Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-кп/824/1151/2023 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 756/10060/17
Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
У С Т А Н О В И Л А:
Вироком Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі.
Обвинуваченого ОСОБА_10 визнано винним у тому, що він 22.04.2017, приблизно о 23 годині 30 хвилин, перебуваючи на території кооперативу по будівництву та експлуатації підземних індивідуальних гаражів «Заграва», що за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 20-А, вступив в конфлікт з охоронцем даного кооперативу ОСОБА_11 , в результаті чого, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, виник словесний конфлікт. В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень. ОСОБА_7 підійшов до ОСОБА_11 та почав в хаотичному порядку наносити безліч ударів кулаками обох рук в область голови ОСОБА_11 , від яких останній впав на спину. ОСОБА_7 сів зверху на ОСОБА_11 , який лежав на землі та наніс останньому численні удари кулаками обох рук в область голови останнього, чим спричинив ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, на що вказує крововиливи в шкіру та м`які тканини голови, субдуральна гематома над правою півкулею мозку, об`ємом близько 150 куб. см., субарахноїдальний крововилив, який закриває півкулі мозку та мозочку, вогнище забою тканини мозку в лівій лобній ділянці, кров в бічних шлуночках мозку, стиснення та набряк - набухання головного мозку, вогнища після травматичної ішемії в потиличних ділянках мозку, вторинні крововиливи в ділянці мозолистого тіла. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3, о 14 годині 30 хвилин, у відділенні інтенсивної терапії загального профілю Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, що за адресою: АДРЕСА_3 , внаслідок закритої черепно-мозкової травми настала смерть ОСОБА_11 .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на показаннях свідків, які не були очевидцями події від початку до кінця, є суб`єктивними та упередженими. Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, та були досліджені під час судового розгляду, і на які посилається у своєму вироку суд першої інстанції свідчать, що пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч.2 ст. 121 КК України є недоведеним.
В основу вироку, на думку апелянта, безпідставно покладені лише показання потерпілої ОСОБА_12 , яка не була очевидцем подій, а також свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які спостерігали за конфліктом між потерпілим та обвинуваченим на певній стадії його розвитку та не бачили його вцілому від початку до кінця.
Безпідставно, на думку захисника, судом не враховано показання свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Останні фактично підтвердили показання обвинуваченого, про те, що саме охоронцями паркінгу був спровокований конфлікт, в ході якого мала місце штовханина. ОСОБА_7 скотився разом з ОСОБА_11 по твердому бетонному схилу вниз до в`їзду в паркинг, в результаті чого і ОСОБА_11 , і ОСОБА_7 отримали тілесні ушкодження.
Судом не спростовано, що виявлені у ОСОБА_11 тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть, виникли не від ударів ОСОБА_7 , а через падіння потерпілого та удару головою об тверду поверхню (асфальтобетонне покриття, металева решітка). На вирішення судово-медичної експертизи відповідні питання не ставилися.
Поза увагою суду першої інстанції залишилась суттєва неповнота досудового слідства, в ході якого не встановлені достатні докази для доведення винуватості ОСОБА_7 . Захисник зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12017100050003906 взагалі не був проведений огляд місця події, не встановлено конкретне місце отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, механізм їх заподіяння, кількість дій травмуючої сили; не встановлено, в результаті якого саме ушкодження настала смерть. На вирішення судово-медичної експертизи (трупа ОСОБА_11 ) слідчим поставлено лише одне питання: «Яка причина смерті ОСОБА_11 .?» Інших питань на вирішення експертизи не ставилось, змиви крові на місці події не робились, відповідно судова імунологічна експертиза не призначалась; медичне освідування обвинуваченого ОСОБА_7 не проводилось, зразки піднігтьового вмісту як у ОСОБА_7 , так і у ОСОБА_11 не вилучались, відповідно цитологічна експертиза не призначалась; одяг/взуття ні у потерпілого ОСОБА_11 , ні у обвинуваченого не вилучались, відповідно експертиза не проводилась; під час досудового слідства ОСОБА_7 не допитувався, за його участю слідчий експеримент не проводився.
Неповноту судового розгляду сторона захисту вбачає у необґрунтованому відхиленні ряду клопотань, які ними заявлялись. Останні були спрямовані на усунення допущених недоліків досудового розслідування та судового слідства вцілому. Зокрема клопотання про витребування медичних документів щодо старої ЗЧМТ ОСОБА_11 ; клопотання про проведення огляду на місці; клопотання про призначення у справі додаткової судово-медичної експертизи. Проведення вказаних дій, на думку захисника, було необхідним для підтвердження чи спростування обставин події, про які повідомляв як ОСОБА_7 , так і всі інші свідки у справі.
