Справа № 683/351/16-ц
2/683/322/2016
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2016 року Старокостянтинівський районний суд
Хмельницької області
в складі:
головуючої - судді Завадської О.П.
при секретарі Васічевій О.В.
з участю
позивача ОСОБА_1
його представника - адвоката Прокоф'єва О.Л.
представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського районного споживчого товариства про визнання незаконними та скасування постанов, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівського районного споживчого товариства (далі Старокостянтинівського РСТ) про визнання незаконними та скасування постанов, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Мотивуючи тим, що з 05 вересня 2002 року працює на посаді голови правління Старокостянтинівського РСТ. В 2003, 2008 та 2013 роках на чергових звітно - виборчих загальних зборах пайовиків та уповноважених переобирався на посаду голови правління щоразу строком на п'ять років. Постановою позачергових зборів уповноважених товариства від 02 лютого 2016 року припинено його повноваження як голови правління та звільнено з займаної посади згідно п. 5 ст. 41 КЗпП України з 02 лютого 2016 року. Дану постанову і відповідно припинення його повноважень та звільнення вважає незаконними в зв'язку з порушеннями трудового, корпоративного законодавства, статуту товариства. Його звільнення відбулось в період його тимчасової непрацездатності. Не було дотримано порядку організації та проведення позачергових зборів уповноважених. Так як питання його звільнення не передбачалось порядком денним зборів; проведеннях яких ініціювали не всі уповноваженні Старокостянтинівського РСТ, а лише його частина; про дату, час, місце та рекомендований порядок денний зборів було повідомлено менш ніж за, передбачених статутом, 10 днів до їх проведення. Щодо роботи на посаді на зборах він не звітував, жодного дисциплінарного стягнення до нього не застосовано. На зборах приймали активну участь особи, які не є уповноваженими, які вносили пропозиції та спонукали до прийняття рішення про його звільнення та обрання тимчасово виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_3 Внаслідок чого одночасно було незаконно прийнято постанову про обрання на посаду тимчасово виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_3, яка не передбачається статутом. Тому просить визнати незаконною та скасувати постанову позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02 лютого 2016 року в частині припинення його повноважень як голови правління Старокостянтинівського РСТ та звільнення з займаної посади, поновивши його на посаді з 02 лютого 2016 року та стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу. Також з тих же підстав просить визнати незаконною та скасувати постанову позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02 лютого 2016 року в частині призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_3 Крім того з підстав незаконного звільнення, що потягло спричинення йому фізичних та душевних страждань, необхідність звернення до правоохоронних органів задля поновлення своїх трудових прав, погіршення стану здоров'я, зміну звичного способу життя, просить стягнути моральну шкоду в розмірі 87328,13 грн.
В судовому засіданні позивач та його представники - адвокати Прокоф'єв О.Л., Драч В.М. підтримали заявлені позовні вимоги та обставини на їх обґрунтування.
Представники відповідача заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в діяльності позивача на посаді голови правління колектив вбачає зловживання службовим становищем, невиконанням покладених на нього функціональних обов'язків, тому й висловив йому недовіру, звільнивши його. Питання припинення його повноважень та звільнення з посади поставало в товаристві неодноразово, на що позивач всіляко протидіяв, застосовуючи погрози, тиск до працівників. Так, 04 січня 2016 року позивачу, як голові правління, була вручена вимога 13 уповноважених про скликання позачергових зборів уповноважених споживчого товариства по розгляду питань діяльності споживчого товариства, а саме: порушення вимог чинного законодавства, статуту, забезпечення майна і грошових коштів; допущення безгосподарності; заподіяння матеріального збитку, застосування дисциплінарних стягнень до осіб, які займають виборні посади за неналежне виконання службових обов'язків. Оскільки, в визначений статутом термін (через 20 днів) правління товариства не скликало зборів уповноважених, 26 січня 2016 року ініціативна група працівників на своїх зборах в присутності 10 уповноважених призначили позачергові збори уповноважених на 02 лютого 2016 року о 10 годині в залі засідань адмінбудівлі Старокостянтинівського РСТ (вул. Грушевського, 22 м. Старокостянтинова), затвердили порядок денний позачергових зборів (про роботу голови правління та різне) та визначили запрошених на збори. Про що того ж дня були повідомленні всі уповноважені Старокостянтинівського РСТ, а голову було повідомлено особисто, шляхом вручення в присутності 10 уповноважених Старокостянтинівського РСТ, оголошення - запрошення на позачергові збори уповноважених з порядком денним. 