримання ними неправомірної вигоди.
Кримінальне провадження за заявою ОСОБА_17 було внесене до ЄРДРу 18 травня 2015 року.
З ухвал слідчого судді апеляційного суду Чернігівської області від 26.05.2015 року вбачається, що ним були надані дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з транспортних комунікаційних мереж у вигляді контролю за телефонними розмовами та проведення візуального спостереження за фігурантами провадження. Дослідивши дані ухвали (т. 4 а.с. 61-75) колегія суддів переконалась в законності проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки для їхнього проведення було надано відповідний судовий дозвіл.
За результатом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж на оптичний диск від 21.07.2015 року, зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_24 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_22 і підтверджується, що ОСОБА_8 вимагав надання йому грошей та бензину.
За результатом зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж на оптичний диск від 21.07.2015 року, зафіксовані телефонні розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_24 , ОСОБА_24 та ОСОБА_41 , ОСОБА_24 та ОСОБА_30 , ОСОБА_24 та ОСОБА_42 , ОСОБА_24 та ОСОБА_43 , ОСОБА_24 та ОСОБА_37 , ОСОБА_24 та ОСОБА_9 , де підтверджується, що ОСОБА_44 після розмови з ОСОБА_8 телефонував начальникам районних управлінь з вимогою надавати разом з квартальним звітом грошові кошти та бензин.
Із знятої інформації з транспортних телекомунікаційних мереж на оптичний диск від 21.07.2015 року, згідно якого фіксувались телефонні розмови між ОСОБА_24 та ОСОБА_9 , ОСОБА_24 та ОСОБА_45 ОСОБА_9 та ОСОБА_22 , ОСОБА_9 та ОСОБА_45 , ОСОБА_9 та ОСОБА_46 , ОСОБА_9 та ОСОБА_47 , ОСОБА_9 та ОСОБА_35 , ОСОБА_9 та ОСОБА_48 , ОСОБА_9 та ОСОБА_17 вбачається, що ОСОБА_9 передає вимогу збирати гроші та бензин для передачі їх ОСОБА_8 разом із звітами.
Стороною захисту надано клопотання про застосування як норми права Постанови Верховного Суду України від 16 березня 2017 року, в якій, на думку захисту, був сформульований наступний правовий висновок, а саме не відкриття матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій сторонами одна одній в порядку ст. 290 КПК України після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.
Дослідивши цю постанову, апеляційний суд дійшов висновку, що дана постанова Верховного Суду України не підлягає застосуванню в даному кримінальному провадженню.
Зазначені у ній обставини, проведення негласних слідчих (розшукових) дій до внесення відомостей до ЄРДРу, та їх не відкриття з іншими матеріалами стороні захисту, не співпадають з обставинами кримінального провадження, що розглядається апеляційним судом.
В даному випадку колегії суддів були надані ухвали слідчого судді про негласні слідчі (розшукові) дії, які раніше не розсекречувались, але про які було відомо сторонам кримінального провадження.
Представлені колегії суддів документи (ухвали слідчих суддів) не являються доказами в розумінні параграфа 1 глави 4 Кримінального процесуального кодексу України, а являються тими документами, які підтверджують законність проведення негласних слідчих (розшукових) дій. На момент відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам, ці ухвали розсекреченню не підлягали.
Аналізуючи вищенаведені матеріали негласних слідчих (розшукових) дій колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_8 організував корупційну схему з отримання грошових коштів та матеріальних цінностей з підлеглих йому працівників, використовуючи при цьому свої повноваження, попередньо домовившись із ОСОБА_9 , що підтверджує правильність пред`явленого обвинувачення. Зокрема: у роздруківці від 05.06.2015 року (т.2 а.п.79) ОСОБА_8 будучи незадоволеним кількістю зданих грошей погрожував збільшити їх суму.
Згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 року, ОСОБА_17 було вручено грошові кошти в сумі 2500 грн. для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання неправомірної вигоди начальником Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_8 , начальником Менського районного управління ветеринарної медицини ОСОБА_24 та начальником Прилуцького районного управління ветеринарної медицини ОСОБА_9 ..
Апеляційним судом був переглянутий оптичний диск із записом зустрічі та розмови ОСОБА_9 із ОСОБА_17 08.07.2015 року, під час якої здійснювалась передача грошових коштів. На записі видно, що ОСОБА_9 пропонує відійти за будівлю, щоб за ними ніхто не спостерігав, а потім ОСОБА_17 передає конверт з грошима.
Протоколом обшуку та відеозапису до нього від 08.07.2015 року підтверджений факт того, що в службовому кабінеті начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_8 було виявлено та вилучено грошові кошти та талони на бензин.
У судовому засіданні була переглянута слідча дія обшук службового кабінету ОСОБА_8 під час якого були виявлені та вилучені два конверта з грошима та талони на бензин. При цьому ОСОБА_8 пояснював, що гроші є його особистими і призначалися для розрахунку з будівельниками і нічого не казав, що це гроші зібрані у якості допомоги воїнам АТО.
Відповідно до протоколу огляду вилучених речей від 21.07.2015 року, оглядались грошові кошти та талони на бензин, які були вилучені 08.07.2015 року в ході обшуку службового кабінету начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_8 ..
За твердженням ОСОБА_9 гроші, які були передані йому Запекою він витратив для придбання продуктів харчування. Однак під час огляду грошових коштів співпали номери купюр які були вручені Запеці з номерами купюр які були вилучені у ОСОБА_8 , що спростовує твердження ОСОБА_8 про те, що усі вилучені в його кабінеті грошові кошти мають легальне походження. Версія, що вказані кошти були «підкинуті» працівниками СБУ жодними об`єктивними даними не підтверджуються. Дана обставина ще раз підтверджує правильність пред`явленого обвинувачення ОСОБА_9 , а саме, те що він діяв за попередньою змовою із ОСОБА_8 .
Доводи обвинувачених та допитаних свідків про те, що ОСОБА_8 не мав повноважень приймати рішення щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності начальників районних та міських управлінь ветеринарної медицини, а також не міг порушувати таке питання перед Головою Держветфітослужби України є безпідставними.
Крім того, пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002 передбачено, що одержання службової особою незаконної винагороди від підлеглих чи підконтрольних осіб за протегування чи потурання, за вирішення на їх користь питань, які входять до її компетенції, також слід розцінювати як одержання хабара, що залишилось поза увагою суду.
Як встановлено, звіти про результати роботи районних та міських управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області здавалися їхніми начальниками саме до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, керівником якого є ОСОБА_8 .
Згідно з положенням про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 10.07.2012 № 227, ОСОБА_8 здійснює керівництво його діяльністю, а також несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи його діяльності, а тому міг впливати на процес здачі звітів, що також підтверджується аудіозаписами телефонних розмов між начальниками управлінь ветеринарної медицини області, згідно яких неправомірну вигоду ОСОБА_8 необхідно було надати саме під час здачі звітів.
Крім того, відповідно до зазначеного положення ОСОБА_8 вносить пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах, тобто він міг вплинути на службову кар`єру кожного з підлеглих йому працівників.
Таким чином, посилання місцевого суду на те, що вимоги пункту 9 Положень районних управлінь ветеринарної медицини, де зазначено, що начальник районного управління призначається на посаду Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою районної адміністрації, а також звільняється з посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України виключають можливість ОСОБА_8 впливати на процес призначення та звільнення начальників управлінь є безпідставним, оскільки зазначений порядок застосовується лише до кандидатів, пропозиції щодо яких перед цим подаються безпосередньо ОСОБА_8 .
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до переконання, що дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягають кваліфікації за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.
