Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
29 травня 2024 року
місто Київ
справа № 587/1382/15-ц
провадження № 14-60цс24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Погрібного С. О.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Пількова К. М., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду
цивільної справи за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки,
за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення,
за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення
за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року, постановлену суддеюГончаренко Л. М., та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі Собини О. І., Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.,
УСТАНОВИЛА:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
1. Прокурор Сумського району Сумської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство»
(далі - ДП «Сумський лісгосп») 08 червня 2015 року звернувся до суду
з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області
(далі - ГУ Держгеокадастру у Сумській області), ОСОБА_1 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Сумській області (далі - ГУ Держземагентства у Сумській області) від 23 квітня 2015 року № 18-1206/16-15-СГ «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність», згідно з яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0, 2056 га, кадастровий номер 5924782200:04:002:0537;
- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 0,2056 га, кадастровий номер 5924782200:04:002:0537;
- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 0,2056 га,
кадастровий номер 5924782200:04:002:0537, розташовану на території Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області, з приведенням її у придатний для використання стан згідно з цільовим призначенням.
2. Прокурор в інтересах держави в особі ДП «Сумський лісгосп» 22 червня 2015 року звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 22 липня 2008 року № 619 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким передано
у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0, 3484 га, кадастровий номер 5924782200:04:002:0468, в частині передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення, площею 0, 1124 га, розташованої на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп», квартал 96, виділ 3:8;
- визнати недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт від 05 лютого 2009 року серії ЯЗ № 378128 про право власності на земельну ділянку, площею 0, 1124 га, лісогосподарського призначення, розташовану на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп», квартал 96, виділ 3:8;
- визнати недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт від 28 липня 2008 року, серії ЯЕ № 412096, про право власності на земельну ділянку, площею 0, 3484 га, в частині права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення, площею 0, 1124 га, розташовану на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп», квартал 96, виділ 3:8;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_4 земельну ділянку,
площею 0, 1124 га, кадастровий номер 5924782200:04:002:0474, розташовану на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп» у кварталі 96, виділ 3:8,
з приведенням її у придатний для використання стан згідно з цільовим призначенням.
3. Також прокурор в інтересах держави в особі ДП «Сумський лісгосп» 22 червня 2015 року звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 22 липня 2008 року № 619 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», згідно з яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1, 5215 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0469, у частині передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0, 5834 га, розташованої на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп» у кварталі 96, виділ 3:8;
- визнати недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт від 28 липня 2008 року, серії ЯЕ № 412097, на право власності на земельну ділянку площею 1, 5215 га,
у частині права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп» у кварталі 96, виділ 3:8;
- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 частину земельної ділянки,
кадастровий номер 5924782200:04:002:0469, розташованої на території Сумського лісництва ДП «Сумський лісгосп» у кварталі 96, виділ 3:8, з приведенням її
у придатний для використання стан згідно з цільовим призначенням.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Ухвалою від 09 грудня 2015 року Сумський районний суд Сумської області об`єднав в одне провадження три справи за позовами Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумський лісгосп»та надав об`єднаній справі № 587/1382/15.
5. Ухвалою від 07 грудня 2017 року Сумський районний суд Сумської області замінив відповідачку ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її правонаступницю ОСОБА_2 .
6. Ухвалою від 22 липня 2022 року Сумський районний суд Сумської області закрив провадження у справі в частині вимог позову прокурора в інтересах держави в особі ДП «Сумський лісгосп» до ОСОБА_3 про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта про право власності на земельну ділянку та її повернення у зв`язку з його смертю (правонаступників після його смерті не виявлено).
7. Ухвалою від 30 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, Сумський районний суд Сумської області залишив без розгляду позови в об`єднаній цивільній справі № 587/1382/15 на підставі пункту 2 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
8. Суди встановили, що прокурор 08 та 22 червня 2015 року звернувся до суду
з трьома позовами в інтересах держави в особі ДП «Сумський лісгосп», покликаючись на те, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 4201520026000020 встановлено факт незаконної передачі у приватну власність громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.
