Справа № 342/538/14-к
Провадження № 1-кп/346/30/16
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 лютого 2016 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю: секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
законного представника
неповнолітньої потерпілої ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №1-кп/346/303/15, що зареєстроване в Єдиному державному реєстрі досудових розслідувань 04.03.2014 року за №12014090000000072, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, освіта професійно-технічна, не працюючого, депутатом не обирався, згідно зі ст.89 КК України не судимого,
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
обвинувачений спричинив умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілій ОСОБА_9 , що спричинило її смерть.
Злочин вчинено при таких обставинах.
03.03.2014 року близько 19.00 год. обвинувачений, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , прийшов до своєї сусідки - потерпілої ОСОБА_9 , яка проживала в квартирі АДРЕСА_2 того ж будинку. Коли він вийшов з її квартири, потерпіла розбудила свідка ОСОБА_10 , а останній розбудив свідка ОСОБА_11 , які спали на дивані в кімнаті даної квартири. Потерпіла була заплакана та скаржилася, що обвинувачений її образив. Свідок ОСОБА_11 , будучи агресивно налаштованим, запропонував потерпілій показати де проживає обвинувачений, піти до нього і з`ясувати чому останній її образив. Потерпіла та вказані свідки попрямували до під`їзду, в якому знаходиться квартира обвинуваченого. Вона та свідок ОСОБА_11 не прислухалися до пропозиції свідка ОСОБА_10 не заходити в той час в житло обвинуваченого, та пішли туди вдвох, а свідок ОСОБА_10 пішов по власних справах.
В квартирі обвинуваченого під час конфлікту між ним, потерпілою та свідком ОСОБА_11 обвинувачений, усвідомлюючи протиправний характер своїй дій, наніс потерпілій кухонним ножем один удар в область грудної клітки, чим спричинив їй згідно з висновком судово-медичної експертизи №19 від 04-15 березня 2014 року проникаюче ножове поранення грудної клітки з пошкодженням легень, що спричинило масивну зовнішню та внутрішню кровотечу, що відсноситься до тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння. В зв`язку з цим потерпілу було доставлено до Городенківської центральної районної лікарні, де вона від вказаного тілесного ушкодження того ж вечора померла.
Обвинувачений в судовому засіданні на підставі ст.63 Конституції України відмовився давати показання. В останньому слові він повідомив, що спричинив потеріпілій тілесне ушкодження, оскільки захищався від двох осіб, які ввірвались в його помешкання. Тому він просить його виправдати.
Однак, вина обвинуваченого в умисному заподіянні потерпілій тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило її смерть, повністю доводиться наданими стороною обвинувачення і дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:
-показами ОСОБА_8 , яка є законним представником малолітньої потерпілої, та пояснила, що вона є двоюрідною сестрою померлої ОСОБА_9 . Про те, що останню вбито, і що вона померла по дорозі в Городенківську ЦРЛ, ОСОБА_8 стало відомо під час телефонної розмови з родичами наступного дня після вказаної події, яка мала місце 03.03.2014 року. Про обставини події і про спричинення смерті ОСОБА_9 обвинуваченим ОСОБА_8 відомо зі слів інших осіб. Вона наполягає на суворому покаранні обвинуваченого та підтримує заявлений цивільний позов, при вирішенні якого просить врахувати, що смертю ОСОБА_9 їй спричинена майнова шкода в розмірі 7 770 грн., що включає витрати на придбання домовини, хреста з табличкою, проведення похорону, поминок. Крім того, в зв`язку зі смертю ОСОБА_9 . ОСОБА_8 стала опікуном її малолітньої дочки ОСОБА_12 , 2005 року народження, яка втратила найдорожче - свою матір, про яку запитує майже щодня, а ОСОБА_8 близьку людину, що спричиняє їм глибокі душевні страждання. Тому розмір відшкодування завданої моральної шкоди заявлено в розмірі 100 000 грн., і ОСОБА_8 просить задовольнити її цивільний позов в повному обсязі;
