Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 750/10813/15-к
Провадження № 1-кп/750/47/16
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2016 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015270000000149 від 18.05.2015 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Сморшки, Козелецького району, Чернігівської
області, українця, громадянина України, із повною вищою
освітою, одруженого, працюючого заступником начальника
Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській
області, інваліда 2 групи, не судимого, проживаючого за
адресою: АДРЕСА_1 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця с. Смош, Прилуцького району, Чернігівської
області, українця, громадянина України, із повною вищою
освітою, одруженого, працюючого заступником начальника
Управління Держпродспоживслужби в Прилуцькому районі
Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській
області, не судимого, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 , -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, -
в с т а н о в и в:
Органами досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_6 , згідно з наказом від 09.06.2012 року № 96-к призначений на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Згідно з положенням про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, затвердженого наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 10.07.2012 року № 227, ОСОБА_6 здійснює керівництво діяльністю Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи його діяльності. Вносить пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада ОСОБА_6 віднесена до 4 категорії посад державних службовців, а тому відповідно до примітки 2 до ст. 368 КК України він є службовою особою, яка займає відповідальне становище.
Так, в невстановлений слідством час, ОСОБА_6 почав використовувати своє становище, пов`язане з перебуванням на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, з метою отримання неправомірної вигоди від своїх підлеглих за не накладення на них стягнень, а також сприяння у проходженні служби.
Виконуючи свій умисел та бажаючи убезпечити себе, ОСОБА_6 запропонував одержувати неправомірну вигоду від підлеглих працівників начальнику Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_7 , на що той погодився.
У подальшому, в червні 2015 року ОСОБА_6 в телефонній розмові повідомив ОСОБА_7 про необхідність збирати для нього з керівників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області щомісячно неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 8000 грн. та 100 літрів пального за невжиття заходів дисциплінарного впливу за наслідками здачі звітів.
Після цього, ОСОБА_7 , виконуючи спільний з ОСОБА_6 умисел, висунув ряду начальників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області вимогу надання ОСОБА_6 через нього неправомірної вигоди в сумі 2000 грн. та 25 літрів пального з кожного.
Серед начальників районних управлінь ветеринарної медицини, яким ОСОБА_7 висунув незаконну вимогу, був начальник Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі ОСОБА_8 .
Так, 25 червня 2015 року о 09 год. 25 хв., ОСОБА_7 в ході телефонної розмови висунув ОСОБА_8 вимогу передати для ОСОБА_6 під час здачі звітів неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі 2000 грн. та 25 літрів пального.
У подальшому, 08 липня 2015 року, перебуваючи в м. Чернігові на подвір`ї Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за адресою: м. Чернігів, вул. 1-го Травня, 180, ОСОБА_8 передав ОСОБА_7 обумовлену неправомірну вигоду в сумі 2000 грн. та 500 грн. в якості компенсації за 25 літрів пального, які ОСОБА_7 , в свою чергу, передав ОСОБА_6 .
Після цього, 08 липня 2015 року, вище вказані грошові кошти в сумі 2500 грн., вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_6 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 .
Дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 3 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою, що займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за невчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.
Суд обґрунтовує свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а також на інших матеріалах кримінального провадження, які були надані прокурором на підтвердження пред`явленої підозри, та іншими учасниками судового розгляду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням по ст. 368 ч. 3 КК України не визнав та показав, що будь-яких неправомірних дій, а також дій, які зазначені у обвинувальному акті він не вчиняв. Він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не вимагав та не отримував від начальників районних та міських Управлінь ветеринарної медицини ніяких грошових коштів та пального. Також, він ніколи не вступав з ОСОБА_7 у змову щодо вимагання та отримання від підлеглих неправомірної вигоди. Займаючи посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, крім інших законодавчих актів, в своїй службовій діяльності він керувався Положенням про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яке затверджено 10.07.2012 року Головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України ОСОБА_9 , де були визначені його права та обов`язки. Згідно вказаного Положення, головним його завданням, як начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, було забезпечення стабільної епізоотичної ситуації на території Чернігівської області. З 2012 року начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області та його заступники призначались Головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за погодженням з головою обласної державної адміністрації. Також, з 2012 року начальники районних та міських Управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області та його заступники призначались і звільнялись Головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за погодженням з головою місцевої державної адміністрації. В цей час фактично відбулось перепризначення районних та міських керівників ветеринарної медицини за підсумками останньої щорічної оцінки їх роботи. Персональна відповідальність за організацією та результати його роботи згідно Положення полягає в тому, що Головним управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області за погодженням з головою обласної державної адміністрації, за поданням начальників Управлінь в районах та містах формується план проведення протиепізоотичних заходів, лікувально-діагностичної роботи, проведення експортно-імпортних операцій та підготовки підприємств для експорту продукції до Євросоюзу, який підписується ним та головою облдержадміністрації, після чого він подається на колегію Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. За наслідками проведення колегії приймається рішення, голова служби затверджує план, який направляється на місця для виконання. На підставі цього начальник районного Управління ветеринарної медицини за погодженням голови райдержадміністрації формує відповідний план по району, а начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області відповідає за виконання цього плану, здійснюючи його контроль. З липня 2012 року на колегіях Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області жодному начальнику районного Управління ветеринарної медицини або його заступнику не було оголошено догану, оскільки вони не мали на це право. На засіданні колегії вони могли розглядати звіт начальника районного Управління, яке обмежувалось обговоренням та усним зауваженням, але ні в якому разі не накладенням дисциплінарного стягнення, так як на це у них не було ніяких повноважень. З липня 2012 року всі дисциплінарні стягнення на начальників районних Управлінь, а їх було десь 15, накладались Головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України тільки за поданням прокуратури щодо неналежного виконання своїх службових обов`язків. Начальник Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі Чернігівської області ОСОБА_8 за поданням прокуратури щодо неналежного виконання ним своїх службових обов`язків особисто отримав від Голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України чотири догани. Ніяких старост південного та північного регіону він ніколи не призначав, і вважає це вигадкою ОСОБА_8 . До Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області надходили численні листи та звернення від державних, а також громадських організацій з проханням надання допомоги учасникам АТО. В зв`язку з цим, на нарадах та колегіях Головного управління розглядались вказані звернення та ухвалювались рішення про надання такої допомоги. Все це відображалось у відповідних протоколах. Кошти здавалися добровільно, в межах своїх можливостей. Коли виїзна колегія Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області проходила в м. Прилуки, де начальником Управління ветеринарної медицини був ОСОБА_7 , і там вирішувалось питання про надання допомоги учасникам АТО, то домовились між собою, що ОСОБА_7 буде старшим по збору цих коштів. Виходячи з кількості присутніх, вони визначили, що у добровільному порядку кожному бажано здати приблизно по 200 грн., що загальна сума зібраних коштів склала приблизно 8000 грн. Крім того, в своїх зверненнях, громадські організації просили надати допомогу учасникам АТО також саме в розмірі 8000 грн. З приводу процесу збору грошових коштів йому нічого не відомо. Зібрані кошти передавалися представникам самооборони Чернігівщини та громадським організаційя. Допомагала бійцям АТО і Асоціація фахівців ветеринарної медицини, куди вони сплачували внески. Від волонтерських організацій надходили подяки за надання допомоги бійцям в зоні АТО. Він особисто також здавав гроші на допомогу учасників АТО. Крім того, у 2014 році на власні кошти він купив у відділенні «Ощадбанку» військовий сертифікат на 1000 грн. Стосовно телефонних розмов, які відбулись 05.06.2015 року між ним та ОСОБА_7 , де говорили про гроші та бензин, може пояснити, що то була з його боку емоційна розмова після похорон воїна АТО та його зустрічі з матерями загиблих, а йшла вона про гроші та бензин для учасників АТО. Щодо телефонної розмови, яка відбулась 08.06.2015 року між ним та ОСОБА_10 , то там йшла мова про кредиторську заборгованість, яку треба погасити. Стверджує, що 08.07.2015 року ніяких грошових коштів ОСОБА_7 від ОСОБА_8 йому не передавав, і він їх не отримував. 