ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2019 року
Львів
№ 857/4057/18
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року, прийняте суддею Лунь З.І. о 08 годині 58 хвилині у місті Львові, повний текст складений 02.11.2018 року у справі за позовом громадської організації «Інститут політичних технологій» до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,-
встановив :
Громадська організація «Інститут політичних технологій» (далі – громадська організація, позивач) звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.09.2018 вх.№30037 просить: визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (далі – ОСОБА_1) щодо розгляду заяви позивача «Про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу» та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки встановлені рішенням в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії Львівської міської ради; визнати протиправною бездіяльність Львівської міської ради щодо підготовки та візування проекту ухвали Львівської міської ради «Про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу» в порядку та строки встановлені додатку №1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії Львівської міської ради; зобов’язати ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та Львівську міську раду підготувати та винести на розгляд найближчої чергової сесії Львівської міської ради проект ухвали по питанню приватизації способом викупу нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній індексації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 8 до переліку об’єктів, що полягають приватизації способом викупу позивачем.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року позов задовольнено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо розгляду заяви Громадської організації «Інститут політичних технологій» 23.11.2017 за вх №2-30906/АП-2302 та вх№2-30904/АП-2302 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки, встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями).
Зобов’язано ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначене в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній документації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 8 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу Громадською організацією «Інститут політичних технологій».
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч норм законодавства, ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заяву позивача про включення об’єкту до приватизації не розглянуто у строк, встановлений законом (30 днів) та не надано відповіді у формі відмови у наданні адміністративної послуги. Покликання цього відповідача на лист від 20.07.2018р. №2302-4635 не є адекватним аргументом позаяк зазначену заяву із документами повернуто заявнику, а не мотивовано відмовлено у адміністративній послузі.
До спірних правовідносин не застосовується ч.2 ст.18 Закону України «Про приватизацію державного комунального майна», оскільки така не була чинною на час, коли відповідачем повинна була бути розглянута заява позивача від 23.11.2017р., якщо б відповідач не допустив бездіяльності щодо розгляду вказаної заяви. Також є безпідставним, покликання ОСОБА_1 на п.3.16 ухвали Львівської міської ради від 12.07.2012р. №1661.
Відтак, у разі настання визначених законодавством умов, ОСОБА_1 зобов’язувалось вчинити конкретні дії і, як їх не вчиняє, його можна зобов’язати до цього в судовому порядку (постанова Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015 р. у справі №К/31204/15).
Щодо вимог до відповідача – Львівської міської ради, то бездіяльність останнього є похідною від бездіяльності відповідача - ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради та зобов’язання підготувати та внести на розгляд проект ухвали по питанню приватизації, можливе після вчинення відповідних регламентних дій, які ще не вчинені. Тому в цій частині вимоги безпідставні.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення в частині задоволених позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що 23.11.2017р. позивач звернувся із заявою про включення об'єктів нерухомості, якими користується, в перелік для приватизації. Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 28.11.2014р. №892 (п.9 Додатку 1) підготовку проекту ухвали про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації способом викупу здійснює відділ реформування власності управління комунальної власності.
ОСОБА _1 29.01.2018р. повідомлено позивача про формування переліку вказаних об'єктів та зауважено, що додатково буде повідомлено до 30.06.2018р.
07.03.2018р. набрав чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», тому приватизація спірних приміщень має здійснюватися відповідно до його вимог, що вбачається з п.2 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення».
Згідно ч.2 ст.18 даного Закону позивач як орендар не здійснював невід'ємних поліпшень (25%) за згодою орендодавця, а тому прав на викуп приміщення немає і в зв'язку з цим документи позивачу повернуто.
Спростовуючи висновки суду з приводу порушення порядку розгляду заяви позивача (п.4 Інформаційної картки), наданий лист ОСОБА_1 від 20.07.2018р. надана однозначна відмова та наведено мотивацію відмови. Є помилковою також позиція суду, що даний Закон не розповсюджується на досліджувані правовідносини, позаяк не враховано його «Прикінцеві та перехідні положення».