-показами свідка ОСОБА_10 , який пояснив, що приблизно півтора року тому - 02 або 03 березня (точну дату не пригадує) близько 10 год. він на запрошення потерпілої ОСОБА_9 прийшов в її квартиру, що по АДРЕСА_3 . В цій квартирі вже перебував свідок ОСОБА_13 , з яким він познайомився два дні до того, і йому відомо, що ОСОБА_11 є кандидатом в майстри спорту по вільній боротьбі, а також в дану квартиру заходив в той день свідок ОСОБА_14 . Вони всі та потерпіла на кухні вживали горілку та пиво. Після цього він ( ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 пішли в кімнату, де заснули на дивані. Близько 18-19 год, коли надворі вже почало смеркати, він ( ОСОБА_10 ) знову прийшов на кухню, де побачив обвинуваченого, який був в тверезому стані і алкоголь не вживав. Обвинувачений сказав йому, що останньому більше не слід вживати алкоголю та щоб той йшов відпочити в кімнату. Він ( ОСОБА_10 ) знову заснув, однак, приблизно через 1-2 год. його розбудила потерпіла. Вона була заплакана і скаржилася, що обвинувачений її образив. В зв`язку з цим ОСОБА_10 розбудив ОСОБА_11 , який, будучи агресивно налаштований, запропонував потерпілій показати де проживає обвинувачений, піти і розібратися з ним. Останній проживав в іншому під`їзді того ж будинку. Коли потерпіла, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 підійшли до цього під`їзду, ОСОБА_10 відговорював їх не йти в квартиру обвинуваченого, а розібратися пізніше натверезо. Однак, потерпіла і ОСОБА_11 не послухали його і вдвох пішли в цей під`їзд, а він ( ОСОБА_10 ) пішов у власних справах. Вночі його розбудили працівники міліції, від яких він дізнався, що трапилося з потерпілою;
- показами свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що він проживає в тому ж під`їзді, в якому проживала нині покійна ОСОБА_9 . В день, що передував смерті потерпілої (дату свідок не пригадує), близько 14 год. він приходив в її квартиру щоб позичити телевізор для перевірки приставки. Під час цього свідок бачив в цій квартирі свідка ОСОБА_10 по прізвиську « ОСОБА_15 » та незнайомого чоловіка (як стало відомо пізніше - незнайомця звали « ОСОБА_16 »), які спали в кімнаті. Близько 16 год. він ( ОСОБА_14 ), повертаючи в квартиру вказаний телевізор, бачив обвинуваченого, який піднімався по сходах в цю квартиру. Коли ОСОБА_14 заніс туди телевізор, потерпіла запропонувала йому випити, на що він погодився та зайшов на кухню. Там вже знаходився обвинувачений, який сидів на табуретці, однак, алкоголю на той час не вживав і не перебував в стані сп`яніння. Обвинувачений зробив ОСОБА_17 зауваження щоб вона «не маячила» в нього перед очима, оскільки вона курила та ходила по кухні із сигаретою, та несильно вдарив її по сідницях. Випивши приблизно 50 г розведеного спирту, та, побувши в квартирі потерпілої близько 15 хв, свідок пішов додому.
О 04 год. свідка розбудили працівники міліції, сказали, що треба з ними поїхати та розібратися, і від них він дізнався, що ОСОБА_17 «зарізали»;
-даними протоколу огляду місця події від 04.03.2014 року та фототаблицями до нього, згідно з якими проводився огляд сходової клітки та сходової площадки між І та ІІ поверхами будинку АДРЕСА_3 . Розмір цієї площадки - 1,2 х 2,0 м. На передостанній сходинці перед цією площадкою знизу на відстані 0,4 м від лівого краю виявлено плями бурого кольору у вигляді крапель та мазків, а на лівому краю цієї сходинки - речовину бурого кольору у вигляді крапель. На лівій частині даної площадки, а сааме на ділянці розмірами 1,1 х 0,6 м, виявлено численні плями речовини бурого кольору. На вказаних сходах від середини вправо до стіни (якщо рухатись знизу вверх) виявлено доріжку з плям речовини бурого кольору у вигляді крапель, на вказаній стіні - групу плям бурого кольору, які розташовані на ділянці розмірами 0,3 х 0,1 м, а над цими слідами - групу плям бурого кольору у вигляді бризок з потьоками, розташованих на ділянці розмірами 0,5 х 0, 6 м. Від описаних слідів вліво в напрямку дверей наявні поодинокі плями бурого кольору у вигляді крапель на ділянці розмірами 0,7 х 0,4 м.