08.07.2015 року, приблизно о 10 год. 30 хв., він прибув на роботу, де зайшовши до свого службового кабінету, двері якого були відчинені, оскільки ніколи їх на замок не зачиняє, і став займатися вирішенням службових питань. З собою у нього були його особисті грошові кошти, які знаходились в двох конвертах. В одному конверті знаходилось 10000 грн., які були призначені для розрахунку з будівельниками за роботу, а в другому приблизно 7000 грн. Також, в його кишені знаходились ще його особисті кошти десь до 1000 грн. Коли він зайшов до кабінету, то відразу поклав зазначені конверти з грошима на свій робочий стіл, де вони і залишались лежати до проведення обшуку. Приблизно о 10 год. 50 хв. він вийшов зі свого кабінету і в приймальні зустрів ОСОБА_7 , який повідомив його про те, йде у відпустку. Крім цього, ОСОБА_7 хотів з`ясувати питання про надання допомоги учасникам АТО. Він йому відповів, що зараз вони не будуть вирішувати цього питання, оскільки цього дня о 12 год. заплановане засідання ради Асоціації фахівців ветеринарної медицини і вони там все по АТО обговорять. Після цього, ОСОБА_7 пішов до зали, де повинна була відбуватися нарада, а він зайшов до кабінету директора лабораторії. Приблизно через 10 хвилин він вийшов з кабінету директора і направився на нараду до зали, яка знаходиться на першому поверсі. Коли він тільки дійшов до сходів, то до нього підбігли якісь хлопці, і запитавши у нього хто він такий, наказали йому повернутися назад, та взявши за руки повели до його кабінету. На його питання, хто вони такі, хлопці відповіли, що вони з правоохоронних органів і стали казати, що він хабарник та корупціонер. Перебуваючи в коридорі, він побачив, як двоє чоловіків спочатку забігли до кабінету директора лабораторії, а після цього до його службового кабінету, де перебували там приблизно 3 хвилини. Після цього, його завели до кабінету, де вже перебували ті двоє чоловіків, які в подальшому приймали участь у проведенні обшуку його службового кабінету. Перед початком обшуку вони не пояснили йому, в зв`язку з чим він проводиться та що вони будуть шукати. Дозволу суду на проведення обшуку в його службовому кабінеті у них не було. Права та обов`язки йому, та іншим учасникам обшуку ніхто не роз`яснював. При проведенні обшуку проводилась відеозйомка. В ході обшуку його службового кабінету, з його робочого столу слідчим було вилучено два вказані вище конверти з його особистими грошима, які він добровільно видав. Також, він добровільно видав свої особисті гроші, які знаходилися у нього в кишені. Він не може сказати, чому ОСОБА_8 , з яким вони навчалися в одному класі та сиділи за одною партою, а також мешкали в одному селі, де залишилися проживати їх матері, вказує на те, що він нібито вимагав у нього неправомірну вигоду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину за пред`явленим йому обвинуваченням по ст. 368 ч. 3 КК України не визнав та показав, що ніяких коштів він ніколи ні у кого не вимагав і ніякої змови у нього з ОСОБА_6 на отримання неправомірної вигоди від начальників районних Управлінь не було. Свої посадові обов`язки, як начальник Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі, він виконував добросовісно. Старостою його ніхто ніколи не призначав. Що стосується звітів, то вони здавалися начальниками районних Управлінь безпосередньо до відділів інспекції Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, і ніхто при цьому з них ніякої неправомірної вигоди не вимагав. На виїзній колегії Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яка проходила 21.05.2015 року в м. Прилуки, на якій були присутні начальники районних Управлінь, директори лабораторій та начальники лікарень, де розглядалось питання щодо недопущення африканської чуми, начальник Головного управління ОСОБА_6 зачитав лист - звернення громадської організації про надання допомоги воїнам АТО. Після обговорення даного звернення було прийнято рішення про збирання коштів та пального на допомогу учасникам АТО. Вирішили здавати добровільно, хто скільки може, запропонувавши при цьому десь в межах 200 грн. на місяць з кожного, а виходячи з кількості осіб, які перебували на колегії, то це виходило всього приблизно 8000-10000 грн. Оскільки колегія проходила в його районі, то домовились, що він буде нагадувати всім про необхідність надання такої допомоги та координувати збір коштів на це. Перед цим, за зверненням військового комісаріату на потреби АТО вони надали автомобіль, який відремонтували за власні кошти. Коли начальники районних Управлінь збирались їхати до м. Чернігова для здачі звітів, то він їм нагадував про надання допомоги на потреби АТО. Здавали по 2000 грн. і 500 грн. на пальне. Так, 05.06.2015 року, він привіз до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області гроші, які йому здали деякі начальники районних Управлінь, а також продукти харчування на потреби АТО. Оскільки ОСОБА_6 на робочому місці не було, то він в конвертах передав всі гроші та продукти харчування ОСОБА_11 , які призначались учасникам АТО, а сам поїхав по своїм справам. Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_6 і став з`ясовувати, хто і скільки здав грошей. Він не зміг йому точно сказати, скільки в конвертах було грошей, оскільки не перераховував їх. Після цього, він зателефонував тим начальникам районних Управлінь, і став у них з`ясовувати, скільки грошей вони здали на потреби АТО. Він особисто здав на допомогу учасникам АТО 2000 грн. та 500 грн. на бензин. Стверджує, що всі телефонні розмови з іншими начальниками районних Управлінь та ОСОБА_6 , де мова йшла про гроші, стосуються надання допомоги учасникам АТО. 08.07.2015 року, приблизно о 08 год., він разом з іншими начальниками районних управлінь приїхали на нараду до м. Чернігова. Після того, як він в Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області здавав звіти, йому приблизно о 09 год. 20 хв. зателефонував ОСОБА_8 і запитав, де він знаходиться. Він йому відповів, що перебуває в приміщенні Головного управління. Коли він вийшов з приміщення на вулицю, то у дворі його наздогнав ОСОБА_8 і повідомив, що він не буде присутнім на нараді. При цьому, ОСОБА_8 дістав з папки або з кишені штанів гроші, перерахував їх і передав йому 2000 грн. та 500 грн. на бензин, купюрами по 200 грн. в кількості 12 шт. та однією купюрою номіналом 100 грн. Він стверджує, що вказані гроші призначалися для потреб АТО. Після цього, він поїхав до магазину, де на отримані від ОСОБА_8 кошти купив продукти харчування на загальну суму 2500 грн., які привіз до Головного управління і разом з водієм заніс до зали, де повинна була проходити нарада Асоціації фахівців ветеринарної медицини. До цього, у нього відбулась розмова з секретарем Асоціації фахівців ветеринарної медицини, яка запропонувала придбати продукти харчування для передачі їх учасникам АТО, що він в подальшому і зробив. Потім, до зали зайшли якісь особи, які повідомили, що проводяться слідчі дії, і попросили всіх залишатися на місцях. Він стверджує, що 08.07.2015 року або в будь-який інший час ніяких грошових коштів ОСОБА_6 не заносив та не передавав. Крім того, категорично заперечує, що в телефонній розмові із ОСОБА_8 , він висував тому вимоги про надання йому неправомірної вигоди в розмірі 2000 грн. та 25 літрів пального.
Свідок ОСОБА_8 у суді показав, що з 1998 року він працював головним ветеринарним лікарем в Ічнянському районі, а з 2002 року по серпень 2015 року займав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі Чернігівської області. В січні 2006 року ОСОБА_6 був призначений на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Приблизно в червні 2006 року, після закінчення чергової наради у Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, за розпорядженням ОСОБА_6 , в залі засідань залишились начальники Управлінь ветеринарної медицини в районах. В присутності всіх начальників районних Управлінь ветеринарної медицини ОСОБА_6 повідомив, що для того, щоб здавати звіти та впевнено почувати себе на посаді необхідно з кожного району здавати по 200 грн. щоквартально. При цьому, ОСОБА_6 були призначені так звані старости північного регіону області ОСОБА_12 та південного ОСОБА_7 , яким і необхідно надавати ці гроші. Крім того, ОСОБА_6 зазначив, що старости далі детально будуть їм все розповідати по цьому питанню, і доводити до них думку начальника Головного управління. Починаючи з 2007 року сума грошей, яку необхідно було їм здавати, збільшилась старостами до 1000 грн., а з 2008 року до 2000 грн. щоквартально та талонів на 70 літрів бензину марки А-95 «АВІАС». Якщо не було талонів на бензин, то необхідно було надати гроші в еквіваленті вартості бензину. Це відбувалося таким чином, що за 5-7 днів до здачі квартального звіту у Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області їм телефонували старости, які нагадували про необхідність надання разом зі звітами і визначеної суми грошей. Так відбувалося до 2015 року. Звіти по роботі в паперовому вигляді він безпосередньо здавав спеціалістам Головного управління по напрямкам роботи, а гроші старостам. Увесь цей час він надавав ОСОБА_7 свої особисті кошти. 25 червня 2015 року йому зателефонував ОСОБА_7 та нагадав, що наступає здача чергового щоквартального звіту, і він повинен разом зі звітом привезти 2000 грн. та вже не 75, а 25 літрів бензину. На його питання, чому зменшився об`єм бензину, ОСОБА_7 відповів, що потім все пояснить. У травні 2015 року він звернувся до СБУ із заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди, а саме надання ним до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області грошових коштів щоквартально. 8 липня 2015 року, приблизно о 07 год. 30 хв., він прибув до Управління Служби безпеки України в Чернігівській області, де отримав під розписку грошові кошти в сумі 2500 грн. для передачі їх ОСОБА_7 . Все це відбувалося приблизно 2-3 хвилини. Після цього, приблизно о 9 год., він прибув до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, і коли проходив по двору, рухаючись в напрямку адміністративної будівлі, то в цей час йому на мобільний зателефонував ОСОБА_7 , та попросив його зачекати, оскільки той йшов за ним. Наздогнавши його, ОСОБА_7 запитав у нього чи привіз він гроші. Він відповів, що привіз. Після цього, ОСОБА_7 запропонував йому відійти в сторону, пояснивши це тим, що тут йде прослуховування та спостереження. Зайшовши за будівлю він передав ОСОБА_7 в конверті гроші у сумі 2000 грн. і 500 грн., що дорівнює еквіваленту вартості талонів на 25 літрів бензину, які йому надали в СБУ. При передачі конверта, на якому було написано «Ічня», ОСОБА_7 перерахував гроші. В той час, коли ОСОБА_7 став сідати в автомобіль, він намагався запитати, чому зменшився об`єм бензину, але той сказав, що у нього не має часу та поїхав. Бували випадки, коли привозив гроші із запізненням, а за 4 квартал 2014 року він взагалі не здав визначену суму коштів. Це не потягло для нього ніяких негативних наслідків, але після цього він не їздив до Управління на річний звіт та підсумкову нараду, де наскільки йому відомо готувалися матеріали про висвітлення його відповідних недоробок по роботі. Крім того, за те що він не здав грошей за четвертий квартал 2014 року, його району обласна лікарня несвоєчасно видала біопрепарати для проведення діагностики по лейкозу великої рогатої худоби, і ця робота була проведена із запізнення. Тому, відповідно на нараді 05.04.20015 року заступник начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області Павлішин за це критикував його та директора лабораторії. За перший квартал 2015 року він здав визначений розмір грошових коштів. Що стосується інших начальників районних Управлінь, то він бачив, як вони також надавали конверти з грошовими коштами ОСОБА_7 . Інколи він передавав гроші через ОСОБА_12 . Останнім часом він не бажав надавати кошти, оскільки незалежно від того, чи здавав він гроші або не здавав, а все одно керівництво на нараді критикувало його по роботі. Критика відносно нього, на його думку, була обґрунтована і необґрунтована. Підпадали під критику і інші керівники районів, які не здавали гроші. Він особисто за час роботи отримав у 2013 році дві догани, а у 2014 році одну чи дві, і всі за поданням прокуратури, але вважає їх необґрунтованими. В зв`язку з цим він позбавлявся премії. Догани на нього накладалися керівником Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. За час роботи ОСОБА_6 на посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області був випадок, коли у 2007 році його хотіли звільнити з роботи за підвищення сказу в районі. Так, на нараді за підсумками 9 місяців 2007 року ОСОБА_6 пропонував відсторонити його від роботи за недостатню роботу по протидії сказу, але члени колегії не погодились з цим. Таке ставлення до нього він пов`язує з тим, що здавав кошти із запізненням. До 2012 року ОСОБА_6 міг притягнути його до дисциплінарної відповідальності. Однак, після 2012 року до дисциплінарної відповідальності його міг притягнути тільки керівник Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, але за поданням Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Згідно Положення про управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі він був підзвітний Головному управлінню ветеринарної медицини в Чернігівській області, а також підзвітний та підконтрольний голові райдержадміністрації. Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі є структурним підрозділом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. ОСОБА_6 за гроші йому не телефонував і неправомірну вигоду він йому ніколи особисто не надавав. Він розумів, що дії обвинувачених були протиправними, але раніше до правоохоронних органів з цього приводу не звертався, оскільки виходячи з розміру заробітної плати та премій його це влаштовувало. Крім того, йому необхідно було допрацювати до 35 річного стажу.
В ході додаткового допиту ОСОБА_8 пояснив, що коли йому стали затримувати заробітну плату, то тільки тоді він вирішив звернутися до СБУ з заявою на вимагання у нього обвинуваченими неправомірної вигоди.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що з травня 2006 року по теперішній час вона працює на посаді завідуючої Горбовської дільниці ветеринарної медицини в Куликівському районі. Через деякий час, після призначення на вказану вище посаду, її викликав до себе в кабінет начальник Управління ветеринарної медицини в Куликівському районі Чернігівської області ОСОБА_14 і сказав, що вона повинна надати йому грошові кошти. Вона запитала у нього, для чого, і де вона їх візьме. На це ОСОБА_14 відповів, що йому необхідно їх відвезти у м. Чернігів до ОСОБА_6 . Вона запитала, а як це. Він сказав, що всі возять і йому потрібно. Таким чином, на вимогу ОСОБА_14 вона надавала йому грошові кошти по 50 та 100 грн. Також, до Дня ветеринара ОСОБА_14 примусив її купити йому дорогу горілку, яку за його словами необхідно було везти до м. Чернігова. В подальшому сума коштів, яку необхідно було надавати ОСОБА_14 , збільшувалась, але на скільки вона вже не пам`ятає. Крім того, ОСОБА_14 зазивав до себе і інших завідувачів дільниць, та вимагав від них гроші. Якщо вона не надавала ОСОБА_14 необхідну суму грошей або спиртні напої, то той погрожував їй звільненням із займаної посади. Вона вимушена була надавати йому свої особисті кошти. Це відбувалося не систематично, а в разі необхідності. Про необхідність надання коштів для послідуючої передачі їх ОСОБА_6 , ОСОБА_14 говорив тільки одного разу. Коли це було вона вже не пам`ятає. В подальшому ОСОБА_14 не пояснював куди потрібні гроші, які вона йому надавала. Після того, як у неї зіпсувались стосунки з ОСОБА_14 , вона з листопада 2013 року перестала надавати йому гроші. З неї ОСОБА_6 грошей або спиртних напоїв ніколи не вимагав, і вона йому їх не надавала. Також, їй не відомо, щоб ОСОБА_6 отримував гроші через ОСОБА_7 . Взагалі, грошей обвинуваченим вона не надавала. Куди насправді ОСОБА_14 дівав гроші та спиртні напої, які вона йому надавала, їй не відомо.
Свідок ОСОБА_15 у суді показав, що на початку липня 2015 року, в ранковий час, коли він разом зі своїм товаришем ОСОБА_16 йшли на річку, то в районі обласної рибінспекції по вул. П`ятницькій до них підійшов співробітник СБУ і запропонував їм побути понятими, на що вони погодились. Після цього, вони прибули до Управління СБУ в Чернігівській області, де були присутні в якості понятих при огляді грошових коштів в сумі 2500 грн., купюрами по 100 та 200 грн., які переписали та зробили їх ксерокопії. Про це, співробітником СБУ був складений відповідний протокол. Потім, вони разом зі співробітниками СБУ поїхали до якоїсь ветеринарної служби на обшук, який проводився в службовому кабінеті обвинуваченого ОСОБА_6 . Обшук проводився в присутності ОСОБА_6 та його заступника. В ході обшуку кабінету на робочому столі було виявлено два конверти з грошима. Як пояснив ОСОБА_6 , в одному конверті знаходились гроші на будівельні матеріали, а в іншому гроші на зарплату будівельникам. Всього в конвертах знаходилось приблизно 20000 грн. При перевірці грошей було встановлено, що купюри, які вони раніше оглядали в приміщенні СБУ, співпадали з номерами та серіями купюр, які знайшли в кабінеті при обшуку. За наслідками обшуку були вилучені вказані вище гроші, а також якісь документи та ноутбук, про що був складений протокол, з яким він ознайомився та підписав, засвідчивши його правильність. При обшуку проводилась відеозйомка. Після цього, вони поїхали до помешкання ОСОБА_6 , де також в його присутності був проведений обшук у будинку обвинуваченого. В ході обшуку, в одній із кімнат в дивані виявили портфель, в якому знаходилось 20000 грн. номіналом по 200 грн. Як пояснила дружина обвинуваченого ОСОБА_6 , знайдені в портфелі гроші, то є заробітна плата її чоловіка.
Свідок ОСОБА_16 у суді показав, що 8 липня 2015 року, в ранковий час, коли він разом зі своїм товаришем на ім`я ОСОБА_17 йшли на річку, то в районі обласної рибінспекції по вул. П`ятницькій до них підійшов співробітник СБУ і запропонував їм побути понятими, на що вони погодились. Після цього, вони приїхали до Управління СБУ в Чернігівській області, де були присутні в якості понятих при огляді грошових коштів в сумі 2000 або 2500 грн., які переписали та зробили їх ксерокопії. Про це, співробітником СБУ був складений відповідний протокол. Потім, вони разом зі співробітниками СБУ поїхали до ветеринарної лікарні, де відбулось затримання ОСОБА_6 та проведений обшук в його службовому кабінеті з метою відшукання коштів, які надавались в якості хабара. Обшук проводився в присутності ОСОБА_6 та його заступника. В ході обшуку кабінету, ОСОБА_6 видав один конверт з грошима, який знаходився на його робочому столі, а другий конверт з грошима, наскільки він пам`ятає, був виявлений у шухляді того ж столу. Яка сума грошей знаходилась у конвертах він вже не пам`ятає. Як пояснив ОСОБА_6 , гроші належать йому, і призначені вони для ремонту та на зарплату будівельникам. Всього в кабінеті було виявлено грошей приблизно в сумі 20000-30000 грн. При перевірці грошей було встановлено, що купюри, які вони раніше оглядали в приміщенні СБУ, співпадали з номерами та серіями купюр, які знайшли в кабінеті при обшуку. За наслідками обшуку були вилучені вказані вище гроші, а також якісь документи, про що був складений протокол, з яким він ознайомився та підписав його, засвідчивши його правильність. При обшуку проводилась відеозйомка. Після цього, вони поїхали до помешкання ОСОБА_6 , де також в його присутності був проведений обшук у будинку обвинуваченого. В ході обшуку житла було виявлено та вилучено гроші, але в якій сумі він не пам`ятає. Як пояснила дружина ОСОБА_6 , знайдені гроші належать її сім`ї.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_18 показав, що з 03.01.2003 року він займав посаду заступника начальника Управління ветеринарної медицини в Сосницькому районі Чернігівської області, а з 1 квітня 2015 року і по теперішній час працює в.о. начальника Управління ветеринарної медицини в Сосницькому районі Чернігівської області. За період роботи на вказаних вище посадах, він ніколи не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 неправомірну вигоду за те, щоб той не накладав на нього стягнення або сприяв у проходженні служби, і ніяких розмов про це не чув. Також, стверджує, що при проведенні нарад, на яких він був присутній, ОСОБА_6 не визначав ОСОБА_7 та ОСОБА_12 старостами або відповідальними за регіони. Під час здачі звітів у Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області він ніякої неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів та талонів на пальне ОСОБА_6 або ОСОБА_7 не надавав. Крім того, він взагалі не здавав обвинуваченим квартальні звіти. Сосницьке районне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області є територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, і не входить до структурного підрозділу Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Ніяких наказів, розпоряджень або вказівок ОСОБА_7 йому не надавав і не міг надавати, оскільки у них рівноцінні посади начальник Управляння ветеринарної медицини кожен у своєму районі. Управління ветеринарної медицини в районі напряму взаємодіють з Головним управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області. Так, районні Управління ветеринарної медицини складають плани перевірок суб`єктів господарювання, які затверджувались Головним управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області. За виконання плану перевірок вони звітували перед Головним управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області.
Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показав, що на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Менському районі Чернігівської області він працює з квітня 2002 року по даний час. На посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 працює з 2006 року. За період роботи на вказаній вище посаді, він ніколи не надавав ОСОБА_6 неправомірну вигоду за те, щоб той не накладав на нього стягнення або сприяв у проходженні служби, і ніяких розмов про це не чув. Крім того, ОСОБА_6 йому ніколи не казав, щоб він та ОСОБА_7 були старостами по районах області і збирали кошти з інших районних керівників ветеринарної медицини. Ніяких грошових коштів та талонів на бензин з начальників районних Управлінь він не збирав, і йому невідомо, щоб цим займався ОСОБА_7 або інша особа. Взагалі, такої посади, як староста не існувало. Що стосується звітів, то він їх здавав не ОСОБА_6 , а безпосередньо спеціалістам Управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Під час здачі звітів, він ніколи не привозив ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів та талонів на пальне. Згідно Положення про управління ветеринарної медицини в Менському районі, воно є територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. На посаду начальника Управління ветеринарної медицини в районі призначає та звільняє з цієї посади голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Стосовно його телефонної розмови з ОСОБА_6 , де той сказав йому «коротко два по вісім і двісті. І помісячно. Ну, понеділок наступний крайній строк!», а він відповів, що йому все зрозуміло, пригадує, що розмова йшла про надання допомоги учасникам АТО продуктами харчування, а саме два по вісім кілограма сала. Щодо висловлення «двісті», то він вже не пам`ятає, що малося на увазі. Купував він продукти харчування за власні кошти, і це була його особиста ініціатива. Рішення про надання допомоги учасникам АТО було прийнято на засіданні колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь, і ніхто проти цього не заперечував. Про зміст телефонної розмови з начальником Управління ветеринарної медицини в Семенівському районі Чернігівської області ОСОБА_19 , яка відбулась 02.06.2015 року він вже не пам`ятає. Стосовно його телефонної розмови з начальником Управління ветеринарної медицини в Щорському районі Чернігівській області ОСОБА_20 , яка відбулась 02.06.2015 року, де йшла мова про бензин та необхідності знайти ще трьох, щоб закрити квартальний звіт, він вже не пам`ятає.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_21 показав, що з 2002 року по даний час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини Бахмацького району в Чернігівській області. На посаді начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 працює з 2006 року, а ОСОБА_7 займає посаду начальника Управління ветеринарної медицини Прилуцького району в Чернігівській області приблизно з 2002-2003 року. За період роботи на вказаній вище посаді, ОСОБА_6 або за його вимогою ОСОБА_7 ніколи ніякої неправомірної вигоди під час здачі ним звітів від нього не вимагали, і він їм її не надавав. Також, ОСОБА_6 ніколи не вимагав від нього грошові кошти та талони на пальне за не накладання на нього стягнення або за сприяння у проходженні ним служби, та не чув про це і від інші начальників районних Управлінь області. Звіти він здавав безпосередньо спеціалістам Головного управління. ОСОБА_6 він може охарактеризувати, як порядну та чесну людину, який вимагав від підлеглих відповідального ставлення до своїх службових обов`язків. На одному із засідань колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь приймалось рішення про надання допомоги учасникам АТО, і проти цього ніхто не заперечував. В зв`язку з цим добровільно здавались гроші, а також талони на бензин, які передавались Асоціації ветеринарних працівників. Його районне Управління є територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Рішення про накладення стягнення приймається головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.
Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні показав, що з грудня 2002 року по даний час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Борзнянському районі Чернігівській області. За період своєї роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому по службі або за не накладання на нього стягнення, та невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь. Раніше його районне Управління входило до структурного підрозділу Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, але десь з 2012 року вони стали підпорядковуватися Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України. Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області контролювало роботу його районного Управління щодо виконання планів, але ОСОБА_6 , згідно своїх повноважень не мав права накладати на нього стягнення. Питання про призначення та звільнення з посади начальника районного Управління вирішується керівником Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Він стверджує, що ОСОБА_7 не висував йому ніяких вимог за вказівкою ОСОБА_6 про надання ним останньому неправомірної вигоди у вигляді грошей або талонів на пальне. Також, не надавав він неправомірну вигоду обвинуваченим і при здачі ним звітів, які приймалися не ОСОБА_6 , а спеціалістами Головного управління області. Ніяких старостів ніхто не призначав, а були старші, які тільки повідомляли про проведення нарад у Головному управлінні та організовували туди виїзд одним транспортним засобом, щоб заощадити державні кошти. На одному із засідань колегії при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області було прийнято рішення про надання допомоги бійцям АТО, проти чого ніхто не заперечував. Допомагали хто чим міг. Він особисто на це також здавав гроші, які передавались представнику учасників АТО. Крім того, в своєму районі вони збирали продукти харчування для учасників АТО.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_23 показав, що з 02.09.2003 року по даний час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Коропському районі Чернігівській області. Згідно Положення про управління ветеринарної медицини в Коропському районі 2012 року, воно є територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України і підконтрольне йому. Ця служба, яка знаходиться в м. Києві, вирішує питання про накладення стягнення, дає відпустки, визначає заробітну плату, премії та інше. Відповідно до вказаного вище положення, на посаду начальника районного Управління ветеринарної медицини призначає та звільняє керівник Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Стверджує, що за період своєї роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому по службі або за не накладання на нього стягнення, та невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь. Квартальні звіти про роботу його районного Управління він безпосередньо здає завідуючим відділів та спеціалістам Головного управління області. Ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин за позитивну здачу ним квартального звіту. За наслідками здачі звітів, ОСОБА_6 не міг застосовувати до нього будь-яких заходів дисциплінарного впливу, оскільки згідно своїх посадових обов`язків, той не мав на це повноважень. На одному із засідань колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області було прийнято рішення про надання допомоги бійцям АТО, і проти цього ніхто не заперечував. Здавали гроші та талони на бензин, хто скільки міг. Тоді, він особисто не зміг надати такої допомоги. В своєму районі вони також матеріально допомагали волонтерам та родичам загиблих воїнів в АТО. Стосовно його телефонної розмови з начальником Управління ветеринарної медицини в Менському районі Чернігівській області ОСОБА_12 , яка відбулась 02.06.2015 року, де йшла мова про надання квартального внеску без бензину, та необхідності знайти ще трьох, і це буде вважатися як квартальний внесок, він може пояснити, що ймовірно йшла розмова про надання допомоги учасникам АТО, згідно раніше прийнятого рішення на колегії начальників районних Управлінь при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. ОСОБА_6 , як керівника та людину, він може охарактеризувати тільки з позитивної сторони.
Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показав, що з 07.10.2003 року і по теперішній час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Срібнянському районі Чернігівській області, яке є структурним підрозділом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. За період своєї роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності, та невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь. В тому числі не було ніяких до нього вимог з боку обвинувачених про надання їм неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів та талонів на бензин і при здачі ним щоквартальних звітів. Взагалі, звіти про роботу Управління його району він здавав не ОСОБА_6 , а безпосередньо до відділу інспекції. Питання про призначення на посаду начальника районного Управління ветеринарної медицини та звільнення його з цієї посади вирішується керівником Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Також, начальника районного Управління ветеринарної медицини може притягнути до дисциплінарної відповідальності тільки керівник Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. По суті, Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області є координуючим органом, який забезпечує організацію роботи ветеринарної служби на території області. Зі слів інших керівників районних Управлінь ветеринарної медицини області йому відомо, що приймалось рішення про надання допомоги учасникам АТО, але на зборах, де вирішувалось це питання, він не був присутній. Однак, два рази він був присутній на загальних зборах, де в залі, прилюдно, як і інші працівники добровільно здавав свої особисті кошти представникам громадської організації, яка допомагає учасникам АТО.
Допитана у суді свідок ОСОБА_25 показала, що з 2011 року по теперішній час вона працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Варвинському районі Чернігівської області. Вона, як начальник Управління підзвітна та підконтрольна Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України. Питання про призначення на посаду начальника районного Управління ветеринарної медицини та звільнення її з цієї посади, а також притягнення її до дисциплінарної відповідальності вирішувалось керівником Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 не міг застосовувати до неї заходи дисциплінарного стягнення. За період своєї роботи на вказаній вище посаді, вона ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавала ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння їй по службі або за не накладання на неї стягнення. Також, не вимагали від неї обвинувачені, і вона не надавала їм грошові кошти та талони на пальне, і при здачі нею квартальних звітів. Не чула вона про це і від інших начальників районних Управлінь області. Взагалі, ОСОБА_6 звітів не приймає. Здавалися звіти до відділів Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області у електронному вигляді та паперових носіях. В травні 2015 року на засіданні колегії при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь приймалось рішення про надання допомоги учасникам АТО, і проти цього ніхто не заперечував. Так, вони всі домовились через Асоціацію ветеринарних спеціалістів, в міру можливості, хто скільки може, надати допомогу учасникам АТО. Особисто вона добровільно надала таку допомогу грошима в сумі 2000 грн. Вона знає ОСОБА_6 з 1977 року і може охарактеризувати його тільки з позитивної сторони. Стосовно її телефонної розмови з ОСОБА_7 , що відбулась 02.06.2015 року, де йшла мова про якусь проблему, яку треба вирішувати, вона може пояснити, що мова йшла про передачу вказаних вище її особистих коштів в сумі 2000 грн. в якості допомоги учасникам АТО, згідно раніше прийнятого рішення на колегії начальників районних Управлінь при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. В своєму районі вони також допомагали учасникам АТО продуктами харчування.
Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні показав, що з лютого 2007 року по даний час, він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Семенівському районі Чернігівської області. Він, як начальник районного Управління ветеринарної медицини підзвітний та підконтрольний керівнику Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, який приймає рішення про призначення та звільнення його з посади. Оперативне управління здійснює Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яке і координує дії районних Управлінь. За час перебування на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, не вимагали від нього обвинувачені, і він не надавав їм грошові кошти та талони на пальне, і при здачі ним квартальних звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Звіти ним здавались щомісяця та більш розширений щоквартально, і приймалися вони спеціалістами Головного управління. Він пам`ятає, що на зборах, а також на засіданні асоціації ветеринарних працівників приймалось рішення про надання допомоги бійцям АТО. Особисто він, як і інші працівники, на зборах, в присутності представників самооборони неодноразово здавав на це свої гроші. Стосовно його телефонної розмови з ОСОБА_12 , яка відбулась 02.06.2015 року, де йшла мова про необхідність передачі зі звітом щоквартального звіту без бензину, і цей квартал він закриє, пояснити нічого не може, оскільки вже не пам`ятає.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_26 показав, що з 18.04.2001 року по даний час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області, яке є територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Протягом останніх чотирьох років рішення про призначення та звільнення з посади начальника районного Управління ветеринарної медицини приймає керівник Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, який також вирішує питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, надання матеріальної допомоги та відпустки. Згідно Положення про управління ветеринарної медицини в Новгород-Сіверському районі він підзвітний та підконтрольний голові Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Звіти про роботу свого районного Управління він подає до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, де їх приймають начальники відділів та спеціалісти. За час перебування на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також стверджує, що ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин при здачі ним квартального звіту. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Згідно рішення Асоціації ветеринарних спеціалістів вони добровільно особисто допомагали бійцям АТО грошовими коштами та талонами на пальне, які передавали волонтерам.
