ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" листопада 2015 р.Справа № 5017/1773/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого Пироговського В.Т.
Суддів : Лавриненко Л.В.
Філінюка І.Г.
при секретарі Мельник Ю.М.
за участю представників учасників процесу:
від ТОВ "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" - не з'явився;
від ТОВ "Чорноморгідробуд - не з'явився;
від ПСМНП "Газкотлоспецмонтажналадка" - не з'явився;
від УПФУ в Приморському районі м.Одеси - не з'явився;
від ДП "Миколаївський морський торговельний порт" - не з'явився;
від ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" - не з'явився;
від ДП "Херсонський морський торговельний порт" - Склярський П.М.;
від КП "Теплопостачання міста Одеси" - не з'явився;
від ПАТ "Дельта Банк" - Биковський Д.Ю.;
від ВАТ "Укрхліббуд"- Кармазін СА.; Палічук С.А.
від розпорядника майна, арбітражного керуючого Панова А.Б. - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ВАТ "Укрхліббуд"
на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.09.2015 р. (про визнання грошових вимог до боржника)
у справі №5017/1773/2012
кредитори:
1. ТОВ "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ";
2. ТОВ "Чорноморгідробуд";
3.Приватне спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство "Газкотлоспецмонтажналадка";
4. УПФУ в Приморському районі м.Одеси;
5. ДП "Миколаївський морський торговельний порт";
6. ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія"
7. ДП "Херсонський морський торговельний порт"
8..КП "Теплопостачання міста Одеси"
9. ПАТ "Дельта Банк"
розпорядник майна: арбітражний керуючий Панов А.Б.
про банкрутство ВАТ "Укрхліббуд"
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.10.2015р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 27.10.2015р. апеляційна скарга ВАТ "Укрхліббуд" на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.09.2015р. у справі №5017/1773/2012.
Ухвалою суду від 27.10.2015р. у зв'язку з клопотанням ДП "Херсонський морський торговельний порт" про ознайомлення з матеріалами справи та необхідністю вивчення додаткових документів, наданих ВАТ "Укрхліббуд" розгляд справи відкладено на 10.11.2015р., строк розгляду апеляційної скарги продовжено на 15 днів, відповідно до ст.ст.69,102 ГПК України.
Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду, проте своїм правом, крім ДП "Херсонський морський торговельний порт" , ПАТ "Дельта Банк" та ВАТ "Укрхліббуд" на участь в судовому засіданні не скористались, про причини неявки своїх представників суд не повідомили.
Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 10.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
В провадженні господарського суду Херсонської області знаходиться справа № 5017/1773/2012 про банкрутство ВАТ "Укрхліббуд", порушена за заявою ТОВ "ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ" в загальному порядку, відповідно до ст.ст.11-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній до 19.01.2013р.).
Ухвалою підготовчого засідання від 05.09.2012року визнано вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 461 003,77грн., відкрито процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Комарова А.В. (т 1, а.с. 39-41).
Оголошення про порушення справи про банкрутство ВАТ "Укрхліббуд" опубліковано в офіційному друкованому органі - газеті «Урядовий кур'єр» 14.09.2012р. (№166).
У жовтні 2012року до господарського суду надійшла заява від ПАТ «Дельта Банк» (від 08.10.2012р. №02.1-5201) з грошовими вимогами до боржника у сумі 1 175 493,74грн. (т.1 а.с.44-87).
Грошові вимоги банку визнані розпорядником майна ВАТ "Укрхліббуд" у повному обсязі, відповідно до листа від 23.11.2012р. №360/ух-р (т.2 а.с.73).
Боржник, згідно відзиву на заяву від 21.01.2013р., вважав грошові вимоги ПАТ «Дельта Банк» необґрунтованими та непідтвердженими належними доказами та просив суд відмовити у їх визнанні (т.1 а.с.191-198).
В подальшому, листом від 04.02.2013р. №542/ух-р розпорядник майна товариства повідомив банк про відкликання свого листа щодо визнання кредиторських вимог (т.1 а.с.213).
Ухвалою суду від 05.11.2014р. припинено повноваження арбітражного керуючого Комарова А.В. як розпорядника майна ВАТ "Укрхліббуд", новим розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Панова А.Б. (т.2 а.с.123-126).
