справа № 815/171/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – арбітражний керуючий ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» про визнання протиправними дій та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі – Позивач, або ОСОБА_1І.) з адміністративним позовом, з урахуванням уточнень (т.3 а.с.146-166), до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області (далі – Відповідач, або КДКА Одеської області), в якому Позивач просила: визнати протиправними дії Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області стосовно прийняття рішення від 13.12.2016 року, справа № 631/16, реєстраційний номер № 631/1/14-2/2016 року, про притягнення адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 977, виданого 23.07.2003 року за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 11.03.2001 року, до дисциплінарної відповідальності, застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці; скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 631/16, реєстраційний номер № 631/1/14-2/2016 року, про притягнення адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 977, виданого 23.07.2006 року за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 11.03.2001 року, до дисциплінарної відповідальності, застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Позивач зазначила, що 13.12.2016 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області було прийнято рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування до останньої дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його незаконним та безпідставним. Так, Позивач вказала, що підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності стали відомості, викладені у скаргах представника ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_4 та арбітражного керуючого ОСОБА_2 Проте, Позивач вважає, що у Відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності за скаргами представника ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_4 та арбітражного керуючого ОСОБА_2, оскільки такі скарги не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку з боку Позивача, як то вимагає стаття 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також, Позивач вважає, що приймаючи оскаржуване рішення, Відповідач безпідставно вийшов за межі доводів, наведених у вказаних скаргах, та вказав на порушення з боку останньої в частині укладення договору на надання правової допомоги та в частині гонорару за представництво ТОВ «Південбуд», оскільки такі доводи не були наведені у скаргах, що розглядались КДКА Одеської області. Крім того, Позивач вважає, що Відповідачем безпідставно не враховано, що остання здійснювала представництво інтересів ТОВ «Південбуд» на підставі доручення, як представник. Окрім викладеного, Позивач звернула увагу суду на те, що нею було оскаржено рішення КДКА Одеської області про порушення дисциплінарного провадження відносно Позивача, що, на думку останньої, перешкоджало Відповідачу прийняте рішення по суті поданих скарг. Наведені обставини у сукупності, на думку Позивача, свідчать про протиправність дій Відповідача щодо прийняття оскаржуваного рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та наявність підстав для його скасування.

В судовому засіданні 14.03.2017 року ухвалою суду, занесеною до журналу судового засідання, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача арбітражного керуючого ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль».

В судовому засіданні 14.04.2017 року Позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник Відповідача в судове засідання, призначене на 14.04.2017 року, для розгляду справи по суті не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, заяв про відкладення розгляду справи не надав. Судом визнано неявку представника Відповідача неповажною, та, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, ухвалено рішення про розгляд справи за відсутності Відповідача. Представниками Відповідача надано до канцелярії суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.4 а.с.64-67). Так, в обґрунтування заперечень проти позову, представник Відповідача зазначив, що арбітражним керуючим ОСОБА_2 та представником ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_4 були подані скарги до КДКА Одеської області, в яких заявники просили притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Відповідач вказав, що в ході перевірки наведених скарг знайшло своє підтвердження систематичне порушення Позивачем ОСОБА_5 адвокатської етики, що і послугувало підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності за ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Як зазначив Відповідач, у рішенні, яке було прийнято дисциплінарною палатою КДКА Одеської області стосовно адвоката ОСОБА_1 детально вказані про обставини, які встановлені, та, які конкретні порушення вимог ОСОБА_5 адвокатської етики та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» були допущені Позивачем. Посилання Позивача на допущенні нібито порушення при порушенні дисциплінарної справи, на думку Відповідача, є безпідставними, оскільки взагалі не є предметом спору. Таким чином, Відповідач вважає, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 13.12.2016 року стосовно Позивача прийняте відповідно до чинного законодавства, з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ОСОБА_5 адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 року.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражний керуючий ОСОБА_2 в судове засідання, призначене на 14.04.2017 року, для розгляду справи по суті не з'явився, про день, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно, заяв про відкладення розгляду справи, письмових пояснень по суті позовних вимог не надав. Судом визнано неявку третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, арбітражний керуючий ОСОБА_2, неповажною та, на підставі ч.4 ст.128 КАС України, ухвалено рішення про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні 14.04.2017 року представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_4 висловив незгоду з заявленим позовом, письмових пояснень в обґрунтування такої позиції суду не надав.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі – КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд, на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України, ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Станом на 26.04.2017 року сторонами та третіми особами без самостійних вимог на предмет спору

на стороні відповідача по справі додаткових пояснень, письмових доказів до канцелярії суду не подано.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Позивач у справі є адвокатом ОСОБА_6 адвокатів Одеської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 977, видане 23.07.2003 року за рішенням КДКА Одеської області від 11.03.2001 року.

