ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 235-95-51
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" листопада 2015 р. Справа № 911/4242/15
Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС»,
03187, АДРЕСА_1
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП»,
08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд.22
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА»,
39001, Полтавська обл., Глобинський р-н, м. Глобине, тупик Автопарківський,
буд. 5
про стягнення 253200,22 грн.
за участю представників:
позивача – не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
відповідача 1 - не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
відповідача 2 - не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКО-ТАЙС» (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі – відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА» (далі – відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 45,00 грн. пені та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРНІКА» 1 916,85 грн., з яких: 90,36 грн. пені, 212,20 грн. інфляційних втрат, 853,10 грн. 3% річних та 761,19 грн. відсотків за користування товарним кредитом.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем 2 грошових зобов’язань за договором поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП 090408, за виконання яких поручився відповідач 1 відповідно до договору поруки від 21.12.2012 № 21-12-2012-11.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.10.2015.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.10.2015, розгляд справи відкладено, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24310/15 від 15.10.2015) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 24512/15 від 19.10.2015) надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.
Зважаючи на те, що Господарським процесуальним кодексом України не передбачено уточнень позовних вимог, з огляду на зміст цієї заяви та зміст позовної заяви, судом оцінено вказану заяву позивача як заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір – 260 200,22 грн.
Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 25162/15 від 26.10.2015) від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності його представника.
Представники відповідачів у судові засідання 13.10.2015 та 03.11.2015 не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про місце і час судових засідань. Вимоги ухвал суду від 28.09.2015 та від 13.10.2015 відповідачами не виконано, витребувані документи та відзиви на позов суду не надано.
При цьому, судом враховане таке.
Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись на вказані у позовній заяві та у Спеціальних витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреси місцезнаходження відповідачів, що підтверджується відбитками штампу канцелярії суду на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду про направлення їх копій на адреси відповідачів. Отримання відповідачем 1 ухвал суду підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень суду, поштові відправлення, що направлялись судом відповідачу 2, повернуті Українським державним підприємством поштового зв’язку «Укрпошта» з відмітками про відсутність адресата за зазначеною адресою.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
При цьому, судом враховано абзац 3 підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», де зазначено, що у разі, якщо ухвалу суду про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою і повернуто підприємством зв’язку, зокрема, з посиланням на відсутність адресата, вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.
Нез'явлення у судове засідання представників відповідачів та неподання відповідачами відзивів на позов не перешкоджає розгляду справи, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.11.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «АГРОСИНТЕЗ» (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІКА» (далі-покупець) укладено договір поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408 (далі-Договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого, постачальник зобов’язується передати у власність покупця товар, відомості про який зазначено у пункті 1.2 Договору, а покупець зобов’язується прийняти товар, оплатити його вартість та проценти за користування товарним кредитом.
Відповідно до пункту 2.1 Договору, постачальник надає покупцю товарний кредит у розмірі вартості отриманого і неоплаченого покупцем товару на період: з дати отримання товару покупцем (але не раніше 15.04.2008) до 15.10.2008.
Згідно з пунктом 2.2. Договору за користування товарним кредитом відповідач сплачує позивачу проценти у розмірі 0,1 % річних від вартості отриманого і неоплаченого товару за кожен день користування товарним кредитом.
Відповідно до пункту 2.5 Договору відповідач зобов'язується оплатити позивачеві вартість договору в гривнях у безготівковому порядку (шляхом перерахування платіжним дорученням грошових коштів на його поточний рахунок) у строки згідно з Додатком № 1 до Договору.
Згідно з Додатком № 1 до Договору 15.10.2008 відповідач повинен був сплатити товарний кредит та проценти за користування товарним кредитом в повному обсязі у сумі 939 238,87 грн.
В порушення умов Договору, відповідач 2, взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару виконав частково.
Так, рішенням господарського суду Полтавської області від 15.09.2009 у справі № 13/81 встановлено, що борг відповідача 2 за Договором складає 546 359,67 грн.
На підставі статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені судом у справі № 13/81, мають преюдиціальний характер у даній справі і не потребують повторного доведення.
У ході судового розгляду, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.
Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву про збільшення розміру позовних вимог підписано уповноваженою на це особою, збільшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв'язку з прийняттям збільшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову, відповідно до розміру якої буде вирішуватися спір - 260 200,22 грн., з яких: 156373,73 грн. пені, 73212,20 грн. інфляційних втрат, 22853,10 грн. 3 % річних, 761,19 грн. відсотків за користування товарним кредитом.
Відповідно до частини 1 статті 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо замни кредитора у зобов’язанні вчиняється у той самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
15.11.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «Агросинтез» (далі-первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі-новий кредитор) укладено угоду № 15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до пункту 1.1 якої, первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІКА» (далі-боржник) зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат, набутих первісним кредитором на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408, про що боржника повідомлено 15.11.2012, цінним листом з описом вкладення.
У подальшому, між первісним кредитором та новим кредитором укладено Додаткову угоду № 1 до Угоди №15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), згідно з пунктами 1., 2.1., 2.2., 2.3. якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання боржником зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості у сумі 254 863,39 грн., інфляційних втрат у сумі 73 212,20 грн., пені у сумі 158 529,23 грн., 3 % річних у сумі 23 121,96 грн. на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408.
14.08.2013 між первісним кредитором та новим кредитором укладено додаткову угоду № 2 до Угоди №15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), згідно з пунктом 1.1 якої первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги виконання боржником зобов’язання щодо сплати розміру пені, відсотків за користування товарним кредитом, штрафу 3% річних та інфляційних втрат на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408.
Приписами статті 541 Цивільного кодексу України встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, визначених договором або законом.
Згідно з положеннями статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
21.12.2012 між позивачем (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (поручитель) укладено договір поруки № 21-12-2012-11 (далі-Договір поруки) з метою забезпечення виконання зобов'язань боржника за угодою від 15.11.2012 № 15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), відповідно до пункту 1.1 якого, поручитель поручається перед кредитором за виконання обов’язку боржника щодо виконання грошового зобов’язання щодо сплати розміру пені у зв’язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов’язання згідно договору поставки та угоди № 15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст.ст. 512-519 ЦК України) від 15.11.2012, укладену згідно договору поставки на умовах товарного кредиту 09.04.2008 № КП090408.
Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується 5 000,00 грн. пені (пункт 3.1 Договору поруки).
Згідно з пунктом 4.1 Договору поруки, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов’язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися з вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.
Відповідно до частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Суду не подано доказів припинення зобов’язання або укладення угоди щодо зміни спірних зобов’язань, в результаті якої збільшилась відповідальність поручителя.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Договір, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Корпорація «АГРОСИНТЕЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІКА» за правовою природою є договором поставки.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення статті 665 цього Кодексу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Позивачем заявляються до стягнення пеня, відсотки за користування товарним кредитом, 3 % річних та інфляційні втрати, що нараховані за період з 10.04.2009 по 08.09.2010, період невиконання відповідачем 2 грошових зобов’язань за договором поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 №КП 090408, який не враховано у рішенні господарського суду Полтавської області від 15.09.2009 у справі № 13/81.
Позивач, на підставі пункту 5.3.1 Договору, заявляє до стягнення з відповідача 2 пеню у розмірі 151 373,73 грн. та солідарно з відповідачів пеню у розмірі 5 000,00 грн. (відповідно до пункту 3.1 Договору поруки).
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов’язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру пені і з’ясував, що наданий позивачем розрахунок є арифметично вірним, відповідає обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 151 373,73 грн. пені з відповідача 2 та солідарно 5 000,00 грн. пені з відповідача 1 та відповідача 2 підлягають задоволенню.
Позивачем заявлено до стягнення 680,40 грн. відсотків за користування товарним кредитом з відповідача 2.
Відповідно до пункту 2.2 Договору, за користування товарним кредитом покупець сплачує постачальнику проценти в розмірі 0,1 % річних від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний день користування товарним кредитом.
Сума процентів за користування кредитом вказана у Додатку № 1, що є невід’ємною частиною Договору (пункт 2.3 Договору).
Відповідно до частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Згідно з частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України, договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.
Крім того, у постанові Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 3-44гс11, прийнятої за результатами розгляду заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, зазначено, що відповідно до змісту статті 199, частини 1 статті 216, частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, статті 549, статті 627, частини 5 статі 694 Цивільного кодексу України, статей 1, 3 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" сторони договору мають право передбачати обов'язок покупця щодо сплати процентів на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи з дня передання товару покупцю. Право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем, надано сторонам частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи зазначене та перевіривши розрахунок, господарський суд прийшов до висновку про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача 2 відсотків за користування товарним кредитом у розмірі 716,19 грн. підлягає задоволенню.
