Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року справа №360/994/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 р. у справі № 360/994/23 (головуючий І інстанції Качуріна Л.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Хмельницькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Луганській області), в якому просив:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 27 липня 2023 року № 122950002562;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Луганській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземний) позивачу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року період навчання в Золотівському професійному ліцеї, з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року робота підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року служба в лавах Збройних Сил України, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року робота підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства Первомайськвугілля, з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 03 лютого 2008 року по 08 березня 2022 року гірник очисного забою четвертого та пізніше п`ятого з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля. Також період з 03 лютого 2008 року по 08 березня 2022 року на посаді гірника очисного забою, зарахувати до пільгового стажу в провідних професіях не менше 20 років та зробити відповідний перерахунок, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8;
- призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дати звернення, а саме з 19 липня 2023 року, з урахуванням норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 % заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд дійшов до висновку щодо зарахування спірних періодів. Проте, судом не вірно розтлумачено та застосовано норму законодавства, щодо підрахунку пільгового стажу, яка застосовується при перерахунку роботи за провідними професіями відповідно порядку, вказаному в роз`ясненні Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8, а саме за кожен рік роботи необхідно додати 3 місяці.
Судом вказано, що на посилання на роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8, щодо перерахунку стажу, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказані роз`яснення за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, у тому числі до актів нормативно-правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер й, до того ж, у цьому роз`ясненні були довільно і помилково розтлумачені норми всупереч правового регулювання, запровадженого статтями 14 та частиною шостою статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та посилається на правовий висновок щодо застування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 викладено Верховним Судом у постанові від 08 липня 2021 року у справі №212/1743/17-а.
Судом протиправно не враховано трудовий стаж позивача до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з використанням відповідного коефіцієнту.
Спірним у справі є не зарахування до пільгового стажу за провідною професією в кратності, з урахуванням роз`яснень Міністерства Соцполітики населення України від 20.01.1992 № 8.
Професія (гірник очисного забою), на якій працював позивач з 03.02.2008 по 08.03.2022 рік більше 10 років, відносяться до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Пенсійний фонд України звернувся до Міністерства соціальної політики щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Міністерство соціальної політики розглянуло звернення Пенсійного фонду України щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року №1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Відповідно до п. 5 вказаної постанови, Міністерством соціальної політики України і було видане роз`яснення від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з розділом II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 17.11.2005 року № 3108-IV, пункт 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII визнано таким, що втратив чинність.
З урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148- VIII (далі- Закон № 2148) право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 02.10.2018 року № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 року № 12281/0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 «;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
На час трудової діяльності позивача і на теперішній час Роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є діючим.
Таким чином, необхідно зазначити, що першої інстанції безпідставно не використав коефіцієнт 1,3 згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.12.2019 року у справі №185/8991/16-а(2-а/185/49/17).
Така правова позиція, щодо застосування роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, визначена в Постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2023 року Справа № 200/1723/23.
У постановах від 07.03.2018 у справі №233/2084/17, від 16.05.2019 у справі №161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі № 550/927/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Таким чином, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
При цьому, уточнююча довідка підтверджує саме спеціальний стаж роботи та її характер, а не право особи на пільгову пенсію. Зазначена довідка необхідна для подальшого її надання відповідним органам Пенсійного фонду України, які в свою чергу визначають наявність підстав і права особи на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до Відділу обслуговування громадян (сервісний центр) № 25 управління обслуговування громадян Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою від 19 липня 2023 року, зареєстрованою за № 1168, про призначення пенсії за віком на підставі частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, додавши до неї зазначені в розписці-повідомленні документи.
Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій від 27 липня 2023 року № 122950002562 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до частини третьої статті 114 Про загальнообов`язкове страхування у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості пільгового стажу за Списком № 1. Страховий стаж особи з урахуванням роботи на пільгових умовах становить 35 років 9 місяців 14 днів. Пільговий стаж становить 1 рік 4 місяці 6 днів. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року, оскільки його тривалість перевищує три роки, крім того відсутня інформація про форму навчання. Для зарахування до страхового стажу періоду з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року необхідно надати уточнюючу довідку з навчального закладу про тривалість навчання за денною формою із зазначенням інформації про присвоєння кваліфікації. Роз`яснено позивачу, що дата, з якої особа має право на пенсійну виплату 12 грудня 2023 року (відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Про загальнообов`язкове страхування за умови надання пільгових довідок, що підтверджують пільговий стаж роботи за Списком № 1, та наказів про результати атестації робочих місць за умови праці).