Вхід на ІІ-й поверх здійснено через двохстворчасті дерев`яні двері. На момент огляду двері були відчинені навстіж. Ліва створка дверей закрита склом, а права ДВП. Із внутрішньої сторони правої створки на відстані 0, 9 м від підлоги та 0, 3 м від правого краю є група плям бурого кольору з потьоком донизу. Вказані двері ведуть в коридор ІІ-го поверху. Підлога в коридорі покрита лінолеумом, а зліва в куті за порогом виявлено групу плям бурого кольору у вигляді крапель, розташованих на ділянці розмірами 0, 26 х 0, 10 м. Крім того, на стіні зліва від входу в коридор, на відстані 0, 4 м від підлоги та 0, 1 м від краю, є поодинокі плями речовини бурого кольору у вигляді бризок з потьоками донизу.
Навпроти входу у вказаний коридор із зміщенням вліво є одностворчасті дерев`яні двері, які ведуть в приміщення квартири АДРЕСА_4 , перед входом в яку на підлозі лежать дрібні відщепки деревини. На момент огляду в дверях вмонтовані два замки - верхній внутрішній, який є неробочим, та нижній врізний. Нижній замок пошкоджений у вигляді деформування, язичок замка - в положенні «відчинено». У верхній і нижній частинах вказаного замка ззовні виявлено пошкодження дверей у вигляді відщепкування деревини та розриву оббивки, якою оббиті двері із зовнішньої сторони, а на цій оббивці на відстані 0,6 м від підлоги та 0, 1 м від краю дверей - нашарування речовини сірого кольору у вигляді бруду. За цими дверима знаходиться коридор даної квартири, на стіні зліва від входу в який, на відстані 0,8 м від підлоги та 0,25 м від лівого краю по всій площині наявні подинокі плями бурого кольору у вигляді бризок з потьоками донизу.
На дверях із внутрішньої сторони на відстані 1 м від підлоги та 0, 17 м від правого краю є слід речовини бурого кольору у вигляді мазка. Підлога цього коридору вкрита покривалом та лінолеумом. По всій її площині лежать дрібні відщепки деревини, а зліва від входу - поліетиленова плівка, на якій наявні сліди речовини бурого кольору у вигляді крапель та пошкоджена частина ключа.
З лівого боку даного коридору відчинені одностворчасті дерев`яні двері, які ведуть в приміщення кімнати №1, в якій вздовж стіни зліва розташований диван, на якому зліва лежить футболка сірого кольору, на передній частині якої наявна група плям бурого кольору.
В приміщенні санвузла на шнурі над ванною висить різноманітнй одяг, серед якого куртка голубого кольору, на якій також наявні плями бурого кольору. В нижній частині дверей цього санвузла виявлено пошкодження, а з лівого боку цих дверей зі сторони коридору на відстані 1 м від підлоги та безпосередньо від дверної коробки виявлено групу плям бурого кольору у вигляді бризок.
На підлозі в приміщенні кухні безпосередньо за порогом наявний слід бурого кольору у вигляді краплі розміром 0,3х0,5 см (т.4, а.п. 5-31);
-даними протоколу огляду трупа потерпілої ОСОБА_9 від 04.03.2014 року, згідно з яким цей огляд проводився в морзі Городенківської ЦРЛ. На вказаному трупі наявний такий одяг: футболка червоного кольору, на поверхні якої зліва виявлено пошкодження лінійної форми довжиною близько 6 см; нижня білизна. Весь одяг на передній поверхні просочений кров`ю. Зліва в ділянці грудної клітки виявлено рану, краї якої рівні, один край гострий, а інший «П»- подібний. Ця рана проникає в грудну порожнину (т.4, а.п. 38).
