ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" грудня 2024 р. Справа №813/2616/18
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддівЖеліка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання Олех М.
за участю представників учасників процесу:
від позивача: Керод Р.П.;
від відповідача 1: не з`явився;
від відповідача 2: не з`явився;
розглянувши апеляційну скаргу Львівської міської ради від 12.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2285/24 від 12.08.24)
на рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 (суддя Матвіїв Р.І., повний текст рішення складено та підписано 26.07.2024 року)
у справі № 813/2616/18
за позовом: Громадської організації Інститут політичних технологій, м. Львів
до відповідача - 1: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача - 2: Львівської міської ради, м. Львів
про: визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівська міська рада участі уповноважених представників в судове засідання 17.12.2024 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
17.12.2024 року через систему «Електронний суд» надійшло клопотання від скаржника про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника скаржника в іншому судовому засіданні в Львівському апеляційному суді. Доказів в підтвердження зайнятості представника скаржника в іншому судовому засіданні до клопотання не долучено.
Відповідно до п. п. 1,2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов`язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. Також, колегія суддів зазначає, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, представники скаржника, заявника та позивача висловили свої доводи та міркування у попередніх судових засіданнях, в матеріалах справи наявні усі необхідні докази. З огляду на викладене, зважаючи на те, що відкладення розгляду справи, є обов`язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання апелянта відмовляє.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Громадська організація «Інститут політичних технологій» 20.06.2018 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради згідно з яким, уточнивши свої вимоги, просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача «Про включення об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу» та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2 в порядку та строки встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету відповідача 2 від 28.11.2014 № 892 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає відповідач 2» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії відповідача 2;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача 2 щодо підготовки та візування проекту ухвали відповідача 2 "Про включення об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу" в порядку та строки, встановлені в додатку 1 Рішення та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії відповідача 2;
- зобов`язати відповідачів підготувати та винести на розгляд найближчої чергової сесії відповідача 2 проект ухвали по питанню приватизації способом викупу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 26,7 кв. м, що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою м.Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою м. Львів, пл. Ринок, буд. 8 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач - 1 ухилився від розгляду заяви позивача по суті у визначений строк, чим порушив вимоги законодавства.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №813/2616/18 позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Управління щодо розгляду заяви ГО «Інститут політичних технологій» від 23 листопада 2017 року за вх.№2-30906/АП-2302 та вх.№2-30904/АП-2302 про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки, встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 28 листопада 2014 року №892 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями); а також зобов`язав Управління підготувати та подати міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7 м2, що позначені в технічній документації під індексами 6-1, 6-2, 6-3, які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 7, та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 м2, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які знаходяться в будівлі (літ. А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8, до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі №813/2616/18 залишено без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №813/2616/18 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року скасовано, провадження у справі закрито, у зв`язку з непідвідомчістю вказаної справи адміністративному суду.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 травня 2020 року справу №813/2616/18 за позовом Громадської організації "Інститут політичних технологій" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити дії передано до Господарського суду Львівської області.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 27 жовтня 2020 року у справі №813/2616/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021, позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо розгляду заяви Громадської організації «Інститут політичних технологій» 23.11.2017 за вх№2-30906/АП-2302 та вх№2-30904/АП-2302 про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки, встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями), а також зобов`язав Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7 кв.м., що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій». У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.12.2021 касаційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 27.10.2020 у справі № 813/2616/18 в частині задоволення позову про покладення обов`язку на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлових приміщень до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій» скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині вказані судові рішення залишено без змін.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 у справі №813/2616/18, передану Верховним Судом на новий розгляд до суду першої інстанції, позовну вимогу про покладення обов`язку на Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлових приміщень до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій», задоволено. Зобов`язано Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій». Стягнуто з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь Громадської організації «Інститут політичних технологій» 1 174, 67 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Рішення суду мотивовано обгрунтованістю першої позовної вимоги про бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача 23.11.2017 про включення до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2, суд визнав доведеними підстави для зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7 кв. м, що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою м. Львів, пл. Ринок, 7, та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою м. Львів, пл. Ринок, 8, до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією "Інститут політичних технологій".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Львівською міською радою подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутня згода орендодавця на здійснення поліпшень. Наявні в матеріалах справи заяви позивача, адресовані
управлінню комунальної власності 23.12.2019 та 03.01.2020 про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень, свідчать про відсутність згоди орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень в період до звернення із заявою на приватизацію від 23.11.2017.