Згідно з інформацією, що міститься в ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, страховий стаж ОСОБА_1 (для розрахунку права на пенсію за віком) станом на 19 липня 2023 року складає 35 років 09 місяців 14 днів, пільговий стаж за Списком № 1 17 років 11 місяців 11 днів, а саме до пільгового стажу зараховано періоди роботи позивача: з 13 квітня 2004 року по 30 червня 2004 року, з 04 липня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 08 січня 2005 року по 31 січня 2005 року, з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року; 05 травня 2006 року по 28 лютого 2022 року; з 11 березня 2022 року по 18 липня 2023 року.
У межах спірних правовідносин не зараховано до страхового та до пільгового стажу період навчання з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року в Золотівському професійному ліцеї, не зараховано до пільгового стажу період з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року служба в лавах Збройних Сил України (зараховано до страхового стажу), не зараховано до страхового та до пільгового стажу період з 01 березня 2022 року по 08 березня 2022 року, період роботи з 09 березня 2022 року по 10 березня 2022 року учнем гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління Першотравенське Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля зараховано до страхового стажу.
Відповідно до копії диплома серії НОМЕР_1 від 30 червня 2023 року позивач закінчив у 2005 році Золотівський професійний ліцей і здобув професію електрослюсаря підземного; електрозварника ручного зварювання, що також підтверджується додатком до диплому серії НОМЕР_2 від 30 червня 2023 року реєстраційний номер 1533/23, в якому зазначено, що рішенням державної кваліфікаційної комісії від 27 січня 2005 року позивачу присвоєно кваліфікацію електрослюсар підземний ІV розряду, електрозварник ручного зварювання ІІІ розряду.
Згідно з архівною довідкою Золотавського професійного ліцею від 12 липня 2023 року № 2 ОСОБА_1 дійсно навчався на денній формі в Золотавському професійному ліцеї за професією Електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року. Книги наказів про зарахування та відрахування не збереглися. Підстава: журнали видачі дипломів. Золотівський професійний ліцей є закладом освіти ІІ рівня акредитації.
Згідно з військовим квитком від 20 квітня 2005 року серії НОМЕР_3 позивач з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року проходив службу в лавах Збройних Сил України.
Відповідно до записів у трудовій книжці від 31 січня 2005 року серії НОМЕР_4 у межах спірних правовідносин позивач:
-з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року проходив навчання у Золотівському професійному ліцеї за спеціальність електрослюсар підземний електрозварник ручного зварювання;
-з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року працював на посаді підземний електрослюсар четвертого розряду з повним робочим днем під землею у Структурному підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля (згідно з наказом від 29 грудня 2002 року № 374 атестація робочих міст професія електрослюсар підземний дає право до переходу на пенсію за списком № 1);
-з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року служба в лавах Збройних Сил України;
-з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року на посаді підземного електрослюсаря 3 розряду, а потім 4 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля;
-з 15 вересня 2008 року переведений учнем гірника очисного забою підземний 1 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля (згідно з наказом від 26 листопада 2007 року № 575 атестація робочих міст професія гірник очисного вибою підземний дає право до переходу на пенсію за списком № 1);
-з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства Первомайськвугілля;
-з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля (згідно з наказом від 26 листопада 2007 року № 575 атестація робочих міст професія гірник очисного вибою підземний дає право до переходу на пенсію за списком № 1);
-з 03 грудня 2008 року на посаді гірника очисного забою 4 розряду, потім 5 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля (згідно з наказом від 22 листопада 2012 року № 1136 атестація робочих місць професія гірник очисного вибою підземний дає право до переходу на пенсію за списком № 1).
Відмітки про звільнення з Відокремленого підрозділу шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля у трудовій книжці від 31 січня 2005 року серії АА № 697084 позивача не вказано.
У позовній заяві позивачем зазначено, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації позивач був вимушений евакуюватися з зони бойових дій.
Відповідно до записів у трудовій книжці від 09 березня 2022 року серії НОМЕР_5 позивач:
-з 09 березня 2022 року прийнятий учнем гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління Першотравенське Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля;
-з 12 березня 2022 року переведений гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті.
Згідно з довідкою Відокремленого підрозділа Шахтоуправління Першотравенське Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля від 18 липня 2023 року № 305 позивач у період з 09 березня 2022 року по 11 березня 2022 року працював за професією учень гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління Першотравенське Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 09 березня 2022 року по 11 березня 2022 року 0 р. 0 міс. 1 дн.; з 12 березня 2022 року по теперішній час гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті, відповідно до частини третьої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період з 12 березня 2022 року по 18 липня 2023 року 1 р. 4 міс. 3 дн.