Свідок ОСОБА_27 у судовому засіданні показав, що з березня 2008 року по теперішній час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в Бобровицькому районі Чернігівської області, яке є територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Згідно Положення про управління ветеринарної медицини в Бобровицькому районі його призначає та звільняє з посади начальника районного Управління голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, якому він напряму і підпорядкований. Також, голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України вирішує питання про накладення дисциплінарного стягнення. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин і при здачі ним звітів. Не чув він про це і від інших начальників районних Управлінь області. Взагалі звіти здавалися не ОСОБА_6 або ОСОБА_7 , а приймали їх спеціалісти Головного управління. На засіданні однієї із колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь приймалось рішення про надання допомоги учасника АТО, і проти цього ніхто не заперечував. При цьому, на колегії головою Асоціації ветеринарних працівників були зачитані звернення від волонтерських організацій про надання допомоги учасникам АТО. Кожен висловив свою думку і вони колегіально вирішили здати по 2000 грн. Він особисто добровільно передавав представникам волонтерської організації на потреби АТО свої гроші в сумі 2000 грн. Допомагали вони учасникам АТО і в своєму районі.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_28 показав, що з лютого 2008 року по даний час він працює на посаді начальника Управління ветеринарної медицини в м. Прилуки Чернігівської області. Питання про його призначення та звільння з посади начальника районного Управління, а також застосування заходів дисциплінарного впливу вирішував голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, якому він був підконтрольний та підзвітний. Так, одного разу за поданням прокуратури Чернігівської області на нього головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України було накладено дисциплінарне стягнення. З питань координації він підконтрольний начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Ця координація полягає у контролі роботи по профілактичних щепленнях, по лікувальній роботі, раніше було по інспекторській роботі, погодження графіку відпустки та інше. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин і при здачі ним звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Звіти про роботу його районного Управління здавались начальникам відділу та спеціалістам Головного управління області. За наслідками здачі звітів до нього не могли бути застосовані ніякі заходи дисциплінарного стягнення, і не було такого. ОСОБА_6 він може охарактеризувати, як порядну людину та гарного керівника. 21 червня 2014 року на засіданні виїзної колегії при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області, яке відбувалось у Прилуцькому районі, в присутності 47 співробітників, крім іншого розглядалось питання про надання допомоги учасникам-бійцям АТО. Голова Асоціації ветеринарних спеціалістів ОСОБА_29 зачитав декілька звернень волонтерів та громадської організації про надання допомоги учасникам АТО, і начальниками районних Управлінь області було одноголосно прийнято рішення про надання такої допомоги в розмірі 2000 грн. До цього вони також здавали гроші, хто 100 грн., хто 150 грн., а хто і по 200 грн., але це ніде не фіксувалося, тому було прийняли рішення про надання одноразової допомоги в розмірі 2000 грн. Також, обговорювалось питання по можливості здати на потреби АТО по 20-25 літрів пального. Обвинувачених він може охарактеризувати тільки з позитивної сторони.
Свідок ОСОБА_14 у суді показав, що в період з лютого 2006 року по 1 березня 2016 року він обіймав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Куликівському районі Чернігівської області, яке підпорядковувалось Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України і було його територіальним підрозділом. В своїй службовій діяльності він керувався Положенням про управління ветеринарної медицини в Куликівському районі. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі ним звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Звіти подавались в електронному варіанті та у письмовому вигляді безпосередньо до відділів Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області кожного місяця та щоквартально. ОСОБА_6 він звітів взагалі не здавав. Ніяких старост по регіонам на зборах або колегіях ніхто не призначав, і взагалі їх не було. З завідуючою Горбовської дільниці ветеринарної медицини ОСОБА_13 він знайомий по роботі, оскільки вона є його підлеглою, але між ними склались дуже погані стосунки. Він з нею вже майже десять років перебуває у судових тяжбах. Вона зверталась до суду на нього за шахрайство, але рішення було прийнято на його користь. ОСОБА_13 постійно пише на нього скарги в різні інстанції, в зв`язку з чим неодноразово перевірялась робота його Управління. За невиконання плану, начальником лікарні місяць потому ОСОБА_13 виносилась догана. Він категорично заперечує свідчення ОСОБА_13 про те, що він нібито вимагав від неї неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів та дорогої горілки для керівництва Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, в тому числі і для ОСОБА_6 . Стверджує, що він ніколи, ні від кого нічого не вимагав. Оскільки він тривалий час хворів, то йому не відомо, чи приймалось рішення на нараді при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області про надання допомоги учасникам АТО. Взагалі, він особисто грошей на допомогу учасникам АТО не здавав.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_30 показав, що з 25 грудня 2002 року по 01 березня 2016 року він обіймав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Ніжинському районі Чернігівської області. Він підпорядковувався і був підзвітний голові Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, який вирішує питання про його призначення та звільнення з посади за погодженням міністра сільського господарства, а також приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Управління ветеринарної медицини в Ніжинському районі є окремим територіальним органом, і не відноситься до структурного підрозділу Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі ним звітів. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звітів не приймали. Звіти здавались безпосередньо спеціалістам Головного управління. Ніяких старост ОСОБА_6 по регіонам не призначав. Коли необхідно було їхати до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області на нараду, колегію або для здачі звітів, то начальники сусідніх районних Управлінь телефонували один одному та визначалися, хто на своєму автомобілі, так би мовити старший, забере по дорозі інших, щоб таким чином не витрачати зайві кошти на паливо. В травні 2015 року у м. Прилуки проходила виїзна колегія Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь з приводу африканської чуми свиней, де крім цього, вирішувалось і питання про надання допомоги учасникам АТО, оскільки до них надходили численні звернення від різних організацій про таку допомогу. Домовились добровільно здати десь по 2000 грн. та 20 літрів бензину. Він особисто здав 2300 грн., які надавав ОСОБА_7 , щоб той у свою чергу передав їх волонтерам на потреби АТО.
Свідок ОСОБА_20 у суді показав, що з 2012 року по 01.03.2016 року він обіймав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Щорському районі Чернігівської області. На цю посаду за погодженням районної адміністрації призначає голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, який також приймає рішення і про звільнення з цієї посади. Управління ветеринарної медицини в Щорському районі Чернігівської області не входить до структурного підрозділу Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Дисциплінарне стягнення на нього, як начальника Управління ветеринарної медицини в Щорському районі Чернігівської області, міг накладати тільки голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області не міг накладати на нього дисциплінарне стягнення. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі ним звітів. Місячні та квартальні звіти приймались спеціалістами відділів Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Ніяких звітів ОСОБА_6 або ОСОБА_7 він не здавав. Ніяких старост ніхто ніколи не призначав. В зв`язку зі зверненням волонтерів, на виїзному засіданні колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь, яка проходила в м. Прилуки, крім вирішення інших питань, приймалось рішення про надання допомоги учасника АТО. Всі сприйняли таке рішення позитивно, і здавали гроші, хто скільки міг. Він особисто здав 300 грн. В м. Чернігові також відбувались засідання, де розглядалось питання про надання допомоги бійцям АТО. При цьому, волонтери розповідали саме на що їм потрібні гроші і куди вони їх витрачають. Стосовно його телефонної розмови з ОСОБА_12 , яка відбулась 02.06.2015 року, де останній його запитав, чи може він закрити квартальний звіт на четверте число без бензину, а він відповів, що йому все зрозуміло, але не зможе, оскільки у нього зараз немає ні копійки, пояснити точно не може, так як на той час у нього дуже хворів батько та були інші проблеми. Припускає, що він був винен ОСОБА_12 бензин, оскільки бували випадки, коли вони збиралися і разом їхали на нараду або здачу звітів на автомобілі ОСОБА_12 .
Свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні показав, що з 2009 року по 1 березня 2016 року він обіймав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Носівському районі Чернігівської області. В своїй службовій діяльності він керувався Положенням про управління ветеринарної медицини у Носівському районі, яке у 2012 році було затверджено головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Відповідно до вказаного положення він підпорядковувався Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України, а управління ветеринарної медицини в Носівському районі було його структурним підрозділом. Згідно цього Положення, рішення про накладення дисциплінарного стягнення на начальника районного Управління ветеринарної медицини приймалось головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Що стосується звітів про роботу районного Управління, то він здавав їх в паперовій та електронній формі безпосередньо начальникам відділів Головного управління. ОСОБА_6 він ніяких звітів не здавав. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин і при здачі ним звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Коли необхідно було прибути до м. Чернігова для здачі звітів або на засідання колегії, то з метою економії коштів, керівники декількох районних Управлінь домовлялись між собою, вирішуючи при цьому питання про надання палива, їхали разом на одному автомобілі. Стверджує, що ОСОБА_6 ніяких старост по регіонам області на засіданнях колегії за участю начальників Управлінь районів не призначав. В зв`язку зі зверненням волонтерів, на виїзному засіданні колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь, яка проходила в м. Прилуки, приймалось рішення про надання допомоги учасника АТО. Здавали гроші, хто скільки міг. Він особисто здав 100 грн. Також, збирались для АТО кошти і в районі, які передавались волонтерам.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_32 показав, що з 11 січня 2011 року по 1 березня 2016 року він обіймав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Козелецькому районі Чернігівської області, яке є окремим територіальним підрозділом. На цю посаду він був призначений головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за погодженням голови райдержадміністрації Козелецького району, які також вирішують питання і про його звільнення. З 2012 року він в своїй службовій діяльності керувався Положенням про управління ветеринарної медицини у Козелецькому районі, яке було затверджено головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Згідно вказаного Положення, він, як начальник Управління був підзвітний та підконтрольний голові Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, в повноваження якого входило вирішення питання щодо його заохочення або накладення на нього дисциплінарного стягнення. Начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 не міг накладати на нього стягнення та якимось чином впливати на проходження його служби. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин і при здачі ним звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Звіти він здавав безпосередньо начальникам відділів та спеціалістам Головного управління. Щоб не витрачати зайві кошти на поїздки по службовим справам, він іноді їздив на одному транспорті з іншими начальниками районних Управлінь, надаючи їм паливо. Коли в травні 2015 року у м. Прилуки проходила виїзна колегія при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області за участю начальників районних Управлінь з приводу африканської чуми свиней, то крім цього, вирішувалось і питання про надання допомоги учасникам АТО. Порадившись зі своєю сім`єю він вирішив здати 2000 грн. Здавав він на допомогу учасникам АТО по 200 та по 300 грн. Зібрані кошти передавались волонтерам, які звітували про їх витрати. Оскільки колегія проходила у м. Прилуки, де начальником Управління був ОСОБА_7 , то гроші на потреби АТО передавалися через нього. Стосовно його телефонної розмови з ОСОБА_7 , що відбулась 23.06.2015 року та 01.07.2015 року, де йшла мова про «дві штуки і двадцять п`ять літрів, та тепер виходить по іншому, щоб менша сума», він може пояснити, що мова йшла про надання ним допомоги учасникам АТО особистими грошима в сумі 2000 грн. та 25 літрів бензину, а якщо не вистачить, то доплатить Асоціація ветеринарних спеціалістів.
