АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа
№ 601/1304/15-ц
Головуючийу 1-й інстанції Мочальська В.М.
Провадження№ 22-ц/789/439/17
Доповідач- Гірський Б.О.
Категорія- 25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 квітня 2017 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
суддів - Бершадська Г. В., Ткач О. І.,
при секретарі - Бріль В.Л.
з участю- представників ТзДВ "СК "Віді-Страхування" та ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2017 року в справі за позовом товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування", ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2015 року ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" звернулося з позовом до суду, посилаючись на те, що 10.02.2014 року товариство та ОСОБА_2 уклали договір добровільного страхування транспортного засобу, згідно якого було застраховано автомобіль НОМЕР_1.
25.03.2014 року в м. Одесі по вул. Середньофонтанській, 19-А сталася дорожньо-транспортна пригода (наїзд на пішохода). Повна вартість відновлювального ремонту автомобіля внаслідок пошкоджень у результаті ДТП склала 17671 грн. 50 коп. і була повністю відшкодована страховиком, що підтверджується платіжними дорученнями.
У порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України
ТзДВ "СК"ВіДі-Страхування" просило стягнути з відповідача ОСОБА_1 17671 грн. 50 коп. страхового відшкодування в порядку регресу.
В грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулась в суд із зустрічним позовом до ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" про визнання договору страхування недійсним, посилаючись на те, що підпис у графі «Страхувальник» п.13 договору комплексного добровільного страхування наземного транспортного засобу не належить ОСОБА_2 та підпис у графі «Страховик» не належить ОСОБА_3
Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 09.02.2017 року у задоволенні вищевказаних позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ТзДВ "СК"ВіДі-Страхування" просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні пред'явленого товариством позову і ухвалити в цій частині нове, яким задовольнити їх позовні вимоги та відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За змістом зазначеної норми закону до підстав звільнення від відповідальності володільця джерела підвищеної небезпеки належать заподіяння шкоди внаслідок: а) непереборної сили; б) умислу потерпілого.
Поняття непереборної сили розкривається у ч.1 ст. 263 ЦК України, відповідно до якої непереборною силою визнається надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Наявність умислу потерпілого означає свідоме бажання потерпілого отримати шкоду завдяки джерелу підвищеної небезпеки. Інші загальні підстави звільнення особи від відповідальності за завдану шкоду, в тому числі відсутність вини завдавача шкоди, не застосовуються, якщо шкоду завдано джерелом підвищеної небезпеки.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.02.2014 року між ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" та ОСОБА_2 укладено договір комплексного добровільного страхування наземного транспортного засобу Каско 50/50 CLAU-2462, згідно умов якого застраховано автомобіль НОМЕР_1. Страхова сума складає 150 000 грн.
Автомобіль SUZUKI SX4, д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (а.с.12).
25.03.2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль НОМЕР_1, а страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 17 671 грн. 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.32,33).
Як вбачається з постанови старшого слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України в Одеській області від 18.11.2014 року 25 березня 2014 року приблизно о 10 год. 45 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Середньофонтанській в Приморському районі м. Одеси, навпроти будинку №19-а, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_1, яка перебігала проїжджу частину зліва направо відносно автомобіля у невстановленому для переходу місці.
Дорожньо-транспортна пригода трапилась через невиконання пішоходом ОСОБА_1 вимог п. 4.14 ПДР України. В діях водія ОСОБА_2 відсутні ознаки складу злочину, передбаченого ст. 286 КК України, оскільки остання не мала технічної можливості уникнути наїзду на пішохода. Кримінальне провадження досудового розслідування за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_2 та пішохода ОСОБА_1 закрито у звязку з відсутністю в діях вказаного водія ознак злочину (а.с. 17).
Відмовляючи в задоволенні позову ТзДВ "СК "ВіДі-Страхування" суд першої інстанції виходив з того, що необережність потерпілого (пішохода) не є підставою для покладення на нього відповідальності за шкоду, завдану джерелу підвищеної небезпеки.
Даний висновок суду є обґрунтований.
Згідно з абз.2 п.10 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01 березня 2013 року у випадках, коли разом із завданням шкоди джерелом підвищеної небезпеки (не внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) завдано також шкоди джерелу підвищеної небезпеки і цьому сприяла груба необережність потерпілого, згідно з положеннями статті 1193 ЦК України може бути зменшено розмір відшкодування шкоди потерпілому. Покладення на нього із цих підстав відповідальності за шкоду, завдану при цьому джерелу підвищеної небезпеки, статтею 1193 ЦК України не передбачено.
Груба необережність потерпілого є підставою тільки для зменшення розміру відшкодування потерпілому за рахунок володільця джерела підвищеної небезпеки, однак не тягне за собою відповідальності потерпілого за заподіяння шкоди транспортному засобу.
Перед потерпілим несуть обов'язок відшкодувати завдану шкоду як винні, так і невинні володільці об'єктів, діяльність з якими є джерелом підвищеної небезпеки.
Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення Кременецького районного суду від 09.02.2017 року є законним та обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування з мотивів наведених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВіДі-Страхування" - відхилити.
Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2017 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області
Б.О. Гірський