02 лютого 2016 року з 08 год. 30 хв. позивач знаходився на робочому місці, був присутнім на зборах, про відкриття лікарняного листа не повідомляв. Після кількох виступів щодо господарської діяльності, позивач залишив збори, не повідомивши про причини. На позачергових зборах були присутні 21 уповноважений споживчого товариства із 27, що склало 2/3 уповноважених, тобто збори вважались правомочними. На зборах були присутні бувші пайовики, працівники, підприємці міста, посадові особи органів міської ради. Після розгляду питань порядку денного позачергових зборів уповноважених було прийнято рішення про припинення повноважень голови правління та звільнення його з займаної посади згідно п. 5 ст. 41 КЗпП України з 02 лютого 2016 року. Через відсутність на зборах уповноважених Старокостянтинівського РСТ першого заступника голови правління Майданюка П.О., на якого згідно статуту на період відсутності голови правління, покладаються обов'язки голови, було обрано тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_3 терміном на три місяці. Оскільки згодом позивач повідомив, що перебуває на лікарняному, правління Старокостянтинівського РСТ прийняло постанову № 3 від 08 лютого 2016 року про те, що вважати днем звільнення 08 лютого 2016 року.
Представник відповідача ОСОБА_7 крім того зазначив, що зловживання та неналежне виконання позивачем повноважень голови правління були наслідком припинення його повноважень як голови правління та дострокове звільнення з посади саме на підставі ст. 99 ЦК України, ст. 16 Закону України «Про кооперацію», ст. Закону України «Про споживчу кооперацію», п. 37 Статуту споживчого товариства, тому дострокове звільнення з виборної посади позивача в день, коли останній отримав листок непрацездатності, не суперечить законодавству. Вважає, що на припинення повноважень голови правління Старокостянтинівського РСТ не поширюються норми ст. ст. 40-41 КЗпП України щодо звільнення працівника з ініціативи власника, у тому числі ч. 3 ст. ст. 40 - 41 КЗпП України та п. 5 ст. 41 КЗпП України. Тому суд має змінити формулювання причин звільнення позивача, привівши їх у відповідність із законодавством.
Представник відповідача ОСОБА_3 разом з тим вказав на те, що запис в трудовій книжці позивача про його звільнення 02 лютого 2016 року є неправомірним та здійснений не уповноваженою на те особою. Позивач звільнений 08 лютого 2016 року, про що була прийнята відповідна постанова правління Старокостянтинівського РСТ, тому розрахунок йому був проведений із врахуванням останнього робочого дня 08 лютого 2016 року, про те, що й тоді він був на лікарняному не було відомо.
Аналогічну думку висловила представник відповідача ОСОБА_4
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновків про наступне.
Особливості регулювання трудових відносин працівників споживчих кооперативних товариств передбачені п. п. 2 - 3 п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1998 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» - при вирішенні трудових спорів членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств судам слід мати на увазі, що чинне законодавство не поширює на випадки виключення з членів кооперативів або колективних сільськогосподарських підприємств, звільнення їх із певних посад (роботи), переведення на іншу роботу норми КЗпП, що регулюють переведення на іншу роботу, підстави й порядок припинення трудового договору, в тому числі статті 43, 252 цього Кодексу. Спори з цих питань належить вирішувати виходячи з відповідних норм законодавства про кооперативи й зазначені підприємства або з норм їх статутів чи інших нормативних актів; якщо актами чинного законодавства про кооперативи й колективні сільськогосподарські підприємства або їх статутами чи іншими нормативно - правовими актами врегульовано питання про трудову дисципліну, види дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування, то слід виходити з цих актів, а не із загальних положень КЗпК.
