ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2017 р.
м.Одеса
Справа № 484/211/17
Категорія: 10.2
Головуючий в 1 інстанції: Медведєва Н.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого -судді Романішина В.Л.,
суддів Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення, зобов'язання зарахувати стаж роботи до спеціального трудового стажу,
ВСТАНОВИВ:
В січні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з адміністративним позовом до Первомайського об'єднаного УПФУ Миколаївської області, в якому просила суд:
- скасувати рішення УПФУ №74/1 від 04.11.2016р. про відмову в призначенні пенсії за вислугу років;
- визнати неправомірними дії Первомайського об'єднаного УПФУ Миколаївської області щодо відмови у зарахуванні до спеціального трудового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 01.09.2004р. по 15.08.2016р. на посаді викладача Первомайської дитячої художньої школи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Первомайське об'єднане УПФУ Миколаївської області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.09.2004р. по 15.08.2016р. на посаді викладача Первомайської дитячої художньої школи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Позов обґрунтовувала тим, що при зверненні до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, рішенням №74/1 від 04.11.2016р. їй незаконно відмовлено в призначенні з посиланням на відсутність спеціального стажу роботи. При цьому, відповідачем не враховано до спеціального стажу період роботи з 01.09.2004р. по 15.08.2016р. на посаді викладача Первомайської дитячої художньої школи, з посиланням на те, що посада викладача позашкільних навчальних закладів не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 04.11.1993р. №909. Такі дії УПФУ ОСОБА_1 вважає незаконними, оскільки викладачів всіх спеціальностей включено до переліку посад педагогічних працівників постановою КМУ від 14.06.2000р. №963.
Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року позов задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, Первомайське об'єднане УПФУ Миколаївської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що відповідно до п.2.4 Статуту дитячої художньої школи м. Первомайська вказана школа відноситься до позашкільних навчальних закладів, право на пенсію за вислугу років у якому, відповідно до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМУ від 04.11.1993р. №909, мають лише директор, його заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посаду викладача в позашкільному навчальному закладі, яку займала ОСОБА_1, не віднесено до переліку посад, які дають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 14.09.1989р. по 04.09.1991р. працювала на посаді керівника гуртка образотворчого мистецтва Палацу Піонерів (1 рік 11 місяців 21 день); у період з 05.09.1991р. по 10.08.2004р. - на посаді вчителя малювання середньої загальноосвітньої школи №4 (12 років 11 місяців 7 днів); у період з 01.09.2004р. по 15.08.2016р. - на посаді викладача образотворчого мистецтва Первомайської дитячої художньої школи (11 років 11 місяців 7 днів).
09.09.2016р. ОСОБА_1 звернулася до Первомайського об'єднаного УПФУ Миколаївської області із заявою про призначення пенсії за вислугою років на підставі пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням від 04.11.2016р. №74/1 Первомайське об'єднане УПФУ Миколаївської області відмовило позивачу в призначенні пенсії. Відмова мотивована тим, що у позивача відсутній, встановлений пунктом «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», спеціальний стаж роботи, оскільки Первомайська дитяча художня школа належить до позашкільного закладу освіти і посада викладача в такому закладі не передбачена Переліком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909, а тому період роботи позивача в цьому закладі на посаді викладача (з 01.09.2004р. по 15.08.2016р.) неможливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність такої відмови відповідача. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи не менше 25 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад» від 6 травня 2001 року № 433 відносить художні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.
Згідно зі статтею 29 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.
Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року №1841-ІІІ передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14 червня 2000 року №963 викладачів всіх спеціальностей включено до переліку посад педагогічних працівників.
Проте, в Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, зазначено такі посади в позашкільних навчальних закладах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи. Посада викладача в позашкільних закладах освіти цим Переліком не передбачена.
Разом з тим, за клопотанням Міністерства соціального захисту населення України Кабінетом Міністрів України поширено на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї (доручення Кабінету Міністрів України від 6 січня 1995 року №397/21).
Таким чином, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зарахування періоду роботи ОСОБА_1 на посаді викладача образотворчого мистецтва Первомайської дитячої художньої школи з 01.09.2004р. по 15.08.2016р. до спеціального стажу роботи, який дає позивачу право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому, пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Пунктом 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.
Тобто, призначення і виплата пенсії за вислугу років можливі виключно за умови залишення особою роботи, яка дає право на таку пенсію.
Як вбачається з матеріалів справи Наказом №36-к від 08.08.2016р. позивача звільнено з займаної посади відповідно до статті 38 КЗпП України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років. Враховуючи, що позивач на момент звернення до Первомайського об'єднаного УПФУ Миколаївської області не працювала, тому вона могла розраховувати на призначення пенсії відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для їх задоволення.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Первомайського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 лютого 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Запорожан Д.В.
Шляхтицький О.І.