При цьому, вимоги ПАТ «Дельта Банк» включені новим розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів ВАТ "Укрхліббуд".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2015р. (суддя Ровинський О.Ю.) визнано ПАТ „Дельта Банк кредитором ВАТ „УКРХЛІББУД» з грошовими вимогами у розмірі 1 176 566 грн. 74 коп., з яких 1 073грн. - 1-ша черга задоволення, відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», 1 095 343,30 грн. - 4-та черга, згідно ч. 4 вказаної статті, 80 150,44 грн. - 6-та черга задоволення (т.3 а.с.117-120).
Ухвала мотивована тим, що грошові вимоги банку до боржника є законними та обґрунтованими, оскільки вони підтверджені Генеральним договором від 07.07.2008 р. № 22-08, укладеним ТОВ „Український промисловий банк» та ФОП ОСОБА_9 на здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій; кредитним договором від 07.07.2008р. №22-01/КВ-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, за умовами якого банк надав позичальнику кредит з лімітом кредитної лінії 150 000 доларів США; договором поруки від 07.07.2008р. № 22-01/2пор-08-АПЗ-03, укладеним ТОВ „Український промисловий банк (Первісний кредитор), ФОП ОСОБА_9 (Боржник) та ВАТ „Укрхліббуд» (Поручитель), за умовами якого поручитель забезпечує вимоги банку щодо повернення позичальником кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій та штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені умовами Кредитного договору; розпорядженням бухгалтерії ТОВ „Український промисловий банк» від 07.07.2008р. №497, яке підтверджує виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором; договором про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ «Дельта Банк» від 30.06.2010р., укладеним між ТОВ „Український промисловий банк», ПАТ «Дельта Банк» та Національним банком України на підставі рішення НБУ з метою захисту інтересів Держави та повернення коштів, виданих НБУ під рефінансування, в результаті чого ПАТ «Дельта Банк» набуло статусу нового кредитора у правовідносинах по кредитному договору, укладеному з ФОП ОСОБА_9; а також рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2013 р. по справі № 5017/3798/2012, яким з ФОП ОСОБА_9 на користь ПАТ «Дельта Банк», у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 07.07.2008р. № 22-08 стягнуто заборгованість за кредитом у сумі 96 000 дол. США, що у гривневому еквіваленті складає 767 328 грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 7329,33 дол. США, (58 583,33грн.); заборгованість за відсотками у сумі 41 037,82 дол. США (328 015,30грн.); пеню за несвоєчасне повернення процентів у сумі 2698,25 дол. США (21 567,11 грн.), витрати по сплаті судового збору у сумі 23 509,88 грн.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ВАТ „Укрхліббуд» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 23.09.2015р. скасувати та відмовити ПАТ «Дельта Банк» у визнанні кредитором ВАТ „Укрхліббуд» , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обгрунтування своїх вимог боржник наполягає на тому, що:
- господарський суд помилково вважав, що грошові вимоги банку до боржника виникли на підставі генерального договору від 07.07.2008 р. № 22-08 на здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, оскільки цей договір не є кредитним договором і не відповідає вимогам ст.1054, ч.2 ст.1046 ЦК України, не передбачає моменту надання кредитних коштів, строку користування ними, суми кредитних траншів, кількості кредитних договорів, які має бути укладено, а лише містить обов'язок укласти кредитні договори у майбутньому та визначає розмір кредитного ліміту та максимальну кредитну ставку. Тобто, зазначений договір не відповідає ознакам кредитного договору, оскільки сторонами у передбачених законом порядку та формі не досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов відповідно до норм чинного законодавства (ст.638, 1054, 1055,1056-1 ЦК України, ст.ст.180,345 ГК України);
- в матеріалах справи відсутні докази того, що поручитель (ВАТ «Укрхліббуд») погоджував умови кредитного договору від 07.07.2008р. №22-01/КВ-08-АПЗ, хоча він підписаний після укладення генерального договору на здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій і поручитель мав бути ознайомлений з усіма змінами і доповненнями до генерального договору, у тому числі і з кредитним договору, однак цього не зроблено. Між тим, за приписами ч.ч.1,2,3 ст.509, ч.1 ст.546, ч.ч.1,2 ст.547, ч.2 ст.548, ст.553 ЦК України, порука не може виникнути наперед - за зобов'язаннями, яких ще не існує, без визначення обов'язку, яким має виконати боржник та загального обсягу зобов'язань чи коштів, які має сплатити поручитель за боржника, якщо такі зобов'язання мають грошовий вираз;