У довідці Відокремленого підрозділа Шахтоуправління Першотравенське Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля № 305 зазначено, що ОСОБА_1 учень гірника очисного забою за період з 09 березня 2022 року по 11 березня 2022 року має 1 спуск в шахту згідно з норми та графіком виходів.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.
Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частина 3 статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
При цьому, право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Також, як встановлено судами, у спірні періоди позивач працював на посадах передбачених Списком № 1 та № 202.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу.
Так, трудова книжка позивача містить відомості про те, що позивач працював в періоди з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року на посаді підземний електрослюсар четвертого розряду з повним робочим днем під землею у Структурному підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року на посаді підземного електрослюсаря 3 розряду, а потім 4 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля; з 15 вересня 2008 року переведений учнем гірника очисного забою підземний 1 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля; з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства Первомайськвугілля, з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля; з 03 грудня 2008 року по 28 лютого 2022 року гірником очисного забою підземний 1 розряду, потім 4 розряду, а потім 5 розряду з повним робочим днем під землею у Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 11 березня 2022 року по 18 липня 2022 року гірником очисного забою 5 розряду з повним робочим днем у шахті у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління Першотравенське Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля
Також підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Так, відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) від 19 липня 2023 року страхувальник Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля у період з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року та з 15 вересня 2008 року по 28 лютого 2022 року звітував щодо позивача по спеціальному стажу за кодом підстави ЗПЗ013А1.
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 8 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1, код підстави ЗПЗ013А1 діє з 05 листопада 1991 року та має назву Працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.
Згідно з Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, який є додатком 8 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1, код підстави ЗПЗ014А2 діє з 05 листопада 1991 року та має назву Працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Тобто, позивач працював за професіями які підлягають зарахуванню до пільгового стажу з повним робочим днем у шахті у тому числі, як праця на провідній професії.
Щодо посилання скаржника в оскаржуваному рішенні щодо необхідністю подання наказів про результати атестації робочих місць за умови праці, суд зазначає, що законодавцем покладено обов`язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 10.07.2018 по справі №227/545/17.
Також, такий висновок суду ґрунтується на правовій позиції Великої палати Верховного Суду, викладеній у справі №520/15025/16-а, у якій Велика палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, згідно особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1.
Крім того, трудова книжка містить посилання на проведення атестації, що не враховано відповідачем.
Отже, матеріали справи свідчать, що відповідний спеціальний (пільговий) стаж роботи та умови роботи позивача підтверджується відомостями про проведеннями атестації щодо відповідності умов праці.
Щодо зарахування періоду роботи позивача з 01 березня 2022 року по 08 березня 2022 року, як вірно зазначено судом першої інстанції, в індивідуальних відомостях про застраховану особу є відомості про спецстаж роботи у березні 2022 року, згідно з якими спецстаж позивача у березні2022 року складає 23 дні (коди підстави ЗПЗ014А2). Так, страхувальник Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля не звітував про роботу позивача у період з 01 березня 2022 року по 08 березня 2022 року (відсутні відомості про заробітну плату, про сплату страхових внесків).
Отже, періоди роботи позивача з 01 березня 2022 року по 08 березня 2022 року на посаді гірника підземного очисного вибою у Відокремленому підрозділу шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля правомірно не зараховані відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1.
Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.
З урахуванням викладеного, періоди роботи позивача з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року, з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року, з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року, з 03 грудня 2008 року по 28 лютого 2022 року, з 15 вересня 2008 року по 28 лютого 2022 року, має бути зарахований до стажу роботи на провідних професіях (робітники очисного вибою) із безпосередньою зайнятістю повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах з видобутку вугілля.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду навчання у Золотівському професійному ліцеї за спеціальністю Електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 роки, суд виходить з такого.
Згідно листа Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 N 4.7-17/674, після набуття чинності Закону України "Про освіту" (з 1991 р.) та Закону України "Про вищу освіту" (з 2002 р.) технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів I рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Неповна вища освіта - це освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Приписами підпунктів з, і та к частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Як зазначалось, позивач 31 січня 2005 року закінчив навчання в Золотівському професійному ліцеї за професією Електрослюсар підземний, електрозварник ручного зварювання.
14 лютого 2005 року позивач прийнятий підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею у Структурному підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля.
