Копія
Справа № 822/2385/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2015 року
м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого-судді
ОСОБА_1
при секретарі
ОСОБА_2
за участі: представника відповідача
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 м. Хмельницький до територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення коштів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на його користь за період з 31 січня 2009 року по 31 червня 2015 року 543 051 грн. 48 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Свій позов позивач мотивує тим, що з 05 січня 1993 року по 30 січня 2009 року він працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду Хмельницької області.
Наказом голови Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2009 року його з 30 січня 2009 року було звільнено з посади судді, а територіальне управління Державної судової адміністрації зобов'язано провести із ним розрахунок при звільненні.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Позивач зазначає, що на час його звільнення зі штату Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у Красилівському районному судді Хмельницької області перебував спір про несплату йому компенсації за роботу в умовах режимних обмежень , яка в силу частини 1 статті 44 Закону України "Про статус суддів" була складовою частиною заробітної плати судді.
Даний спір вирішено на його користь, оскільки постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року, залишеною у цій частині без зміни ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року відповідача зобов'язано донарахувати з 01 червня 2005 року по січень 2009 року включно до його заробітної плати і виплатити надбавку за роботу за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі 10% від посадового окладу.
Дане рішення суду досі не виконано.
За час затримки з вини відповідача розрахунку при звільненні, а саме з 31 січня 2009 року по 31 червня 2015 року, тобто за 6 років та 5 місяців, розмір відшкодування середнього заробітку у відповідності до пункту 8 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року Порядку обчислення середньої заробітної плати становить 543 051,48 грн., (7815 грн. 60 коп. - заробітна плата за листопад 2008 року + 6545 грн. 57 коп. - заробітна плата за грудень 2008 року = 14361 грн. 17 коп. : 43 - число робочих днів у листопаді та грудні 2008 року = 333 грн. 98 коп. - середньоденна заробітна плата х 1626 - число робочих днів за період з 31 січня 2009 року по зі червня 2015 року = 543051 грн. 48 коп.)
З наведених обставин позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, та надав суду пояснення згідно викладених у позовній заяві обставин, також додатково в обгрунтування позовних вимог надав заяву, в якій зазначив, що згідно з постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково, з відповідача стягнуто 80907 грн. 87 коп., заборгованості по заробітній платі за період з 01.06.2005 року по 31.12.2005 року та 148159 грн. 93 коп. компенсації за порушення термінів її виплати станом на березень 2015 року .
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, та надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що у лютому 2009 року позивачу повністю виплачені кошти, які йому належали при звільненні. Зазначає, що позивач, відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України про нараховану суму, належну йому при звільненні, письмово повідомлений перед її виплатою. Вказує, що розмір суми, належної ОСОБА_4 при звільненні він не оскаржував і такий спір в судах загальної юрисдикції відсутній, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач з 05 січня 1993 року по 30 січня 2009 року працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду.
Наказом голови Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2009 року його з 30 січня 2009 року звільнено з посади судді, а територіальне управління Державної судової адміністрації зобов'язано провести із ним розрахунок при звільненні.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Судом встановлено, що в провадженні Красилівського районного суду Хмельницької області перебував спір позивача про несплату йому компенсації за роботу в умовах режимних обмежень, яка в силу частини 1 статті 44 Закону України "Про статус суддів" була складовою частиною заробітної плати судді.
Постановою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року у справі № 2-а-2652/11 за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області і територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області про стягнення компенсації за роботу в умовах режимних обмежень та недоплаченого щомісячного грошового утримання, зобов'язання провести нарахування та виплату компенсації, вирішено позов ОСОБА_4 задовольнити частково, та визнано протиправною бездіяльність Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, яка полягає у невидачі з 01 червня 2005 року наказу про встановлення судді Латюку Петру Яковичу надбавки до посадового окладу в розмірі 10 відсотків у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці, зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області донарахувати ОСОБА_4 з 01 червня 2005 року по січень 2009 року включно до заробітної плати та щомісячного грошового утримання і виплатити надбавку за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі десяти відсотків від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року у справі № 2а-2652/11/2209 вирішено апеляційні скарги ОСОБА_4 та територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області, -залишити без задоволення, а постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року, - без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2015 року вирішено касаційну скаргу територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області залишити без задоволення, касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково, постанову Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2012 року в частині позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини доходів скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Тобто спір в частині зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області донарахувати ОСОБА_4 з 01 червня 2005 року по січень 2009 року включно до заробітної плати та щомісячного грошового утримання і виплатити надбавку за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі десяти відсотків від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, вирішено на корись позивача.
Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 статті 44 Закону України "Про статус суддів" (чинного на момент звільнення позивача) визначено, що заробітна плата суддів складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок, тобто надбавка за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю включена в структуру заробітної плати судді.
Суд зазначає, що постанова Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 листопада 2011 року у справі № 2-а-2652/11 за позовом ОСОБА_4 до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області і територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області про стягнення компенсації за роботу в умовах режимних обмежень та недоплаченого щомісячного грошового утримання, зобов'язання провести нарахування та виплату компенсації, набрала законної сили в частині зобов'язання територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області донарахувати ОСОБА_4 з 01 червня 2005 року по січень 2009 року включно до заробітної плати та щомісячного грошового утримання і виплатити надбавку за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі десяти відсотків від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Відповідно до статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
На підставі вищезазначеного, суд вказує на те, що вищезазначеними рішеннями було підтверджено факт невиплати позивачу всіх сум, що належать йому на час звільнення, а саме надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю по формі 3 у розмірі десяти відсотків від посадового окладу за період його роботи суддею Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з 01 червня 2005 року по січень 2009 року.
Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника
Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Суд зазначає, що оскільки вина відповідача була доведена судовим рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області, а тому є підстави для застосування положень статтей 116 та 117 КЗпП України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тому суд вважає за необхідне зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в період з 31.01.2009 року по 31.06.2015 року.
В частині позовних вимог про стягнення з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на користь позивача за період з 31 січня 2009 року по 31 червня 2015 року 543051 грн. 48 коп., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні замість органу, якому надані такі повноваження.
При вирішенні даного спору суд не бере до уваги розрахунок позивача, враховуючи відсутність відповідної кваліфікації у нього для проведення таких розрахунків.
Що стосується визначення кінцевої дати нарахування середнього заробітку - 31.06.2015 року, суд вважає, що це є право позивача, враховуючи те, що розрахунок відповідачем не проведено взагалі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 86, 159 – 163, 167 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_4 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені за період з 31 січня 2009 року по 31 червня 2015 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 15.07.2015 року
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2015 року
Суддя
/підпис/
ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя
ОСОБА_1