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 04.03.2014 року, під час проведення якого обвинувачений вказав, що він 03.03.2014 року близько 22 год. він за місцем свого проживання, тримаючи кухонний ніж у правій руці, та хаотично розмахуючи ним переважно на відмаш, наблизився до потерпілої та спричинив їй цим ножем удар в область серця (т.4, а.п.41-43);
-даними висновку судово-медичної експертизи №19 від 04 - 15 березня 2014 року, згідно з яким смерть потерпілої ОСОБА_9 настала від масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі, яка розвинулась внаслідок проникаючого ножового поранення грудної клітки з пошкодженням легень, що підтверджується морфологічними даними розтину трупа, малокрів`я внутрішніх органів, нерівномірне кровонаповнення міокарду, набряк головного мозку і легень, наявність крові в лівій плевральній порожнині. Смерть настала в термін 10-11 годин до моменту розтину, який проведено з 08.30 год. по 10:20 год. 04.03.2014 року.
Вказане ножове поранення спричинено колючо-ріжучим предметом, яким може бути ніж, в термін, вказаний в постанові про призначення вказаної експертизи (тобто 03.03.2014 року близько 22:00 год.), і щодо живих осіб має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечні для життя. Для спричинення вказаного тілесного ушкодження потерпілій було нанесено один удар, під час якого вона була повернена до нападаючого передньою частиною тіла. У цьому висновку також зазанчено, що будь-яких судово-медичних даних про боротьбу та самооборону немає (т.4, а.п.47-49);
-даними висновку експерта №64 від 13.03.2014 року та фотаблицями до нього, згідно з якими при судово-криміналістичному дослідженні шматка шкіри передньої поверхні грудної клітки з раною від трупа ОСОБА_9 на краях рани виявлені сліди заліза (т.4, а.п 51-53);
- даними висновку експерта судово-медичної експертизи № 249 від 07.03.2014 року, згідно з якими кров з трупа ОСОБА_9 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО (т.4, а.п. 54);
- даними висновку судово-медичної експертизи №24 від 04.03.2014 року, згідно з якими у обвинуваченого ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден чола, потиличної ділянки голови, грудної клітки, синця лівого колінного суглобу, які утворились від дії тупих твердих предметів, можуть відповідати терміну, вказаному обстеженим (03.03.2014 року), і відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.4, а.п.55);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 23 від 04.03.2014 року, згідно з якими у свідка ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден бокової поверхні шиї, які утворились від дії ріжучого предмету, та синця лівого колінного суглобу, який утворився від дії тупого твердого предмету, можуть відповідати терміну, вказаному обстеженим (03.03.2014 року), та відносяться до легких тілесних ушкоджень (т.4, а.п.56);
- даними висновку судово-медичної експертизи №247 від 06.03.2014 року, згідно з якими кров обвинуваченого ОСОБА_6 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за ізосерологічною системою АВО (т.4, а.п. 57);
-даними висновку судово-медичної експертизи №264 від 27.03.2014 року, згідно з якими у плямах на поліетиленовій плівці (об.№ 1), ватних тампонах зі змивами: зі стіни квартири АДРЕСА_5 , зі стіни в коридорі 2-го поверху (об.№ 6), з підлоги коридору між 1 і 2 поверхами (об.№ 7), зі стіни площадки 2-го поверху (об.№ 8), зі стіни санвузла (об.№9) знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначених об`єктах виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Таким чином, кров, що виявлена на вищевказаних об`єктах, може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В або групи АВ ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілій ОСОБА_9 (т.4, а.п.58-60);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 262 від 20-27 березня 2014 року , згідно з якими у плямах на куртці рожевого кольру (об.№№1-3), яка вилучена з місця події, знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначених об`єктах виявлений антиген А та ізогемаглютинін анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров, що виявлена на вказаній куртці, може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілій ОСОБА_9 (т.4 а.п. 61-63);