Апелянт вважає, що проаналізувавши показання обвинуваченого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_20 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_17 у сукупності достовірно встановлено лише те, що 22.04.2017, приблизно о 23 год 30 хв ОСОБА_7 дійсно перебував на території охоронюваної стоянки за адресою: АДРЕСА_4 , як і ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . Встановлено також, що ОСОБА_7 намагався пройти через стоянку, де був зупинений ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , які вимагали від останнього покинути територію стоянки, в результаті чого між ними виник словесний конфлікт.
Крім того апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги той факт, що за результатами висновку експерта № 1136/2 від 19.06.2017 у ОСОБА_11 не було виявлено тілесних ушкоджень будь-яких інших частин тіла, які б підтверджували, що ОСОБА_7 дійсно завдавав удари ОСОБА_11 , зокрема, в область грудної клітини та обличчя.
На думку апелянта інші докази у справі, також не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку, оскільки не доводять винуватість ОСОБА_7 . Дані довідки № 69 КМКЛ ШМД від 25.04.2017 не підтверджують жодних обставин отримання ОСОБА_11 тілесних ушкоджень. Дані протоколу пред`явлення особи для впізнання від 05.05.2017 за участю свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 не спростовують факту їх перебування 22.04.2018 приблизно о 22 год. 30 хв. на території охоронюваного паркінгу за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 20-а, м. Київ, а також підтверджують факт конфлікту, який спровокували охоронці паркінгу. Дані рапорту ДОП Оболонського УП ОСОБА_22 , з якого вбачається, що 23.04.2017, о 00 год 30 хв ОСОБА_7 був доставлений до Оболонського УП ГУ НП в місті Києві не підтверджують і не спростовують жодних обставин події, які відбулися перед цим на території паркінгу.
На думку апелянта висновок суду про те, що обвинуваченим ОСОБА_7 фактично не було отримано тілесних ушкоджень, лише з тих підстав, що останній не звертався за медичною допомогою є помилковим, так як не означає відсутність у цієї особи тілесних ушкоджень. Крім того, ушкодження внутрішніх органів, ЗЧМТ можуть не бути очевидними для оточуючих. Наявність саден на обличчі ОСОБА_7 зафіксовано у протоколі адміністративного затримання АА № 010958 від 23.04.2017. Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 повідомив про інші розлади здоров`я - головний біль, що тривав декілька днів, забій ліктя та коліна, і ці показання не спростовані іншими показами у справі.
Також апелянт вважає, що діяння ОСОБА_7 не містить об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 України. Судом не спростовані твердження обвинуваченого, що ОСОБА_11 міг отримати відповідні тілесні ушкодження під час падіння та скочування вниз по бетонному схилу паркінгу. Тому недоведений причинно-наслідковий зв`язок між діями обвинуваченого ОСОБА_7 і суспільно-небезпечними наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких настала смерть потерпілого ОСОБА_11 . Обвинуваченням також не доведений умисел ОСОБА_7 на спричинення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_11 .
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 травня 2020 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишено без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року - без змін.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 задоволено частково, ухвалу Київського апеляційного суду від 23 квітня 2018 року скасовано, призначено новий розгляд в суді апеляційної інстанції.
Згідно з висновком щодо застосування норми права, викладеного у зазначеній постанові, у випадку призначення експертизи слідчим, який не входить до складу визначеної у кримінальному провадженні слідчої групи суд, вирішуючи питання про допустимість даних висновку експерта як доказів, повинен у межах доводів сторін перевірити, чи призвів спосіб призначення експертизи до порушення тих чи інших прав і свобод людини, передбачених Конвенцією та/або Конституцією України. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося.
Оцінюючи докази на предмет допустимості відповідно до критеріїв, встановлених кримінальним процесуальним законом, суд виходить з обставин конкретної справи і також повинен вмотивувати своє рішення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та захисників, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти скасування вироку, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у спричиненні ОСОБА_11 умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило його смерть, тобто у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджені наявними доказами у їх сукупності, які перевірялися судом першої інстанції в ході судового розгляду.
При цьому колегія суддів звертає увагу, що згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
За правилами ст. 94 КПК України суд оцінює сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тому доводи сторони захисту про те, що зібрані та досліджені судом докази, а саме окремо кожен з них не підтверджують наявності у ОСОБА_7 умислу на заподіяння ОСОБА_11 тяжкого тілесного ушкодження, а також те, що внаслідок дій ОСОБА_7 настала смерть ОСОБА_11 , є необґрунтованими.