- суд першої інстанції не перевірив факту надходження (зарахування) суми, еквівалентної 150 000 дол.США на певний поточний рахунок ФОП ОСОБА_9, відкритий у конкретній валюті, та не з'ясував, коли і як позичальник скористалась зазначеними коштами. ПАТ «Дельта Банк» не надало суду ніяких доказів про те, як і коли ФОП ОСОБА_9 вибрала кошти за кредитною лінією (шляхом надання платіжного доручення до виконання, чи заяви на видачу готівки, або через отримання готівки по чековій книжці) та в якій валюті вона вибрала кошти. Натомість, ВАТ «Укрхліббуд» надало суду оригінал чекової книжки, виданої по рахунку ОСОБА_9 Одеською філією ТОВ «Укрпромбанк», за якою за період з 11.07.2008р. по 23.07.2008р. позичальником отримано кошти у гривнях (всього 529 670грн.). Однак місцевий господарський суд належної оцінки цим доказам не надав, хоча вони спростовують доводи заявника про надання позичальнику кредиту в іноземній валюті - доларах США, а також всі розрахунки по цьому боргу;
- помилковим є висновок суду про те, що поручитель (ВАТ «Укрхліббуд») забезпечив вимоги банку щодо повернення позичальником кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій та штрафних санкцій та інших платежів, що передбачені умовами Кредитного договору, оскільки 1) договір поруки укладено в забезпечення не кредитного, а Генерального договору; 2) на час укладення договору поруки кредитних договір не укладався; 3) основні зобов'язання позичальника не визначались генеральним договором і не визначені у повному обсязі договором поруки; 4) поручитель не брав на себе обов'язку сплачувати «підвищені» проценти, пеню в розмірі облікової ставки НБУ та не погоджував зменшення кредитного періоду з семи до трьох років, що суттєво збільшило кредитне навантаження - розмір щомісячних платежів позичальника та ризик порушення зобов'язання, а отже, збільшувало відповідальність поручителя. Отже, зазначення в ст.2 договору поруки про те, що шляхом підписання цього договору поручитель підтверджує, що він ознайомлений з усіма умовами кредитного договору, не відповідає дійсності;
- в ухвалі суду від 23.09.2015р. не наведено конкретного рішення НБУ, на виконання якого укладено тристоронній договір від 30.06.2010р. про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь ПАТ «Дельта Банк». Крім того, як вбачається із тексту вказаного договору, Укрпромбанк став отримувати кредитні кошти в НБУ з вересня 2008року, тоді як кредитний договір, за твердженням ПАТ «Дельта Банк» виконано 07.07.2008р., а за доказами ВАТ «Укрхліббуд» - в період з 11.07.2008р. по 23.07.2008р. (частково та у гривні). Тому, до боргу перед державою в особі НБУ, повернення коштів, виданих НБУ під рефінансування Укрпромбанку борг ФОП ОСОБА_9 ніякого відношення не має і жодні інтереси держави договором від 30.06.2010р. не захищались. ВАТ «Укрхліббуд» стверджує, що ПАТ «Дельта Банк» не сплачувало ТОВ „Український промисловий банк» кошти за уступку вимоги, Укрпромбанк не платив ПАТ «Дельта Банк» комісію за операцію факторингу, і така не відбулась. НБУ також не отримував коштів від ПАТ «Дельта Банк», оскільки зазначені майнові права лише мали бути сплачені у майбутньому, а користування ними розцінювалось НБУ як кредит, за яким ПАТ «Дельта Банк» мало сплачувати відсотки НБУ, отримуючи реальні гроші від позичальників Укрпромбанку;
- судом не з'ясовано скільки, за яким призначенням та з якого рахунку отримали ТОВ „Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» кошти від ФОП ОСОБА_9 (т.3 а.с.153, абз.4); та не з'ясовано яким чином визначена заборгованість позичальника саме у 96 000 дол. CША та яким чином розраховано заборгованість за кредитом, відсотками, «підвищеними» відсотками, по пені;
- в оскарженій ухвалі суду не знайшли свого відображення ні письмові, ні усні заперечення ВАТ «Укрхліббуд», а також надані боржником докази;
- посилаючись в ухвалі від 23.09.2015р. на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. у справі №5017/3798/2012, місцевий господарський суд не зазначив, відповідно до ст.35 ГПК України, чи звільнене ПАТ «Дельта Банк» від доказування тих чи інших обставин при розгляді цієї справи та які обставини щодо ПАТ «Дельта Банк» , які входять до предмета доказування, слід вважати встановленими , а які потребують доведення;
- дії розпорядника майна ВАТ «Укрхліббуд» ідуть в розріз з наданими ПАТ «Дельта Банк» доказами, і є лише його особистою думкою, яка суперечить обставинам справи та доказам, запереченням та обґрунтованій позиції боржника. При цьому, відповідно до ч.2 ст.555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови , що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг;