- даними висновку судово-медичної експертизи № 279 від 20-27 березня 2014 року, згідно з якими у плямах на бюстгалтері (об.№1) та футболці (об.№№2,3), які належали потерпілій ОСОБА_18 , знайдена кров людини. При серологічному дослідженні у зазначений об`єктах виявлений антиген А ізосерологічної системи АВО. Кров, виявлена на вказаному одязі, може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В або групи АВ ізосерологічної системи АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілій ОСОБА_9 (т.4 а.п. 64-66 );
-даними висновку судово-медичної експертизи № 49 від 17-26 березня 2014 року, згідно із якими при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук потерпілої ОСОБА_9 (об.№1, № 2) знайдені кров та поодинокі епітеліальні клітини, які належать особі жіночої генетичної статі, а також пласти клітин, схожих на епідерміс, з деструктивно зміненими ядрами, що не дозволяє визначити їх статеву приналежність. Розташування клітин у вигляді пластів може свідчити про їх травматичне походження. При серологічному дослідженні даних об`єктів виявлені антигени А,В і Н, за допомогою реакції змішаної аглютинації на клітинах антигени А і Н за системою АВО. Враховуючи отримані результати, та, співставляючи їх з антигенними характеристиками осіб по справі, експерт дійшов висновку, що походження антигенів А і Н за рахунок крові та епітеліальних клітин потерпілої ОСОБА_9 не виключається. Не властивий їй антиген В міг виникнути від особи (осіб), якій (яким) даний антиген властивий. Домішок клітинних елементів підозрюваного ОСОБА_6 в піднігтьовому вмісті ОСОБА_9 не виключається. Не виключена можливість виникнення антигену В, не властивого ні потерпілій, ні підозрюваному, за рахунок значної кількості мікробної флори (т.4, а. п. 69-71);
- даними висновку експерта №117 від 26.03.2014 року, згідно із якими ножі, що були вилучені в ході огляду місця події, не відносяться до холодної зброї та належать до господарсько-побутових ножів промислового виробництва (т.4, а.п.74-76);
- даними лікарського свідоцтва про смерть № 19 від 04.03.2014 р., згідно з яким смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 після отриманої травми ножем, причина смерті - внутрішня кровотеча, проникаюче ножове поранення грудної клітки з ушкодженням легені (т.4, а. п. 104);
- даними висновку експерта №69 від 17.04.2014 року та фототаблицями до нього, згідно з якими на підставі проведеної експертизи одягу і шматка шкіри передньої поверхні грудної клітки від трупа ОСОБА_9 на передній поверхні грудної клітки зліва виявлені колото-різана рана і відповідно на передній поверхні куртки і футболки зліва виявлені колото-різані пошкодження, які утворились від одного удару колючо-ріжучим предметом, який має обушок і лезо. На футболці в ділянці нижнього кінця основного пошкодження виявлене додаткове пошкодження, що утворилось в момент заподіяння основного пошкодження від дії леза колючо-ріжучого предмета внаслідок утворення складки тканини. Враховуючи напрямок ранового каналу у потерпілої слід вважати, що в момент заподіяння проникаючої колото-різаної рани вказаний предмет стосовно потерпілої діяв у напрямку спереду назад і зверху вниз. За розташуванням колото-різані пошкодження на одязі збігаються з ділянкою зазначеної рани передньої поверхні грудної клітки зліва. Результати експериментально-порівняльного дослідження свідчать, що колото-різане пошкодження одягу та відповідна рана у потерпілої могли бути спричинені ножем №1 та не могли бути спричинені ножами № 2-5, наданими на експертизу, будова яких не дозволяє заподіяти колото-різані пошкодження. В момент заподіяння зазначеної рани потерпіла перебувала у вертикальному положенні і була повернута передньою поверхнею тіла до нападаючого, який також перебував у вертикальному положенні (т. 4, а.п. 105-111);
Суд визнає недопустимим доказом письмову заяву підозрюваного ОСОБА_6 , в якій він вказав, що під час бійки в кухні його квартири він хаотично відмахувався ножем та випадково потрапив ним у потерпілу (т.4 а.п. 112), оскільки із змісту цієї заяви не вбачається, що вона написана в присутності захисника, що є грубим порушенням ч.1 ст.52 КПК України, яка передбачає обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.