З показань потерпілої ОСОБА_23 в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_11 є її батьком та в день події, 22.04.2017, він пішов на роботу в гаражний кооператив «Заграва», розташований по проспекту Героїв Сталінграду, 20-А, в м. Києві. Кооператив «Заграва» це охоронювана авто-стоянка - паркінг, де тривалий час працював охоронцем її батько - ОСОБА_11 . Заїзд до стоянки облаштований шлагбаумом. Вночі додому зателефонували, та повідомили матері, що ОСОБА_11 забирає швидка. Коли вона з матір`ю прийшли на місце події, то побачили карету швидкої медичної допомоги, патрульних поліції та напарника ОСОБА_11 - ОСОБА_14 . Поліцейські повідомили їм, що ОСОБА_11 сильно побив ОСОБА_7 , якого затримав перший склад патрульних поліцейських, та його відвезли до районного відділу поліції. Зі слів поліцейських та осіб, які були на місці події їй стало відомо, що ОСОБА_7 спочатку штовхнув ОСОБА_14 , потім накинувся на ОСОБА_11 , та сівши на нього зверху почав хаотично наносити йому удари руками. Потерпіла ОСОБА_23 пояснила суду, що з будинку, розташованому поруч зі стоянкою, вийшла ОСОБА_15 , зі слів останньої їй стало відомо, що перебуваючи на балконі свого помешкання вона особисто бачила, як б`ють ОСОБА_11 . ОСОБА_15 покликала свого чоловіка та викликала поліцію, коли приїхав патруль поліції ОСОБА_7 почав тікати, але поліцейські його наздогнали. Крім того, зі слів свідка ОСОБА_15 їй відомо, що ОСОБА_7 голосно кричав що буде всіх убивати, руки та ноги ламати. Потерпіла, пояснила, що після побиття ОСОБА_11 перебував у шоковому стані, не розумів що сталося, приїхала швидка та лікарі почали приводити його до тями. При цьому потерпіла вказала, що бачила ОСОБА_11 , який перебував в кареті швидкої медичної допомоги та у нього все обличчя було в крові та синцях. Один склад патрульних поліції забрав ОСОБА_7 , а другий залишився на місці події. Вона писала заяву про кримінальне правопорушення, тому, що ОСОБА_11 не міг цього зробити. У лікарні ОСОБА_11 зробили МРТ, за результатами якого лікар повідомив, що у батька в голові велика гематома, яка не сумісна з життям, а тому необхідно швидко робити операцію. Операція тривала до 06 години ранку. Після операції ОСОБА_11 прийшов до тями, він лежав підключений до штучного апарату, проте, через три дні його стан погіршився, він просто дихав і нічого не розумів, а десь через чотири чи п`ять днів впав в кому, і ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.
З показань свідка ОСОБА_14 , які він надавав у суді першої інстанції вбачається, що 22 квітня 2017 року, він разом з ОСОБА_11 перебували на зміні в якості охоронців на автостоянці «Заграва», розташованої за адресою: м. Київ, пр. Г.Сталінграду, 20-А. Приблизно о 23 год. 30 хв. вони вийшли із охоронної будки, стояли на дворі, і в цей час з`явився ОСОБА_24 , який пройшов повз них та шлагбауму, зайшовши на територію стоянки. Свідок ОСОБА_14 зробив зауваження ОСОБА_7 , повідомив, що проходу крізь стоянку немає, і щоб той вийшов за межі стоянки. При цьому ніяких фізичних дій, спрямованих на примушування ОСОБА_7 покинути охоронюваний ними об`єкт, не вживалось. У відповідь на їх прохання, ОСОБА_7 почав поводити себе зухвало, висловлювати звинувачення, що він з ОСОБА_11 тут нічого не роблять, а вони там під кулями. Також ОСОБА_7 казав, що зараз буде їм руки та ноги ламати. Однак ОСОБА_14 повторно звернувся до ОСОБА_7 з проханням вийти за шлагбаум, після чого останній вдарив його в область грудей. Від отриманого удару свідок упав забивши ногу, а коли піднявся, то побачив як ОСОБА_11 вже лежав на асфальті. ОСОБА_7 сидів на ОСОБА_11 та наносив тілесні ушкодження. ОСОБА_14 почав голосно кричати, що викликає поліцію, оскільки думав, що нападник зупиниться. Але ОСОБА_7 , який був в неадекватному стані, не зупинявся. ОСОБА_14 підбіг до автомобіля таксі, яке стояло поруч та попросив таксиста допомоги, однак останній відмовився та поїхав. В подальшому свідок побіг у будку, де взяв телефон і викликав поліцію, а коли вийшов на вулицю, то побачив, ОСОБА_11 , який лежав на асфальті побитий. Приїхав наряд поліцейських і ОСОБА_7 почав тікати, однак його затримали. ОСОБА_11 лежав на землі, був увесь у крові, в нього була побита голова. Викликали карету швидкої медичної допомоги, які, по приїзду, надавали медичну допомогу останньому.
