ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
23 лютого 2015 року м. Київ № 826/16788/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченко І.М., Шулежко В.П., розглянув у порядку письмового провадження справу
за позовом
ОСОБА_1
до
Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про
визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на займаній посаді,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА _1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просить поновити строки звернення до суду, передбачені ч. 1 ст. 233 КЗпП України, поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Зарахувати час вимушеного прогулу до загального стажу та стажу державного службовця.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.11.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що звільнення позивача відбулося без законних підстав та з порушенням встановленого порядку, передбаченого діючим трудовим законодавством України. Також вважають, що позивач з поважних причин пропустив строки звернення до суду, оскільки наказ про звільнення позивачу не було надано в день звільнення або пізніше, так як на протязі місяця він знаходився за штатом та вирішувалося питання надання йому роботи.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що звільнення позивача відбулося у відповідності до вимог чинного законодавства. Представником відповідача заявлено клопотання про залишення позовної без розгляду у зв'язку із пропущенням позивачем строків звернення до суду.
В судовому засіданні 27.01.2015 року сторони заявили усне клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні в матеріалах докази, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано після закінчення строку, установленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Закон України від 07.07.2010 №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», яким внесено зміни, зокрема, до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України набрав чинності 30.07.2010 р. За таких обставин, з 30.07.2010 р. для звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, встановлюється шестимісячний строк.
Згідно із частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Як встановлено судом, наказом МНС України від 18.01.2011 р. № 15 відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, у зв'язку із реорганізацією ОСОБА_1 було звільнено з посади директора Департаменту ресурсного забезпечення та в той же день отримано ним трудову книжку, що підтверджується особистим підписом позивача у Книзі обліку руху трудових книжок Департаменту кадрової політики МНС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що спір про звільнення - це спір за заявою про поновлення на роботі. Тому при зверненні до суду з такими заявами діє тримісячний строк. Для звернення з позовами про поновлення на роботі встановлено (як виняток) місячний строк.
Отже, день, з якого слід обчислювати строк для звернення до суду з позовом про захист права обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
При цьому, ст. 233 КЗпП конкретизує це правило відносно випадку звільнення працівника. В цьому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Суд зазначає, що визначати день, з якого розпочинається обчислення строків, необхідно з дня, коли вчинено більш ранню дію. Такий висновок обумовлено тим, що обчислення строку з дня вручення копії наказу про звільнення або трудової книжки є лише конкретизацією загального правила про обчислення строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його суб'єктивних трудових прав. Таким чином, першою необхідно вважати дію керівника щодо звільнення, яка, на думку позивача є протиправною, зокрема, про яку він дізнався вперше, а потім необхідно враховувати невручення керівником відповідних документів працівнику.
Тобто необхідною умовою є визначення дня з якого позивач вперше дізнався про його порушене право.
В обґрунтування пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і він більше трьох років знаходився у слідчому ізоляторі.
Втім, суд не приймає до уваги посилання позивача на той факт, що він більше трьох років перебував у слідчому ізоляторі, оскільки, як свідчать матеріали справи, останній хворів амбулаторно.
Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що після слідчого ізолятора він не звертався до суду у зв'язку із тим, що чекав вироку суду, оскільки не думку суду вказане не перешкоджало останньому звернутися до суду з позовом про поновлення на роботі.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до довідки Київського СІЗО від 27.11.2014 р. № 08-25849, ОСОБА_1 перебував у Київському СІЗО у період з 08.04.2011 по 20.03.2014.
Враховуючи вищенаведене, позивачем не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про поважність пропуску строку звернення до суду, а тому визнає причини пропуску строку звернення до суду неповажними.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, викладені позивачем в заяві про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та, з урахуванням положень ст. 233 КЗпП та ч. 3 ст. 99 КАС України суд зауважує, що позивач вперше дізнався про його порушене право саме 18.01.2011 р.
Натомість до Окружного адміністративного суду м. Києва позивач звернувся 24.10.2014 р., тобто після закінчення строків, встановлених законів.
Інших доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
За таких обставин, ознайомившись із наданими матеріалами на стадії вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов подано після закінчення місячного строку звернення до суду, установленого ч. 3 ст. 99 Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно із частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
З огляду на викладене, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Відповідно до пункту дев'ятого частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Ознайомившись із матеріалами справи, вислухавши доводи сторін, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що заява позивача про обґрунтування причин пропуску строків звернення до суду є необґрунтованою, а причини пропуску строку звернення суд не визнав поважними, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, керуючись статтями 99, 100, 155, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Повідомити позивача, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Головуючий суддя І.О. Іщук
Судді : І.М. Погрібніченко
В.П. Шулежко