- місцевим господарським судом не з'ясовано, чи мало право ПАТ «Дельта Банк» на звернення із вимогою до поручителя, та чи не є договір поруки припиненим з огляду на приписи ст.559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У даному випадку, кредитним договором значно збільшена відповідальність поручителя порівняно з генеральним договором, а саме зменшено строк користування кредитом з 7 до 3років, чим збільшено щомісячні платежі і ризик невиконання договору; передбачено «підвищена» кредитна ставка порівняно із звичайною, для зобов'язань у валюті передбачена відповідальність у вигляді пені розміром у двократну облікову ставку НБУ, при тому, що облікова ставка розраховується НБУ виключно для національної валюти. Тому, договір поруки слід вважати припиненим з дня його укладання, оскільки кредитний договір датовано тим же днем, що і генеральний (07.07.2008р.);
- відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України, та з урахуванням висновків, викладених в постановах Верховного Суду України від 17.09.2014р. у справі №6-53цс14 щодо визначення строку виконання основного зобов'язання, від 29.01.2014р. у справі №6-155цс13 щодо підстав та часу припинення поруки, позиції Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від 16.09.2015р. №910/1654/15-г, якщо договір поруки від 07.07.2008р. визнається укладеним, то він припинив свою дію з підстав, зазначених у ч.4 ст.559 ЦК України (за приписами якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки), а ПАТ «Дельта Банк» пропустило строк для звернення до поручителя, який є преклюзивним та відновленню не підлягає. Тому, суд з метою з'ясування чинності договору поруки мав встановити: коли, за якими платежами ФОП ОСОБА_9 допустила прострочку і коли за кожним із цих платежів скінчився шестимісячний строк для подання позову до ВАТ «Укрхліббуд»;
- судом першої інстанції не враховано доводи та докази апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. у справі №5017/3798/2012, якими боржник спростовує як власні зобов'язання, так і зобов'язання ФОП ОСОБА_9 перед ПАТ «Дельта Банк».
В судовому засіданні представник ПАТ «Дельта банк» вважав доводи боржника безпідставними та необгрунтованим, просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду від 23.09.2015р. без змін
Представник ДП "Херсонський морський торговельний порт" пояснив, що питання стосується лише грошових вимог ПАТ «Дельта Банк», і він пояснень з цього приводу не має.
Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у цій справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.
З урахуванням п.п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при розгляді даної справи застосовуються положення Закону, які були чинні до 19.01.2013р.
У жовтні 2012року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до господарського суду Одеської області із заявою в порядку ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про визнання банку конкурсним кредитором ВАТ «Укрхліббуд» з грошовими вимогами у розмірі 1 175 493,74грн.
З матеріалів оскарження вбачається, що грошові вимоги банку обгрунтовані наступними обставинами.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Банк) та ФОП ОСОБА_9 (Позичальник) укладений Генеральний Договір від 07.07. 2008р. № 22-08 про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, згідно якого Банк здійснює кредитування Позичальника та проводить інші Кредитні операції у строки, порядку та розмірі, встановленому цим Генеральним договором та Договорами кредиту, укладеними в його межах (т.1 а.с.48-57).
Ліміт генерального договору становить 150 000 дол.США (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті по курсу НБУ на день укладення відповідного договору кредиту. (п.2.4). За користування кредитними коштами, отриманими позичальником в межах цього договору, позичальник повинен сплачувати банку проценти у максимальному розмірі 25% річних (п.2.5). Строк здійснення кредитування та проведення інших кредитних операцій за генеральним договором встановлений з дня укладання по 06.07.2015р. Строк виконання позичальником своїх зобов'язань по кожному договору кредиту, укладених в межах генерального договору, а також дії кожного з договорів кредиту повинні закінчитися не пізніше дати, що зазначена у цьому пункті договору (п.2.7). Всі зобов'язання, що випливають з цього генерального договору та з будь-яких договорів кредиту, укладених сторонами в його межах, вважаються зобов'язаннями за цим Генеральним договором (п.2.8).