Показаннями свідка ОСОБА_13 , який був допитаний в судовому засіданні, підтверджується факт того, навесні 2017 року, приблизно о 24 год., він, в якості водія таксі, заїжджав у двір по пр. Г.Сталінграду, 24 в м. Києві та почув стукіт. Побачив, як біля заїзду на стояну в підвальному приміщенні на асфальті лежав ОСОБА_11 , а на ньому сидів ОСОБА_7 , який бив потерпілого об асфальт двома руками та наносив ушкодження кулаками в область голови. ОСОБА_7 наносив удари ОСОБА_11 безпосередньо в голову. Проїхавши повз стоянку, до нього звернувся ОСОБА_14 , якому він порадив викликати поліцію. Коли свідок розвернувся та виїжджав із двору, навпроти заїжджала поліція. Він вийшов з автомобіля та показав поліцейським де відбувається бійка. Поліцейські побігли у вказаному ним напрямку. Побачивши поліцейських, ОСОБА_7 встав з потерпілого та почав тікати. В цей час він підійшов до ОСОБА_11 і побачив, що той лежав без свідомості, у нього було дуже сильно розбите обличчя, перенісся, губи, дуже сильна була гематома, також бачив, що з потилиці лилася кров. Одразу почав викликати швидку допомогу. В подальшому ОСОБА_11 надавалась медична допомога. ОСОБА_7 був в неадекватному стані, здавалось, що він мав якесь сп`яніння, крім того, затриманий поводив себе агресивно.
Показаннями свідка ОСОБА_15 , допитаної в судовому засіданні підтверджується, що 22 квітня 2017 року, приблизно о 24 год. було чути крики на стоянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_4 . Вона вийшла на балкон своєї квартири АДРЕСА_5 , звідки видно приміщення стоянки. Там побачила сутичку між охоронцями ОСОБА_14 та ОСОБА_11 з одного боку і ОСОБА_7 . Обвинувачений поводив себе агресивно, погрожував поламати їм руки і ноги. ОСОБА_7 почав наносити удари ОСОБА_11 в область грудей. Потім ОСОБА_7 штовхнув ОСОБА_11 на бордюр і той упав. Після цього свідок повідомила чоловіку про подію і викликала поліцію. В цей час ОСОБА_15 побачила, що ОСОБА_11 лежав унизу стоянки, куди заїжджають автомобілі. Він не рухався. Потім приїхала швидка допомога і наряд поліції. ОСОБА_11 лежав і біля нього були лікарі. Свідок зазначила, що ОСОБА_11 майже не оборонявся, він виставляв тільки руки, а ОСОБА_7 дуже агресивно наносив удари потерпілому.
З показань ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , які були надані під час допиту в судому засіданні, вбачається, що останні працюють інспекторами патрульної поліції у м. Києві. Свідок ОСОБА_26 , перебуваючи у складі екіпажу № НОМЕР_1, 22.04.2017 в нічний час, прибув на виклик на стоянці, розташованій за адресою, АДРЕСА_4 , оскільки було повідомлено про бійку. Прибувши на місце ОСОБА_26 побачив, як ОСОБА_7 , сидить зверху на ОСОБА_11 , та наносить останньому в область голови та грудей удари кулаками. При цьому, свідок ОСОБА_26 , вказав, що особисто бачив, як обвинувачений ОСОБА_7 два рази замахувався на потерпілого ОСОБА_11 руками. Проте, побачивши патрульних ОСОБА_7 , який наносив удари потерпілому, підвівся з ОСОБА_11 , та почав тікати всередину автостоянки, після чого вони його наздогнали і коли повернулися на місце події, то там вже була швидка та інший екіпаж патрульних, які надавали допомогу потерпілому. ОСОБА_7 , був затриманий та доставлений до Оболонського УП для встановлення всіх обставин. Вони встановили особу ОСОБА_7 та склали адміністративний протокол про затримання. Свідок ОСОБА_25 була в складі іншого екіпажу поліції та прибувши на місце події побачила ОСОБА_11 з розбитим обличчям, і йому викликали швидку. Крім того, на місці події перебував ОСОБА_27 , який зателефонував родичам ОСОБА_11 . Далі свідок повідомила, що до приїзду швидкої, потерпілому стало гірше, він присів на асфальт. Потім приїхала швидка, прийшли родичі потерпілого, вона відібрала заяву, пояснення свідків. Далі свідок показала, що вночі, під час затримання ОСОБА_7 був із явними ознаками алкогольного сп`яніння, це виражалося в тому, що був запах алкоголю з порожнини рота, неадекватна поведінка. Заява про злочин була написана з особистих слів потерпілого ОСОБА_11 . Потерпілий вказав на ОСОБА_7 , як на особу, що наносила йому тілесні ушкодження. Свідок ОСОБА_25 пояснила, що ОСОБА_11 казав, що він перебував на роботі, та вийшов зробити зауваження, у відповідь на що отримав тілесні ушкодження.
