Справа № 639/9642/14-ц
2/639/266/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова
у складі: головуючого - судді Труханович В.В.
за участю секретаря - Антохіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором, та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим,
ВСТАНОВИВ:
02 жовтня 2014 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» з позовом до ОСОБА_1, ТОВ «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд ухвалити рішення в силу якого стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором у сумі 5 825 231,61 грн., та стягнути з відповідачів судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 19.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №CM-SME700/175/2008DD09, згідно якого відповідачу було надано кредит у розмірі 83 270 доларів США, зі сплатою відсотків у порядку та розмірах, встановлених у кредитному договорі.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути банку вказані кредитні кошти в порядку та строки, визначені умовами договору, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом.
29.04.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором №CM-SME700/175/2008DD09 від 19.05.2008 року.
Позивач вказує, що банк зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі.
ОСОБА_1, у свою чергу, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості зі кредитом, відсотками, а також іншими витратами, у зв'язку з чим і утворилася заборгованість, яка станом на 26.09.2014 року з урахуванням пені складає 5 825 231,61 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 19.05.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань» було укладено договори поруки, відповідно до умов яких поручитель зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі.
Представник позивача зазначає, що невиконання відповідачами своїх обов'язків порушує умови договорів та положення чинного законодавства, у зв'язку з чим він і звернувся до суду з даним позовом.
15 лютого 2015 року представником ТОВ «Харків Техноткань» було подано зустрічну позовну заяву про визнання договору поруки припиненим, в якій він просив суд визнати припиненим договір поруки, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «Харків Техноткань», №SR-SME700/175/2008, та стягнути з відповідача судові витрати
В обґрунтування вимог по зустрічному позову представник відповідача вказав, що кредитор скористався своїм правом визначеним ч.2 ст. 1050 ЦК України та змінив строк виконання зобов'язання, вимагаючи дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, сплату процентів, пред'явивши 22.04.2010 року до Жовтневого районного суду м. Харкова позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача вказує, що до моменту пред'явлення первісного позову у даній справі жодних вимог до поручителя ТОВ «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором не заявлялися, а тому позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду з вимогою до поручителя, а отже договір поруки є припиненим з 23.10.2010 року.
Представник позивачав судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. При цьому, представник позивача Вельковський С.В., який діє на підставі довіреності від 11.09.2014 року, 27.04.2015 року надав суду заяву про відкладення розгляду справи посилаючись на участь в іншому судовому засіданні в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова. Але, суд приймає до уваги дану заяву, оскільки до неї не додано відповідних доказів участі представника позивача в іншому судовому засіданні. Крім того, матеріали справи містять заяву представника позивача Мордак І.С., яка діє на підставі довіреності від 25.09.2014 року, про розгляд справи за відсутності представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», відповідно до якої представник підтримує позовні вимоги, та не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення. За таких обставин суд вважає можливим проведення судового засідання за відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти первісного позову заперечував, натомість підтримав зустрічний позов ТОВ «Харків Техноткань». В подальшому відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання ТОВ «Харків Техноткань» про застосування терміну позовної давності підтримав, а також підтримав свою заяву про застосування строку позовної давності.
Представник ТОВ «Харків Техноткань» в судовому засіданні позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав, та заперечував проти первісного позову. В подальшому в судове засідання також не з'явився, надав суду заяву в якій підтримав вимоги за зустрічним позовом, які просив суд задовольнити, а також просив суд закінчити слухання справи за його відсутності та відмовити в задоволенні первісного позову.
Суд, вислухавши пояснення відповідачівта дослідивши матеріали справи вважає, що у задоволенні основного позову ТОВ «Факторинг Україна» слід відмовити, а зустрічний позов ТОВ «Харків Техноткань» задовольнити, виходячи з наступного.
В судовому засіданнібуло встановлено, що 19 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №CM-SME700/175/2008DD09. (а.с. 5-9)
Згідно п. 1.1 ч.2 Кредитного договору, Банк надає позичальнику кредит в розмірі та валюті, визначених у частині №1 цього договору, а позичальник приймає, зобов'язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі зобов'язання, як вони визначені в договорі.