Частинами 2, 3 ст. 14 Закону України «Про споживчу кооперацію» передбачено, що споживчі товариства, їх спілки та підпорядковані їм підприємства мають право наймати та звільняти працівників, у тому числі за контрактами, у випадках, передбачених законами України самостійно встановлювати форми, системи і розміри оплати праці осіб, які працюють за наймом. Споживчі товариства та їх спілки гарантують своїм працівникам оплату праці відповідно до професії, кваліфікації та особистого трудового внеску, належні умови праці, а також забезпечують соціально - економічні гарантії, передбаченні законодавством України. Дисциплінарні стягнення (включаючи звільнення з роботи) на осіб, які займають виборні платні посади в споживчому товаристві або спілці споживчих товариств та їх відсторонення від роботи застосовуються в порядку, передбаченому їх статутами та чинним законодавством.
Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що трудові відносини в кооперативних організаціях регулюються цим Законом, законодавством про працю, статутами кооперативних організацій та правилами їх внутрішнього розпорядку.
Частиною 2 ст. 3 КЗпП України визначено, що особливості праці членів кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, фермерських господарств, працівників підприємств з іноземними інвестиціями визначаються законодавством та їх статутами. При цьому гарантії щодо зайнятості, охорони праці, праці жінок, молоді, інвалідів надаються в порядку, передбаченому законодавством про працю.
Судом встановлено, що Старокостянтинівське районне споживче товариство діє на підставі статуту зі змінами та доповненнями, затвердженого загальними зборами Старокостянтинівського РСТ від 09 лютого 2007 року, державна реєстрація змін до установчих документів проведено 02 березня 2007 року, номер запису 16641050003000011.
Відносини, пов'язані з створенням і діяльністю споживчого товариства, регулюються Законом України «Про споживчу кооперацію», Законом України «Про кооперацію», іншими законодавчими актами України. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства є статут (п. 1 статуту).
У відповідності до положень п. 18 статуту вищим органом управління споживчого товариства є загальні збори його членів, які правомочні розглядати будь - які питання діяльності споживчого товариства.
Підпунктом «д» пункту 19 статуту передбачено, що загальні збори обирають голову правління споживчого товариства, членів правління та ревізійної комісії, визначають чисельний склад цих органів. На посаду голови правління вибирається особа з фаховою освітою та досвідом роботи в споживчій кооперації, кандидатура якої попередньо розглядається на професійну відповідність.
У споживчому товаристві, де налічується 200 і більше пайовиків для вирішення питань, що відносяться до компетенції загальних зборів скликаються збори уповноважених (п. 21 статуту).
Позивач з 05 вересня 2002 року працює на посаді голови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства. В 2003, 2008 та 2013 роках на чергових звітно - виборчих загальних зборах пайовиків та уповноважених він переобирався на посаду голови правління щоразу строком на п'ять років.
Положеннями п. 25 статуту визначено, що загальні збори, збори уповноважених членів споживчого товариства скликаються правлінням споживчого товариства в міру необхідності, але не рідше одного разу на рік.
Правління споживчого товариства зобов'язане скликати загальні збори або збори уповноважених членів споживчого товариства на вимогу 1/3 членів, уповноважених споживчого товариства, ревізійної комісії або спілки, членом якої є споживче товариство. Збори повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги.
Якщо протягом зазначеного строку правлінням споживчого товариства не будуть скликані загальні збори або збори уповноважених, то в цьому разі вони можуть бути скликані тими, хто поставив таку вимогу протягом наступних 20 днів.
Питання, що підлягають розгляду на загальних зборах, зборах уповноважених членів споживчого товариства, вносяться правлінням споживчого товариства, ревізійною комісією товариства або правлінням спіли, членом якої воно є.
Про дату, місце і час проведення та рекомендований порядок денний зборів члени або уповноважені споживчого товариства повинні бути сповіщені не пізніше за 10 днів до призначеного строку їх проведення.
Члени споживчого товариства, які мають бажання внести питання до порядку денного зборів, подають письмову заяву про це правлінню споживчого товариства не пізніше ніж за 7 днів до проведення зборів.
Остаточний порядок денний затверджується загальними зборами, зборами уповноважених членів споживчого товариства.
04 січня 2016 року 13 уповноважених районного споживчого товариства звернулись з вимогою до правління Старокостянтинівського РСТ про скликання позачергових загальних зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ по розгляду питань діяльності Старокостянтинівського РСТ, а саме: порушення вимог чинного законодавства, статуту, забезпечення майна і грошових коштів; допущення безгосподарності; застосування дисциплінарних стягнень до осіб, які займають виборні посади за неналежне виконання службових обов'язків.