Виконання позичальником зобов'язань генеральним договором та за кожним з укладених в його межах договорів кредиту (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісій, штрафних санкцій, інших платежів), забезпечується, зокрема порукою юридичної особи ВАТ «Укрхліббуд» (п.4.1, 4.1.2).
Генеральний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором та за всіма договорами кредиту, укладеними в межах генерального договору (п.10.).
Того ж дня між сторонами укладений Кредитний договір № 22-01/КВ-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, згідно якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на умовах, зазначених у Договорі (п.10.1) (т.1 а.с.58-69).
Ліміт кредитування, валюта ліміту кредитування - 150 000 дол. США, що змінюється відповідно до Графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у Додатку № 1 до цього Договору. Валюти кредиту: долар США, євро, гривня. Строк кредитної лінії з "07" липня 2008р. по "06" липня 2011р. включно. Процентна ставка: у дол. США15,0 % процентів річних, у гривні11,5 % процентів річних, у євро14,0 % процентів річних. Мета використання коштів: проведення ремонтних робіт (п.1.1 договору).
У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник зобов'язався сплачувати проценти з розрахунку 25% річних у гривні, 19% річних у євро, 20% річних у доларах США, та у разі порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих відсотків, комісій - штрафні санкції (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожний день прострочення (п.3.3).
Виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується зокрема, але не виключно: іпотекою, предметом якої є нерухоме майно загальною площею 1838,9кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить на праві власності ФОП ОСОБА_9, порукою юридичної особи ВАТ «Укрхліббуд» та порукою фізичною особи ОСОБА_10 (п.3.1).
Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором (п.10.1).
Також, того ж дня, 07.07.2008р. між ТОВ „Український промисловий банк (кредитор), ФОП ОСОБА_9 (боржник) та ВАТ „Укрхліббуд (поручитель) укладено договір поруки № 22-01/2пор-08-АПЗ-03, за умовами якого поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за Генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 07.07.2008р. №22-08, будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, строку проведення кредитних операцій, суми ліміту генерального договору тощо, а також за будь-якими договорами, укладеними в межах генерального договору, протягом строку його дії, в тому числі за будь-якими змінами та доповненнями до кожного з таких договорів стосовно збільшення розміру зобов'язань боржника перед кредитором шляхом збільшення суми кредиту, розміру процентної ставки, строку користування кредитними коштами тощо, за умовами якого боржник зобов'язаний до 06.07.2015р. у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, виконати всі свої обов'язки перед кредитором, а саме: повернути кредитні кошти у валюті фактичної заборгованості по кожному з договорів, укладених в межах генерального договору, у розмірі, еквівалентному ліміту у 150 000дол.США за курсом НБУ на дату повернення, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі, що зазначений у договорах , укладених в межах кредитного (генерального) договору, але не більше ніж у розмірі 15% річних у доларах США, 14% річних в євро, 11,5% в гривнях та щоденну комісію за управління кредитною лінією у розмірі 0,029% щодня по кредиту у гривнях (п.1) (т.1 а.с.70-71).
Цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє по дату повного виконання зобов'язань за кредитним (генеральним) договором (п.18).
Відповідно до розпорядження бухгалтерії ТОВ «Укрпромбанк» №497 від 07.07.200р. позичальнику надано кредит у розмірі 150 000США (т.1 а.с.72).
В подальшому, керуючись положеннями ст. 92 та ст. 95 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-ІІІ від 07.12.2000р. та глави 14 розділу VІ Постанови Правління Національного банку України № 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства від 28.08.2001р., з урахуванням вимог п. 6.13. Порядку відчуження майна (активів) ТОВ "Укрпромбанк", переданого в забезпечення Національного банку України за кредитами рефінансування та стабілізаційними кредитами, з одночасним передаванням його зобов'язань за цими кредитами, погодженого Постановою Правління Національного банку України № 200 від 15.04.2010р., а також з огляду на прийняття Конкурсною комісією рішення про визнання "Дельта Банку" переможцем Конкурсу з передачі Актів та Кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" (Протокол від 21.05.2010р.) та погодження цього рішення Правлінням Національного банку України (Постанова № 265/БТ від 08.06.2010р.), 30.06.2010р. ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Український промисловий банк" та Національним банком України в укладений Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань "Укрпромбанку" на користь "Дельта Банку".