До заяви ГО «Інститут політичних технологій» про викуп не було долучено документів, які б підтверджували здійснення заявником невід`ємних поліпшень орендованого майна вартістю не менше 25% ринкової вартості майна, за якими воно було передано в оренду. При цьому, поданий у суді першої інстанції висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження від 15.02.2024, не є належним та допустимим доказом на підтвердження здійснення позивачем невід`ємних поліпшень орендованого майна, оскільки не відображає проведення таких поліпшень станом на день звернення із заявою на приватизацію, а лише станом на день проведення експертного дослідження, тобто зі спливом 7 років після подання заяви на приватизацію.
Громадською організацією Інститут політичних технологій подано відзив на апеляційну скаргу, в якому, спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області без змін.
Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради своїм право на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось.
Предтавники сторін в судових засідання виклали свої доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.24 у справі №813/2616/18.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.09.2024 розгляд справи відкладено на 08.10.2024.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 оголошено перерву до 15.10.24.
Ухвалами Західного апеляційного господарського суду від 15.10.2024, 05.11.2024, 03.12.2024 розгляд справи відкладено на 17.12.2024.
У судовому засіданні 17.12.2024 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
4 жовтня 2013 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та громадською організацією «Інститут політичних технологій» (орендар) укладено договір оренди №Г-8826-13 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7 кв. м за адресою: м. Львів, площа Ринок, 7.
Термін договору оренди визначений на 5 років з 24 жовтня 2013 року до 24 жовтня 2018 року включно (п.4.1 Договору).
26 грудня 2013 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та громадською організацією «Інститут політичних технологій» (орендар) укладено договір оренди №Г-8913-13 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до умов якого, а саме: п.1.1 орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 кв. м за адресою: м. Львів, площа Ринок, 8.
Термін договору оренди визначений на 5 років з 26 грудня 2013 року до 26 грудня 2018 року включно (п.4.1 Договору).
Ухвалою Львівської міської ради від 20.07.2017 внесено зміни в ухвалу від 12.07.2012 № 1661 щодо затвердження програми приватизації майна комунальної власності та затверджено перелік об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу. У вказаному переліку об`єктів за адресою пл. Ринок, 7 і 8 немає.
Згідно із внесеними змінами передбачено, що орендарі мають право до 31.12.2017 звернутися до Львівської міської ради із заявою про приватизацію об`єкта шляхом викупу: орендарі мають переважне право викупу, якщо вони орендують приміщення, в яких за згодою орендодавця здійснено поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, за рахунок власних коштів, вартістю не менше 25 % від ринкової вартості майна. Якщо у термін до 31.12.2017 потенційний покупець не подав заяву на приватизацію об`єкта шляхом викупу, то подальша приватизація такого майна можлива лише способом продажу на аукціоні.
23.11.2017 позивач звернувся до голови депутатської комісії комунального майна та власності Львівської міської ради із листом від 22.11.2017 про сприяння у позитивному розгляді клопотання і включення приміщень до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. заявник зазначив у листі, що 22.11.2017 ним подано пакет документів для включення приміщень до такого переліку (реєстраційні номери 2-30906/АП-2302 і 2-30904/АП-2302).
