ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
09 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/29133/23 пров. № А/857/10049/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Шинкар Т.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові заяву представника ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича про відвід головуючого судді Кухтея Руслана Віталійовича від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про зобов`язання вчинити певні дії,-
встановив:
У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 21 березня 2024 року у справі №380/29133/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про зобов`язання вчинити певні дії.
24.06.2024 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява представника позивача Касандяка В.В. про відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтея Р.В. від розгляду апеляційної скарги.
Заява про відвід мотивована тим, що судом безпідставно постановлено ухвалу про призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, чим обмежено право позивача на публічне слухання порушеного спору. При цьому, вказує, що позивач просив проводити розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 визнано необґрунтованим заявлений представником позивача - Касандяком В.В. відвід судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Кухтею Р.В. по справі №380/29133/23.
Питання про вирішення відводу судді Кухтея Р.В. передано судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Згідно з ч.8 ст.40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Дослідивши заявлені підстави для відводу, суд апеляційної інстанції вважає, що в задоволенні заяви про відвід судді Кухтея Р.В. слід відмовити, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Як слідує із заяви представника позивача про відвід судді Кухтея Р.В., підставою для відводу фактично є наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. При цьому, мотиви для відводу судді, які заявник навів у заяві, фактично зводяться до того, що заявник не погоджується із призначенням справи у порядку письмового провадження.
Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними судовими рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Отже, з огляду на те, що позивачем заявлено відвід у зв`язку з незгодою із постановленням ухвали про призначення справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для відводу судді Кухтею Р.В. відсутні.
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 цього Закону).
Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».
Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.
Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волкова О. проти України» від 09.01.2013 (остаточне 27.05.2013 року), «Для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)… Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності…».
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміст заяви про відвід судді Кухтея Р.В., та наведені в її обґрунтування обставини, не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, вказували на його заінтересованість в результаті розгляду справи, при здійсненні правосуддя у цій справі.
Крім цього, інших підстав для відводу, визначених ст. 36 КАС України, не встановлено і під час розгляду заяви про відвід.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 36, 37, 38, 39, 40, 325, 328 КАС України, суд, -
ухвалив :
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Касандяка Володимира Васильовича про відвід головуючого судді Кухтея Руслана Віталійовича у справі №380/29133/23 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Л. П. Іщук Т. І. Шинкар