Справа № 359/4970/16-ц
Головуючий у І інстанції Борець Є. О.
Провадження № 22-ц/780/4634/16
Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв В. О.
Категорія 1
23.08.2016
УХВАЛА
Іменем України
23 серпня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Ігнатченко Н.В., Поліщука М.А.
за участю секретаря Нагорної Г.О.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку, зняття арешту з цих об'єктів нерухомого майна та виключення їх з акту опису й арешту майна, -
В С Т А Н О В И Л А:
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом та просила визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0898 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, розташовану за цією адресою; зняти арешт з цих об'єктів нерухомого майна, накладений на підставі постанов головного державного виконавця від 29 вересня 2011 року та 17 лютого 2016 року, на підставі акту опису й арешту майна від 24 жовтня 2011 року; виключити зазначене нерухоме майно з акту опису й арешту майна, складеного 24 жовтня 2011 року головним державним виконавцем ППВР ВДВС ГУЮ у Київській області.
Крім того, ОСОБА_2 подала до суду заяву про забезпечення позову та просила зупинити продаж (реалізацію) житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_2
Заява обґрунтована тим, що спірний житловий будинок з господарськими спорудами був переданий на реалізацію та на 21 червня 2016 року призначено проведення публічних (електронних) торгів. Продаж цього об'єкту нерухомого майна унеможливить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2016 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.
В апеляційній скарзі третя особа ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції через порушення норм процесуального права та постановлення нової ухвали про відмову у задоволенні заяви. В обґрунтування доводів апеляційної скарги третя особа зазначає, що нерухоме майно, яке є предметом спору, передано на реалізацію шляхом продажу на прилюдних торгах. На підставі акту опису й арешту майна від 24 жовтня 2011 року державним виконавцем описано та накладено арешт на нерухоме майно. Позивач намагається перешкодити виконанню рішення суду. Суд першої інстанції не врахував, що на майно ще в 2011 році було накладено арешт та заборону вчиняти будь-які дії та той факт, що підставою задоволення даної заяви про забезпечення позову є питання власності, яке не раз розглядалося судами, а також порушив норму про співмірність задоволення вимог. Зупинення реалізації майна боржника порушує права стягувача, який з 2011 року намагається закрити існуючу заборгованість.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно вимог п. 5 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконанню чи утрудненню виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовних вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке є предметом спору, зокрема, житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, зняти арешт з зазначеного майна та виключити його з акту опису й арешту майна від 24 жовтня 2011 року. Підставою позову є те, що вказане нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя. 12 листопада 2014 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір про поділ майна подружжя, на підставі якого ОСОБА_2 є єдиним власником спірного майна.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову та зупиняючи продаж (реалізацію) житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 Київської області, суд першої інстанції не пересвідчився чи дійсно між сторонами виник спір.
Так, судом встановлено, що у травні 2013 року ОСОБА_2 вже зверталася до суду з позовом про поділ спільного сумісного майна подружжя з вимогами про визнання за нею права власності на спірний будинок та земельну ділянку з аналогічних підстав, а саме, що житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 набутий під час шлюбу і сторони в добровільному порядку здійснили поділ спільного майна таким чином, що будинок та земельна ділянка належать виключно ОСОБА_2.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 26 серпня 2014 року, яке набрало законної сили, у задоволенні позову було відмовлено.
Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», не є стороною у справі, проте суд 17 червня 2016 року провів судове засідання в якому вирішував питання про забезпечення позову за участю банку. Жодних рішень про залучення банку до у часті у справі матеріали справи не містять.
Як вбачається з матеріалів справи на момент розгляду заяви про забезпечення позову, власником спірного майна був ОСОБА_4. Забезпечивши позов у справі, суд вирішив питання про його права та обов'язки, в той час як він, всупереч вимогам ст. 33 ЦПК України не був залучений до участі у справі.
Враховуючи те, що під час постановлення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не пересвідчився чи дійсно між сторонами виник спір, не залучив до участі у справі осіб, права яких можуть бути порушені за результатами розгляду заяви про забезпечення позову, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову на новий розгляд.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задовольнити частково.
Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 червня 2016 року скасувати та передати питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Ігнатченко Н.В.
Поліщук М.А.