Показаннями свідка ОСОБА_28 , який був допитаний в судовому засіданні, підтверджується те, що в ніч з 22.04.2017 року на 23.04.2017 року, близько 01 години, до Оболонського УП ГУ НП у м. Києва був доставлений ОСОБА_7 з приводу бійки. Свідок в цей час перебував на чергуванні, оскільки працює старшим дільничним Оболонського УП ГУ НП у м. Києва. Обвинувачений перебував у неадекватному стані, поводив себе визиваючи, постійно щось викрикував. Обставини сутички, яка виникла між ОСОБА_7 та іншими учасниками, встановити не вдавалось, оскільки він відмовлявся надавати пояснення. ОСОБА_7 лише повдіомив, що він учасник АТО. В управлінні поліції ОСОБА_7 сидів на диванчику та вів себе неадекватно. Крім того, свідок ОСОБА_28 вказав, що ОСОБА_7 заявляв, що він там нікого не бив, що він є героєм України. При цьому свідок пояснив, що на його переконання ОСОБА_7 безперечно був в стані алкогольного сп`яніння, оскільки в нього був запах алкоголю з рота.
Зазначені вище показання свідків є логічними та послідовними. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника в частині того, що показання потерпілої та вказаних свідків не підтверджують винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Описані показання у сукупності узгоджуються між собою щодо відтворення обставини нанесення ОСОБА_7 тілесних ушкоджень ОСОБА_11 . Характер та місце нанесення тілесних ушкоджень, висловлення погрози про заподіяння тілесних ушкоджень в сукупності з активними діями обвинуваченого, свідчать про умисний їх характер та бажання ОСОБА_7 заподіяти тяжкого тілесного ушкодження потерпілому.
Зазначеним показанням суд надав належну правову оцінку, та обґрунтовано послався на них в мотивувальній частині вироку.
Даними довідки № 69 КМКЛ ШМД від 25.04.2017 підтверджується перебування ОСОБА_11 на лікуванні з 23 по 25 квітня 2017 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку з формуванням субдуральної гематоми над правою півкулею мозку об`ємом 150 куб.см., субарахноїдальний крововилив
Даними лікарського свідоцтва про смерть №1136/2 від 08.05.2017 підтверджується, що причиною смерті ОСОБА_11 є внутрішньочерепна травма. Хвороби, які призвели до смерті: набряк-набухання головного мозку, крововилив під оболонки, у шлуночки та в тканину мозку, ушкодження внаслідок контакту з тупим предметом.
Даними висновку експерта №1136/2 від 19.06.2017 підтверджується той факт, що смерть ОСОБА_11 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми, на що вказує: крововиливи в шкіру та м`які тканини голови, субдуральна гематома над правою півкулею мозку, об`ємом близько 150куб.см., субарахноїдальний крововилив, який покриває півкулі мозку та мозочку, вогнище забою тканини мозку в лівій лобній ділянці, кров в бічних шлуночках мозку, стиснення та набряк-набухання головного мозку, вогнища післятравматичної ішемії в потиличних ділянках мозку, вторинні крововиливи в ділянці мозолистого тіла. Комплекс ушкоджень мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Характер та морфологія усіх виявлених ушкоджень свідчить про те, що вони виникли від неодноразової дії тупого предмета не менше ніж за 14 діб до настання смерті.
Будучи допитаним в судовому засіданні експерт ОСОБА_29 , пояснив, що працює в Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи, стаж роботи з 1997 року, та підтримав свій висновок експерта №1136/2 від 19.06.2017, з підсумками, зробленими на підставі судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_11 , які викладені ним у вказаному висновку. Зокрема, експерт ОСОБА_29 пояснив в судовому засіданні, що в даному випадку механізм виникнення черепно-мозкової травми свідчить про те, що вона виникла в результаті дій тупого предмету. Виходячи з характеру та локалізації виявлених ушкоджень в ділянці голови з урахуванням часу від події до настання смерті це близько 14 діб, за даний період деякі ушкодження уже могли загоїтися. Травмуюча сила ушкодженої ділянки, яку було досліджено не менше трьох разів, це саме дія тупого предмету, тобто ударів могло бути і більше, але не менше трьох ударів. Експерт зазначив, що це все, що залишилося за 14 діб перебування потерпілого на стаціонарі до початку проведення експертизи. В даному випадку виникнення травми голови, а саме виникнення такої травми внаслідок падіння з вертикального чи близького до нього положення тіла потерпілого ОСОБА_11 крайнє мало ймовірно. Садна - це ушкодження поверхні шкіри, рука зібрана в кулак також може утворити