Перерва між днем закінчення позивачем навчання в середньому професійно-технічному училищі і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує 3 місяців.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовується, що позивач навчався в навчальному закладі який надає професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання. Доказів які б спростовували вказані висновки не надано.
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання за спеціальністю, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Щодо правомірності дій відповідачів щодо не зарахування до стажу роботи позивача на пільгових умовах періоду військової служби в лавах Збройних Сил України з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року, суд зазначає наступне.
Пунктами в частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом 2 пункту 1 статті 8 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України Про оборону України, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Отже, за вимогами законодавства, час проходження військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Позивач на момент призову на строкову військову службу працював підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею у Структурному підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, час проходження строкової військової служби з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року безпідставно не зарахований відповідачем до стажу роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Колегія суддів зазначає, що відповідач мав можливість витребувати у позивача додаткові докази що підтверджують стаж та витребувати необхідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб для оформлення пенсії, однак суду не надано інформації щодо витребування таких доказів, чим, на думку суду, відповідач порушив права позивача на належне підтвердження стажу для отримання пенсії.
Отже, час проходження строкової військової служби безпідставно не зарахований ГУПФУ до стажу роботи, що дає позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують вищевказані періоди.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи, навчання та військової служби до спеціального стажу.
Щодо позовних вимог в частині зарахування періоду з 03 лютого 2008 року по 08 березня 2022 року з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8, та призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 % заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно достатті 55 Конституції Україникожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною 1 статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другоїстатті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 КАС України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Відповідно до п. 4.1, 4.3 Порядку № 22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац 2 пункту 4.9 Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок (призначення) пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ.
За результатом розгляду заяви особи про призначення пенсії пенсійний орган має прийняти відповідне рішення.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із заявою.
Суд звертає увагу, що матеріали справи свідчать, що позивачем при подачі заяви були надані додаткові документи в підтвердження наявного стажу, у тому числі спірного.
Суд зазначає, що після отримання заяви позивача про призначення пенсії, відповідач повинен був розглянути її та прийняти вмотивоване рішення із наданням оцінки всіх періодів роботи позивача.
Пенсійний Фонд України, як орган державної влади, в силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи слідує, що предметом оскарження до суду є визнання рішення відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до частини третьої статті 114 Про загальнообов`язкове страхування.
При цьому, спірне рішення не містить відмову у застосуванні роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8, норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, статті 40 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
На підставі викладеного, позовні вимоги в цій частині є передчасними, оскільки, як вже зазначалось, у даному випадку відповідачем не розглянуто та не прийнято належне рішення з вищевказаних питань, з обґрунтуванням свого рішення.
Щодо посилання скаржника на розгляд заяви позивача за принципом екстериторіальності, суд зазначає наступне.
За п. 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Враховуючи вказані вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача визначено відповідача.
Згідно з пояснювальною запискою Фонду до проекту Постанови № 25-1 Указом Президента України від 04.09.2019 року №647/2019 «Про деякі заходи із забезпечення надання якісних публічних послуг» для забезпечення належної реалізації прав осіб y сфері надання адміністративних послуг передбачено забезпечення Кабінетом Міністрів України, зокрема, спрощення процедури надання та отримання послуг.Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року № 681 «Про оптимізацію надання адміністративних послуг у сфері пенсійного забезпечення»визначено перелік державних реєстрів, відомості з яких враховуються органами Пенсійного фонду при зверненні осіб за призначенням, перерахунком, поновленням, припиненням, продовженням виплати пенсій, надбавок, допомог, доплат та компенсацій або переведенням з одного виду пенсії на інший. У зв`язку з цим постала необхідність у приведенні актів Пенсійного фонду України у відповідність до вимог чинного законодавства Єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства, централізована прозора система контролю за процесами призначення та перерахунків пенсій, мінімізація корупційних ризиків, зумовлених особистими контактами з громадянами, попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, оптимізація навантаження на працівників, розширення способів звернень до територіальних органів Пенсійного фонду Українистало результатом запровадження принципу екстериторіальності щодо призначення пенсії.