09.06.2016 року арбітражним керуючим ОСОБА_2 була подана скарга до КДКА Одеської області, в якій заявник просив притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на допущенні з боку останньої порушення ОСОБА_5 адвокатської етики (т.2 а.с.20-23).

Також, за матеріалами дисциплінарного провадження відносно Позивача, судом встановлено, що 01.07.2016 року представником ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» ОСОБА_4 була подана скарга, в якій заявник просив протягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на допущенні з боку останньої порушення ОСОБА_5 адвокатської етики, Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (т.2 а.с.142-145).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання Дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 01.11.2016 року № 72, розгляд наведених скарг було об’єднано в одне провадження (т.4 а.с.19-20).

01.11.2016 року Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області за вказаними скаргами було прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно Позивача та розгляд дисциплінарної справи призначено на 22.11.2016 року о 15.00 год. (т.2 а.с.224-229).

Копію вказаного рішення було отримано Позивачем 11.11.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення цього рішення (т.2 а.с.238).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивачем була подана скарга до Вищої кваліфікаційної-дисциплінарної комісії адвокатури, про що Відповідача повідомлено у заяві, в якій Позивач також, у зв’язку із оскарженням рішення про порушення дисциплінарного провадження відносно неї, просила відкласти розгляд дисциплінарної до прийняття рішення Вищою КДКА по суті поданої скарги (т.2 а.с.240-252).

Крім того, 22.11.2016 року Позивачем до КДКА Одеської області була подана заява про відкладення слухання дисциплінарної справи, у зв’язку з її перебуванням на лікарняному з 22.11.2016 року, на підтвердження чого останньою до поданої заяви був доданий листок непрацездатності (т.3 а.с.3-6).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання Дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 22.11.2016 року № 74, розглянувши заяву Позивача про відкладення слухання дисциплінарної справи, у зв’язку з її перебуванням на лікарняному з 22.11.2016 року, Дисциплінарною палатою КДКА Одеської області було прийнято рішення про відкладення розгляду справи відносно адвоката ОСОБА_1 на 06.12.2016 року о 15.00 год. (т.3 а.с.7-8), про що Позивача повідомлено листом від 24.11.2016 року, який отримано останньою 02.12.2016 року (т.3 а.с.25-27).

Згідно наявного в матеріалах справи витягу з протоколу засідання Дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 06.12.2016 року № 75, 06.12.2016 року у розгляді дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 було оголошено перерву до 13.12.2016 року о 17.00 год. (т.3 а.с.36-37).

Крім того, згідно матеріалів дисциплінарної справи Позивача, 06.12.2016 року останньою було подано заяву про відкладення слухання дисциплінарної справи, у зв’язку з перебуванням Позивача на лікарняному з 05.12.2016 року, на підтвердження чого останньою до поданої заяви був доданий листок непрацездатності (т.3 а.с.39-42).

09.12.2016 року Позивачем також була подана заява про відкладення слухання дисциплінарної справи відносно неї, у зв’язку з гіпертонічною кризою та находженням на лікарняному з 08.12.2016 року, на підтвердження чого останньою до поданої заяви був доданий листок непрацездатності (т.3 а.с.47-49).

13.12.2016 року на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області було прийнято рішення про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до останньої дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (т 3 а.с.123-131).

Копію вказаного рішення було отримано Позивачем 28.12.2016 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення цього рішення (т.3 а.с.133).

Не погоджуючись із вказаним рішенням та вчиненими діями Відповідача, Позивач звернулась до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_5 засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 23 Закону № 5076-VI професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку.

Частиною 1 статті 33 Закону № 5076-VI передбачено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

За визначенням, наведеним у частині другій цієї ж статті, дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Відповідно до частини 3 статті 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Згідно з положеннями статті 34 Закону № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 37 Закону № 5076-VI встановлено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до статті 36 Закону № 5076-VI, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Отже, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку, що виразився, зокрема, у порушенні правил адвокатської етики, порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Накладенню дисциплінарного стягнення передує процедура дисциплінарного провадження, що може бути ініційована будь-якою особою, якій відомо про поведінку адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, шляхом подання відповідної заяви (скарги).