У зв’язку з простроченням відповідачем 2 виконання грошового зобов’язання, позивач, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, заявляє до стягнення 73 212,20 грн. інфляційних втрат та 22 853,10 грн. 3 % річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З метою всебічного, повного і об’єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розмірів інфляційних втрат та 3 % річних і з’ясував, що наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично вірним, відповідає обставинам справи, а тому підлягає задоволенню у розмірі 22 853,10 грн., натомість, судом проведений перерахунок інфляційних втрат та встановлено, що наданий позивачем розрахунок є невірним і, що, за вірним розрахунком, проведеним судом, з відповідача 2 на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати у розмірі 58 460,48 грн.
Позивач заявляє про включення до складу судових витрат у справі витрат позивача на послуги адвоката у сумі 7 000,00 грн.
На підтвердження зазначених витрат до матеріалів справи додано копію договору від 25.03.2013 № 25-04/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), укладеного між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - замовник) та адвокатом ОСОБА_1 (далі – виконавець), відповідно до пункту 1.1 якого, виконавець зобов’язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРНІКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДСЕРВІСГРУП» (далі – боржники), які виникли на підставі договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408, угоди від 15.11.2012 № 15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) та на підставі договору поруки від 21.12.2012 № 21-12-2012-11, надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржників обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, пені, 3 % річних та інфляційних втрат, у зв’язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками перед замовникам зобов’язання щодо договору поставки на умовах товарного кредиту від 09.04.2008 № КП090408, угоди від від 15.11.2012 № 15-11/12-30 про заміну кредитора у зобов’язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) та на підставі договору поруки від 21.12.2012 № 21-12-2012-11, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов’язків виконавця за даним договором.
Крім того, суду подано копію акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 13.10.2015 на суму 7 000,00 грн. та оригінал платіжного доручення від 29.03.2013, яким позивач сплатив адвокату ОСОБА_1 обумовлену суму у розмірі 7 000,00 грн.
Щодо зазначених вимог судом враховано таке.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України оплата послуг адвоката входить до складу судових витрат у справі.
Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу витрати, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
При вирішенні питань про включення витрат позивача з оплати послуг адвоката до судових витрат у справі, судом враховано, що матеріалами справи не підтверджується участь адвоката у даному судовому процесі: усі документи, що подані позивачем, включаючи позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, підписано директором позивача, копії усіх письмових доказів, що подані позивачем, засвідчені директором товариства, представник позивача жодного разу не з’явився у судове засідання, не дивлячись на те, що актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 13.10.2015 прийнято позивачем проведення адвокатом позовної роботи, також, з огляду на обсяг послуг адвоката, що визначені договором від 25.03.2013 № 25-04/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) та прийняття їх за актом здачі-приймання, судом враховано помилковість розрахунків інфляційних втрат, що подані позивачем, розрахунок яких визначено обов’язком адвоката.
Відповідно до змісту договору від 25.03.2013 № 25-04/03 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) та акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг від 13.10.2015, згідно з положеннями статті 44 Господарського процесуального кодексу України та на підставі матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про включення до складу судових витрат у справі витрат позивача на послуги адвоката та включення цих витрат у сумі 2 000,00 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову, витрати позивача на оплату послуг адвоката, відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача і відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України «Про судовий збір», позивачу може бути повернутий з державного бюджету 0,50 грн. судового збору, що надмірно сплачений, у разі подання ним відповідної письмової заяви.
Решта судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код ЄДРПОУ 38267861) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка» (39001, Полтавська обл., Глобинський р-н, м. Глобине, тупик Автопарківський, буд. 5 код ЄДРПОУ 34548531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38039872) 5 000 (п’ять тисяч) грн. 00 коп. пені.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка» (39001, Полтавська обл., Глобинський р-н, м. Глобине, тупик Автопарківський, буд. 5 код ЄДРПОУ 34548531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38039872) 151 373 (сто п’ятдесят одна тисяча триста сімдесят три) грн. 73 коп. пені, 58 460 (п’ятдесят вісім тисяч чотириста шістдесят) грн. 48 коп. інфляційних втрат, 22 853 (двадцять дві тисячі вісімсот п’ятдесят три) грн. 10 коп. 3 % річних, 761 (сімсот шістдесят одна) грн. 19 коп. відсотків за користування товарним кредитом, 2381 (дві тисячі триста вісімдесят одна) грн. 57 коп. судового збору, 1960 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят) грн. 40 коп. витрат на послуги адвоката.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (08633, Київська обл., Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська, буд. 22, код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38039872) 39 (тридцять дев’ять) грн. 60 коп. витрат на послуги адвоката, 48 (сорок вісім) грн. 11 коп. судового збору.
5. У задоволенні решти позову відмовити.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 27.11.2015.
Суддя С.О. Саванчук
