АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Справа № 639/9642/14-ц Головуючий суддя І інстанції Труханович В. В.
Провадження № 22-ц/790/2458/16 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.
Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:
головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,
суддів: Кірсанової Л.І., Гуцал Л.В.
при секретарі - Сотніковій А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» , третя особа - ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2014 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що у травні 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у розмірі 83 270 доларів США зі сплатою відсотків у порядку та розмірах, встановлених цим договором. У квітні 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторин Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого до ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» перейшли всі права Банку щодо права вимоги до боржника за кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у травні 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань» було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язань перед кредитором в повному обсязі. У зв'язку з порушенням умов кредитного договору ОСОБА_1, який не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, утворилась заборгованість, яка станом на 26.09.2014 року з урахуванням пені складає 5 825 231,61 грн., яку позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів, а також судові витрати.
В свою чергу у лютому 2015 року ТОВ «Харків Техноткань» звернулося до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань» припиненим та стягнення судових витрат, посилаючись на те, що кредитор змінив строки виконання зобов'язання, вимагаючи дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, сплату процентів, пред'явивши до суду позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. При цьому, до моменту пред'явлення первісного позову у даній справі жодних вимог до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором не заявлялось, а тому позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з вимогою до поручителя, отже договір поруки є припиненим з 23 жовтня 2010 року на підставі статті 559 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти первісного позову, натомість підтримав зустрічний позов, а також просив задовольнити його заяву про застосування строку позовної давності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ТОВ «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості - відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Харків Техноткань» задоволено. Визнано припиненим договір поруки від 19 травня 2008 року, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань». Стягнуто з ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» на користь ТОВ «Харків Техноткань» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2015 року було частково задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по тілу кредиту - у сумі 61 526,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 796 773,09 грн. та пеню у розмірі 796 773 грн., а всього 1 593 546,09 грн. В іншій частині рішення залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційні скарги ОСОБА_1 та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» задоволено частково. Рішення апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким первісний позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Вказує ті самі доводи, якими обґрунтовував позовні вимоги. Заперечує наявність підстав для припинення поруки та застосування позовної давності.
Скасовуючи рішення Апеляційного суду Харківської області від 21 липня 2015 року колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ виходила із того, що апеляційний суд не надав належної оцінки зібраним у справі доказам, не звернув достатньої уваги на ту обставину, що у квітні 2010 року кредитор вже звертався до суду із позовом до боржника про стягнення кредитної заборгованості, у зв'язку із чим суд не встановив обставин і фактів, які мають значення для правильного вирішення справи; не зазначив обставин і фактів на спростування висновків суду першої інстанції щодо спливу позовної давності за вимогами позивача до ОСОБА_1
Судом вставлено, що що 19 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №CM-SME700/175/2008DD09. (а.с. 5-9)
Згідно п. 1.1 ч.2 Кредитного договору, Банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначених у частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі зобов'язання, як вони визначені в договорі.
Відповідно до Частини №1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 83 270,00 доларів США на придбання нерухомого майна, строком до 18.05.2023 року.
Як вбачається з Кредитної заявки від 19.05.2008 року, трансакція щодо перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника була підтверджена банком. (а.с. 9) Відтак, банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі.
Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця сплачувати плаваючу процентну ставку у вигляді фіксованого відсотку + FIDR, де фіксований відсоток становить 5,99% річних, а FIDR - може змінюватися в залежності від вартості кредитних ресурсів Банку, інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку. (а.с. 5)
Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1), шляхом внесення готівки в касу банку, або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 19 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ТОВ «Харків Техноткань» було укладено Договір поруки № SR-SME700/175/2008. (а.с. 10)
Згідно п. 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язуються відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №CM-SME700/175/2008DD09, в повному обсязі таких зобов'язань.
Згідно п. 1.2 договорів поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
Згідно з п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені Кредитним договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.
29 квітня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. (а.с. 16-22)
Відповідно до умов даного договору продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку №1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.