Судом вживалися заходи щодо прибуття в судове засідання та допит свідка ОСОБА_11 , який був очевидцем розглядуваної події. Так, Коломийським міськрайонним судом здійснювали виклики та 27.11, 10.12.2015 року виносилися ухвали про примусовий привід вказаного свідка, однак, ці ухвали не виконані в зв`язку з перебуванням зазначеного свідка за межами України, що підтверджено відповідними рапортами та письмовими поясненнями матері даного свідка (т.3, а.п.161, 167, 168,180, 186, 187, 195, 196).
. Як випливає з диспозиції ч.1 ст.115 КК України умисне вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» від 07.02.2003 року №2 роз`яснено, що для відмежування умисного вбивства від умисного
заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно
вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння,
зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер
і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини
припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що
передувала події, її стосунки. Визначальним при цьому є
суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: (при
умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в
разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило
смерть потерпілого, ставлення винного до її настання
характеризується необережністю).
На підставі досліджених доказів суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого за ч.1 ст.115 КК України органами досудового розслідування кваліфіковано невірно, оскільки жодних доказів про наявність в обвинуваченого умислу та мотиву саме на умисне вбиство потерпілої стороною обвинувачення не надано, а, навпаки, в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 встановлено, що того вечора, за кілька годин до розглядуваної події обвинувачений перебував в квартирі потерпілої, де вів себе як її давній знайомий чи товариш, і потерпіла не заперечувала проти його присутності в цій квартирі. Крім того, в останньому слові обвинувачений повідомив, що він спричинив тілесне ушкодження потерпілій, оскільки оборонявся. Однак, враховуючи виявлені в нього та описані вище тілесні ушкодження, які відносяться до легких, дію обвинуваченого суд не вважає обороною, оскільки відсутні будь-які докази про посягання на обвинуваченого саме потерпілою. При цьому суд бере до уваги, що згідно з вищеописаним висновком судово-медичної експертизи №19 від 04-15 березня 2014 року будь-які дані про боротьбу чи самооборону відстуні, вищевказане тілесне ушкодження спричинене потерпілій одним ударом, а її смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 після 22 год., тобто після того як вона зайшла в квартиру обвинуваченого. Таким чином, суд приходить до висновку, що між спричиненням обвинуваченим потерпілій тілесного ушкодження та її смертю є причинно-наслідковий зв`язок і саме від дії обвинуваченого настала смерть потерпілої. Тому діяння обвинуваченого слід перекваліфікувати з ч.1 ст.115 на ч.2 ст.121 КК України як умисне заподіяння тяжкого тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілої.
Твердження сторони захисту, що на описаних у вищевказаному висновку експерта №69 від 17.04.2014 року ножах не виявлено слідів пальців рук обвинуваченого спростовуються визнанням самим обвинуваченим факту спричинення ним за допомогою ножа тілесного ушкодження потерпілій.
В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження як обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого (вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння), так і обставина, що його покарання пом`якшує (щире каяття), вказані в обвинувальному акті. Так, допитані свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_14 чітко ствердили, що коли вони бачили обвинуваченого на кухні в квартирі потерпілої, то він там алкогольних напоїв не вживав і не перебував в стані сп`яніння. Крім того, стороною обвинувачення не надано жодних письмових доказів про перебування обвинуваченого в такому стані.
Судом не може бути взятим судом до уваги щире каяття обвинуваченого, адже він жодного каяття в судовому засіданні не висловлював та (як зазначено вище) взагалі відмовився давати покази.
Тому вказані обставини слід виключити з обвинувачення.
Інших обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено, а обставиною, що пом`якшує його покарання, суд визнає позитивну характеристику обвинуваченого за місцем проживання (т.4, а.п.88).
При призначенні покарання суд враховує особу винного, який згідно зі ст.89 КК України вважається несудимим (т.4, а.п. 90-92), а також думку законного представника потерпілої, яка наполягає на суворому покаранні обвинуваченого.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч.2 ст.121 КК України.
В зв`язку із засудженням обвинуваченого до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, який спричинив загибель людини, застосований до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою доцільно залишити до набрання вироком законної сили. При цьому у строк покарання слід зарахувати строк попереднього ув`язнення обвинуваченого з 04.03.2014 року по 09.02.2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, що передбачено чинною редакцією ч.5 ст.72 КК України.