Постійною комісією з питань комунальної власності Львівської міської ради прийнято рішення від 07.12.2017, відповідно до якого комісія не заперечувала щодо включення пропонованого позивачем об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу при умові подання заявником відповідних документів в управління комунальної власності, та рекомендовано Управлінню комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради включити дані нежитлові приміщення до переліку таких об`єктів.
Листом від 29.01.2018 № 2302-664 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило позивача про формування переліку об`єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації, зазначивши, що вказаний перелік затверджує Львівська міська рада, і що про прийняте міською радою рішення заявник буде повідомлений до 30.06.2018.
Однак, рішення чи іншого документа від Львівської міської ради у вказаний строк позивачу не надано.
Листом від 20.07.2018 Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомлено позивача про повернення документів щодо включення орендованих приміщень до переліку об`єктів, які підлягають приватизації, так як набрав чинності Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», відповідно до якого орендарю встановлено певні умови для отримання права на викуп майна.
Крім цього, позивач звертався до відповідача 1 із заявами про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень на пл. Ринок 7 і 8. Заяв у справі немає, однак їх отримання відповідачем 1 визнається у листі останнього від 03.03.2020. До такої заяви позивач долучав документи, копії яких подано 18.11.2022 суду. Такими документами є:
-висновки про визначення культурної цінності об`єктів культурної спадщини - житлових будинків на пл. Ринок, 7 і на пл. Ринок, 8, надані Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 12.02.2020,
-перелік передбачуваних робіт на здійснення поліпшень нежитлового приміщення на пл. Ринок, 7: заміна інженерних мереж, прокладання електричних мереж та силових кабелів,
-висновок про вартість майна на пл. Ринок, 7 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 26,7 кв. м), затверджений 22.03.2019,
-локальні кошториси на будівельні роботи на пл. Ринок, 7 (будівництво зовнішньої мережі електропостачання до нежитлових приміщень), підсумкова відомість ресурсів, складені на грудень 2019 року, кошториси на виконання робіт, проект зовнішніх мереж електропостачання від 2019 року,
-перелік передбачуваних робіт на здійснення поліпшень нежитлового приміщення на пл. Ринок, 8: заміна інженерних мереж, прокладання електричних мереж та силових кабелів,
-висновок про вартість майна на пл. Ринок, 8 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 104,1 кв. м), затверджений 22.03.2019,
-локальні кошториси на будівельні роботи на пл. Ринок, 8 (будівництво зовнішньої мережі електропостачання до нежитлових приміщень) на монтаж ввідно-розподільчого пристрою об`єкта, на прокладання до ввідно-розподільчого щита, на придбання устаткування, меблів, підсумкова відомість ресурсів, складені на грудень 2019 року, кошториси на виконання робіт, проект зовнішніх мереж електропостачання від 2019 року.
За результатами розгляду заяв позивача від 03.01.2020 відповідач 1 листом від 03.03.2020 повідомив, що у зв`язку з отриманням позивачем права на оренду нежитлового приміщення на пл. Ринок 7 і 8 на позаконкурсній основі, Управління не має підстав для надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, тому повертає пакет документів.
Позивач подав висновок експерта від 15.02.2024, за змістом якого, невід`ємні поліпшення стосуються енергозабезпеченості приміщень і виконані у вигляді таких робіт: прокладання електричних мереж, монтаж кабельних ліній, монтаж трансформатора, вартість таких робіт - по приміщеннях 6-1-6-3 становить 3 263,82 тис. грн, по приміщеннях 24-11-24-6 - 8 494,59 тис. грн. Зазначено, що роботи з капітального ремонту проведені протягом 2020 року.
Відповідно до висновку ринкова вартість приміщення на пл. Ринок, 7 - 4 618 800,00 грн, на площі Ринок, 8 - 18 159 600,00 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо розгляду заяви позивача «Про включення об`єкта до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу» та підготовки відповідного проекту ухвали відповідача 2 в порядку та строки встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету відповідача 2 від 28.11.2014 № 892 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає відповідач 2» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії відповідача 2.