Свідок ОСОБА_33 у судовому засіданні показала, що з 17 жовтня 2001 року по 1 березня 2016 року вона обіймала посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Городнянському районі Чернігівської області, який підпорядковувався та був підконтрольний Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України. В своїй службовій діяльності вона керувалась Положенням про управління ветеринарної медицини у Городнянському районі, яке було затверджено головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Згідно вказаного Положення, питання про заохочення або накладення дисциплінарного стягнення на начальника районного Управління вирішувалося виключно головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Звіти про роботу районного Управління здавались безпосередньо до відділів Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. За час роботи на вказаній вище посаді, вона ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавала начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння їй в проходженні служби або за не притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували їй ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин і при здачі нею звітів. Невідомо їй про це і від інших начальників районних Управлінь області. Ніяких старост ОСОБА_6 ніколи не призначав, і взагалі їх не було. На виїзній колегії при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області, яка проходила в м. Прилуки, де знаходились начальники районних Управлінь, приймалось рішення про надання допомоги учасникам АТО, і ніхто із присутніх проти цього не заперечував. Здавали гроші, хто скільки міг. Також, за зверненням волонтерів вони в районі проводили збори та збирали кошти на допомогу бійцям АТО. Вона особисто здала одного разу 200 грн., а другого 300 грн.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_34 показав, що з квітня 2015 року по 1 березня 2016 року він виконував обов`язки начальника Управління ветеринарної медицини в Корюківському районі Чернігівської області. В своїй службовій діяльності він керувався Положенням про управління ветеринарної медицини у Корюківському районі, яке затверджувалось головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, якому він був підконтрольний та підзвітний. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі ним звітів. Звіти про роботу його Управління він здавав безпосередньо до відділів інспекції Головного управління. Начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 звітів не приймав, і він йому їх не здавав. Ніяких старост по регіонам не існувало, і йому нічого про це невідомо. На виїзній колегії при Головному управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області, яка проходила в м. Прилуки, розглядалось питання про надання допомоги учасникам АТО, але особисто він коштів на це не здавав.
Свідок ОСОБА_35 у судовому засіданні показав, що з 21 грудня 2006 року по 1 березня 2016 року він обіймав посаду начальника Управління ветеринарної медицини у Ріпкінському районі Чернігівській області, яке являється територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, і не є структурним підрозділом Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. В своїй службовій діяльності він керувався Положенням про управління ветеринарної медицини у Ріпкінському районі, яке було затверджено головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Відповідно до вказаного положення він підпорядковувався Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України. Також, згідно цього Положення, рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення міг приймати тільки голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Начальник Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області не міг накладати на нього стягнення. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на пальне і при здачі ним звітів. Взагалі, звіти про роботу районного Управління він здавав в паперовій та електронній формі безпосередньо до відділів Головного управління. ОСОБА_6 він ніяких звітів не здавав. Ніяких старост по регіонам на зборах або колегіях ніхто не призначав, і взагалі їх не було. В зв`язку зі зверненням волонтерів та представників самооборони приймались рішення про надання допомоги учасникам АТО. Також, вони допомагали учасникам АТО безпосередньо в своєму районі. Може охарактеризувати ОСОБА_6 як керівника та людину тільки з позитивної сторони.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_36 показав, що з 2003 року по 1 березня 2016 року він займав посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Чернігівському районі Чернігівської області, яке було територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. В своїй службовій діяльності він керувався Положенням про управління ветеринарної медицини у Чернігівському районі, яке затверджувалось головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Згідно зазначеного Положення начальник районного Управління призначався за погодженням голови райдержадміністрації головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, який також мав право заохочувати та накладати на нього дисциплінарне стягнення. Начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, згідно своїх повноважень, не міг накладати на нього дисциплінарне стягнення. За результатами роботи районного Управління щомісяця складались звіти, які він здавав до відділів та інспекцій Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та талонів на бензин і при здачі ним звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Ніяких старост по регіонам на зборах або колегіях ніхто не призначав, і взагалі їх не було. При проведені зібрань до них приходили волонтери та представники самооборони, і на їх прохання вони збирали кошти та передавали їм на допомогу учасникам АТО. Це відбувалося неодноразово. Здавали гроші, хто скільки міг. Також, це питання розглядалося і на колегії Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Він особисто також здавав на це 100 грн. і більше. Що стосується ОСОБА_6 , то з приходом його на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області робота служби ветеринарної медицини в області значно покращилась, була створена потужна матеріально-технічна база, лабораторія стала працювати на належному рівні.
Свідок ОСОБА_37 у судовому засіданні показала, що з 17 липня 2007 року по 1 березня 2016 року вона обіймала посаду начальника Управління ветеринарної медицини у м. Чернігові, яке являється територіальним органом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, і не є структурним підрозділом Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області. В своїй службовій діяльності вона керувалась Положенням про управління ветеринарної медицини у м. Чернігові, яке було у 2012 році затверджено головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. Згідно зазначеного Положення начальник Управління в м. Чернігові призначався та звільнявся за погодженням голови облдержадміністрації головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України, який також мав право заохочувати та накладати на неї дисциплінарне стягнення. На неї особисто двічі накладалось дисциплінарне стягнення головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за поданням прокуратури. За час роботи на вказаній вище посаді, вона ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавала начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння їй в проходженні служби або за не притягнення її до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували їй ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі нею звітів. Невідомо їй про це і від інших начальників районних Управлінь області. Ніяких старост по регіонам на зборах або колегіях ніхто не призначав, і взагалі їх не було. Звіти щодо роботи міського Управління вона здавала в паперовій та електронній формі безпосередньо до відділів та спеціалістам Головного управління. ОСОБА_6 ніяких звітів вона не здавала. В зв`язку з подіями на сході України та зверненнями до них різних структур, а також громадських організацій, вони надавали допомогу учасникам АТО. Це питання розглядалося і на виїзній колегії Управління в м. Прилуки, де приймалось рішення про надання такої допомоги. Вона також особисто надавала посильну допомогу в цьому. Може зазначити, що з приходом ОСОБА_6 на посаду начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області робота служби ветеринарної медицини в області значно покращилась.
Допитаний у суді свідок ОСОБА_10 показав, що з 21.01.2004 року по 1 березня 2016 року він займав посаду начальника Управління ветеринарної медицини у м. Ніжині. В своїй службовій діяльності він керувався Положенням про управління ветеринарної медицини у м. Ніжині, яке було затверджено головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України у 2012 році. Він підпорядковувався і був підзвітний голові Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. По координації роботи він підпорядковувався начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. На посаду начальника Управління ветеринарної медицини у м. Ніжині його призначав голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за погодженням губернатора та міністра АПК. За час роботи на вказаній вище посаді, він ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавав начальнику Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ніякої неправомірної вигоди за сприяння йому в проходженні служби або за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували йому ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі ним звітів. Невідомо йому про це і від інших начальників районних Управлінь області. Звіти про роботу його Управління подавались до Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, де вони безпосередньо приймались спеціалістами вказаного Головного управління. Накладати на нього дисциплінарне стягнення міг тільки голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України. ОСОБА_6 не мав повноважень накладати на нього дисциплінарне стягнення. Про призначення на зборах або колегіях Управління старост по регіонам йому нічого не відомо. На засіданні Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області вони збирали грошові кошти для потреб АТО і здавали їх представнику самооборони. Він особисто всього здав 1 000 грн. Коли вирішували питання про надання допомоги учасникам АТО на виїзній колегії Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яка проходила у м. Прилуки, то домовились гроші здавати ОСОБА_38 . Стосовно його телефонної розмови з ОСОБА_7 , що відбулась 02.06.2015 року та 05.06.2015 року, де йшла мова про «і дві і двадцять п`ять, і бензину. Квартальний звіт», «а скільки ти там поклав грошей вчора. А і бензину. … а ти поклав тисячу? Да?», він може пояснити, що розмова йшла про надання допомоги на АТО, яку при можливості необхідно було передати ОСОБА_7 під час здачі квартального звіту.
В судовому засіданні також були досліджені надані стороною обвинувачення документи та носії інформації, а саме: рапорт ст. оперуповноваженого 1 сектору ВБКОЗ Управління УСБ України в Чернігівській області ОСОБА_39 про виявлення кримінального правопорушення, де зазначено, що в ході здійснення оперативно-службової діяльності отримані матеріали щодо начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 , який систематично вимагає неправомірну вигоду від підлеглих керівників районних управлінь ветеринарної медицини за не притягнення їх до дисциплінарної відповідальності та можливість подальшої роботи на власних посадах; заява начальника Управління ветеринарної медицини Ічнянському районі Чернігівської області ОСОБА_8 про вимагання з нього начальником Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 та його уповноваженими ОСОБА_7 та ОСОБА_12 неправомірної вигоди в розмірі 2000 грн. та 70 літрів бензину за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності та на посаді начальника Управління; рапорт ст. оперуповноваженого 1 сектору відділу «К» УСБУ в Чернігівській області ОСОБА_40 про проведення стосовно ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_41 негласних (розшукових) дій по документуванню їх протиправної діяльності щодо отримання ними неправомірної вигоди; протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 року, згідно якого ОСОБА_8 було вручено грошові кошти в сумі 2500 грн. для подальшого використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання неправомірної вигоди начальником Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 , начальником Менського районного управління ветеринарної медицини ОСОБА_12 та начальником Прилуцького районного управління ветеринарної медицини ОСОБА_7 ; протокол обшуку та відеозапис до нього від 08.07.2015 року, згідно якого в службовому кабінеті начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 було виявлено та вилучено грошові кошти та талони на бензин; протокол огляду вилучених речей від 21.07.2015 року, згідно якого оглядались грошові кошти та талони на бензин, які були вилучені 08.07.2015 року в ході обшуку службового кабінету начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 ; постанови про визнання речових доказів від 21.07.2015 року, 27.07.2015 року та 05.08.2015 року; копію наказу голови Державного департаменту ветеринарної медицини ОСОБА_42 № 9-к від 31.01.2006 року про призначення ОСОБА_6 начальником управління ветеринарної медицини в Чернігівській області; копію наказу голови державного Комітету ветеринарної медицини України № 96-к від 09.06.2008 року про переведення ОСОБА_6 на посаду начальника управління ветеринарної медицини в Чернігівській області; копію наказу Голови державної ветеринарної та фітосанітарної служби України ОСОБА_9 № 131-к від 28.09.2012 року про переведення ОСОБА_6 на посаду начальника Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області; довідка Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області про віднесення до державної служби, згідно якої посада начальника Головного управлінні ветеринарної медицини в Чернігівській області та посада начальника Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі віднесені до четвертої категорії посад державних службовців; положення про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області; наказ начальника Управління сільського господарства і продовольства Прилуцької районної державної адміністрації № 13-к від 17.05.2002 року про призначення ОСОБА_7 на посаду начальника Управління головного державного інспектора ветеринарної медицини, головного лікаря Прилуцького району; наказ в.о. Голови державної ветеринарної та фітосанітарної служби України ОСОБА_43 № 164-к від 09.10.2012 року про переведення ОСОБА_7 на посаду начальника Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі; положення про Управління ветеринарної медицини в Прилуцькому районі; протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.07.2015 року; протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 17.07.2015 року; протокол огляду негласних слідчо (розшукових) дій від 05.08.2015 року та оптичний диск до нього із записом зустрічі та розмови ОСОБА_7 із ОСОБА_8 08.07.2015 року, під час якої здійснювалась передача грошових коштів; протокол про результати спостереження за особою, а саме ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 від 21.07.2015 року; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та оптичний диск до нього від 21.07.2015 року, згідно якого фіксувалась телефонна розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 ; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та оптичний диск до нього від 21.07.2015 року, згідно якого фіксувалась телефонна розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_12 , ОСОБА_12 та ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_23 , ОСОБА_12 та ОСОБА_20 , ОСОБА_12 та ОСОБА_44 , ОСОБА_12 та ОСОБА_37 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 ; протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж та оптичний диск до нього від 21.07.2015 року, згідно якого фіксувалась телефонна розмова між ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , ОСОБА_12 та ОСОБА_25 ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , ОСОБА_7 та ОСОБА_25 , ОСОБА_7 та ОСОБА_45 , ОСОБА_7 та ОСОБА_46 , ОСОБА_7 та ОСОБА_32 , ОСОБА_7 та ОСОБА_47 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; протоколи огляду матеріалів негласних слідчо (розшукових) дій та оптичний диск до нього від 05.08.2015 року, згідно якого фіксувалась телефонна розмова між ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , ОСОБА_50 та ОСОБА_49 , ОСОБА_51 та ОСОБА_49 , ОСОБА_48 та ОСОБА_49 , ОСОБА_52 та ОСОБА_49 , ОСОБА_53 та ОСОБА_49 , ОСОБА_54 та ОСОБА_49 , ОСОБА_55 та ОСОБА_49 , ОСОБА_56 та ОСОБА_49 , ОСОБА_48 та ОСОБА_57 , ОСОБА_48 та ОСОБА_58 , ОСОБА_48 та ОСОБА_59 , ОСОБА_48 та ОСОБА_60 , ОСОБА_48 та ОСОБА_61 , на які послався прокурор, вважаючи вину ОСОБА_6 та ОСОБА_7 щодо вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення доведеною.
