ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2024 року
м. Київ
справа № 756/10060/17
провадження № 51-3003км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,прокурора засудженого захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівки Хмельницької області, жителя АДРЕСА_2Оскаржені судові рішення
1. Оскарженим вироком ОСОБА_6 засуджено за частиною 2 статті 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців.
2. Суд визнав доведеним, що 22 квітня 2017 року приблизно о 23:30 біля кооперативу «Заграва» на проспекті АДРЕСА_1 засуджений на ґрунті неприязних відносин ударами кулаків в голову заподіяв ОСОБА_8 тяжких тілесних ушкоджень, внаслідок яких потерпілий помер у лікарні 07 травня 2017 року.
3. Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року вирок залишено без змін.
4. Велика Палата Верховного Суду постановою від 31 серпня 2022 року скасувала ухвалу апеляційного суду і призначила новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
5. За результатами нового розгляду апеляційний суд оскарженою ухвалою залишив вирок без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
6. Засуджений, посилаючись на пункти 1 та 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), просить скасувати оскаржені рішення, а кримінальне провадження закрити на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 КПК.
7. Він стверджує, що його винуватості у вчиненні злочину не доведено, а висновки суду ґрунтуються на припущеннях і недопустимих доказах.
8. Зокрема, він вважає недопустимим висновок судово-медичної експертизи трупа потерпілого № 1136/2, оскільки:
- її призначив слідчий, який не мав на це повноважень,
- порушені права обвинуваченого, передбачені частинами 2 та 3 статті 80 КПК,
- експерт не попереджений про відповідальність за статтею 384 КК,
- висновок ґрунтується матеріалах, які не надавались для дослідження.
9. Також він вважає недопустимим висновок судово-медичної експертизи № 031?203-2019 згідно доктрини «плодів отруйного дерева».
10. Крім того, він звертає увагу на те, що не було проведено огляду місця події, а показання свідків є суперечливими.
11. На його думку, апеляційний суд в ухвалі належним чином не спростував доводів, наведених у його апеляційній скарзі, тому його ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників провадження
12. Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу в повному обсязі.
13. Прокурор заперечила проти задоволення касаційних вимог сторони захисту, просила залишити судові рішення без зміни.
14. Іншим учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Оцінка Суду
15. Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши наведені доводи, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
16. Частиною 2 статті 433 КПК передбачено, що касаційна інстанція переглядає рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги. Згідно з частиною 2 статті 438 КПК при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення касаційна інстанція має керуватися статтями 412-414 КПК. Відповідно до статті 433 КПК касаційна інстанція є судом права, тому оцінка доказів у справі є завданням перш за все судів попередніх інстанцій. Проте за наявності відповідних доводів сторони кримінального провадження Суд здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Щодо допустимості висновку експертизи трупа
17. Сторона захисту вважає, що висновок судово-медичної експертизи трупа потерпілого № 1136/2 є недопустимим доказом, серед іншого, внаслідок того, що її проведено на підставі постанови, винесеноїслідчим, який не входив до складу слідчої групи.
18. Суд нагадує, що цей довід було розглянуто Великою Палатою Верховного Суду, яка в згаданій постанові (див. пункт 4 вище) дійшла висновку, що у випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України.[1]
19. Суд не вбачає підстав відступати від цієї правової позиції, тому відхиляє цей довід касаційної скарги.
20. Суд також відхиляє інші доводи касаційної скарги, що стосуються допустимості спірного висновку експертизи.
21. Засуджений посилається на те, що при призначенні експертизи були порушені права захисту, зокрема право заявляти відвід експерту та ставити додаткові запитання.
22. Суд зазначає, що під час судових розглядів сторона захисту не заявляла про підстави для відводу експерта, передбачені статтею 79 КПК, тому не вважає, що відсутність роз`яснення їй такого права під час призначення експертизи мало несприятливі наслідки для захисту.