Як зазначено в обвинувальному акті, неправомірна вигода була отримана за попередньою змовою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 від своїх підлеглих - начальників районних Управлінь ветеринарної медицини безпосередньо за не накладення на них стягнень, сприяння у проходженні служби, а також невжиття заходів дисциплінарного впливу за наслідками здачі звітів.
Згідно п. 11.7 Положення про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яке затверджено наказом Держветфітослужби України від 10.07.2012 року № 227, начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області має право призначати та звільняти з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників). Таким чином, ОСОБА_8 міг вплинути на кар`єру та службову діяльність будь-кого зі своїх підлеглих, тому отримував грошові кошти за сприяння в службі та не накладення на них дисциплінарних стягнень.
Колегія суддів критично відноситься до показань свідків ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_49 , ОСОБА_21 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_50 , ОСОБА_37 , ОСОБА_24 , на які посилається сторона захисту. Вказані свідки працюють в системі Держветфітослужби Чернігівської області, безпосередньо підпорядковані обвинуваченому ОСОБА_8 , прямо залежать від нього по службі, тому і давали, на думку колегії суддів, показання на користь свого безпосереднього керівника.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У порушення п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України, суд не навів мотивів, з яких ним були залишені поза увагою вищевказані докази сторони обвинувачення.
Місцевий суд дійшов висновку, що протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 та дані, які в ньому містяться, є недопустимим доказом. При цьому послався на показання свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , які не підтвердили факт вручення ОСОБА_17 оглянутих грошових коштів, а також суперечливість показань ОСОБА_17 , щодо вручення йому грошових коштів в присутності понятих. При цьому, судом не враховано, що вказані свідки підтвердили достовірність даних, зазначених у протоколі огляду та вручення грошових коштів.
Посилаючись розбіжності у показаннях ОСОБА_17 та понятих, суд поставив під сумнів протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та зроблений під час їх проведення відеозапис щодо відповідності номіналу грошових купюр, які були вручені ОСОБА_17 . Суд вказав, що при перегляді у судовому засіданні відеозапису, на якому зафіксовано факт передачі ОСОБА_17 грошових коштів ОСОБА_9 , чітко видно, що серед переданих грошових коштів лише одна купюра номінальною вартістю 100 грн., а інші купюри номінальною вартістю 200 грн., що також суперечить протоколу огляду та вручення грошових коштів.
Цей висновок суду суперечить дослідженим доказам. Так, під час передачі неправомірної вигоди значна частина грошових купюр була складена у стопку і оскільки вони не перераховувались ОСОБА_9 , встановити номінальну вартість купюр, які в ній знаходилися, фізично не можливо. Як наслідок, посилаючись на суперечливі та необґрунтовані внаслідок помилкового сприйняття доказів висновки, судом безпідставно визнано протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 недопустимим доказом.
Також суд поставив під сумнів докази сторони обвинувачення протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.07.2015, протокол про результати аудіо - відеоконролю за особою від 17.05.2015, протокол огляду негласних слідчих (розшукових) дій від 05.08.2015. Однак, суд поставив їх під сумнів лише в частині відповідності номіналу грошових купюр.
У той же час ці докази не визнані судом в цілому неналежними та недопустимими, а тому без будь-якого вмотивування відкинуті та не враховані при ухваленні вироку.
Суд послався на протокол про результати аудіо, відеоконролю за особою від 17.05.2015, однак такий доказ стороною обвинувачення не надавався, а надавався протокол про результати такої негласної слідчої (розшукової) дії від 17.07.2015.
Крім того, суд врахував показання обвинуваченого ОСОБА_9 , який надавши накладну на придбання продуктів харчування № 3 від 08.07.2015, повідомив, що одержані від ОСОБА_17 грошові кошти в сумі 2500 грн. використані для закупівлі продуктів харчування для воїнів АТО. Разом з цим, судом не взято до уваги показання ОСОБА_17 , який стверджував, що 08.07.2015 передав ОСОБА_9 обумовлену неправомірну вигоду, а також не враховано аудіозапис розмови, яка напередодні відбулася між вказаними особами з приводу необхідності передання ОСОБА_8 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 2000 грн. та 25 літрів пального. Також цей доказ (накладна № 3 від 08.07.2015) у відповідності до вимог ст. 290 КПК України стороні обвинувачення не відкривався, а тому є недопустимим.
