ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" жовтня 2016 р. Справа № 917/2096/13
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Івакіна В.О. , суддя Крестьянінов О.О.
при секретарі Курченко В.А.
за участю представників сторін:
апелянт – не з`явився
кредитора – ОСОБА_1 (особисто)
арбітражного керуючого ОСОБА_2 (свідоцтво №321 від 26.07.2013р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу директора ТОВ «Тахтаївський граніт» ОСОБА_3 (вх.№ 2658 П/2) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2015р. у справі № 917/2096/13
за заявою Приватного підприємства «Акватол», с. Златоустівка, Дніпропетровська область
до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Тахтаївський граніт», с. Світлогірське, Полтавська область
про банкрутство,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.06.2015р. у справі №917/2096/13 (суддя Іванко Л.А.) визнано грошові вимоги ОСОБА_1 в сумі 5001147,00 грн., з яких: 5000000,00 грн. - заявлені вимоги, 1147,00 грн. - судовий збір. Зобов'язано розпорядника майна включити вимоги ОСОБА_1 в сумі 5001147,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "Тахтаївський граніт" відповідно до черговості, визначеної ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Директор ТОВ «Тахтаївський граніт» ОСОБА_3 з вказаною ухвалою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні кредиторських вимог фізичної особи ОСОБА_1 до боржника.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та її розгляд призначено на 20.10.2016р. у наступному складі колегії суддів: головуючий Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І.В.
18.10.2016р. від арбітражного керуючого ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №10540).
18.10.2016р. від директора ТОВ «Тахтаївський граніт» надійшло клопотання (вх. №10545) про відкладення розгляду справи через неможливість його участі у розгляді апеляційної скарги та неможливості через фінансовий стан підприємства укласти угоду з фахівцем в галузі права на юридичний супровід справи.
19.10.2016р. відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю судді Тарасової І.В., змінено склад колегії суддів на: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Івакіна В.О.
20.10.2016р. від ОСОБА_1 надійшов відзив (вх. №10627) на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 19.10.2016р. ОСОБА_1 просив суд оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу директора боржника без задоволення. Арбітражний керуючий ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу директора боржника, просив її задовольнити, ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.06.2015р. скасувати, та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання його кредиторських вимог на суму 5000000,00 грн.
Після заслуховування всіх учасників процесу та розглянувши матеріали даної справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання директора боржника (вх. 10545) про відкладення розгляду справи, у зв`язку з відсутністю належних доказів, в обґрунтування заявленого клопотання та достатністю матеріалів справи для вирішення апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора та представника банку, дослідивши доводи апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Предметом даного спору є визнання кредиторських вимог ОСОБА_1 на суму 5001147, 00 грн. та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт».
Так, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.11.2013р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Тахтаївський граніт».
З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2014р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою про визнання та включення його кредиторських вимог на суму 5000000,00 грн. до реєстру вимог кредиторів у справі №917/2096/13.
Вказана заява обґрунтована тим, що 01.06.2011р. між ОСОБА_1 (позикодавець) та ФОП ОСОБА_6 (позичальник) укладено договір безвідсоткової позики, відповідно до умов якого позикодавець на умовах безвідсоткової позики передав позичальнику 5000000,00 грн., а позичальник зобов'язався повернути ці кошти протягом двох днів після закінчення строку договору, а саме після 01.06.2012 року.
В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за вищезазначеним договором безвідсоткової позики, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «Тахтаївський граніт» 01.06.2011 року було укладено договір поруки, відповідно до якого «Тахтаївський граніт» виступило поручителем за виконання зобов'язання ФОП ОСОБА_6 перед ОСОБА_1 І по договору позики від 01.06.2011р.
Рішенням Третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору у складі судді Ковальова В.С. від 07.12.2012р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Тахтаївський граніт» про солідарне стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики від 01.06.2011р. задоволено, стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Тахтаївський граніт» 5000000,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ТОВ «Тахтаївський граніт» про визнання недійсним договору поруки від 01.06.2011р. відмовлено.
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.06.2013р. у справі № 207/2288/13-ц постановлено видати виконавчий лист на виконання рішення третейського суду від 07.12.2012р.
19.06.2013р. Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано виконавчий лист з примусового виконання рішення Третейського суду, створеного для вирішення конкретного спору у складі судді Ковальова В.С. від 07.12.2012р., яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Тахтаївський граніт» про солідарне стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики від 01.06.2011р. у розмірі 5000000,00 грн задоволено.
Станом на день подання заяви про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 зазначає, що заборгованість ТОВ «Тахтаївський граніт» перед ОСОБА_1 у розмірі 5000000,00 грн. не погашена.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.04.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, зокрема, внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги ОСОБА_1 на суму 5001147,00 грн., з яких 5000000,00 грн. - до четвертої черги задоволення, 1147,00 грн. судових витрат за подання заяви про визнання вимог кредиторів – до першої черги задоволення.
Вказана ухвала була предметом перегляду в апеляційному та касаційному порядку.
Постановою Вищого господарського суду від 27.01.2015р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.11.2014 та ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.04.2014 по справі №917/2096/13 в частині кредиторських вимог ОСОБА_1І скасовано, справу №917/2096/13 в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.06.2015р., в порядку нового розгляду, та з урахуванням вказівок суду касаційної інстанції, кредиторські вимоги ОСОБА_1 в розмірі 5001147,00 грн. визнані та включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт», 5000000,00 грн. - до четвертої черги задоволення, 1147,00 грн. – до першої черги задоволення.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, Господарський суд Полтавської області встановив наявність підстав для визнання та включення до реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_1 на суму 5001147,00 грн., та зазначив, що правомірність заборгованості ТОВ «Тахтаївський граніт» перед ОСОБА_1 підтверджена рішенням Третейського суду від 07.12.2012р., ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 06.06.2013р. у справі №207/2288/13-ц, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р., ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2015р. у справі №207/2288/13-ц.
Колегія суддів погоджується з такими висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону від 22.12.2011р. №4212), конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Частина 2 ст. 23 цього закону передбачає, що кредитор, за заявою якого порушене провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими. або за умови відмови від забезпечення.
Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Копії відповідних заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майна.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 в межах строку визначеного ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про визнання його грошових вимог.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 31.01.2014р. ТОВ "Тахтаївський граніт" звернулося до Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська з заявою про скасування рішення третейського суду від 07.12.2012р.
29 січня 2015 року по справі №207/514/14-ц Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області було винесено ухвалу, якою заяву ТОВ "Тахтаївський граніт” про скасування рішення Третейського суду задоволено в повному обсязі, рішення від 07.12.2012р., прийняте Третейським судом, створеним для розгляду конкретного спору у складі судді Ковальова Владислава Сергійовича, у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ “Тахтаївський граніт”, ФОП ОСОБА_6, про визнання недійсним договору поруки та за зустрічною заявою ТОВ “Тахтаївський граніт” до ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_6О про визнання недійсним договору поруки, яким прийнято рішення про стягнення солідарно з ТОВ “Тахтаївський граніт” та ФОП ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 5000000 грн. заборгованості, скасовано у повному обсязі.
Однак, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р. ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 29.01.2015р. скасовано, в задоволенні заяви про скасування рішення Третейського суду від 07.12.2012 р. про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю “Тахтаївський граніт”, фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики у розмірі 5 000 000,00 гривень – відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2015р. ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р. залишено без змін.
До того ж, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.09.2016р. у справі №207/514/14 заяву ТОВ «Тахтаївський граніт» про перегляд ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16.03.2015р. у зв`язку з нововиявленими обставинами по справі за заявою ТОВ «Тахтаївський граніт» про скасування рішення Третейського суду, створеного для розгляду конкретного спору у складі судді Ковальова В.С. у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Тахтаївський граніт», фізичної особи – підприємця ОСОБА_6 про визнання недійсним договору поруки – залишено без задоволення.
Таким чином, вказані судові рішення підтверджують наявність заборгованості ТОВ «Тахтаївський граніт» до ОСОБА_1 у розмірі 5000000,00 грн. та є підставою для визнання та включення їх до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт» у четверту чергу, відповідно до приписів статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
В обґрунтування вимог апеляційної скарги та заперечень щодо наявності підстав для визнання та включення грошових вимог ОСОБА_1 у розмірі 5000000,00 грн. до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт», боржник, якого також підтримує арбітражний керуючий ОСОБА_2 зазначає, що підставою для задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 були неправомірні дії, в тому числі останнього, та фальсифікація правочину - довіреності на представництво інтересів ТОВ «Тахтаївський граніт».