садну. В даних ушкодженнях, які призвели до формування черепно-мозкової травми у потерпілого ОСОБА_11 не відобразилися індивідуальні особливості тупого предмету. Лише можна сказати, що це був тупий предмет з обмеженою поверхнею площини контакту, тобто травмуюча поверхня не виходила за рамки травмуючої ділянки, і чітко вказати на особливості такого тупого предмету, та вказати чи це кулак, або нога не має можливості. В якому положенні знаходилося тіло потерпілого ОСОБА_11 при отриманні ушкодження сказати не можна, тобто нападаючий з потерпілим могли бути в різних положеннях. Крім того, експерт ОСОБА_29 в судовому засіданні вказав, що зроблений ним запис у висновку про те, що потерпілим ОСОБА_11 у 2000 році було перенесено закриту черепно-мозкову травму, робиться з медичної картки хворого, і він не мав права не вписати те, що вписали лікарі. Він дійсно виявив у потерпілого стару травму голови, і в даному випадку ніякого причинно-наслідкового зв`язку між перенесеною ОСОБА_11 у 2000 році закритої черепно-мозкової травми з настанням смерті потерпілого немає, тому що джерело кровотечі, внаслідок чого настала смерть зовсім з іншої сторони, а саме з права. Тобто те, що колись було у потерпілого ОСОБА_11 на момент події, та під час проведення експертизи, дуже добре зажило, і він би ще міг жити з цим. Таку травму, яку отримав потерпілий, і внаслідок якої настала смерть останнього, отримати внаслідок скочування в край не ймовірно. Гематома, яка утворилася у потерпілого ОСОБА_11 утворилася внаслідок різких ударів. Сили, з якою нанесли потерпілому удар було достатньо для утворення такої травми.
При цьому колегія суддів вважає необґрунтованими підстави, з яких захисник просив визнати дані висновку №1136/2 від 19.06.2017 недопустимим доказом, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи щодо встановлення причин смерті.
На думку захисника, слідчий Оболонського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_30 не мав законних повноважень для призначення судово-медичної експертизи в кримінальному провадженні № 12017100050003906, оскільки не входив до групи слідчих в даному кримінальному провадженні.
Даними лікарського свідоцтва про смерть № 1136/2 від 08.05.2017 констатовано смерть ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з причиною смерті - внутрішньочерепна травма.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, а саме листа Оболонського ГУ НП в м. Києві № 5670/125/51/-2021 від 19.07.2022, копії книги нарядів даного управління поліції, слідчий ОСОБА_30 ІНФОРМАЦІЯ_3 заступив на добове чергування у складі слідчо-оперативної групи та проводив слідчі /розшукові/ дії згідно наказу МВС від 20.10.2014 № 1107 «Про застереження інструкції про порядок створення та організації діяльності слідчих груп та слідчо-оперативних груп».
Таким чином, слідчий ОСОБА_30 , хоч і не був призначений слідчим у кримінальному провадженні № 12017100050003906, однак в силу своїх повноважень та невідкладності забезпечення виконання експертних досліджень, з метою встановлення причин смерті ОСОБА_11 , перебуваючи на чергуванні ІНФОРМАЦІЯ_3, призначив судово-медичну експертизу, для проведення якої залучив експертів Київського міського клінічного бюро судово-медичних експертиз. Викладені слідчим обставини, а саме наявність в приміщенні реанімації КМКЛШМД ІНФОРМАЦІЯ_3, о 14 годині 30 хвилин трупа ОСОБА_11 з ознаками насильницької смерті, на думку колегії суддів, не призвело до спотворення фактичних обставин, як про це зазначає захисник, оскільки експертом було враховано і надану медичну документацію. Допитаний в судому засіданні експерт ОСОБА_29 відтворив механізм утворення тілесних ушкоджень, які були виявлені під час дослідження трупа ОСОБА_11 , відхиливши версію сторони захисту щодо ймовірності їх утворення в інакший спосіб, ніж встановлено органом досудового розслідування. Крім того, з даних висновку експерта вбачається, що для проведення дослідження експерту було надано комплекс медичної документації, в якій детально описано кількість та локалізація тілесних ушкоджень, з якими до КМКЛШМД було доставлено ОСОБА_11 . Наявність тілесних ушкоджень враховані експертом під час підготовки висновку щодо причини смерті ОСОБА_11 .
Тому сам факт призначення експертизи слідчим, що не входив до складу слідчої групи, якій доручено розслідування, на думку колегії суддів, не призвело до звуження прав сторони захисту, та не вплинуло на проведення експертизи і її висновки.