Аналізуючи всі надані та досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення приходить до наступного.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, коли службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням, покладених на неї організаційно - розпорядчих чи адміністративно - господарських обов`язків, або таких, які вона не уповноважена була вчиняти, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Як зазначено в обвинувальному акті, неправомірна вигода була отримана за попередньою змовою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від своїх підлеглих - начальників районних Управлінь ветеринарної медицини безпосередньо за не накладення на них стягнень, сприяння у проходженні служби, а також невжиття заходів дисциплінарного впливу за наслідками здачі звітів.
Згідно п. 11.7 Положення про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, яке затверджено наказом Держветфітослужби України від 10.07.2012 року № 227, начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області має право призначати та звільняти з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників головного управління ветеринарної медицини, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників). Також, згідно п. 11.9 вказаного вище Положення, начальник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області має право порушувати перед Головою Держветфітослужби України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.
Відповідно до структури Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, начальники районних та міських Управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області, не є керівниками структурних підрозділів Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області. Крім того, згідно положення про Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі, як доречі і всі інші районні та міські Управління, також не є структурним підрозділом Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, а є відокремленим територіальним органом нижчого рівня, який безпосередньо підпорядковується Держветфітослужбі України.
Приймаючи до уваги досліджене у судовому засіданні Положення про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області, структуру Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області та Положення про Управління ветеринарної медицини в Ічнянському районі, враховуючи вимоги п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 26.04.2002 року «Про судову практику у справах про хабарництво», суд приходить до висновку, що відповідно до своїх службових обов`язків, ОСОБА_6 не мав повноважень приймати рішення щодо заохочення або притягнення до дисциплінарної відповідальності начальників районних та міських Управлінь ветеринарної медицини, а також не міг порушувати таке питання перед Головою Держветфітослужби України, оскільки начальники районних та міських Управлінь ветеринарної медицини не були його заступниками.
Таким чином, враховуючи Положення про Головне управління ветеринарної медицини в Чернігівській області та Положення районних та міських Управлінь ветеринарної медицини, ОСОБА_6 фактично був позбавлений можливості накладати стягнення на начальників районних Управлінь, сприяти в проходженні їх служби, застосовувати до них заходи дисциплінарного впливу або приймати рішення щодо їх не застосування, а також, як зазначено в обвинуваченні, вносити пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення їх на посади та звільнення з посад, оскільки такі повноваження виключаються п. 9 всіх Положень районних Управлінь ветеринарної медицини, де зазначено, що начальник районного Управління призначається на посаду Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою районної державної адміністрації та звільняється з посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно вимогст. 84 КПК Українидоказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
У судовому засіданні сторона обвинувачення надала та послалась, як на один із доказів вини ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 року, згідно якого ОСОБА_8 вручались грошові кошти в сумі 2500 грн. для подальшого їх використання щодо підтвердження фактичних даних про вимагання неправомірної вигоди обвинуваченими.
Відповідно до змісту протоколу огляд та вручення грошових коштів, він проводився в присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , які були запрошені згідно ст. 223 КПК України.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_16 та ОСОБА_15 показали, що їх дійсно запрошували до приміщення СБУ, де в їх присутності оглядались грошові купюри, переписувались їх серії та номери, а також робилась їх ксерокопія, про що складався протокол, однак факт вручення оглянутих грошових коштів ОСОБА_8 вони не підтвердили.
Крім того, допитаний у суді свідок ОСОБА_8 дав суперечливі свідчення щодо вручення йому грошових коштів у присутності понятих. Так, при першому його допиті, він взагалі не вказував про те, що гроші йому вручалися в присутності понятих, а при додатковому його допиті, він вже повідомив, що до кабінету, де йому вручали співробітники СБУ грошові кошти, заходили якісь особи, але чи мали вони відношення до проведення даної слідчої дії, він пояснити не зміг. При цьому, ОСОБА_8 не вказав, що співробітники СБУ встановлювали особу тих, хто заходив до кабінету, або роз`яснювали їм їх права, як зазначено в протоколі.
Враховуючи зазначені вище свідчення, суд приходить до висновку, що огляд та вручення грошових коштів проводився з порушенням вимог ч. 7 ст. 223 КПК України, а саме вручення грошових коштів ОСОБА_8 відбувалась у відсутності понятих, які зазначені в протоколі.
Як наслідком порушення вимог закону при врученні ОСОБА_8 грошових коштів, суд ставить під сумнів, як доказ сторони обвинувачення, і протокол про результати контролю за вчиненням злочину від 17.07.2015 року, протокол про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 17.05.2015 року, а також протокол огляду негласних слідчо (розшукових) дій від 05.08.2015 року та відеозапис до нього щодо відповідності номіналу грошових купюр, що були вручені ОСОБА_8 та передані ним 08.07.2015 року ОСОБА_7 .
Так, згідно протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 року, ОСОБА_8 було вручено грошові кошти в сумі 2500 грн., а саме 10 купюр номінальною вартістю 200 грн. та 5 купюр номінальною вартістю 100 грн.
Однак, при перегляді у суді відеозапису передачі грошових коштів чітко видно, що ОСОБА_8 передає ОСОБА_7 лише одну купюру номінальною вартістю 100 грн., а інші купюри номінальною вартістю 200 грн.
При цьому, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 не міг чітко пояснити, якого саме номіналу купюри йому були вручені, припустивши, що серед отриманих ним від СБУ коштів могли бути і його особисті гроші.
Дані невідповідності викликають сумнів у достовірності вказаного вище протоколу. А як зазначено у ч. 3 ст. 358 КПК України, якщо долучений до матеріалів кримінального провадження або наданий суду особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, для ознайомлення документ викликає сумнів у його достовірності, учасники судового провадження мають право просити суд виключити його з числа доказів і вирішувати справу на підставі інших доказів.
З огляду на викладене, суд визнає протокол огляду та вручення грошових коштів від 08.07.2015 року і дані, які містяться в ньому, недопустимим доказом, і не використовує його при прийнятті процесуального рішення по даному кримінальному провадженні, в зв`язку з чим виключає його з переліку доказів.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 у суді показав, що отримав він 08.07.2015 року від ОСОБА_8 гроші в сумі 2500 грн., як допомогу учасникам АТО, відповідно до прийнятого рішення на колегії при Головному управління ветеринарної медицини в Чернігівській області про надання такої допомоги, на які відразу, того ж дня придбав продукти харчування для воїнів АТО, надавши у судовому засіданні про це накладну № 3 від 08.07.2015 року від СПД ОСОБА_62 .
Також, на підтвердження вини обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого ним кримінального правопорушення прокурором надано протокол обшуку службового кабінету ОСОБА_6 від 08.07.2015 року, в ході якого останній добровільно видав грошові кошти з робочого столу в двох конвертах, а також талони на пальне різних марок.
Згідно ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Як вбачається з протоколу обшуку службового кабінету ОСОБА_6 , слідчий проводив обшук за відсутності ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення такого обшуку. Однак, в даному протоколі обшуку відсутнє посилання на ч. 3 ст. 233 КПК України, що свідчить про порушення вимог закону, оскільки незрозуміло на яких підставах проводився обшук без ухвали слідчого судді. Таким чином, суд вважає, що було порушено право ОСОБА_6 знати, в зв`язку з чим проводиться обшук в його службовому кабінеті і тим самим, на якій підставі обмежуються його права.
Крім того, при дослідженні вказаного протоколу та відеозйомки до нього, встановлено невідповідність викладених в даному протоколі обставин переглянутому у судовому засіданні відеозапису.
Так, згідно змісту протоколу обшуку, в його проведенні приймали участь поняті, ОСОБА_6 , працівники УСБ України в Чернігівській області: ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_40 та ОСОБА_65 , а також представник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_66 . При цьому, в протоколі зазначено, що всім їм роз`яснені їхні права та обов`язки згідно ст.ст. 11, 13, 15, ч. 3 ст. 66, 223 КПК України. Але, при перегляді відеозапису вказаного протоколу видно, що слідчим взагалі нікому ніякі права не роз`яснювались.