Порядок перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката визначено у статті 38 Закону № 5076-VI.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань (абзац перший частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи (абзац п'ятий частини другої статті 38 Закону № 5076-VI).

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (частина третя статті 38 Закону № 5076-VI).

Частиною 1 статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Відповідно до статті 41 Закону № 5076-VI, за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Частиною 2 статті 40 Закону № 5076-VI установлено, що розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, передбачено, що дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

При цьому, ч. 2 ст. 31 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік для застосування такого заходу дисциплінарного стягнення.

Так, відповідно до цієї правової норми, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Оцінюючи правомірність рішення про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатської діяльності, суд виходить з того, що Відповідачем у ньому не вказано і до матеріалів справи не додано конкретних, беззаперечних, належних та допустимих доказів вчинення Позивачем дисциплінарного проступку.

Фактично висновок Відповідача побудований лише на доводах, викладених у поданих скаргах, без належної оцінки цим доводам.

Так, суд зазначає, що однією з підстав для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності стали встановлені порушення з боку Позивача ст. 25 ОСОБА_5 адвокатської етики.

Згідно ст. 25 ОСОБА_5 адвокатської етики, затверджених Установчим з’їздом адвокатів України 17.11.2012 року, на які посилається Відповідач, адвокату категорично забороняється використовувати при виконанні доручення клієнта незаконні та неетичні засоби, зокрема спонукати свідків до надання завідомо неправдивих показань, вдаватися до протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовувати свої особисті зв’язки (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким він здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовувати інформацію, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом, використовувати інші засоби, що суперечать чинному законодавству або цим ОСОБА_5.

Проте, у рішенні Відповідача не визначено, які дії вчинені Позивачем, що свідчать про використання нею при виконанні доручення клієнтів незаконних та неетичних засобів, зокрема, про спонукання свідків до надання завідомо неправдивих показань, про використання протизаконних методів тиску на протилежну сторону чи свідків (погроз, шантажу, тощо), використовування своїх особистих зв’язків (чи в окремих випадках особливий статус) для впливу прямо або опосередковано на суд або інший орган, перед яким вона здійснює представництво, або захист інтересів клієнтів, використовування інформації, отриману від колишнього клієнта, конфіденційність якої охороняється законом тощо.

Факт подання Позивачем апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутства ТОВ «Південбуд» від 11.01.2016 року, а так само мотиви, викладені у цій скарзі, яка, в свою чергу, відхилена постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.04.2016 року, у зв’язку з недоведеністю наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які б унеможливлювали виконання арбітражним керуючим ОСОБА_2 обов’язків розпорядника майна боржника, не свідчать про вчинення Позивачем дій, що визначенні наведеними положеннями ст. 25 ОСОБА_5 адвокатської етики.

Також, однією з підстав для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності стали встановлені порушення з боку Позивача ст. 45 ОСОБА_5 адвокатської етики.

Згідно ст. 45 ОСОБА_5 адвокатської етики адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обов’язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт. Адвокат повинен уникати позапроцесуального спілкування по суті справи, що є предметом судового розгляду, з учасниками провадження, які не є його клієнтами, і має здійснювати таке лише у формах та з метою, що не суперечить чинному законодавству та цим ОСОБА_5 і лише у випадках, коли це є необхідним для належного виконання доручення. Адвокат має поважати процесуальні права адвоката, що представляє іншу сторону, і не вдаватись до дій, які грубо порушують останні. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Встановлюючи з боку Позивача порушення ст. 45 ОСОБА_5 адвокатської етики, Відповідач послався на те, що Позивач протягом слухання справи зловживала процесуальними правами, заявляла численні клопотання, які по суті є ідентичними, більшість з них судом не задовольнялись, що свідчить про їх неспроможність.

Проте, Відповідачем не вказано, про які саме клопотання йдеться, які саме клопотання, на думку Відповідача, є ідентичними, що свідчать про зловживання Позивачем своїми процесуальними правами.

Крім того, не визначення Відповідачем заявлення саме яких клопотань, на їх думку, є зловживанням процесуальними правами не дає суду змогу перевірити такі доводи останнього.

В свою чергу, з наявних в матеріалах справи копій судових рішень господарського суду не вбачається наявність будь-яких посилань на зловживання Позивачем своїми процесуальними правами та відхилення цих клопотань саме з цих підстав.

Так само посилаючись на допущення Позивачем зловживання своїми процесуальними правами при заявлені відводів суддям у кримінальних провадженнях, Відповідач не визначив, про які саме кримінальні провадження та заяви Позивача йдеться.

Крім того, підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності став факт представництва інтересів ТОВ «Південбуд» за відсутності належно оформленого договору про надання правової допомоги, що, на думку Відповідача, є порушенням ст. 26 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та ст. 30 цього Закону щодо визначення гонорару.

Водночас, як встановлено судом за матеріалами справи, Позивач представляла інтереси ТОВ «Південбуд» за довіреністю, як представник, що не суперечить ст. 28 ГПК України, за правилами якої представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Відповідачем не доведено наявності з боку Позивача дисциплінарного проступку, що є підставою для її притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Також, суд вважає, що Відповідачем жодним чином не обґрунтовано підстави для застосування такого заходу дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Так, суд зазначає, що оскаржене рішення не містить установлених підстав для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

В оскаржуваному рішенні Відповідач посилається на вчинення з боку останньої грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, проте не зазначає, яке саме із перелічених ним в оскаржуваному рішення порушень, які, як він вважає допущені останньою, є саме грубим одноразовим порушенням правил адвокатської етики.

Посилання Відповідача у своїх запереченнях на те, що підставою для застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення адвокатської діяльності став саме факт систематичного порушення правил адвокатської етики, суд вважає безпідставними, оскільки це суперечить змісту прийнятого Відповідачем рішення, в якому констатується саме грубе одноразове порушення.

Суд зазначає, що оскаржене рішення не містить посилань на встановлені обставини повторного протягом року вчинення Позивачем дисциплінарного проступку чи порушення нею вимог щодо несумісності, а так само не містить висновку щодо визнання вчинених Позивачем дій як систематичного порушення правил адвокатської етики.

На підставі наведеного у сукупності, суд вважає, що оскаржуване рішення Відповідача про притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності та застосування до Позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення адвокатської діяльності є протиправним та підлягає скасуванню, а вимоги Позивача у цій частині підлягають задоволенню.

ОСОБА_6 з цим, суд вважає, що не підлягають задоволенню вимоги Позивача про визнання протиправними дій Відповідача стосовно прийняття рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці, оскільки вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. ОСОБА_5 наслідки несе акт індивідуальної дії - рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Саме воно має вплив на права та інтереси особи відносно якої воно прийнято.

Щодо доводів Позивача про протиправність дій Відповідача по прийняттю оскаржуваного рішення з огляду на оскарження нею рішення про порушення дисциплінарної справи відносно неї, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 40, ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не визначено такої перешкоди для прийняття рішення по суті дисциплінарної справи, як оскарження рішення про порушення такої справи.

Відповідно п. 35 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року № 120, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

За матеріалами справи судом встановлено, що запит ВКДКА України про витребування матеріалів дисциплінарної справи надійшов до Відповідача 23.12.2016 року, тобто вже після прийняття Відповідачем рішення по суті такої справи (т. 2 а.с.13).

В свою чергу, клопотань про зупинення розгляду дисциплінарного провадження Позивачем не заявлялось.

З огляду на викладене, суд вважає, що у Відповідача не було підстав для неприйняття рішення по суті розглядаємого ним дисциплінарного провадження, а тому вимоги Позивача про визнання протиправними дій Відповідача стосовно прийняття рішення про притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення задоволенню не підлягають.

Що стосуються вимог Позивача про винесення окремої ухвали відносно Відповідача для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушення закону, суд зазначає, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 166 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Тобто, з наведеного вбачаться, що постановлення окремої ухвали є правом суду.

Водночас, у даних спірних правовідносин суд не вбачає наявності підстав для прийняття окремої ухвали.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятого ним рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору – арбітражний керуючий ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «ОСОБА_3 Аваль» про визнання протиправними дій та скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 13.12.2016 року, справа № 631/16, реєстраційний номер № 631/1/14-2/2016 року, про притягнення адвоката ОСОБА_1, свідоцтво про право на заняття адвокатської діяльності № 977, виданого 23.07.2003 року за рішенням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 11.03.2001 року, до дисциплінарної відповідальності, застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді припинення права на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб’єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.