Отже, прийняття рішення про включення зазначених у заяві приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, без здійснення невід'ємних поліпшень є прямим порушенням вимог Закону.
Не грунтується на нормах чинного законодавства висновок суду, що ОСОБА_1 було уповноважене прийняти лише один правомірний варіант поведінки, а саме підготувати та надати Львівській міській раді проект ухвали, а не відмовити у наданні адмінпослуги через недотримання заявником встановлених законодавством умов викупу.
З огляду на Рекомендацію Комітету міністрів Ради Європи №R(80)2 заява не могла бути винесена на розгляд міської ради, адже рада за існуючих обставин не може реалізувати свої дискреційні повноваження (прийняти таке чи інше рішення) в силу імперативного припису Закону.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, результатом реагування на звернення такої адмінпослуги може бути ухвала міської ради про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу або відмови. Заяву позивача не розглянуто, а покликання на лист не є аргументом.
Крім того, є надуманими доводи апелянта, позаяк на час звернення позивача до відповідача не існувало жодного нормативного акта, який би урегулював перелік документів необхідних надати орендарем на підтвердження здійснених ним поліпшень орендованого майна.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній індексації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 8 знаходяться на балансі Львівського комунального підприємства «Старий Львів» та належать територіальній громаді м.Львова в особі Львівської міської ради на праві комунальної власності на підставі рішення Галицького (Ленінського) райвиконкому м.Львова №222 від 14.04.1987, зареєстрованого державним реєстратором речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 26.12.2013 за реєстраційним номером 255664546101, номер запису про право власності 4067502, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2013, індексний номер 15444714.
21.10.2013 між Громадською організацією «Інститут політичних технологій» та ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укладено договір оренди №Г-8826-13, відповідно до якого Громадська організація «Інститут політичних технологій» прийняла в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 для службових потреб строком до 24.10.2018.
26.12.2013 між Громадською організацією «Інститут політичних технологій» та ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради укладено договір оренди №Г-8913-13, відповідно до якого Громадська організація «Інститут політичних технологій» прийняла в строкове платне користування нерухоме майно нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній індексації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 8 для службових потреб строком до 26.12.2018.
Громадською організацією «Інститут політичних технологій» у 2017 році ініційовано приватизацію об'єктів комунального майна шляхом викупу.
23.11.2017 позивачем подано до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заяви за вх№2-30906/АП-2302 та вх№2-30904/АП-2302 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та долучено документи згідно з переліком у відповідності до рішення №383 виконавчого комітету Львівської міської ради від 01.04.2010.
Рішенням виконавчого комітету від 28.11.2014 №892 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада», серед іншого, затверджено також правила адміністративної процедури щодо прийняття рішення про включення об’єкта (об’єктів) до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу, що регламентується додатком 1. Відповідно до п.9 додатку 1 до рішення виконавчого комітету від 28.11.2014 № 892 підготовку проекту ухвали міської ради про затвердження переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу здійснює відділ реформування власності управління комунальної власності.
Тобто даним рішенням орган місцевого самоврядування встановив регламент порядок і строк, протягом якого відповідний орган приватизації зобов’язаний вчинити певні дії.
Листом №2302-664 від 29.01.2018 ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради повідомило позивача про формування переліку об’єктів приватизації, продажу яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації, так як вказаний перелік затверджує Львівська міська рада. Про прийняте рішення щодо приватизації об’єктів, позивача буде додатково повідомлено до 30.06.2018.
ОСОБА _1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради №2302-4635 від 20.07.2018 повернуло позивачу документи щодо включення орендованих приміщень до переліку об’єктів, які підлягають приватизації у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».
Позивач вважає такі дії відповідачів щодо розгляду його заяви «Про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу» та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки, встановлені рішенням в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії Львівської міської ради протиправним, та звернувся до суду.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про бездіяльність ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради щодо розгляду заяви Громадської організації «Інститут політичних технологій» 23.11.2017 за вх№2-30906/АП-2302 та вх№2-30904/АП-2302 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки, встановлені в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями), виходячи з наступного.
Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.20 та 32 ч.1 ст.43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників; надання згоди на передачу об'єктів з державної власності у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст та прийняття рішень про передачу об'єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад, у державну власність, а також щодо придбання об'єктів державної власності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду - ч.ч. 1, 2, 5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно з п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з набранням чинності цим Законом майно, яке до прийняття Конституції України у встановленому законодавством порядку передане державою до комунальної власності адміністративно-територіальних одиниць та набуте ними на інших законних підставах, крім майна, що відчужене у встановленому законом порядку, є комунальною власністю відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», який був чинний на момент звернення позивача із заявою до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про приватизацію орендованого майна шляхом викупу, фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом; викупу.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації - ч.4 ст.7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».
Відповідно до п. 1.4. Ухвали Львівської міської ради від 12.07.2012 №1661 «Про затвердження Програми приватизації майна комунальної власності м. Львова на 2012-2014 роки» органом приватизації комунального майна м. Львова є управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради.
Заява, про включення підприємства до одного із переліків об'єктів, що підлягають приватизації подається до управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та повинна містити: назву об'єкта малої приватизації, його місцезнаходження; запропоновані умови купівлі та експлуатації об'єкта.
Разом із заявою покупці - фізичні особи подають: відомості про особу, домашню адресу, громадянство; номери рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.
Покупці - юридичні особи подають: повну назву заявника та його юридичну адресу; прізвище, ім'я, по батькові керівника; номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об'єкт приватизації.
До заяви додаються: документ про внесення плати за подання заяви; копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем згідно з цим Законом (копію відповідного рішення органу місцевого самоврядування - для органів місцевого самоврядування, засвідчені нотаріально або посадовою особою відповідного органу приватизації); довідку органу доходів і зборів про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) (для покупців - фізичних осіб) у випадках, передбачених частиною першою статті 6 цього Закону.
Форму заяви та розмір плати за її подання встановлює орган приватизації. При цьому розмір плати за подання заяви не повинен перевищувати половини розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Додаткові відомості та документи подаються органу приватизації лише за згодою заявника.
Забороняється вимагати від суб’єкта звернення документи або інформацію для надання адміністративної послуги, не передбачені законом. ч.6 ст.9 закону України «Про адміністративні послуги».
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що 23.11.2017 Громадською організацією «Інститут політичних технологій» подано до ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради заяви за вх №2-30906/АП-2302 та вх№2-30904/АП-2302 про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації та долучено документи згідно з переліком у відповідності до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» №892 від 28.11.2014.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем - ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, заяву позивача не розглянуто у строк, встановлений законом та не надано відповіді у формі відмови у наданні адміністративної послуги. Як і не приймає до уваги покликання представника ОСОБА_1 на лист від 20.07.2018 №2302-4635, оскільки заяву позивача від 23.11.2017 та документи було повернуто позивачу, а не мотивовано відмовлено у наданні адміністративної послуги.
Згідно із рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» №892 від 28.11.2014 передбачено, що строк надання адміністративної послуги – прийняття рішення про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу становить 30 днів, результатом надання такої адміністративної послуги можуть бути ухвала міської ради про затвердження переліку об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу або відмова у наданні адміністративної послуги, котра доводиться до відома одержувача з посиланням на чинне законодавство, з мотивацією відмови та роз’ясненням відповідно до встановленого порядку - п.4, 5 Інформаційної картки.
Таким чином, ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської, вчинено бездіяльність щодо розгляду заяви позивача «Про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу» та підготовки відповідного проекту ухвали Львівської міської ради в порядку та строки встановлені рішенням в додатку 1 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №892 від 28.11.2014 «Про затвердження інформаційних та технологічних карток адміністративних послуг, які надає Львівська міська рада» (зі змінами та доповненнями) та винесенням даного проекту на чергове засідання сесії Львівської міської ради.
Оскільки мала місце бездіяльність ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, то суд першої інстанції, з чим погоджується апеляційний суд, підставою відхилив твердження відповідача – ОСОБА_1 щодо застосування до спірних правовідносин п.2 Розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна», відповідно до якого приватизація (продаж) об’єктів, щодо яких рішення про приватизацію було прийнято до набрання чинності цим Законом, здійснюється та завершується відповідно до вимог цього Закону.
Апеляційний суд також не приймає до уваги покликання ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, що позивачем до заяви від 23.11.2017 про включення приміщень до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, які перебувають у його користуванні у відповідності до договорів оренди нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 та пл.Ринок, 8 не було надано доказів здійснення поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, за рахунок власних коштів вартістю не менше 25 % від ринкової вартості майна (будівлі, споруди, приміщення), оскільки частина 2 ст.18 Закону України «Про приватизацію державного комунального майна», не була чинною на час, коли згідно із Законом повинна була бути розглянута заява позивача від 23.11.2017, якщо б ОСОБА_1 не допустило бездіяльності щодо розгляду вказаної заяви.
Також, судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що станом на день звернення позивача із заявою від 23.11.2017 про включення приміщень до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, які перебувають у його користуванні у відповідності до договорів оренди нерухомого майна, що знаходяться за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 та пл.Ринок, 8, не існувало нормативного акта, яким би було регламентовано, які документи повинен подавати орендар на підтвердження здійснених ним поліпшень орендованого майна.
Тобто, позивачем в повному обсязі виконано вимоги закону, а саме: щодо подання заяви про включення приміщень до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу до 31.12.2017 із відповідними документами. Тому відповідач, ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, зобов’язаний був в строки прийняти рішення про включення зазначених у заяві приміщень до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Апеляційний суд вважає, що оскільки мала місце бездіяльність відповідача - ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, останнім не прийнято рішення в строки, а в подальшому відбулась зміна законодавства, яка встановила додаткові вимоги, тому заява позивача від 23.11.2017р. має бути розглянута з прийняттям рішення по суті, а саме підготувати та подати Львівській міській раді проект ухвали щодо включення нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 26,7кв.м., що позначені в технічній документації під індексом 6-1, 6-2, 6-3, які розташовані в будівлі (літ.А-4) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 7 та нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 104,1кв.м., що позначені в технічній індексації під індексами 24-1, 24-2, 24-3, 24-4, 24-5, 24-6, які розташовані в будівлі (літ.А-3) за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 8 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації способом викупу позивачем, що узгоджується з п 4.1.4. Положення про управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 02.12.2016 №1125 до компетенції управління належить, зокрема, підготовка проектів ухвал міської ради, рішень виконавчого комітету, розпоряджень Львівського міського голови, візування проектів актів відповідно до компетенції.
Тобто, на момент звернення позивача із заявою – 23.11.2017р., громадська організація мала «легітимні очікування» стосовно розгляду їх заяви та підготовкою і поданням Львівській міській раді проекту ухвали щодо включення спірного нежитлового приміщення.
За загальним правилом, особа не може бути позбавлена права, внаслідок внесення змін до закону. При цьому, використання особою такої гарантії пов'язане із моментом, коли особа виявила реальний намір використати відповідну гарантію, тобто реалізація волевиявлення особи у встановленій формі та встановленому порядку. У подальшому, зміна закону за загальним правилом не може впливати на обсяг гарантій, якими особа виявила намір скористатися.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
У справі, що розглядається, апеляційний суд бере до уваги, що у позивача існували «легітимні очікування» на момент звернення із заявою до ОСОБА_1, зумовлені положеннями закону.
Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої в Рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у Рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов'язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв'язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, № 49429/99).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апеляційний суд відхиляє решту доводів апелянта, які наведені у поданій апеляційній скарзі, оскільки такі на правильність висновків суду не впливають, а, відтак, не можуть покладатися в основу скасування чи зміни оскарженого судового рішення.
Отже , доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради залишити без задоволення, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року у справі № 813/2616/18 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя
ОСОБА_3
судді
ОСОБА_4
ОСОБА_5
Повний текст судового рішення виготовлено 25.04.2019 року.