Верховний Суд у постанові від 22.12.2021 дійшов висновку, що із встановлених обставин справи вбачається, що у позивача були легітимні очікування щодо розгляду його заяви у встановлені терміни та вирішення питання щодо можливості включення вказаного майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, оскільки обов`язок відповідача - 1 розглянути заяву позивача та прийняти рішення про включення нерухомого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу, або відмови у цьому, становив 30-ть днів, який не був ним виконаний, що вказує на наявність в його діях бездіяльності.
Відтак, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення без змін в цій частині рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2018 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.10.2021.
Отже, у вказаній частині рішення Господарського суду Львівської області від 29.10.2018 залишається чинним, та не переглядається колегією суддів.
Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідачів підготувати та винести на розгляд найближчої чергової сесії відповідача 2 проект ухвали по питанню приватизації способом викупу нежитлового приміщення першого поверху, загальною площею 26,7 кв. м, що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою м.Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 104,1 кв. м, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою м. Львів, пл. Ринок, буд. 8 до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем.
Передаючи справу на новий розгляд в суд першої інстанції, Верховний Суд зазначив про необхідність дослідження судом наступних питань:
·чи визначені позивачем у позові об`єкти є такими, що не були продані на аукціоні, за конкурсом?
·чи здійснив позивач за згодою орендодавця невід`ємні поліпшення об`єкта в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності?
·чи виникли в позивача легітимні очікування щодо позитивного варіанту проекту ухвали?
Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», який набув чинності 07.03.2018, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
·орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
·орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
·невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації.
Таким чином, частина друга статті 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» встановлює умови, за наявності яких виникає право на приватизацію державного або комунального майна шляхом його викупу.
Станом на дату подання позивачем заяви про включення нерухомого майна до переліку об`єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, також станом на період, визначений п.4 додатку 1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 щодо строку надання адміністративної послуги, який становить 30 днів, процедура приватизації була врегульована Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який втратив чинність 07.03.2018, у зв`язку з набранням Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
За змістом частини 1 статті 51 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції чинній на час існування спірних правовідносин) з метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об`єкти приватизації класифікуються за такими групами: група А , зокрема, окреме індивідуально визначене майно. Окремим індивідуально визначеним майном вважається рухоме та нерухоме майно.
Частиною 2 статті 51, частиною 2 статті 162 Закону України «Про приватизацію державного майна» встановлено, що об`єкти приватизації, що належать до груп А, Д і Ж, є об`єктами малої приватизації. Викуп об`єктів малої приватизації здійснюється відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Статтею 3 Закону про малу приватизацію у відповідній редакції встановлено, що приватизація об`єктів малої приватизації здійснювалася шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (далі - конкурс).
Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» включення об`єктів малої приватизації до переліку об`єктів, що підлягають приватизації відповідно до цього Закону, здійснюється з ініціативи, зокрема, покупця.
З моменту прийняття рішення про приватизацію об`єктів, які перебувають у комунальній власності, органами приватизації здійснюється підготовка до їх приватизації відповідно до статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягає, зокрема, у встановленні ціни продажу об`єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову ціну об`єкта на аукціоні, за конкурсом з урахуванням результатів оцінки об`єкта, проведеної відповідно до методики оцінки майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України; публікації інформації про об`єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації; а також вчиненні інших дій, необхідних для підготовки об`єктів малої приватизації до продажу.
Стаття 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачала, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами (ч. 1).
Таким чином, цим Законом конкретно визначені випадки, коли у орендаря виникає право викупу майна, стосовно якого є рішення про приватизацію.
Вказаним Законом визначено, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 182 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об`єктів групи А здійснюється з урахуванням таких особливостей: у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Порядок викупу встановлений Фондом державного майна України. На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок продажу об`єктів малої приватизації шляхом викупу, на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни), за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону, затверджений наказом Фонду державного майна України від 02.04.2012 № 439 (далі Порядок № 439).
