ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
"11" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 5017/1773/2012Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,
дослідивши матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання кредиторських вимог
по справі
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю „ХАЙ-РЕЙЗ КОНСТРАКШНЗ
до боржника: Відкритого акціонерного товариства „УКРХЛІББУД (65029, м. Одеса, провулок Каретний, буд. 18, кв. 14; код ЄДРПОУ 00952982)
про визнання банкрутом
Встановив:
Постановою Господарського суду Одеської області від 31.05.2021р. визнано банкрутом ВАТ „УКРХЛІББУД, відкрито відносно ВАТ „УКРХЛІББУД ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців до 31.05.2022р., ліквідатором ВАТ „УКРХЛІББУД призначено арбітражного керуючого Дарієнка В.Д.
З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, 01.06.2021р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ВАТ „УКРХЛІББУД банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №66546.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулося із заявою від 11.08.2023р. (вх. №3-512/23 від 17.08.2023р.) про визнання кредитором відносно ВАТ «УКРХЛІББУД» в сумі 238 380, 70 грн. та витрат на сплату судового збору в умі 5368 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кредитор у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ч. 4 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Враховуючи те, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, перевірка відповідності поданих таких заяв також здійснюється відповідно до положень ст. 45 вказаного Кодексу.
Ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що заява кредитора має містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); розмір вимог кредитора до боржника з окремим зазначенням суми неустойки (штрафу, пені); виклад обставин, що підтверджують вимоги до боржника, та їх обґрунтування; відомості про наявність заставного майна боржника, яке є забезпеченням вимог; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви в обов`язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
П. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270 (далі - Правила).
П. 61 Правил передбачено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Відповідно до п. 3.2.1.2 Порядку пересилання поштових відправлень затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12.05.2006 N 211, при прийманні листа (бандеролі) з оголошеною цінністю з описом вкладення працівник зв`язку звіряє вкладення з описом ф. 107 (рис. 27), а також перевіряє відповідність місця призначення, найменування адресата та суми оголошеної цінності, зазначених на відправленні та примірнику опису, розписується на ньому і проставляє відбиток календарного штемпеля.
У зазначеному пункті наведено зразок оформлення опису, який за своєю формою передбачає зазначення в описі найменувань предметів, прийнятих до пересилання.
Таким чином, оригінал опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Правильне заповнення опису вкладення надає можливість суду встановити, які саме документи направлено іншому учаснику справи та їх відповідність документам, які додані до заяви, яка надійшла до суду.
Судом встановлено, що у наданій копії опису вкладення у цінний лист відсутній поіменний перелік додатків до заяви про визнання кредиторських вимог, у зв`язку з чим неможливо встановити які саме документи заявник направив листом ліквідатору банкрута.
У зв`язку із зазначеним доданий опис вкладення до цінного листа не є належним доказом направлення копії заяви з доданими до неї документами.
В поданій заяві Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області вказано найменування сторін: позивач, відповідач, ліквідатор, тоді як у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Ч.ч.1, 2, 4 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Порядок засвідчення копій документів урегульований Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2020", прийнятим та наданим чинності наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144, та який чинний від 01.09.2021.
Пунктом 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163-2020 визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки "Для копій". Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту "Підпис" на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
За результатами дослідження матеріалів заяви про визнання кредиторських вимог судом встановлено, що копії документів, які подані заявником в якості доказів, завірені у тому числі особою, стосовно якої суду не надано доказів на підтвердження наявності у неї відповідних повноважень, що суперечить правовій природі засвідчення особою відповідності копії документу його оригіналу та вищевказаним вимогам ст. 91 ГПК України.
У розумінні ст.60 ГПК України, повноваження представників юридичної особи підтверджуються довіреністю за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Ч. 1 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов`язаний їх усунути, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Враховуючи наявність недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, якими є не зазначення сторін у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства, не подання належних доказів надсилання копії заяви та документів, що підтверджують грошові вимоги ліквідатору банкрута; не засвідчення належним чином копій документів, доданих до заяви, суд повідомляє про них заявника та зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області їх усунути у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.
Приймаючи до уваги наявність поважних причин, а саме тимчасову непрацездатність судді Грабован Л.І. (знаходження у основній щорічній відпустці), під час якої подано заяву про визнання грошових вимог, суд постановляє ухвалу 11.09.2023р. після усунення зазначених підстав.
Керуючись ст.ст.45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд
УХВАЛИВ:
1.Залишити без руху заяву від 11.08.2023р. (вх. №3-512/23 від 17.08.2023р.) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання кредитором відносно ВАТ «УКРХЛІББУД» в сумі 238 380, 70 грн. та витрат на сплату судового збору в умі 5368 грн.
2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області усунути недоліки заяви у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, вказавши сторін у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та надавши належні докази надсилання копії заяви, а також документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника, ліквідатору банкруту та належним чином засвідчені копії документів, доданих до заяви.
Копію ухвали надіслати на електронну адресу: Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області (upr@od.pfu.gov.ua).
Суддя Л.І. Грабован