Відповідно до Частини №1 кредитного договору банк надає позичальнику кредит у розмірі 83 270,00 доларів США на придбання нерухомого майна, строком до 18.05.2023 року.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається з Кредитної заявки від 19.05.2008 року, трансакція щодо перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника була підтверджена банком. (а.с. 9)
Відтак, банк взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі.
Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами ОСОБА_1 зобов'язався щомісяця сплачувати плаваючу процентну ставку у вигляді фіксованого відсотку + FIDR, де фіксований відсоток становить 5,99% річних, а FIDR - може змінюватися в залежності від вартості кредитних ресурсів Банку, інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку. (а.с. 5)
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Пунктом 4 кредитного договору передбачено, що повернення кредиту та сплати процентів здійснюється шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються (щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості)
Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1), шляхом внесення готівки в касу банку, або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору, 19 травня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ТОВ «Харків Техноткань» було укладено Договір поруки № SR-SME700/175/2008. (а.с. 10)
Згідно п. 1.1 договору поруки, поручитель зобов'язуються відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов'язань перед кредитором за кредитним договором №CM-SME700/175/2008DD09, в повному обсязі таких зобов'язань.
Згідно п. 1.2 договорів поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутися з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Отже, станом на день укладання Кредитного договору та Договору поруки, ОСОБА_1 та ТОВ «Харків Техноткань» були солідарними боржниками за кредитним договором №CM-SME700/175/2008DD09 від 19.05.2008 року.
В судовому засіданні було встановлено, що 29 квітня 2010 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю. (а.с. 16-22)
Відповідно до умов даного договору продавець продає (переуступає) покупцю права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори (перелік яких міститься у додатку №1 до цього договору), а покупець приймає такий кредитний портфель та зобов'язується сплатити на користь продавця винагороду.
Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно Витягу з Додатку №1 до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.04.2010 року, до позивача по справі перейшло право вимоги за кредитним договором № CM-SME700/175/2008DD09, боржником за яким є ОСОБА_1, та за договором поруки №SR-SME700/175/2008, поручителем за яким є ТОВ «Харків Техноткань». (а.с. 23)
Відповідно до ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, та щодо права вимоги до поручителя ТОВ «Харків Техноткань» за договором поруки.
Представник відповідача ТОВ «Харків Техноткань» в судовому засіданні та у зустрічному позові посилався на те, що договір поруки має бути визнаний судом припиненим, з підстав пропуску шестимісячного строку, встановленого для пред'явлення вимоги до поручителя.
Суд погоджується з зустрічними позовними вимогами ТОВ «Харків Техноткань», з приводу чого зазначає наступне.
Представник ТОВ «Харків Техноткань» в тексті зустрічного позову вказував, що 22.04.2010 року ПАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення заборгованості, а тому з цього часу починає перебіг шестимісячний строк пред'явлення вимоги до ТОВ «Харків Техноткань», як до поручителя.
Згідно із ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК України).
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 4.1) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч. 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.
В судовому засіданні були досліджені матеріали цивільної №2-1856/11 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, з яких вбачається, що 22.04.2010 року до Жовтневого районного суду м. Харкова було пред'явлено зазначений позов, в якому представник ПАТ «ОТП Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №CM-SME700/175/2008 від 19.05.2008 року в розмірі 774 662,99 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
За таких обставин, право ПАТ «ОТП Банк», а з 29.04.2010 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна», на пред'явлення вимоги до поручителя ТОВ «Харків Техноткань» про виконання порушених зобов'язань за кредитним договором №CM-SME700/175/2008DD09 від 19.05.2008 року виникло у банку починаючи з 22.04.2010 року, діяло протягом наступних шести місяців, та припинилося 23.10.2010 року.
Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.