Згідно з пунктом 8.1 Порядку №439 викуп об`єктів малої приватизації застосовується відповідно до пункту 3.3 розділу III та пункту 7.15 розділу VII цього Порядку щодо об`єктів малої приватизації, які не продані на аукціоні, за конкурсом, а також якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено чинним законодавством України.
Колегією суддів, дослідженням матеріалів справи встановлено, що нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ. А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8, не виставлялися для продажу на аукціоні чи конкурсі.
Відтак, враховуючи положення статті 11, статті 18-2 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» викуп орендарем орендованого ним приміщення, може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 % ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
В іншому разі приватизація такого приміщення повинна здійснюватися у загальному порядку за результатами проведення аукціону або конкурсу.
Тотожні тлумачення вказаних норм права викладено і у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №922/623/20, ухваленій у неподібних правовідносинах.
Отже, враховуючи вищенаведене та спірні правовідносини, обов`язковою передумовою приватизації орендованого комунального майна (нежитлового приміщення) групи А шляхом викупу було виникнення права в орендаря на такий викуп.
Це право виникає за сукупності таких умов:
- орендар за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснив поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди;
- розмір такого поліпшення становить не менше як 25 відсотків ринкової вартості майна, за якими воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.
Як встановлено місцевим господарським судом, позивач звертався до відповідача 1 із заявами про надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень нежитлових приміщень на пл. Ринок 7 і 8.
До такої заяви позивач долучав документи, копії яких подано 18.11.2022 суду. Такими документами є:
-висновки про визначення культурної цінності об`єктів культурної спадщини - житлових будинків на пл. Ринок, 7 і на пл. Ринок, 8, надані Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації 12.02.2020,
-перелік передбачуваних робіт на здійснення поліпшень нежитлового приміщення на пл. Ринок, 7: заміна інженерних мереж, прокладання електричних мереж та силових кабелів,
-висновок про вартість майна на пл. Ринок, 7 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 26,7 кв. м), затверджений 22.03.2019,
-локальні кошториси на будівельні роботи на пл. Ринок, 7 (будівництво зовнішньої мережі електропостачання до нежитлових приміщень), підсумкова відомість ресурсів, складені на грудень 2019 року, кошториси на виконання робіт, проект зовнішніх мереж електропостачання від 2019 року,
-перелік передбачуваних робіт на здійснення поліпшень нежитлового приміщення на пл. Ринок, 8: заміна інженерних мереж, прокладання електричних мереж та силових кабелів,
-висновок про вартість майна на пл. Ринок, 8 (нежитлові приміщення 1-го поверху, загальною площею 104,1 кв. м), затверджений 22.03.2019,
-локальні кошториси на будівельні роботи на пл. Ринок, 8 (будівництво зовнішньої мережі електропостачання до нежитлових приміщень) на монтаж ввідно-розподільчого пристрою об`єкта, на прокладання до ввідно-розподільчого щита, на придбання устаткування, меблів, підсумкова відомість ресурсів, складені на грудень 2019 року, кошториси на виконання робіт, проект зовнішніх мереж електропостачання від 2019 року.
Заяв у справі немає, однак їх отримання відповідачем 1 визнається у листі останнього від 03.03.2020.
За результатами розгляду заяв позивача від 03.01.2020 відповідач 1 листом від 03.03.2020 повідомив, що у зв`язку з отриманням позивачем права на оренду нежитлового приміщення на пл. Ринок 7 і 8 на позаконкурсній основі, Управління не має підстав для надання згоди на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, тому повертає пакет документів.
Враховуючи наведене, колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна, що не спростовано в процесі розгляду справи позивачем.
Окрім того, до заяви ГО «Інститут політичних технологій» про викуп не було долучено документів, які б підтверджували здійснення заявником невід`ємних поліпшень орендованого майна вартістю не менше 25% ринкової вартості майна, за якими воно було передано в оренду.