В Старокостянтинівському РСТ рахується 27 уповноважених членів споживчого товариства (реєстраційний список уповноважених Старокостянтинівського РСТ).
Згідно змісту протоколу ініціативної групи та уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 26 січня 2016 року 10 уповноважених Старокостянтинівського РСТ постановили: скликати позачергові збори уповноважених пайовиків 02 лютого 2016 року о 10 годині в залі адмінбудівлі Старокостянтинівського РСТ за адресою: м. Старокостянтинів вул. Грушевського, 22; затвердили порядок денний позачергових зборів уповноважених: про роботу голови правління Старокостянтинівського РСТ та різне; запросили на позачергові збори уповноважених бувших працівників системи РСР, пайовиків, представників міської ради, районної ради, представників прокуратури, поліції, інших посадових осіб.
За змістом протоколу позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02 лютого 2016 року були присутні 21 уповноважений Старокостянтинівського РСТ. Голова правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_1 самовільно залишив зал засідань під час проведення позачергових зборів уповноважених.
По питанню роботи голови правління Старокостянтинівського РСТ інформував ОСОБА_8 - директор КП «Райкоопринкторг», голова ініціативної групи уповноважених пайовиків по скликанню позачергових зборів уповноважених.
Виступали ОСОБА_9 - бухгалтер КП «Райкоопринкторг», ОСОБА_10 - уповноважена від трудового колективу КП «Райкоопринкторг», ОСОБА_4 - юрист РСТ, ОСОБА_11 - заслужений працівник торгівлі, пайовик споживчої кооперації, ОСОБА_3 - пайовик РСТ, ОСОБА_12 - міський голова м. Старокостянтинова, ОСОБА_13 - представник спілки споживчих товариств Хмельницької області.
Після виступу ОСОБА_13 за пропозиції припинити повноваження голови правління ОСОБА_1 обговорення припинено.
Постановили: припинити повноваження голови правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_1 та звільнити його з займаної посади відповідно до ст. 41 п. 5 КЗпП України з 02 лютого 2016 року.
Відповідний запис здійснений в трудовій книжці позивача за № 23 від 02 лютого 2016 року заступником голови правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_6
По питанню «Різне» було постановлено призначити тимчасово виконуючим обов'язки голови правління Старокостянтинівського РСТ терміном на 3 місяці ОСОБА_3 з 02 лютого 2016 року.
Дані обставини підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_15 Крім того вони вказали про відсутність довіри до колишнього голови правління споживчого товариства ОСОБА_1, категоричне небажання працювати під його керівництвом, корисливість, нехтування інтересами колективу, незадоволення господарсько - фінансовою діяльністю Старокостянтинівського РСТ. При цьому не змогли пригадати, хто на позачергових зборах уповноважених ініціював дострокове звільнення позивача.
Відповідно до ст. ст. 21, 40, 41, 135 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи та організації або уповноваженим ним органом та фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати поручену йому роботу з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник чи уповноважена ним особа зобов'язується забезпечити працівникові умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором та угодою, виплачувати працівникові обумовлену заробітну плату.
Трудовий договір може бути строковим або безстроковим.
Законом визначені виключні підстави до розірвання строкового чи безстрокового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
У разі звільнення працівника без законної підстави працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Згідно протоколу звітно - виборних зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 30 грудня 2016 року ОСОБА_1 було обрано головою правління Старокостянтинівського РСТ.
Пунктом 23 статуту Старокостянтинівського РСТ вибори органів управління і контролю споживчого товариства проводяться один раз на п'ять років на основі вільного висування кандидатів з всебічним їх обговоренням. До складу органів управління і контролю, що обираються, висуваються тільки члени споживчого товариства.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника, передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.
За змістом листка непрацездатності серії АГЩ №105921, виданого Старокостянтинівською ЦРЛ ОСОБА_1 з 02 лютого 2016 року по 05 лютого 2016 року перебував на амбулаторному лікуванні.