Враховуюче, що при проведенні обшуку були порушені вимоги ч. 3 ст. 223 та ч. 3 ст. 233 КПК України, суд приходить до висновку, що протокол обшуку від 08.07.2015 року, а відповідно і протокол огляду вилучених при обшуку речей від 21.07.2015 року є недопустимим доказом, тому не може посилатися на нього при ухваленні судового рішення.
При цьому, у судовому засіданні не встановлено і прокурором не надано суду доказів, які б дійсно підтверджували, що отримані від ОСОБА_8 гроші в сумі 2500 грн. ОСОБА_7 передав ОСОБА_6 , а останній їх отримав, оскільки сам факт знаходження грошових коштів в службовому кабінеті ОСОБА_6 не може свідчити про отримання ним неправомірної вигоди.
Також, в обґрунтування вини обвинувачених, прокурор послався на показання свідка ОСОБА_8 , який у судовому засіданні стверджував, що за не притягнення його до дисциплінарної відповідальності, безперешкодну здачу звітів, а також за те, щоб впевнено почувати себе на посаді, на вимогу начальника Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області ОСОБА_6 через ОСОБА_7 , він та всі інші начальники районних та міських Управлінь ветеринарної медицини надавали їм неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів та пального.
Однак, вказані свідчення ОСОБА_8 повністю спростовуються показаннями допитаних у судовому засіданні в якості свідків начальників районних та міських Управлінь ветеринарної медицини: ОСОБА_21 , ОСОБА_27 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_23 , ОСОБА_69 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_70 , ОСОБА_26 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_19 , ОСОБА_18 , ОСОБА_24 , ОСОБА_73 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_28 та ОСОБА_74 , які вказали, що ніколи особисто або через ОСОБА_7 не надавали ОСОБА_75 ніякої неправомірної вигоди за сприяння їм в проходженні служби або за не притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. Також, ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_6 ніколи не висували їм ніяких вимог щодо надання їм грошових коштів та пального і при здачі ними звітів. Взагалі звіти у них ОСОБА_6 не приймав.
Враховуючи, що показання вказаних вище свідків є послідовними та логічними, а також такими, що повністю узгоджуються між собою, що свідчить про їх достовірність, тому суд їх приймає як такі, що відповідають фактичним обставинам по даному кримінальному провадженню.
Посилання сторони обвинувачення на показання свідка ОСОБА_13 у судовому засіданні ніяким чином не підтверджує факт отримання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неправомірної вигоди від ОСОБА_8 . Суд виходить з того, що ОСОБА_13 не була очевидцем подій, які викладені в обвинувальному акті. В своїх свідченнях ОСОБА_13 лише зазначила, що начальник Управління ветеринарної медицини в Куликівському районі ОСОБА_14 постійно вимагав у неї гроші та спиртні напої, пояснюючи, що йому їх необхідно відвезти у м. Чернігів до ОСОБА_6 . Однак, допитаний у суді свідок ОСОБА_14 показав, що він ніколи нічого з ОСОБА_13 не вимагав, і ніяких грошей або спиртних напоїв від неї не отримував. При цьому, ОСОБА_14 зазначив, що з ОСОБА_13 він вже тривалий час перебуває у неприязних відносинах.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
Проаналізувавши надані сторонами кримінального провадження та досліджені в ході судового розгляду докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не доведено поза розумним сумнівом обвинувачення щодо існування попередньої змови між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на отримання неправомірної вигоди від начальників районних Управлінь ветеринарної медицини.
Посилання сторони обвинувачення на телефонну розмову, яка відбулась між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в червні 2015 року, де мова йшла про грошові кошти та пальне, виходячи зі змісту їх спілкування, достовірно і чітко не свідчить про наявність у них домовленості на отримання неправомірної вигоди.
Допитані ж у судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що суть тієї розмови полягала лише в необхідності збору коштів на допомогу учасникам АТО, згідно прийнятого рішення на колегії Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській області.
Як на докази одержання неправомірної вигоди обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , поєднане з її вимаганням, сторона обвинувачення посилається на протокол про результати спостереження за особою від 21.07.2015 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.07.2015 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.07.2015 року, протокол про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 21.07.2015 року, протоколи огляду матеріалів негласних слідчо (розшукових) дій від 05.08.2015 року та додатки до них у вигляді оптичних дисків з відповідними записами.
Виходячи зі змісту вказаних протоколів та прослуханих у судовому засіданні записів цих розмов, суд не вбачає достовірних та об`єктивних даних, які б свідчили про вимагання та отримання обвинуваченими від начальників районних управлінь саме неправомірної вигоди.
Про те, що дійсно з обвинуваченими по телефону йшла мова саме про надання допомоги воїнам АТО у вигляді грошових коштів, пального та продуктів харчування, відповідно до прийнятого на зборах про це рішення, підтвердили і допитані у суді в якості свідків начальники районних Управлінь ветеринарної медицини ОСОБА_25 , ОСОБА_32 , ОСОБА_23 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 та ОСОБА_10 , розмова з якими зафіксована в протоколах про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних та протоколах огляду матеріалів негласних слідчо (розшукових) дій.
Стосовно того, що на зборах Головного Управлінням ветеринарної медицини в Чернігівській області та Асоціації фахівців ветеринарної медицини Чернігівської області за зверненнями громадських організацій дійсно розглядались питання та приймались рішення про надання допомоги учасникам АТО, свідчать і надані суду стороною захисту протоколи таких зборів, а також численні подяки від Громадського формування «Самооборона Чернігівщини» та Громадської організації «Волонтерський цент «Єдність» за надання такої допомоги.
Крім того, виходячи зі змісту обвинувального акту, суд також приходить до висновку, що висунуте ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення є неконкретним. А саме, в обвинуваченні є посилання на телефонну розмову між ОСОБА_76 та ОСОБА_7 , яка відбулась в червні 2015 року, де за твердженням обвинувачення, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про необхідність збирати для нього з керівників районних управлінь ветеринарної медицини в Чернігівській області щомісячно неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 8000 грн. та 100 літрів пального за невжиття заходів дисциплінарного впливу за наслідками здачі звіту. Однак, при цьому не зазначено, якого саме числа відбулась така розмова, з огляду на те, що з червня 2015 року вже здійснювалось зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, де фіксувались телефонні розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Також, не конкретизовано, яку саме суму повинен за домовленістю з ОСОБА_6 збирати ОСОБА_7 з кожного начальника районного Управління або з когось окремо, за який період, і у зв`язку з чим розмір щомісячної неправомірної вигоди повинен складати саме 8000 грн. та 100 літрів бензину. Не зазначено в обвинуваченні також і конкретного часу, коли за твердженням обвинувачення, ОСОБА_7 08.07.2015 року було передано неправомірну вигоду ОСОБА_6 у вигляді грошових коштів в сумі 2000 грн. та 500 грн. в якості компенсації за 25 літрів пального, хоча згідно матеріалів кримінального провадження тоді вже здійснювався контроль за вчиненням злочину.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 7 КПК України, загальними засадами кримінального провадження крім інших є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
В статті ст. 17 КПК України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Також, відповідно вимог ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюватися лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, а в разі якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, то згідно з п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється виправдувальний вирок.
Отже, з урахуванням викладеного вище, за наслідками всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження в ході судового розгляду, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий як стороною обвинувачення так і стороною захисту з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до обґрунтованого висновку, що пред`явлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки достатніх та допустимих доказів їх участі у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здобуто, стороною обвинувачення не надано, а судом не встановлено.
В такому разі, суд вважає за необхідне, в силу презумпції невинуватості, закріпленої у ст. 62 Конституції України виправдати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за відсутності достатніх доказів вчинення ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Внесена за обвинуваченого ОСОБА_6 застава в сумі 250000 грн. згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.07.2015 року, яка не була звернена в дохід держави, підлягає поверненню заставодавцю.
Внесена за обвинуваченого ОСОБА_7 застава в сумі 150000 грн. згідно ухвали слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 10.07.2015 року, яка не була звернена в дохід держави, підлягає поверненню заставодавцю.
Речові докази: грошові кошти на загальну суму 2100 грн. необхідно повернути Управлінню СБ України в Чернігівській області; грошові кошти в сумі 19925 грн., 20000 грн., талони на 400 літрів пального, 3 поштових конверта, 2 планшета, пластикову картку, 7 записних книжок, конверт білого кольору із написом майстри гуцульського різьбярства « ОСОБА_77 » 1873-1951 та « ОСОБА_78 » 1904-1991 необхідно повернути їх власнику; два компакт-диска для лазерних систем зчитування марки «МАГРО» та відео-, аудіозаписи, які містяться на ньому, а також відеокасету 120 mini DV, на якій міститься запис обшуку 08.07.2015 року службового кабінету ОСОБА_6 слід залишити в матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_6 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та по суду виправданим, у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч. 3 ст. 368 КК України та по суду виправданим, у зв`язку з відсутністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Речові докази грошові кошти на загальну суму 2100 грн. передати Управлінню СБ України в Чернігівській області; грошові кошти в сумі 19925 грн., 20000 грн., талони на 400 літрів пального, 3 поштові конверти, 2 планшета, пластикову картку, 7 записних книжок, конверт білого кольору із написом майстри гуцульського різьбярства « ОСОБА_77 » 1873-1951 та « ОСОБА_78 » 1904-1991 передати ОСОБА_6 ; два компакт-диска для лазерних систем зчитування марки «МАГРО» та відео-, аудіозаписи, які містяться на ньому, а також відеокасету 120 mini DV, на якій міститься запис обшуку 08.07.2015 року службового кабінету ОСОБА_6 залишити в матеріалах кримінального провадження.
Внесену за ОСОБА_6 заставу в сумі 250 000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_79 .
Внесену за ОСОБА_7 заставу в сумі 150 000 грн. повернути заставодавцю ОСОБА_80 .
Ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04.08.2015 року про накладення арешту на майно ОСОБА_7 скасувати, знявши арешт з ? будинку АДРЕСА_4 ; квартири АДРЕСА_5 ; квартири АДРЕСА_6 ; будинку АДРЕСА_2 .
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через суд, який ухвалив судове рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору.
Учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні, копію вироку надіслати не пізніше наступного дня його оголошення.
Суддя ОСОБА_1