При вирішенні цивільного позову в частині відшкодування майнової шкоди суд не бере до уваги квитанцію про придбання хреста і домовини на загальну суму 1770 грн. (т.2, а.п.99), оскільки цей документ датується «02 березня 2014 року», тобто виданий напередодні смерті потерпілої ОСОБА_9 , і не може бути належним і допустимим доказом витрат на її поховання. Тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. В іншій частині вимоги про відшкодування майнової шкоди слід задовольнити, оскільки вони підтверджені належними і доспутимими доказами, а саме довідкою церкви Успення Пресвятої Богородиці м.Городенки про вартість похорону ОСОБА_9 та товарним чеком від 05.03.2014 року про вартість проведення поминального обіду (3 800 грн. (т.2, а.п.100, 101). При цьому суд враховує, що стороною захисту вказаних доказів не спростовано. Таким чином, з обвинуваченого слід стягнути на користь цивільного позивача 4800 грн. відкшодування майнової шкоди, завданої злочином.
При вирішенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди суд враховує положення п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», згідно з якими розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Тому суд бере до уваги характер та обсяг душевних, психічних страждань, яких зазнала малолітня потерпіла ОСОБА_19 та її законний представник, зумовлених втратою відповідно матері та сестри. Вказане спричинило їм сильні стресові ситуації, зумовлені несподіваною звісткою про її насильницьку смерть та смертю молодої особи. Тому суд вважає, що справедливим та розумним розміром відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, буде 100 000 грн.
Таким чином, цивільний позов законного представника потерпілої в частині відшкодування майнової шкоди підлягає частковому задоволенню, а в частині відшкодування моральної шкоди - повному задоволенню.
Крім того, присудженню з обвинуваченого на користь законного представника потерпілої підлягають понесені нею витрати на правову допомогу в розмірі 450 грн., що підтверджується документально (т.2, а.п.99-102).
Також з обвинуваченого в користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати за проведення вищевказаної експертизи (висновок №117 від 26.03.2014 року), в розмірі 614, 90 грн. (т. 4, а.п.73).
Витрати за проведення інших експертиз, висновки яких не вказані в мотивувальній частині цього вироку, суд з обвинуваченого не стягує, оскільки ці висновки не мають достатнього доказового значення.
Питання про долю речей, які вказані в постанові слідчого СВ СУ УМВС України в Івано-Франківській області від 17.04.2014 року як речові докази, слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, ст.ст.22, 23, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст.100, 124, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
З А С У Д И В:
ОСОБА_6 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_6 рахувати з часу його фактичного затримання, а саме з 04.03.2014 року, зарахувавши в цей строк час його попереднього ув`язнення з 04.03.2014 року по 09.02.2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 залишити раніше обраний - тримання під вартою.
Цивільний позов законного представника потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 4 800 (чотири тисячі вісімсот) гривень відшкодування майнової шкоди, 100000 (сто тисяч) гривень відшкодування моральної шкоди, завданих злочином, та 450 ( чотириста п`ятдесят ) гривень витрат на правову допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_6 в користь держави 614 (шістсот чотирнадцять ) гривень 90 копійок процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Після набрання вироком законної сили:
- ніж під №1, вказаний у фототаблиці до висновку експерта № 69 від 17.04.2014 року (т.4, а.п.111), знищити, а ножі, вказані в цій фототаблиці під №№2- 5, - повернути засудженому ОСОБА_6 ;
- футболку сірого кольору, куртки голубого та рожевого кольорів, одяг, вилучений з трупа ОСОБА_9 в приміщенні моргу Городенківської ЦРЛ, повернути законному представнику потерпілої ОСОБА_8 ;
- куртку червоного кольору, светр чорно-сірого кольору ОСОБА_11 повернути останньому;
- мікрооб`єкти, зрізи нігтів з рук, два сліди пальців рук трупа ОСОБА_9 , змиви з місця події знищити.
Вказані речі зберігаються в камері зберігання речових доказів УМВС України в Івано-Франківській області.
Вручити сторонам кримінального провадження копію вироку негайно після його проголошення. Інші учасники мають право отримати копію вироку в Коломийському міськрайонному суді.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Головуючий - суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3