Відповідно до п. 4.1. цього договору, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, "Укрпромбанк" цим передає (відступає) "Дельта Банку" Права Вимоги за Кредитами та Забезпечувальними Договорами, що забезпечують виконання Кредитних зобов'язань перед Національним Банком, внаслідок чого "Дельта Банк" замінює "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень ст. 516 Цивільного кодексу України, відступлення "Укрпромбанком" Прав Вимоги за Кредитними та Забезпечувальними Договорами до "Дельта Банку" не вимагає отримання згоди Боржників. Права Вимоги оцінено за справедливою вартістю на підставі Договору № 20/04, укладеного між "Укрпромбанком" та ТОВ "Експертно-оціночна компанія" 20 квітня 2010 року, та Договору на проведення рецензування, укладеного між "Укрпромбанком" та ТОВ "Будфінанс-Консалт" 12 травня 2010 року.
Внаслідок передачі "Укрпромбанком" "Дельта Банку" Прав Вимоги до Боржників, "Дельта Банку" переходить (відступається) право вимагати (замість "Укрпромбанку") від Боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за Кредитними та Забезпечувальними Договорами (п.4.2) (т.1 а.с.75-78).
Відповідно до витягу з Додатку №2 до договору від 30.06.2010р. та акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 28.07.2010р., ТОВ «Український промисловий банк» передало ПАТ «Дельта Банк» генеральний договір від 07.07.2008р. №22-08, кредитний договір від 07.07.2008р. №22-01/КВ-08-АПЗ, укладені з ФОП ОСОБА_9, забезпечувальні договори від 07.07.2008р., 05.08.2009р, 01.10.2009р., 05.10.2009р., а також угоди про внесення змін до договорів поруки (т.1 а.с.79,80).
За розрахунком ПАТ «Дельта Банк», через невиконання позичальником (ФОП ОСОБА_9.) та поручителем (ВАТ «Укрхліббуд») зобов'язань за генеральним та кредитними договорами, станом на 14.09.2012р. виникла заборгованість, яка становить еквівалент 1 175 493,74 грн., а саме: розмір заборгованості за кредитом - 96 000дол. США; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 7 329,33 дол. США; розмір заборгованості за відсотками - 41 037,82 дол. США; розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 2 698,25 дол. США. (т.1 а.с.73, зворот).
Судова колегія відзначає, що питання стосовно обгрунтованості суми заборгованості за кредитним договором № 22-01/КВ-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 07.07.2008р. було предметом судового розгляду , і рішенням господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. у справі №5017/3798/2012 задоволено позов ПАТ «Дельта Банк", та стягнуто з ФОП ОСОБА_9 на його користь заборгованість за кредитом у сумі 96000дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 767328грн.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 7329,33дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 58583,33грн.; заборгованість за відсотками у сумі 41037,82дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 328015,30грн.; пеню за несвоєчасне повернення процентів у сумі 2698,25дол.США, що у гривневому еквіваленті складає 21567,11грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 23509,88грн.
У вказаному рішенні місцевий господарський суд дійшов висновку, що банк належним чином виконав свої зобов'язання за Кредитним договором № 22-01/КВ-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 07.07.2008р., а саме: надав позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором, а ФОП ОСОБА_11, в свою чергу, не повернула позивачу кредит у встановлений договором строк, і сума заборгованості становить саме 96 000 США. При цьому, місцевий господарський суд послався на меморіальний ордер від 07.07.2008р. № 20838, який підтверджує факт перерахування коштів з позичкового рахунку банку на поточний рахунок позичальника, і зазначений документ є первинним бухгалтерським документом, в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Крім того, розпорядження бухгалтерії є документами, які в повному об'ємі відповідають приписам наведеного Закону щодо визначення первинного бухгалтерського документу та цілком ідентифікує операцію, передбачає її докладний опис й містить вичерпну інформацію про неї, а саме: - тип операції; - номер та дату договору; - конкретні строки операції згідно з договором; - дані про контрагента; - зміст операції; - відповідальних виконавців.
Місцевий господарський суд також зазначив, що сплата відповідачем позичальником неустойки, зокрема пені у випадку порушення строків повернення кредиту, а також у випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом нарахована правомірно, відповідно до умов кредитного договору.
Зазначене рішення у встановленому законодавством порядку не скасоване і є чинним на теперішній час.
