Єдиний державний реєстр судових рішень
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
05 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29133/23 пров. № А/857/10049/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву представника позивача ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтея Р.В., Носа С.П., Шевчук С.М. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про зобов`язання вчинити певні дії.
15.07.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача Касандяка В.В. про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду суду Кухтея Р.В., Носа С.П., Шевчук С.М. від розгляду апеляційної скарги. В обґрунтування заяви зазначив, що вказана вище колегія суддів не постановила ухвали за наслідком розгляду клопотань позивача про витребування у відповідача доказів, які були зазначені у апеляційній скарзі. Допускаючи, що обставина залишення колегією суддів без будь-якого вирішення клопотань позивача, які викладені у апеляційній скарзі, є ненавмисною помилкою суду апеляційної інстанції, яка пов`язана неналежним здійсненням своїх процесуальних обов`язків суддею-доповідачем. На думку ОСОБА_1 , колегія суддів, що розглядає справу № 380/29133/23, свідомо ухилилась від постановлення мотивованої ухвали за наслідком розгляду клопотання позивача від 27.06.2024 вх. № 37259/24 про витребування у відповідача доказів, оскільки не має наміру вирішувати спір про права позивача, оскільки, насправді, має намір, в інтересах сторони відповідача, спрямувати судовий розгляд на вирішення спору про обов`язок позивача вдаватись до процедур досудового врегулювання спору, перед тим як звертатись до адміністративного суду із вимогами надати ефективний захист праву на доступ до інформації, яка є необхідна позивачеві для реалізації інших прав та інтересів. Викладене, на переконання представника позивача, викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду даної справи.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений представником позивача ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтею Р.В., Носу С.П., Шевчук С.М. по справі №380/29133/23. Зупинено провадження у справі №380/29133/23 для вирішення питання про відвід в порядку ст. 40 КАС України.
Згідно з частиною восьмою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до частиною одинадцятою статті 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтея Р.В., Носа С.П., Шевчук С.М., слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи, в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно частиною третьою статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як на нормативну підставу для відводу колегії суддів заявник посилається на приписи пунктів 2, 4 частини першої статті 36 КАС, які передбачають такі підставу для відводу судді, як: пряма чи опосередкована заінтересованість судді в результаті розгляду справи; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Слід звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і) «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об`єктивності визначається за допомогою критерію «розумного спостерігача». У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ`єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв`язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Одночасно, не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Необхідно зазначити, що мотивуючи заяву про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтея Р.В., Носа С.П., Шевчук С.М. заявник не погоджується з процесуальними рішеннями вказаного судді, а саме не погоджується з тим, що вказаною колегією не вирішено клопотань позивача щодо витребування у відповідача доказів по даній справі.
Апеляційний суд звертає увагу заявника на частину четверту статті 36 КАС України, яка передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, процесуальним законом надано будь-якій стороні процесу можливість висловити свою незгоду з тим чи іншим рішенням, думкою судді, зокрема касаційного оскарження відповідного судового рішення.
Більше того, дана справа була призначена у відкритому судовому засіданні, де колегія суддів буде розглядати вказані клопотання позивача. Також, суд необмежений у витребуванні додаткових документі/доказів до кінця розгляду справи в апеляційній інстанції за наявності поважних підстав.
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновку, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід не є підставою для її задоволення. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості зазначених суддів, не встановлено.
Відтак, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав, передбачених статтями 36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Кухтею Р.В., Носу С.П., Шевчук С.М. брати участь у розгляді даної справи, чи викликали сумнів у неупередженості чи об`єктивності суддів.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ :
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтея Р.В., Носа С.П., Шевчук С.М. у справі №380/29133/23 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда З. М. Матковська
