АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
Провадження : 22ц/790/5488/15 Головуючий 1-ї інстанції – Труханович В.В.
Справа № 2-639/9642/14 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : договірне.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Бобровського В.В., Пономаренко Ю.А.
при секретарі - Лашаковій Д.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором; зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа – ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим, -
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що у травні 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 83 270 доларів США зі сплатою відсотків у порядку та розмірах, встановлених цим договором.
У квітні 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторин Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого до ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» перейшли всі права Банку щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором у травні 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань» було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручитель зобов’язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язань перед кредитором в повному обсязі.
У зв'язку з порушенням умов кредитного договору ОСОБА_1, який не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, утворилась заборгованість, яка станом на 26.09.2014 року з урахуванням пені складає 5 825 231,61 грн., яку позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів, а також судові витрати.
В свою чергу у лютому 2015 року ТОВ «Харків Техноткань» звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань» припиненим та стягнення судових витрат.
В обґрунтування позову посилався на те, що кредитор змінив строки виконання зобов'язання, вимагаючи дострокового повернення частини кредиту, що залишилась, сплату процентів, пред'явивши до суду позов про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. При цьому, до моменту пред'явлення первісного позову у даній справі жодних вимог до поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором не заявлялось, а тому позивачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з вимогою до поручителя, отже договір поруки є припиненим з 23 жовтня 2010 року на підставі статті 559 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти первісного позову, натомість підтримав зустрічний позов, а також просив задовольнити його заяву про застосування строку позовної давності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості, відмовлено.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» задоволено.
Визнано припиненим договір поруки від 19 травня 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань».
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП «Факторинг Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» судовий збір у розмірі 243,60 грн.
В апеляційній скарзі ТОВ «ОТП Факторинг Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким по суті їх позовних вимог, відмовивши в задоволенні зустрічного позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» суд першої інстанції, виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.
Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 19 травня 2008 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір № CM-SМЕ700/175/2008 згідно з умовами якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 83 270 доларів США для придбання нерухомого майна, а останній зобов'язався повернути кредит у термін до 18 травня 2023 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 5,99 % річних.
Цього ж дня із метою забезпечення вказаного договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» та Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено договір поруки № SR-SМЕ700/175/2008, згідно з умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» взялj на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником зобов'язань за зазначеним кредитним договором відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарні боржники.
29 квітня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторин Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого до ТОВ «ОТП «Факторинг Україна» перейшли всі права Банку щодо права вимоги до боржника за кредитним договором.
Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Обґрунтовуючи підстави позову, ТОВ «ОТП Факторин Україна» посилалось на те, що ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 26 вересня 2014 року виникла загальна заборгованість по тілу кредиту – у сумі 80 494,28 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 1 042 400 грн. 92 коп., по нарахованим та несплаченим відсоткам – 16 238,89 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 210 293,62 грн. та пеня – 4 572 537,07 грн., а всього загальна сума заборгованості по кредиту складає 5 825 231,61 грн.
За змістом ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів.
Отже, поряд зі встановленням строку дії договору сторони встановили і строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою.
Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту та сплата відсотків повинні здійснюватись позичальником відповідно Графіку, який є невід’ємною частиною кредитного договору, частинами встановленими числами кожного місяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.
Із доданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що позичальником з 27 листопада 2008 року порушені умови кредитного договору щодо сплати щомісячних платежів. Із позовом про стягнення кредитної заборгованості банк звернувся 02 жовтня 2014 року, про що свідчить штемпель суду на позовній заяві (а. с. 2).
З урахуванням наведеного суд дійшов помилкового висновку про те, що строк позовної давності сплинув стосовно всіх платежів за договором. Судом не враховано той факт, що з дати подання позовної заяви у банку виникло право стягнути з боржника заборгованість зі сплати кожного щомісячного простроченого платежу в сумі 462,62 долари США, яка мала бути сплачена, починаючи не пізніше 20-го числа наступного місяця до закінчення строку повернення кредиту. При цьому несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції не звернув уваги на те, що строк позовної давності сплинув лише по окремій частині платежів за період з 27 листопада 2008 року по 20 вересня 2011 року. Правових підстав для відмови в позові про стягнення заборгованості за період з 20 жовтня 2011 року по травень 2023 року у суду не було.
Із розрахунку, наданого представником позивача до суду апеляційної інстанції вбачається, що заборгованість по тілу кредиту з урахуванням обмеження трирічного строку позовної давності та сплачених сум становить 61 526,88 доларів США, за офіційним курсом НБУ на день складання розрахунку заборгованості по курсу (12,95) становить 796 773,09 грн.
Вказані сума боргу і підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
В частині розміру відсотків позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» розрахунку колегії суддів не надав, а представник в засіданні апеляційного суду пояснив, що вони свідомо не надали такий розрахунок до апеляційного суду. Тому колегія суддів вважає за можливе стягнути борг тільки за тілом кредиту у розмірі 796 773,09 грн.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 550 ЦК України).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого ТОВ «ОТП Факторинг Україна», пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань нарахована позивачем за один рік і становить 4 572 335,11 грн., що значно перевищує суму боргу, а тому колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені до розміру заборгованості по тілу кредиту відповідно до положень ч. 4 ст. 550 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Разом з тим, задовольняючи зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» та припиняючи дію договору поруки № SU-8/182/08 від 09 листопада 2009 року, суд вірно виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку, який передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України.
Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Так, судом встановлено, що у договорі поруки № SR-SМЕ700/175/2008 від 19 травня 2008 року, з урахуванням додаткових угод до цього договору, не визначено строку його дії, а остаточним строком погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 сторони визначили 18 травня 2023 року.
Тому, право вимоги банку до поручителя щодо виконання порушеного боржником зобов'язання щодо повернення кредиту виникло з 20 вересня 2011 року та діяло протягом наступних шести місяців, в той час як до суду із зазначеним позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось у жовтні 2014 року.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-29цс14 від 23 квітня 2014 року.
Таким чином, задовольняючи зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» та припиняючи дію договору поруки № SR-SМЕ700/175/2008 від 19 травня 2008 року, суд вірно виходив з того, що позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку, який передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України.
В цій частині рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
.Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 329, 324 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 28 квітня 2015 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову до ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» заборгованість по тілу кредиту – у сумі 61 526,88 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 796 773,09 грн. та пеню у розмірі 796 773 грн., а всього 1 593 546,09 грн. (один мільйон п’ятсот дев’яносто три тисячі п’ятсот сорок шість) гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий –
Судді :