За приписами ст.115 ГПК України, ч.3 ст.13 Закону України "Про статус судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, зазначене рішення правомірно враховано судом першої інстанції при розгляді заяви ПАТ «Дельта Банк» про визнання кредиторських вимог до ВАТ «Укрхліббуд», як поручителя за зобов'язаннями ФОП ОСОБА_9, у цій справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК України).
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що місцевим господарським не досліджувались належним чином обставини щодо надання ФОП ОСОБА_9 кредиту, а саме не перевірений факт надходження (зарахування) суми, еквівалентної 150 000 дол.США на поточний рахунок ФОП ОСОБА_9, не надано оцінки відсутності доказів «вибрання» коштів за кредитною лінією та валюти кредиту, а також залишено поза увагою надані боржником докази лише часткового отримання кредитних коштів, і не у доларах США, а у гривні (у розмірі 529 670грн.), а також доводи стосовно безпідставності розрахунків кредитної заборгованості ( у тому числі пені та заборгованості по відсотках) в іноземній валюті, судовою колегією не приймаються до уваги з огляду на викладені вище висновки господарського суду Одеської області, зроблені в рамках справи №5017/3798/2012 , та приписи ст.ст.35,115 ГПК України та ч.3 ст.13 Закону України "Про статус судоустрій і статус суддів".
Посилання боржника на те, що місцевий господарський суд, посилаючись в ухвалі від 23.09.2015р. на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. у справі №5017/3798/2012, не зазначив, відповідно до ст.35 ГПК України, чи звільнене ПАТ «Дельта Банк» від доказування тих чи інших обставин при розгляді цієї справи та які обставини щодо ПАТ «Дельта Банк», які входять до предмета доказування, слід вважати встановленими , а які потребують доведення, судовою колегією відхиляються, оскільки ГПК України не містить застережень щодо обов'язкового зазначення таких обставин, і відсутність саме таких висновків не може бути підставою для скасування ухвали суду від 23.09.2015р. При цьому, суд першої інстанції вказав, що зазначеним рішенням спростовуються доводи боржника про те, що ПАТ «Дельта Банк» не надало підтверджуючих документів в обґрунтування грошових вимог до ВАТ „Укрхліббуд».
Твердження ВАТ «Укрхліббуд» про помилковість висновку суду першої інстанції про те, що грошові вимоги банку до боржника виникли на підставі генерального договору від 07.07.2008 р. № 22-08 на здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій, оскільки цей договір не є кредитним договором і не відповідає вимогам ст.1054, ч.2 ст.1046 ЦК України, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги з огляду на п.2.8 цього договору, в якому зазначено що всі зобов'язання, що випливають з цього генерального договору та з будь-яких договорів кредиту, укладених сторонами в його межах, вважаються зобов'язаннями за цим Генеральним договором. При цьому, зазначений договір у встановленому законом порядку недійсним не визнався, не розривався за погодженням сторін або відповідно до судового рішення, і є чинним.
Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30.06.2010 року, укладеного ТОВ "Укрпромбанк", ПАТ "Дельта Банк" та Національним банком України, судова колегія відзначає, що оспорювання цього договору не є предметом спору у справі про банкрутство ВАТ «Укрхліббуд». Даний договір також не розірваний та не скасований ані в договірному або судовому порядку, тобто є чинним на теперішній час.
Стосовно посилань боржника на відсутність в матеріалах справи доказів погодження поручителем (ВАТ «Укрхліббуд») умов кредитного договору від 07.07.2008р. №22-01/КВ-08-АПЗ, судова колегія відзначає, що приписами ст.ст.553-559 ЦК України, які регулюють правовідносини поруки, не передбачено надання такої згоди. Крім того, судова колегія враховує, що відповідно до п.1 договору поруки, поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за Генеральним договором про здійснення кредитування та проведення інших активних банківських операцій від 07.07.2008р. №22-08, будь-якими змінами та доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитними коштами, строку проведення кредитних операцій, суми ліміту генерального договору тощо, а також за будь-якими договорами, укладеними в межах генерального договору, протягом строку його дії, в тому числі за будь-якими змінами та доповненнями до кожного з таких договорів стосовно збільшення розміру зобов'язань боржника перед кредитором шляхом збільшення суми кредиту, розміру процентної ставки, строку користування кредитними коштами тощо. Вказаний договір у встановленому законодавством порядку його сторонами також не оспорювався.