Колегія суддів зауважує, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (статті 113, 116 та 117 Конституції України).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 9 лютого 2023 року яку залишено без змін Верховним Судом у постанові від 25 липня 2023 року у справі № 640/1873/22, відмовлено у задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України про визнання протиправними (такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили) та нечинними положення абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 7 липня 2014 року) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Також, Верховний Суд за результатами аналізу положень статей 5, 44 Закону № 1058-IV, підпункту 2 пункту 10 Положення №280, абзацу 13 пункту 4.2 та абзацу 2, 3 пункту 4.3 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1 вважав за необхідне сформулювати такі правові висновки:
- відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом № 1058-IV. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону;
- правлінню Пенсійного фонду України надано право приймати у межах повноважень, передбачених законом, постанови, затверджувати положення, інструкції та інші нормативно-правові акти Пенсійного фонду України, зокрема, і щодо порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії;
- з моменту набрання чинності змін до абзацу 13 пункту 4.2 Розділу IV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку №22-1, а саме з 1 квітня 2021 року, після реєстрації заяви, зокрема і щодо перерахунку пенсії, та сканування копій документів засобами програмного забезпеченняза принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу;
- рішення за результатами розгляду заяви, розподіленої за принципом екстериторіальності, у тому числі про перерахунок пенсії, приймається не пізніше 10 днів після її надходження та підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків) та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Таким чином, впровадження принципу екстериторіальності передбачає опрацювання заяв про призначення пенсій будь-яким з територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає заявник.
У даному випадку відповідно до матеріалів справи, спірне рішення щодо не зарахування стажу прийнято саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про зобов`язання саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити певні дії, оскільки подана позивачем заява з документами по суті розглядалась ГУ ПФУ в Хмельницькій області і рішення приймалось саме ним.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23.
З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 29травня 2018року у справі №800/341/17 (9991/944/12)і від 12листопада 2019року у справі №9901/21/19зазначила, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до КАС України, у межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин, про захист яких вони просять, від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що належними є способи захисту, які прямо передбачені законом або спеціальною нормою, аналіз якої дає змогу обрати такий спосіб захисту, який забезпечує виконання її приписів. Визначення ефективного судового захисту пов`язане з відповідним змістом заявлених позовних вимог, тобто з визначенням належного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів особи.
Як зазначалось, відповідачем належного рішення щодо не зарахування спірних періодів роботи не приймалось, мотивів не зарахування спірних періодів роботи з урахуванням документів наданих позивачем та наявних в матеріалах справи, не зазначалось.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства, вимоги позивача, суд дійшов до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення порушеного прав позивача, є:
- визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 27 липня 2023 року № 122950002562;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії на пільгових умовах від 19 липня 2023 року, зареєстрованою за № 1168, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 (підземний), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року період навчання в Золотівському професійному ліцеї, з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року робота підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року служба в лавах Збройних Сил України, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року робота підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства Первомайськвугілля, з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 03 лютого 2008 року по 28 лютого 2022 року гірник очисного забою четвертого та пізніше п`ятого з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля.
Відповідно дост. 317 КАС України, підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Отже, суд першої інстанції внаслідок порушення норм матеріального права, частково неправильно вирішив справу що суті спору, внаслідок чого рішення суду підлягає скасуванню в частині відмови у задоволені вимог, з прийняттям нової постанови в цій частині про їх часткове задоволення.
Відповідно до ч.1 та 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 139, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 січня 2022 р. у справі № 200/16897/21 - скасувати в частині відмови у задоволені позовних вимог.
Прийняти в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в призначенні пенсії від 27 липня 2023 року № 122950002562;
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , про призначення пенсії на пільгових умовах від 19 липня 2023 року, зареєстрованою за № 1168, зарахувавши до пільгового стажу за Списком № 1 (підземний), що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування: з 01 вересня 2001 року по 31 січня 2005 року період навчання в Золотівському професійному ліцеї, з 14 лютого 2005 року по 06 квітня 2005 року робота підземним електрослюсарем четвертого розряду з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 20 квітня 2005 року по 05 квітня 2006 року служба в лавах Збройних Сил України, з 05 травня 2006 року по 14 вересня 2008 року робота підземним електрослюсарем з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 15 вересня 2008 року по 22 жовтня 2008 року навчання на курсах гірника очисного забою в навчально-курсовому комбінаті Державного підприємства Первомайськвугілля, з 23 жовтня 2008 року по 02 грудня 2008 року проходження виробничої практики учнем гірника очисного забою підземним з повним робочим днем під землею на Відокремленому підрозділі шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля, з 03 лютого 2008 року по 28 лютого 2022 року гірник очисного забою четвертого та пізніше п`ятого з повним робочим днем під землею на підприємстві Відокремлений підрозділ шахта Гірська Державного підприємства Первомайськвугілля.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2684.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст складений та підписаний 10 липня 2024 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць
