УХВАЛА
28 серпня 2024 року
м. Київ
справа №360/994/23
адміністративне провадження № К/990/31231/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 360/994/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, , Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 27 липня 2023 року № 122950002562;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземний) позивачу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року - період навчання в Золотівському професійному ліцеї, з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року - робота підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року - служба в лавах Збройних Сил України, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року - робота підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року - навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року - проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 03 лютого 2008 року по 08 березня 2022 року - гірник очисного забою четвертого та пізніше п`ятого з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля". Також період з 03 лютого 2008 року по 08 березня 2022 року - на посаді гірника очисного забою, зарахувати до пільгового стажу в провідних професіях не менше 20 років та зробити відповідний перерахунок, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8;
- призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення, а саме з 19 липня 2023 року, з урахуванням норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" у розмірі 80 % заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 року скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог. Прийнято в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 27 липня 2023 року № 122950002562.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії на пільгових умовах від 19 липня 2023 року, зареєстрованою за № 1168, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 (підземний), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року - період навчання в Золотівському професійному ліцеї, з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року - робота підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року - служба в лавах Збройних Сил України, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року - робота підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року - навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року - проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля", з 03 лютого 2008 року по 28 лютого 2022 року - гірник очисного забою четвертого та пізніше п`ятого з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта "Гірська" Державного підприємства "Первомайськвугілля".
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 360/994/23 та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин.
Проте скаржник у касаційній скарзі не формулює питання щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин; не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики; не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV , тощо.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
В решті, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, а виключних підстав для касаційного оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, передбачених частиною п`ятою статті 328 КАС України скаржником у касаційній скарзі належним чином не обґрунтовано, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 360/994/23.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Н. В. Коваленко
С. Г. Стеценко