Отже, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право. (Правова позиція Верховного Суду України в рішенні №6-6цс14 від 17.09.2014 року)
За таких обставин суд приходить до висновку, що порука ТОВ «Харків Техноткань» за Договором поруки №SR-SME700/175/2008 є припиненою з 23.10.2010 року, а тому у задоволенні первісного позову в частині вимог до ТОВ «Харків Техноткань» слід відмовити, а зустрічні позовні вимоги ТОВ «Харків Техноткань» - задовольнити.
Таким чином, єдиним боржником за Кредитним договором №CM-SME700/175/2008DD09 є відповідач ОСОБА_1
Представник позивача в тексті позову посилався на те, що відповідач ОСОБА_1 не здійснює погашення кредиту та сплату відсотків у строки та у розмірах, встановлених Кредитним договором.
Згідно з п. 4.1.1. Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені Кредитним договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню у розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожен день прострочки. Пеня сплачується додатково до прострочених сум.
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відтак, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 було порушено зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого, станом на 26.09.2014 року відповідач має прострочену заборгованість за кредитним договором у сумі 5 825 231,61 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 80 494,28 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.09.2014 року становить 1 042 400,92 грн.; заборгованість за відсотками - 16 238,89 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.09.2014 року становить 210 293,62 грн.; пеня - 4 572 537,07 грн. (а.с. 4)
Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог про стягнення з нього боргу в сумі 5 825 231,61 грн., посилаючись на сплив строку позовної давності.
Дані заперечення також викладені в письмовій заяві ОСОБА_1 від 15.04.2015 року. (а.с. 87)
Так, на думку ОСОБА_1, строк позовної давності щодо погашення заборгованості за кредитним договором сплинув 22.04.2013 року.
Суд погоджується з запереченнями відповідача ОСОБА_1 щодо пропуску ТОВ «ОТП Факторинг Україна» строку позовної давності, та з цього приводу зазначає наступне.
Відповідно до умов кредитного договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та/чи інших зобов'язань за цим договором. (п. 1.9.1 Кредитного договору)
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення позичальником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
В рішенні суду вище було встановлено, що 22.04.2010 року до Жовтневого районного суду м. Харкова було пред'явлено позов ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому представник ПАТ «ОТП Банк» просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором №CM-SME700/175/2008 від 19.05.2008 року в розмірі 774 662,99 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.
Таким чином, банк відповідно до положень статті 1050 ЦК України та пункту 1.9.1 кредитного договору скористався правом на повернення кредиту достроково, чим змінив дату виконання основного зобов'язання.
Отже, право ПАТ «ОТП Банк» на стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у примусовому порядку виникло саме з 22.04.2010 року, тобто моменту пред'явлення позову вперше.
Як встановлено у рішенні вище з 29.04.2010 року кредитором за Кредитним договором є ТОВ «ОТП Факторинг Україна».
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи.
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, позовна давність за вимогами кредитора про повне повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повинна обчислюватися з моменту настання строку їх повернення, тобто з 22.04.2010 року, та протягом наступних трьох років до 22.04.2013 року включно.
Застосування строку позовної давності відповідно до статті 256 ЦК України, частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України, частини четвертої статті 267 ЦК України, з урахуванням наведених вище обставин та факту пред'явлення даного позову тільки 02.10.2014 року, враховується судом та є підставою для відмови у позові в частині вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1
Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.
Зазначена правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду України №6-14цс14 від 19.03.2014 року, та у рішенні Верховного Суду України №6-20цс14 від 19.03.2014 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» слід відмовити.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Отже, з відповідача за зустрічним позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на користь ТОВ «Харків Техноткань» підлягає стягненню судовий збір, сплачений останніми за подачу зустрічного позову в розмірі 243,60 грн.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 88, 169, 208-210, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 10, 11, 15, 16, 251, 252, 253, 256, 258, 261, 509, 514, 516, 517, 524, 549, 551, 553, 559, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1, 1077 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки припиненим - задовольнити.
Визнати припиненим договір поруки №SR-SME700/175/2008, який укладений 19.05.2008 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків Техноткань» судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок)
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.
Суддя В.В. Труханович