23. Щодо можливості сторони захисту ставити експерту запитання, Суд зазначає, що це обмеження було компенсовано апеляційним судом, який призначив комісійну судово-медичну експертизу і надав можливість стороні захисту поставити свої запитання, на які експерти надали відповіді у висновку № 031?203?2019 від 12 березня 2020 року.
24. За таких обставин несвоєчасне надання стороні захисту можливості поставити експерту запитання не може бути підставою для визнання висновку від 19 червня 2017 року недопустимим доказом. Відповідно, висновок експертизи від 12 березня 2020 року не може бути визнаний недопустимим, виходячи з доктрини плодів отруйного дерева, на тій підставі, що він частково ґрунтується на відомостях, отриманих при проведенні експертизи від 19 червня 2017 року.
25. Щодо попередження експерта про відповідальність, Суд зазначає, що спірна експертиза проводилася атестованим експертом, якому в силу його посади відомо про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що він підтвердив своїм підписом у вступній частині експертного висновку.
Щодо правильності кваліфікації дій засудженого
26. Апеляційний суд належним чином умотивував свої висновки про доведеність винуватості засудженого у вчиненні злочину і правильність кваліфікації його дій за частиною 2 статті 121 КК.
27. З приводу можливості отримання потерпілим черепно-мозкової травми внаслідок падіння і скочування по похилій бетонній поверхні, апеляційний суд послався на послідовні показання очевидців злочину ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про цілеспрямоване завдання засудженим сильних ударів потерпілому кулаками в голову та биття того головою об асфальт.
28. Причиновий зв`язок між такими діями засудженого та смертю потерпілого підтверджено висновком експерта № 1136/2 від 19 червня 2017 року, висновком комісійної судово-медичної експертизи № 031-203-2019 від 12 березня 2020 року, в якому докладно розмежовано всі виявлені в потерпілого тілесні ушкодження за механізмом заподіяння. Експерт, допитаний в судовому засіданні, підтримав свій висновок і пояснив, що виникнення травми голови потерпілого внаслідок падіння з вертикального чи близького до нього положення тіла вкрай малоймовірно.
29. Суд не вбачає підстав ставити під сумнів висновок судів попередніх інстанцій про те, що сукупність цих доказів доводить умисне заподіяння потерпілому всього обсягу тілесних ушкоджень.
30. Висловлені стороною захисту припущення щодо іншого механізму спричинення тілесних ушкоджень за відсутності будь-яких обставин, які свідчать на користь такої версії, не можуть бути підставою для розумного сумніву у доведеності обвинувачення.
31. За встановлених фактичних обставин дії засудженого отримали правильну кримінально-правову оцінку за частиною 2 статті 121 КК.
Щодо інших доводів
32. Суд нагадує, що відповідно до статті 433 КПК вирішення питання достовірності доказів і їх достатності для встановлення факту, на доведення якого вони надані, є перш за все задачею судів попередніх інстанцій.
33. У Суду немає підстав ставити під сумнів оцінку судами попередніх інстанцій достовірності доказів.
34. З цих міркувань Суд відхиляє доводи засудженого про те, що показання свідків, покладені в основу обвинувального вироку, є суперечливими та не дозволяють беззаперечно встановити обставини справи.
35. Відсутність протоколу огляду місця події не ставить під сумнів правильність висновків суду про винуватість засудженого у його вчиненні, оскільки важливі для справи обставини були встановлені на підставі інших доказів.
Підсумок
36. Суд вважає, що у цій справі висновок про доведеність винуватості засудженого підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, оціненими відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - достатності для прийняття рішення.
37. Апеляційний суд провів розгляд відповідно до вимог кримінального процесуального закону і погодився з висновками суду першої інстанції, надавши умотивовані відповіді на всі аргументи, наведені в апеляційних скаргах сторони захисту, які переважно повторюються в касаційній скарзі засудженого. Зміст ухвали відповідає вимогам статті 419 КПК.
38. Таким чином, Судом не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які були би підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційну скаргу засудженого слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 436, 441, 442 КПК, Суд
ухвалив:
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 29 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] https://reestr.court.gov.ua/Review/106141457