Місцевим судом визнано не допустимим доказом протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_8 від 08.07.2015. Суд послався на порушення вимог ч. 3 ст. 223 КПК України щодо не роз`яснення учасникам слідчої дії їх прав, а також ч. 3 ст. 233 КПК України щодо відсутності у протоколі посилання на підстави проведення обшуку без ухвали слідчого судді. Однак, законність та обґрунтованість проведення обшуку вже перевірялася та ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09.07.2015 надано дозвіл на обшук службового кабінету ОСОБА_8 .
Необґрунтованим також є твердження суду, що факт знаходження грошових коштів в службовому кабінеті ОСОБА_8 не може свідчити про отримання ним неправомірної вигоди, оскільки у даному випадку в кабінеті обвинуваченого ОСОБА_8 виявлено та вилучено саме ті грошові кошти, які незадовго до цього були оглянуті та вручені ОСОБА_17 для передачі саме в якості неправомірної вигоди.
Приймаючи до уваги свідчення начальників районних та міських управлінь ветеринарної медицини, які заперечили свідчення ОСОБА_17 щодо надання ними обвинуваченим неправомірної вигоди, суд не врахував досліджені у судовому засіданні аудіозаписи телефонних розмов, згідно яких ОСОБА_40 повідомляв ряду начальників управлінь ветеринарної медицини області про необхідність надання ОСОБА_8 неправомірної вигоди.
Також суд у вироку зазначив показання ОСОБА_20 , яка пояснила, що начальник управління ветеринарної медицини у Куликівському районі ОСОБА_21 вимагав у неї грошові кошти для подальшого надання ОСОБА_8 , однак ці показання не враховані при оцінці доказів у їх сукупності.
Натомість суд вказав, що показання свідка ОСОБА_20 не підтверджують факт отримання обвинуваченими неправомірної вигоди, оскільки ОСОБА_20 не була очевидцем подій, які викладені в обвинувальному акті. За таких обставин суд відкинув показання свідка як доказ винуватості обвинувачених.
У той же час суд врахував при ухваленні виправдувального вироку показання інших свідків, які показали, що у них не вимагали неправомірної вигоди. Однак, це не може бути доказом того, що 08.07.2015 ОСОБА_8 також не отримував неправомірну вигоду.
За таких обставин суд необґрунтовано надав перевагу показанням одних свідків, залишивши поза увагою показання інших.
Крім того суд, надаючи оцінку достовірності свідчень начальників районних та міських управлінь ветеринарної медицини області, не врахував, що ОСОБА_8 є їх керівником, який, використовуючи свої повноваження, може вплинути на подальше проходження ними служби.
Висновок суду щодо підтвердження у судовому засіданні факту того, що у зафіксованих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій телефонних розмовах мова йшла про надання допомоги воїнам АТО, спростовується показаннями самих начальників районних та міських управлінь ветеринарної медицини області, більшість з яких повідомили, що надавали на потреби АТО грошові кошти в сумах, значно нижчих від тих, про які йдеться мова в телефонних розмовах, а також не змогли пояснити, про які грошові кошти та пальне йде мова. При цьому, у вказаних розмовах жодного разу не йде мова про допомогу на потреби АТО.
Судом також вказано, що висунуте ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення є неконкретним.
У той же час, у обвинувальному акті викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які встановлені під час досудового розслідування. Обвинувальний акт не визнано судом таким, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
До того ж, ухвалюючи вирок, суд вирішує питання, передбачені ст. 368 КПК України, а не питання правильності формулювання обвинувачення.
Залишення судом поза увагою, без наведення мотивів, показань свідків та інших доказів, сторони обвинувачення призвели до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що вплинуло на вирішення питання щодо винуватості обвинувачених.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд прийняв захисну позицію ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , на основі якої обґрунтував своє рішення, не врахувавши доводів обвинувачення та не навівши мотивів залишення їх без уваги.
Відповідно до ч. 2 ст. 411 КПК України вирок підлягає скасуванню, якщо невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження вплинула чи могла вплинути на вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого.
За змістом ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Наведені порушення чинного законодавства є такими, що істотно вплинули на правильність прийняття рішення у справі, що є підставою для скасування вироку.
Обвинуваченим ОСОБА_9 під час апеляційного розгляду було заявлене клопотання про заміну захисника. 01.08.2017 ним був укладений договір про надання допомоги з адвокатом ОСОБА_14 і їй була надана можливість ознайомитися з матеріалами провадження. Маючи таку можливість адвокат не подала до початку розгляду провадження клопотання про необхідність більш детального ознайомлення з матеріалами.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Враховуючи тривалість розгляду провадження як у суді першої інстанції так і у апеляційному, стороні захисту надавалася можливість заявляти клопотання про допит свідків, дослідження доказів і суд сприяв у змагальності сторін. Тому колегія вважає, що відмова у допиті свідків, які були відомі обвинуваченим, як під час досудового слідства та під час розгляду справи у суді не може розцінюватись як порушення права на захист.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. А згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Крім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 апеляційний суд враховує, характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, що в умовах сьогодення має підвищену суспільну небезпеку та викликає значний резонанс у суспільстві, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України є особливо тяжким, обвинувачені продовжують категорично заперечувати свою причетність до скоєного злочину, що не вказує на можливість їхнього виправлення, дані про особи обвинувачених, які за місцем роботи та проживання характеризуються виключно позитивно, нагороджені подяками та грамотами за сумлінну роботу, мають поганий стан здоров`я, які є обставинами, що пом`якшують їх покарання, відсутність обтяжуючих обставин.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покарання лише в умовах ізоляції від суспільства, а саме у виді позбавлення волі в межах санкції статті.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 412, 420 Кримінального процесуального кодексу України, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Деснянського районного суду міста Чернігова від 25 квітня 2016 року, щодо виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 скасувати.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, окрім його житла.
На підставі ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_8 додаткове покарання у вигляді позбавлення 5 рангу державного службовця.
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, окрім його житла.
На підставі ст. 54 КК України застосувати до ОСОБА_9 додаткове покарання у вигляді позбавлення 11 рангу державного службовця.
Строк відбування покарання засудженим рахувати з моменту їх фактичного затримання.
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.08.2015 року про накладення арешту на майно ОСОБА_9 залишити в силі.
Внесену за ОСОБА_8 заставу в сумі 250 000 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_15 .
Внесену за ОСОБА_9 заставу в сумі 150 000 грн. повернути заставодавцю - ОСОБА_16 .
Речові докази грошові кошти на загальну суму 2 100 грн. передати Управлінню СБ України в Чернігівській області; грошові кошти в сумі 19 925 грн., 20 000 грн., талони на 400 літрів пального, 2 планшета конфіскувати на користь держави; 3 поштові конверти, пластикову картку, 7 записних книжок, конверт білого кольору із написом майстри гуцульського різьбярства « ОСОБА_51 » 1873-1951 та « ОСОБА_52 » 1904-1991 знищити; два компакт-диска для лазерних систем зчитування марки «МАГРО» та відео-, аудіозаписи, які містяться на ньому, а також відеокасету 120 mini DV, на якій міститься запис обшуку 08.07.2015 року службового кабінету ОСОБА_8 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими, які тримаються під вартою, - в той самий строк з дня вручення їм копії вироку суду.
СУДДІ:
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_53