Згідно витягу з Додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.04.2010 року, до позивача по справі перейшло право вимоги за кредитним договором № CM-SME700/175/2008DD09, боржником за яким є ОСОБА_1, та за договором поруки №SR-SME700/175/2008, поручителем за яким є ТОВ «Харків Техноткань». (а.с. 23)
Оформлюючи відступлення права вимоги (ст. ст. 513, 514, 516, 517, 651, 1077, 1078, 1082, 1084 ЦК України), ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» не обумовлювали ніяких змін щодо обсягу прав і обов'язків, які за договорами перейшли до нового кредитора, тож до останнього перейшли права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, включаючи установлені договором правила щодо валюти зобов'язання. Тобто, належним виконанням зобов'язання з боку боржника є повернення кредиту у строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором.
Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, та щодо права вимоги до поручителя ТОВ «Харків Техноткань» за договором поруки.
З матеріалів справи вбачається, що позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» пред'явлено в тому числі до юридичної особи - ТОВ «Харків Техноткань», а ТОВ «Харків Техноткань» звернулося із зустрічним позовом до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим.
Пунктами 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України встановлено, що суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно із частиною першою статті 1, статей 2, 12 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у яких сторонами є юридичні особи, розглядаються господарськими судами.
Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року в частині відмови у задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ТОВ «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині задоволення зустрічного позову ТОВ «Харків Техноткань» до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим - необхідно скасувати, провадження у справі за цими вимогами необхідно закрити, роз'яснити ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Харків Техноткань» їх право на звернення з такими вимогами до господарського суду.
Відповідно до загального порядку заміни кредитора у зобов'язанні, визначеного ч. 2 ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Статтею 1082 ЦК України визначено порядок виконання боржником грошової вимоги факторові. За змістом цієї норми боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні бути виконані належним чином у встановлений законом строк відповідно до умов договору.
За змістом ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або зиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Положеннями статей 1050, 1054 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
У зв*язку із неналежним виконанням кредитних зобов*язань станом на 26.09.2014 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором у сумі 5 825 231,61 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 80 494,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.09.2014 року становить 1 042 400,92 грн.; заборгованість за відсотками - 16 238,89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.09.2014 року становить 210 293,62 грн.; пеня - 4 572 537,07 грн. (а.с. 4)
Зазначені вимоги є обґрунтованими, однак, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для застосування позовної давності до вимог пред*явлених до ОСОБА_1
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч.ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2010 року ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості, за кредитним договором №CM-SME700/175/2008 від 19.05.2008 року в розмірі 774 662,99 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2011 року зазначений позов ПАТ «ОТП Банк» було залишено без розгляду через повторну неявку представника позивача.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 09 березня 2016 року ухвала Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2011 року залишена без змін (а.с.269).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Таким чином, відповідно до положень п. 1.9.1 кредитного договору та ст. 1050 ЦК України кредитор скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов'язання, тому позовна давність за вимогами кредитора про повне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом повинна обчислюватися з моменту настання строку їх повернення - 22 квітня 2010 року та спливла 22 квітня 2013 року, в той час, як до суду з цим позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулося лише 02 жовтня 2014 року, що відповідно до положень ст. 256, ч. ч. 1, 5 ст. 261, ч. 4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1
В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» наполягає, що позовна давність була перервана визнанням боргу ОСОБА_1
Судовим розглядом встановлено, що 04.07.2013 року ОСОБА_1 звертався до кредитора із заявою, в якій надав згоду на добровільний продаж іпотечного майна за договором іпотеки PМ-SME700/108/2008, що є забезпеченням виконання зобов'язань по кредитному договору для погашення боргу (а.с. 243). 10.04.2-14 року ОСОБА_1 звертався до кредитора із заявою, в якій просив провести експертну оцінку предмета іпотеки (а.с. 244). Однак із зазначених заяв вбачається, що вони були подані після спливу позовної давності.
Крім того, за заявою позивача, після спливу позовної давності, 23 серпня 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 6332, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме нежитлове приміщення в літ. «А-1, а», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в сумі 774888,22 грн.
Зазначений виконавчий напис за його змістом мав бути пред*явлений до виконання протягом одного року з дня його вчинення, між тим, таких дій позивачем вчинено не було, що вбачається з пояснень представника позивача та відповіді в.о. начальника Сєверодонецького ВДВС ГТУЮ у Луганській області.
За таких обставин, правильним є висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги, має право змінити рішення суду першої інстанції. Підставою для зміни рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку згідно п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року змінити, в частині відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим - скасувати.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання договору поруки припиненим - закрити.
Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та Товариству з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» їх право на звернення з такими вимогами до господарського суду.
В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді -