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2016р. по справі № 20023892/15-ц визнано недійсним односторонній правочин у формі довіреності №12 від 03.03.2011р., виданої ОСОБА_7, як директором ТОВ «Тахтаївський граніт», ОСОБА_8 на представництво інтересів в судах підприємства – боржника.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.06.2016р. по справі №200/23892/15-ц рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30.03.2016р. у справі №200/23892/15-ц залишено без змін.
Таким чином, апелянт та арбітражний керуючий ОСОБА_2 вважають, що визнана та включена господарським судом заборгованість ТОВ «Тахтаївський граніт» в розмірі 5000000,00 грн. ґрунтувалась на фальсифікації документів про удавану заборгованість та за відсутності волі на те підприємства-боржника.
Крім того, арбітражний керуючий наводить доводи в обгрунтування неправомірності рішення Третейським судом, створеним для розгляду конкретного спору у складі судді Ковальова Владислава Сергійовича від 07.12.2012р., а також щодо відсутності в матеріалах справи доказів виконання договору позики, тобто відсутності доказів передачі ОСОБА_1 ФОП ОСОБА_6 5000000,00 грн. за договором позики, а також невідображення вказаної операції у бухгалтерському обліку ФОП ОСОБА_6
До того ж, арбітражний керуючий ОСОБА_2 зазначає, що ним були здійсненні численні звернення до правохоронних органів та органів прокуратури щодо притягнення ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та інших осіб до кримінальної відповідальності за фактами фальсифікації документів, та вчинення інших дій, що переслідуються у кримінальному порядку.
Однак, вказані доводи не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів та бути основою для прийняття рішення у даному спорі, оскільки вони побудовані на припущеннях арбітражного керуючого та директора боржника.
По-перше, в матеріалах справи відсутні результати розгляду заяв арбітражного керуючого до правоохоронних органів та прокуратури, зокрема, такий, що набрав чинності вирок суду відносно наведених арбітражним керуючим осіб, та який би встановлював преюдиційні для даного спору факти.
По-друге, питання правомірності рішення Третейського суду, створеного для розгляду конкретної справи у складі судді Ковальова В.С. від 07.12.2012р. було предметом розгляду при прийнятті 16.03.2015р. ухвали апеляційним судом Дніпропетровської області у справі №207/514/14-ц, а питання виконання сторонами договору позики від 01.06.2011р. було предметом розгляду самим третейським судом за результатами якого 07.12.2012р. прийнято рішення, на виконання якого, ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2013р. видано виконавчий лист та правомірність якого встановлена ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області у справі №207/514/14-ц.
Крім того, колегія суддів зазначає, частинами 3, 4 статті 35 ГПК України передбачено, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Тому, факти встановлені ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 06.06.2013р. у справі №207/2288/13-ц та ухвалою апеляційного судом Дніпропетровської області у справі №207/514/14-ц, про наявність підстав для виконання рішення Третейського суду від 07.12.2012р. та про його правомірність, є преюдиційними та презюмуються колегією суддів. Отже, наявність вказаних судових рішень зобов`язує господарський суд враховувати їх при розгляді господарських спорів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що матеріалами справи та фактичними обставинами спору підтверджується правомірність кредиторських вимог ОСОБА_1 у розмірі 5000000,00 грн., які підлягають внесенню до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт» у четверту чергу.
Також правомірним колегія суддів вважає внесення до першої черги реєстру вимог кредиторів ТОВ «Тахтаївський граніт» вимог ОСОБА_1 у розмірі 1147,00 грн. судового збору за подання заяви про визнання вимог кредиторів, з огляду на правомірність заявлених вимог в цій частині.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, а відтак, оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції, що прийнята у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу директора ТОВ «Тахтаївський граніт» ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.06.2015р. у справі №917/2096/13 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.10.16
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Івакіна В.О.
Суддя Крестьянінов О.О.
