_________________________________________________________________________________________________________________________
Справа № 520/1185/16-ц
Провадження № 2/520/2040/16
УХВАЛА
16 листопада 2016 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого – судді Прохорова П.А.,
при секретарі – Цвігун А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про застосування заходів забезпечення позову по справі ПАТ "Порто-Франко" до ОСОБА_1 про визнання житлового будинку предметом іпотеки,
встановив:
В провадженні суду перебуває вказана цивільна справа за позовом, у якому позивач просить суд визнати житловий будинок за адресою: м. Одеса, вул. Сумська, 39.
01.06.2016 року представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом обтяження спірного нерухомого майна, та зазначав, що у разі подальшого будівництва та вчинення реєстраційних дій щодо права власності на зазначений вище будинок рішення суду неможливо буде виконати у зв'язку із зміною технічних характеристик об'єкта чи його титульного власника.
Вказана заява була розглянута судом 12 липня 2016 року, про що постановлено увалу про задоволення відповідних вимог позивача про забезпечення позову.
Відповідач не погодилась із такою ухвалою та оскаржила її до Апеляційного суду Одеської області. За наслідками розгляду Апеляційної скарги судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу від 28.10.2016 року, якою ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.07.2016 року було скасовано ,а питання про забезпечення позову – повернено до суду першої інстанції для нового розгляду.
У судовому засіданні 16.11.2016 року представник позивача підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав, наполягав на тому, що відповідач, діючи спільно з іншими особами вживає заходів щодо унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову.
Представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні відповідної заяви з мотивів її необґрунтованості.
Проаналізувавши надані до суду пояснення та наявні серед матеріалів справи докази а також зміст ухвали Апеляційного суду Одеської області від 28.10.2016 року, суд вказує на наступне.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.
Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобов’язані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень. Такі засади поширюються як на вирішення справи по суті, так і на вирішення окремих процесуальних питань.
Так, з наданих суду матеріалів вбачається, що предметом позовних вимог є визнання предметом іпотеки житлового будинку, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сумська, 39, загальною площею 441,3 кв.м.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
Земельна ділянка за адресою м. Одеса, вул. Сумська, 39 була передана відповідачем у іпотеку позивачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя: зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки.
Відповідно до п. 4.1.7. Іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний протягом дії договору не проводити будь-яки будівельні роботи відносно предмета іпотеки, без попереднього узгодження з іпотеко держателем.
Не дивлячись на зазначені обмеження, встановлені законодавством та договором, ОСОБА_1 без узгодження з АБ «Порто-франко» збудувала на зазначеній вище земельній ділянці житловий будинок, загальною площею 441,3 кв.м.
При цьому доказами наявності житлового будинку на земельній ділянці, на думку позивача, є копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, інвентаризаційна справа №2804, реєстровий номер 130-137-р13918 від 12.02.2009 року.
Разом з тим жодних належних відомостей про приналежність спірного будинку відповідачу, про ведення відповідачем або будь-якими іншими особами будівельних робіт на іпотечній земельній ділянці, та взагалі про наявність на спірній земельній ділянці будь-яких будівель чи споруд, завершених чи незавершених будівництвом, до суду не надано, а сам технічний паспорт, яким позивач обґрунтовує наявність будівлі на зазначеній іпотечній земельній ділянці містить відомості на аркуші «вид опалення житлового будинку», ас. 29, містить відмітку щодо земельної ділянки, на якій розташовано описану у технічному паспорті будівлю: державний акт № «…02247», в той час коли за текстом іпотечного договору, що долучено до матеріалів справи, земельна ділянка належить іпотекодавцю на підставі державного акту серії ЯЕ № 655827, що ніяким чином не кореспондує відомостям зазначеного технічного паспорту.
Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог представника позивача про обтяження будинку, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Сумська, 39.
Разом з тим до суду не надано жодних відомостей про ведення будь-яких будівельних або підготовчих робіт на іпотечній земельній ділянці, не надано відомостей про наявність на земельній ділянці будь-яки будівель та споруд, щодо яких можуть бути вчинені реєстраційні дії, які ускладнять виконання можливого рішення суду.
Таким чином суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 – 60, 151 – 153, 208-210 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви представника позивача про застосування заходів забезпечення позову – відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
16.11.2016
Суддя Прохоров П. А.