Як встановлено судом, ухвалою Львівської міської ради від 20.07.2017 внесено зміни в ухвалу від 12.07.2012 № 1661 щодо затвердження програми приватизації майна комунальної власності та затверджено перелік об`єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу, зі змісту якої вбачається, що орендарі мають право до 31.12.2017 звернутися до Львівської міської ради із заявою про приватизацію об`єкта шляхом викупу: орендарі мають переважне право викупу, якщо вони орендують приміщення, в яких за згодою орендодавця здійснено поліпшення, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, за рахунок власних коштів, вартістю не менше 25 % від ринкової вартості майна. Якщо у термін до 31.12.2017 потенційний покупець не подав заяву на приватизацію об`єкта шляхом викупу, то подальша приватизація такого майна можлива лише способом продажу на аукціоні.
Так, позивач звернувся до голови депутатської комісії комунального майна та власності Львівської міської ради із листом від 22.11.2017 про сприяння у позитивному розгляді клопотання і включення приміщень до переліку об`єктів, що підлягають приватизації, заявник зазначив у листі, що 22.11.2017 ним подано пакет документів для включення приміщень до такого переліку (реєстраційні номери 2-30906/АП-2302 і 2-30904/АП-2302).
При цьому, на момент звернення з вказаними заявами позивачем ще не було здійснено невід`ємних поліпшень спірного майна, оскільки з заявою про надання дозволу на здійснення таких поліпшень позивач звернувся лише в 2020 році, що підтверджується матеріалами справи.
Зі змісту поданого позивачем висновку експерта від 15.02.2024 вбачається, що невід`ємні поліпшення стосуються енергозабезпеченості приміщень і виконані у вигляді таких робіт: прокладання електричних мереж, монтаж кабельних ліній, монтаж трансформатора, вартість таких робіт - по приміщеннях 6-1-6-3 становить 3 263,82 тис. грн, по приміщеннях 24-11-24-6 - 8 494,59 тис. грн.
При цьому, у вказаному висновку зазначено, що роботи з капітального ремонту проведені протягом 2020 року.
Відтак, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна станом на день звернення із заявою на приватизацію, що свідчить про відсутність підстав для винесення питання про викуп спірних приміщень на розгляд сесії міської ради.
Враховуючи наведене, у зв`язку з відсутністю у позивача визначених Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» підстав для приватизації шляхом викупу спірних об`єктів, легітимних очікувань щодо позитивного варіанту проекту ухвали у позивача не могло бути.
Колегія суддів зазначає, що, виходячи з фактичних обставин справи, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, не врахувавши та не надавши оцінку всім обставинам справи, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Пунктами 1, 3 частини 1 статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи, 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов`язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Львівської міської ради підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 у справі № 813/2616/18 скасуванню.
Згідно п. 2 ч. 1 та ч.9 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
1.Апеляційну скаргу Львівської міської ради від 12.08.24 (вх. № ЗАГС 01-05/2285/24 від 12.08.24) задоволити.
2.Рішення Господарського суду Львівської області від 12.06.2024 у справі №813/2616/18 скасувати.
3.В позові Громадської організації Інститут політичних технологій до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівської міської ради про зобов`язання Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7 м2, що позначені в технічній документації під індексами 6-1, 6-2, 6-3, які знаходяться в будівлі (літ. А-4) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 7, та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1 м2, що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які знаходяться в будівлі (літ. А-3) за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8, до переліку об`єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем відмовити.
4.Стягнути з Громадської організації Інститут політичних технологій (Україна, 79008, Львівська область, місто Львів, Площа Ринок, будинок 8; ЄДРПОУ 25554202) на користь Львівської міської ради (Україна, 79008, Львівська область, місто Львів, Площа Ринок, будинок 1; ЄДРПОУ 04055896) 1763, 00 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст. 287-288 ГПК України.
6.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 26.12.2024.
Головуючий суддяГалушко Н.А.
суддяЖелік М.Б.
суддяОрищин Г.В.