Так само колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи клопотання захисника про те, що експерт ОСОБА_29 не був належним чином попереджений слідчим про кримінальну відповідальність при призначенні судово-медичної експертизи. Як вбачаться з вступної частини вказаного висновку, експерт ОСОБА_29 з правами, обов`язками та відповідальністю, що передбачені ст. ст. 69, 70 КПК України ознайомлений. За відмову або ухилення від дачі висновку, за дачу свідомо неправдивого висновку, відповідальність за що передбачена ст. ст. 384, 385 КК України експерт ОСОБА_29 повідомлений. За розголошення даних досудового слідства чи дізнання без дозволу прокурора, слідчого або особи, яка проводила дізнання чи досудове слідство, відповідальність за що передбачена ст. 387 КК України, експерт також повідомлений. Таке формулювання ознайомлення експерта з правами, обов`язками, а також попередження про кримінальну відповідальність, на думку колегії суддів, не суперечить положенням ч. 2 ст.102 КПК України. В судовому засіданні, під час допиту в якості експерта ОСОБА_29 також роз`яснювались його права та обов`язки, а також він був попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України. ОСОБА_29 повністю підтримав висновки, які він надав в результаті проведеної ним експертизи.
На виконання ухвали Київського апеляційного суду від 09.12.2019, під час апеляційного розгляду, було проведено комісійну судово-медичну експертизу. Остання проведена за матеріалами кримінального провадження № 12017100050003906. Експертам було поставлені ряд питань, в тому числі і щодо можливості впливу раніше перенесеної ОСОБА_11 закритої черепно-мозкової травми на тяжкість отриманих 23.04.2017 тілесних ушкоджень, а також можливості утворення тілесних ушкоджень в результаті удару/ударів головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару/ударів головою об тверді предмети (камені, металева решітка, тощо).
З даних висновку експерта (експертиза за матеріалами кримінального провадження) № 031-203-2019 убачається, що смерть ОСОБА_11 настала від черепно-мозкової травми, а саме від такої її складової як правобічна субдуральна гематома, яка в своєму перебігу при наявності декількох певних умов (крововиливи в речовину лівих лобної, скроневої та тім`яної часток головного мозку, кистозно-гліозні зміни речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозні анастомози судин м`якої мозкової оболонки,) через низку ускладнень (вторинні крововиливи під м`яку мозкову оболонку, у шлуночки головного мозку, в глибокі шари речовини та у стовбур головного мозку) призвела до розвитку набряку-набухання головного мозку.
Інша складова черепно-мозкової травми (отримання якої може бути обумовлено падінням ОСОБА_11 на площину з контактом лівою скронево-лобною ділянкою) включає кистозно-глюзні зміни речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозні анастомози судин м`якої мозкової оболонки - наслідки перенесеної у 2001 ропі черепно-мозкової травми, і між настанням смерті ОСОБА_11 та даними наслідками існує не прямий причинно-наслідковий зв`язок.
Синтезуючі дані, які наведені в «Синтезуючій частині», з урахуванням морфологічних характеристик ушкоджень (макроскопічні, судово-гістологічні мікроскопічні, морфо-рентгенологічні), підтверджують наявність незадовго до 01 години 15 хвилин 23 квітня 2017 року (часу надходження потерпілого до стаціонару), у ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, які в своїй сукупності носять назву черепно-мозкової травми: синець в ділянці перенісся, перелом носових кісток, крововилив в м`які тканини голови (права скронево-тім`яна та ліва скронево-лобна ділянки), крововилив під тверду мозкову оболонку (субдуральна гематома) над правою півкулею головного мозку (джерело крововиливу - перехідна вена), крововилив в речовину (в кору) лівих лобної (середня лобна звивина), скроневої та тім`яної часток головного мозку.
Об`єм та характер вищезгаданої черепно-мозкової травми, локалізація її складових, дозволяє стверджувати про те, що вона виникла внаслідок неодноразової дії тупих предметів, при цьому: субдуральна гематома - виникла за ротаційним механізмом внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в обличчя потерпілого, яка привела до ротації його голови; синець в ділянці перенісся (наслідком загоєння якого станом на 7 травня 2017 року є синці на верхній та нижніх повіках обох очей біля їх внутрішніх кутів), перелом носових кісток - утворились за механізмом удару внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак) в обличчя потерпілого - дана дія й призвела до ротації голови потерпілого з утворенням субдуральної гематоми; крововилив в м`які тканини лівої скронево-лобної ділянки, крововилив в речовину (в кору) лівих лобної, скроневої та тім`яної часток головного мозку - виникли за імпресійним (ударним) механізмом внаслідок одноразової дії тупого предмету, що можливо «в результаті удару/ударів головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару/ударів головою об тверді предмети (камені, металева решітка тощо)» з контактом лівою скронево-лобною ділянкою; крововилив в м`які тканини правої скронево-тім`яної ділянки - утворився за механізмом удару внаслідок одноразової дії тупого предмету, така дія не призвела до утворення «внутрішньо-черепних» ушкоджень, і утворення даного крововиливу можливо як внаслідок дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (на кшталт кисті людини, що зібрана в кулак), так і «в результаті удару головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару головою об твердий предмет (камінь, металева решітка тощо)».