Зазначеним також спростовуються твердження ВАТ «Укрхліббуд» про припинення договору поруки від 07.07.2008р. на підставі ч.1 ст.559 ЦК України, оскільки у даному випадку кредитним договором значно збільшена відповідальність поручителя порівняно з генеральним договором в частині зменшення строку користування кредитом та підвищенням відсоткової ставки, так як поручитель в п.1 договору поруки погодився із можливими змінами процентної ставки за користування кредитними коштами та строку проведення кредитних операцій. При цьому, вказаний у кредитному договорі ліміт (150 000дол.США) не перевищує того, який визначений у генеральному договорі, відсотки як за користування кредитом, так і відсоткова ставка, яка має сплачуватись у разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту (25% річних у гривні, 19% річних у євро, 20% річних у доларах США) знаходиться в межах передбаченої генеральним договором від 07.07.2008р. максимальної ставки у 25%.
Щодо тверджень боржника про пропуск ПАТ «Дельта Банк» встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для звернення до поручителя із відповідними вимогами, який є преклюзивним та відновленню не підлягає, у зв'язку з чим договір поруки від 07.07.2008р. слід вважати припиненим, судова колегія відзначає наступне.
Відповідно до п.п.2.7, 10 генерального договору від 07.07.2008р. №22-08 строк здійснення кредитування та проведення інших кредитних операцій за генеральним договором встановлений з дня укладання по 06.07.2015р. Строк виконання позичальником своїх зобов'язань по кожному договору кредиту, укладених в межах генерального договору, а також дії кожного з договорів кредиту повинні закінчитися не пізніше дати, що зазначена у цьому пункті договору. Генеральний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором та за всіма договорами кредиту, укладеними в межах генерального договору. Згідно п.п.1.1, 10.1 кредитного договору №2-01/КВ-08-АП3 строк кредитної лінії визначений з "07" липня 2008р. по "06" липня 2011р. включно. Кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє по дату повного виконання позичальником зобов'язань за цим договором. Пунктом 18 договору поруки №2-01/Zпор-08-АПЗ-03 встановлено, що цей договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє по дату повного виконання зобов'язань за кредитним (генеральним) договором (відповідно до якого кінцевою датою виконання кредитних операцій визначено 06.07.2015р.).
Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що ще в серпні 2011році ПАТ «Дельта Банк» зверталось до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_9 та ВАТ «Укрхліббуд» про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за договором кредиту №22-01/КВ-08-АПЗ від 07.07.2008р. у розмірі 990 079,43грн. Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.10.2011р. у справі №35/17-3232-2011 позовну заяву банку залишено без розгляду за клопотанням останнього, оскільки сторонами досягнуто домовленості щодо реструктуризації боргу за вказаним договором. Тобто, у будь-якому випадку первісне звернення банку до ВАТ «Укрхліббуд», як поручителя за зобов'язаннями ФОП ОСОБА_9, відбулось в межах 6ти місячного строку з дня закінчення строку кредитної лінії, визначеного кредитним договором №22-01/КВ-08-АПЗ.
Тобто, твердження щодо пропуску банком строку на звернення до ВАТ «Укрхліббуд» щодо стягнення заборгованості ФОП ОСОБА_9 є безпідставними та спростовуються викладеним вище.
Посилання ВАТ «Укрхліббуд» на те, що місцевим господарським судом не враховані доводи та докази апеляційної скарги товариства на рішення господарського суду Одеської області від 22.04.2013р. у справі №5017/3798/2012, якими боржник спростовує як власні зобов'язання, так і зобов'язання ФОП ОСОБА_9 перед ПАТ «Дельта Банк» судовою колегією відхиляються, оскільки доводи сторони, викладені в апеляційній скарзі на судове рішення в іншій господарській справі, як і подані на їх підтвердження докази, яким не надавалась оцінка судами апеляційної або касаційної інстанцій, не можуть беззаперечно враховуватись при розгляді даної справи з огляду на приписи ст.34 ГПК України щодо належності та допустимості доказів, і застережень стосовно протилежного чинне процесуальне законодавство не містить.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду прийнята з дослідженням всіх обставин справи, без порушень норма матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу господарського суду Одеської області від 23.09.2015р. зі справи № 5017/1773/2012 залишити без змін, апеляційну скаргу ВАТ «Укрхліббуд» без задоволення.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови складено 13.11.2015р.
Головуючий суддя В.Т.Пироговський
Суддя Л.В.Лавриненко
Суддя І.Г.Філінюк