Також позивач перебував на амбулаторному лікуванні з 08 лютого 2016 року по 17 лютого 2016 року (листок непрацездатності серії АГЯ № 150547 Старокостянтинівської ЦРЛ).
Пояснення представників відповідача про те, що позивача звільнено не 02 лютого 2016 року, а 08 лютого 2016 року з посиланням на постанову правління Старокостянтинівського РСТ, якою визначено вважати днем звільнення позивача 08 лютого 2016 року, суд оцінює критично, як неправильне трактування правових норм.
У відповідності до п. 2.27. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року за № 58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника проводиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис
(розпорядження), його дата і номер.
Крім того відповідачем не були здійсненні виправлення згідно пункту 2.6 даної Інструкції, яким визначено, що у випадку неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконуються власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.
Нормами абзацу «а» пункту 14 статуту Старокостянтинівського РСТ член споживчого товариства має право: брати участь у діяльності споживчого товариства, обирати та бути обраним до його органів управління та усунення недоліків у роботі його органів і посадових осіб.
За змістом вищевказаного протоколу позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02 лютого 2016 року у роботі позачергових зборів брали участь (виступали) запрошені, які не являються членами споживчого товариства, і після виступу, зокрема, ОСОБА_13 - представника спілки споживчих товариств Хмельницької області, за пропозиції припинити повноваження голови правління ОСОБА_1 обговорення питання припинено та проведено голосування, результатом якого було рішення про припинення повноважень голови правління Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_1 та звільнено його з займаної посади, відповідно п. 5 ст. 41 КЗпП України з 02 лютого 2016 року.
У відповідності до даних протоколу ініціативної групи та уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 26 січня 2016 року позачергові збори уповноважених пайовиків були призначені 02 лютого 2016 року, тобто менше ніж за 10 днів до їх проведення, що є порушенням абзацу п'ятого пункту 25 статуту.
Положеннями частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Враховуючи вище викладене суд прийшов до висновку, що позивач був звільнений з порушенням порядку, установленого законом, при цьому позачергові збори уповноважених були скликані з порушенням встановленого законом та статутом споживчого товариства порядку, рішення зборів ухвалені за участі осіб, які не є його членам і не наділені правом обирати, тому позивач підлягає поновленню на посаді.
Положеннями ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу:
Заробітна плата ОСОБА_1 за повні два місяці перед звільненням (грудень 2015 року та січень 2016 року) - 9750 грн. + 7500 грн. 17250 грн.
Середньомісячна заробітна плата 17250 грн. : 2 місяці = 8625 грн.
Кількість робочих днів за період з грудня 2015 року по січень 2016 року включно - 23 + 19 = 42 дні.
Середньоденна заробітна плата - 17250 грн. : 42 дні = 410,71 грн.
Відшкодування втраченого заробітку за час вимушеного прогулу:
за вісім місяців (з 02 лютого 2016 року по 01 жовтня 2016 року) - 8 х 8625 грн. = 69000 грн.
за 7 робочих дні жовтня 2016 року - 410,71 грн. х 7 = 2874,97 грн.
69000 грн. + 2874,97 грн. = 71875 грн.
Щодо позовної вимоги про визнання незаконною та скасування постанови позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02 лютого 2016 року в частині призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови Старокостянтинівського РСТ ОСОБА_3
За змістом вищевказаного протоколу позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського РСТ від 02 лютого 2016 року уповноважені представників пайовиків ОСОБА_4 (юрисконсульт товариства) та ОСОБА_16 (головний бухгалтер товариства) повідомили зборам про те, що в зв'язку з звільненням голови правління його обов'язки виконує перший заступник голови правління ОСОБА_6 та про необхідність винесення питання про обрання нового голови правління на наступні збори уповноважених.
Проте в порушення абз. 5 -7 п. 25 статуту та пп. «б» п. 26 статуту за відсутності попереднього обговорення та рекомендацій на кооперативних дільницях щодо кандидатів на посаду голови правління збори уповноважених призначили тимчасово виконуючого обов'язки голови правління ОСОБА_3
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» у разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону про господарські товариства питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону.