Крім того, згідно «первинних» записів лікарів стаціонару, у ОСОБА_11 станом на 01 годину 15 хвилин 23 квітня 2017 року (часу надходження потерпілого до стаціонару), мали місце численні садна на голові (які станом на 7 травня 2017 року вже загоїлись) - утворились за механізмом тертя або удару/тертя внаслідок неодноразової дії тупих предметів, такі дїї не призвели до утворення «внутрішньо-черепних» ушкоджень, і утворення даних саден можливо «в результаті удару/ударів головою під час падіння, скочування по бетонній поверхні та удару/ударів головою об тверді предмети (камені, металева решітка тощо).
Саме перебіг такої складової вищезгаданої черепно-мозкової травми, як правобічна субдуральна гематома, призвів до здавлення головного мозку з розвитком дислокаційно- компресійного синдрому (зміщення серединних структур головного мозку вліво зі здавленням та деформуванням правого бічного шлуночку), що на тлі наявності крововиливів в речовину (в кору) лівих лобної, скроневої та тім`яної часток головного мозку, кистозно-гліозних змін речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозних анастомозів судин м`якої мозкової оболонки, призвело спочатку до виникнення вторинних крововиливів під м`яку мозкову оболонку (субарахиоїдальний крововилив по внутрішнім, поверхням півкуль мозку, в ділянці мосто-мозочкової цистерни) у шлуночки головного мозку (наявність крові у шлуночках), а в подальшому перебіг всього цього об`єму внутрішньо-мозкових змін на тлі наявності кистозно-гліозних змін речовини лівої півкулі головного мозку та артеріовенозних анастомозів судин м`якої мозкової оболонки - до виникнення вторинних крововиливів під м`яку мозкову оболонку (субарахноїдальний крововилив по всім поверхням півкуль мозку) та в речовину (глибокі шари, стовбур) головного мозку з розвитком набряку-набухання головного мозку.
Таким чином, і дані висновку експерта № 1136/2 від 19.06.2017, і дані висновку комісійної судово-медичної експертизи № 031-203-2019, які проведені з дотриманням КПК України, всупереч доводам апеляційної скарги захисника, підтверджують причинно-наслідковий зв`язок між нанесеними ОСОБА_11 тяжкими тілесними ушкодженнями і смертю останнього. Показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 підтверджується нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 тільки ОСОБА_7 . Даними протоколів пред`явлення особи для впізнання від 05.05.2017 за участю свідка ОСОБА_13 та ОСОБА_14 підтверджується також та обставина, що вони, під час здійснення досудового розслідування, під час проведення вказаної слідчої дії впізнали ОСОБА_7 , як особу, яка вночі 23.04.2017 року наносила тілесні ушкодження ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 .
Показання свідків щодо агресивної поведінки ОСОБА_7 також підтверджуються даними висновку судово-психіатричного експерта №126 від 18.07.2017, згідно з яким ОСОБА_7 , у період інкримінованого йому кримінального правопорушення, проявляв ознаки посттравматичного стресового розладу (згідно з МКХ-10, шифр Б 43.1). За своїм психічним станом у період правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_7 підозрюється (у ніч з 22.04.2017 на 23.04.2017), він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час ОСОБА_7 виявляє ознаки посттравматичного стресового розладу (згідно з МКХ-10, шифр Г 43.1). За свої психічним станом у теперішній час ОСОБА_7 може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Козир у період правопорушення, у якому він на даний час підозрюється, не перебував у стані фізіологічного афекту або у будь-якому іншому емоційному стані, що суттєво вплинув на його свідомість та діяльність.
Вказані вище докази підтверджують пред`явлене ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України та спростовують його показання щодо невинуватості та показання свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_32 , на які посилається захисник в своїй апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо неповноти досудового розслідування та судового розгляду, яке виразилось у не проведенні певних слідчих дій та не задоволенні клопотань сторони захисту, на думку колегії суддів, є необґрунтованими. Клопотання сторони захисту були розглянуті судом під час судового розгляду, а відмова в задоволенні належним чином обґрунтована судом і не свідчить про неповноту чи упередженість. Досліджених судом доказів було достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Колегія суддів не вбачає істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та судового розгляду, висновки суду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, досліджені докази є належними та допустимими.
Покарання обвинуваченому, на думку колегії суддів, призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
Враховуючи викладене, вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року щодо ОСОБА_7 як законний та обґрунтований, підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення.
С у д д і :
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-кп/824/1151/2023 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
№ 756/10060/17
Категорія КК: ч. 2 ст. 121 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 серпня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шепетівка, Хмельницької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
У С Т А Н О В И Л А:
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 23 квітня 2018 року, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України, без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 04 вересня 2023 року о 09 годині 30 хвилин.
С у д д і :
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