Також повинні визнаватися недійсними рішення загальних зборів, розглянутих у питаннях «Різне», «Організаційні питання» тощо. Відповідно до роз'яснень ДКЦПФР від 10 листопада 1999 року № 24 не допускається включення до порядку денного загальних зборів питань «Різне», «Організаційні питання», тому що такі дії порушують право акціонера на попереднє ознайомлення з порядком денним загальних зборів акціонерів, передбачене частиною першою статті 43 Закону про господарські товариства.
У разі, якщо положення статуту та інших внутрішніх документів товариства суперечать Закону про господарські товариства, судам слід керуватися нормами закону. Зокрема, якщо у внутрішніх документах передбачено можливість вирішення на загальних зборах процедурних питань (питань, пов'язаних із порядком проведення загальних зборів тощо) без включення їх до порядку денного, такі положення внутрішніх документів суд не повинен брати до уваги.
В судовому засіданні допитані свідки вказали, що особисто вони не вносили на обговорення питань звільнення голови правління ОСОБА_1 та обрання тимчасово виконуючим обов'язки голови правління ОСОБА_3 та не могли назвати, хто з уповноважених ініціював ці питання. Щодо питання порядку денного «Різне» вважали, що це можуть бути будь - які питання діяльності товариства, в тому числі звільнення позивача та призначення нового керівника.
Оскільки при організації скликання зборів уповноважених, їх проведенні та прийнятті цими зборами рішень не було дотримано процедури і строків, тому дана позовна вимога підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільних прав та інтересів у разі їх порушення.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування моральної шкоди, тощо.
Зокрема, ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 2371 КЗпП України.
Стаття ст. 2371 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 2371 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі відповідними змінами) роз'яснено, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
Таким чином, захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (поновлення на роботі), так і механізмом компенсації моральної шкоди, як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв'язку з посяганням на її трудові права та інтереси.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд врахував душевні страждання, яких зазнав позивач у зв'язку з його незаконним звільненням, через що, змінився його звичний спосіб життя і тому визначив її в розмірі 1000 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590 затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою сторін, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється, виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Розрахунок суми гонорару адвокатам за надану правову допомогу з врахуванням даних журналів судових засідань про їх зайнятість у судовому процесі та з врахуванням мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про державний бюджет на 2016 рік»: 5782 грн. ((1378 грн. х 40%) : 10 год. 49 хв.)
При розподілі судових витрат суд виходить із положень ст. 88 ЦПК України, згідно яких, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню 6,34 грн. (87328,13 грн. заявлений розмір моральної шкоди : 100 % х 1000 грн. задоволений розмір моральної шкоди = 1,15 % задоволена позовна вимога; 551,20 грн. сплачений судовий збір : 100 % х 1,15 % задоволених позовних вимог = 6,34 грн.).
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 84, 88, 212-215 ЦПК України, на підставі ч. 6 ст. 43 Конституції України, п. п. 2 - 3 п. 35 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1998 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», ч. ч. 2, 3 ст. 14 Закону України «Про споживчу кооперацію», ч. 1 ст. 34 Закону України «Про кооперацію», ст. ст. 3, 21, 40, 41, 135, 235, 2371 КЗпП, п. п. 2.27., 2.6 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року за № 58, п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі відповідними змінами), ст. ст. 15, 16, 23 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590, статуту Старокостянтинівського РСТ,
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати незаконною та скасувати постанову позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського районного споживчого товариства від 02 лютого 2016 року в частині припинення повноважень голови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства ОСОБА_1 та звільнення його з займаної посади.
Визнати незаконною та скасувати постанову позачергових зборів уповноважених Старокостянтинівського районного споживчого товариства від 02 лютого 2016 року в частині призначення тимчасово виконуючого обов'язки голови Старокостянтинівського районного споживчого товариства ОСОБА_3.
Поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління Старокостянтинівського районного споживчого товариства з 02 лютого 2016 року.
Стягнути з Старокостянтинівського районного споживчого товариства на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 71875 грн.
Стягнути з Старокостянтинівського районного споживчого товариства на користь ОСОБА_1 1000 грн. моральної шкоди.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Старокостянтинівського районного споживчого товариства на користь ОСОБА_1 6,34 грн. судового збору та 5782 грн. правової допомоги.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області через Старокостянтинівський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь в судовому засіданні, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя _____________