9. Прокурор зазначив ДП «Сумський лісгосп» як суб`єкта, уповноваженого здійснювати інтереси держави у спірних правовідносинах, вважав, що відповідно до Лісового кодексу України саме на нього покладено функції з контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.
10. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, обґрунтовував таке судове рішення тим, що приписи статті 36-1 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру» (далі - Закону № 1789-ХІІ) (в редакції, чинній станом на час його звернення до суду з позовами) давали прокурору повноваження з представництва в суді інтересів винятково громадян та держави. Натомість позови прокурора, об`єднані судом в одне провадження, подані не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Заступник керівника Сумської обласної прокуратури 17 квітня 2024 року
з використанням засобів поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
12. Заявник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми процесуального права та зробили помилковий висновок про те, що прокурор не мав підстав для представництва інтересів держави у цій справі.
13. Підставами касаційного оскарження цих судових рішень заявник визначив, що:
- не сформульований висновок Верховного Суду щодо порядку застосування правил статті 36-1 Закону № 1789-ХІІ у подібних правовідносинах;
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що у статті 36-1
Закону № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) немає заборони на звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державних компаній;
- суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно застосували правила статті 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру»
(далі - Закон № 1697-VII), який на час звернення прокурора до суду з цими позовами не набрав чинності;
- суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що питання належності прокурору повноважень з представництва інтересів у суді ДП «Сумський лісгосп» було предметом судового дослідження Сумського апеляційного суду під час апеляційного перегляду ухвали Сумського районного суду Сумської області від 04 березня 2021 року в цій справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
14. ГУ Держгеокадастру у Сумській області 23 травня 2023 року з використанням засобів електронного зв`язку направило до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року - без змін.
15. Сумська районна державна адміністрація 02 червня 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку направила до Верховного Суду відзив,
в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
16. Учасники навели аргументи у поданих відзивах про те, що касаційна скарга є безпідставною, необґрунтованою й такою, що не підлягає задоволенню.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
17. Ухвалою від 08 травня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури та витребував матеріали цієї справи із суду першої інстанції, ухвалою від 19 лютого 2024 року призначив цю справу до судового розгляду.
18. Ухвалою від 28 лютого 2024 року передав справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
19. Ухвалою від 25 березня 2024 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду прийняла та призначила справу до розгляду.
20. Ухвалою від 22 квітня 2024 року Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від правового висновку, викладеного у постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 920/1461/13, щодо застосування статті 36-1 Закону № 1789-XII у редакції, чинній на час звернення прокурора із цим позовами до суду.
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
21. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керувалася таким.
22. Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України в редакції, чинній на час звернення прокурора із цими позовами, на прокуратуру покладена конституційна функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
23. Правила частини другої статті 45 ЦПК України в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, передбачали, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
24. Згідно із частинами першою-третьою статті 36-1 Закону № 1789-XII у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються
у відносинах між ними або з державою.
25. Правила представництва інтересів громадянина або держави прокурором у суді регулюються у статті 23 Закону № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, частина перша якої передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді саме інтересів громадянина або держави, що полягає у вчиненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
26. Згідно із частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.
27. Роль прокурора у сфері представництва інтересів держави має допоміжний характер. Основну роль у захисті й представництві інтересів держави відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду у межах своєї компетенції.
28. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду врахувала, що державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з Господарським кодексом України (далі - ГК України) та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу (частина перша статті 74 ГК України).
29. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених ГК України та іншими законами.
30. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 листопада 2018 року
у справі № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року
у справі № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року
у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункт 8.5) виснувала, що у разі, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Тож поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тож у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.
31. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 761/3884/18 (пункт 35), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27) зазначено, що в судовому процесі (у тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною
у справі певний орган, а тому, зокрема, наявність чи відсутність в органу, через який діє держава, статусу юридичної особи не має значення [постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20 (пункти 8.10, 8.12)].
32. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зробила висновок, що на відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституція та закони України не передбачають можливості прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. Інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників [постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (пункт 62)]. Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства [постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 71)].
33. У пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21) зазначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це потрібно для здійснення їхніх повноважень. Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (у тому числі у цивільному), держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Фактично позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності
в нього статусу юридичної особи) або прокурор.
34. У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про те, що прокурор не має підстав для представництва інтересів держави в особі державного підприємства, зазначивши, що вимоги позову прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ у частині таких вимог.
35. Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що, звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, заступник керівника Сумської обласної прокуратури посилався на те, що у статті 36-1 Закону № 1789-ХІІ (у редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) немає заборони на звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державних компаній.
36. Втім, у пункті 2 статті 121 Конституції України, частині другій статті 45 ЦПК України та частинах першій - третій статті 36-1 Закону № 1789-XII в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, було передбачено повноваження органів прокуратури здійснювати представництво в суді саме інтересів громадянина або держави, а не інтересів суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема державного підприємства. Подібні висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 21 червня 2023 року у справі № 619/76/15 (провадження № 61-3206св21), від 05 липня 2023 року у справі № 372/4972/14 (провадження № 61-14683св21), від 27 березня 2024 року у справі № 369/473/15-ц (провадження № 61-5275св22).
37. Зокрема, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 березня 2024 року у справі №369/473/15-ц, у якій прокурор у січні 2015 року звернувся до суду із позовом в інтересах державного підприємства, зробила висновок про те, що прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді лише двох суб`єктів права - громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) та держави, і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.
38. Натомість у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 920/1461/13 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулював протилежний за змістом висновок, відповідно до якого на момент звернення прокурора з позовом у цій справі заборона, визначена частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII, не діяла. Враховуючи приписи статті 58 Конституції України щодо зворотної дії законів у часі, під час звернення до суду з позовом у 2013 році прокурор дотримався вимог процесуального закону.
39. З наведених підстав Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду виснувала про існування нагальної потреби відступити від правового висновку, викладеного в постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року
у справі № 920/1461/13.
40. Отже, існує суперечлива судова практика щодо застосування статті 36-1 Закону № 1789-XII, тобто щодо наявності у прокурора повноважень на представництво в суді інтересів держави в особі державних компаній.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
41. В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
42. Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції України).
43. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.
44. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
45. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
46. Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
47. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що правовідносини
у порівнюваних справах є подібними. Як у справі № № 920/1461/13, від висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у якій колегія суддів просить відступити, так і у справі, що переглядається, виникли подібні правовідносини щодо скасування рішень та повернення земельних ділянок. Проблемне питання в обох справах - наявність/відсутність повноважень у прокурора щодо можливості представляти в суді інтереси державного підприємства.
48. З огляду на подібність правовідносин у наведених справах, передача справи на розгляд Великої Палати для відступу від висновку Верховного Суду України є належно обґрунтованою.
49. Тож Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дотрималася умов, передбачених підпунктом 7 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, для передачі справи на вирішення Великої Палати Верховного Суду дотримані.
50. Оскільки принцип правовладдя (верховенства права) передбачає наявність правової визначеності, зокрема і під час вирішення питання про потребу відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних відносинах, викладеного
в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України, Велика Палата Верховного Суду приймає справу для розгляду.
51. У частині першій статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
52. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
53. З огляду на викладене справу потрібно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
54. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
55. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, статтями 402-404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Прийняти до розгляду цивільну справу за позовом Сумської місцевої прокуратури
в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки, за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання розпорядження незаконним в частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення, за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумській області, про визнання розпорядження незаконним в частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.
Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 10 липня 2024 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С. О. Погрібний
Судді О. О. Банасько М. В. Мазур
О. Л. Булейко С. Ю. Мартєв
Ю. Л. Власов К. М. Пільков
І. А. Воробйова О. В. Ступак
М. І. Гриців І. В. Ткач
Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук
І. В. Желєзний В. Ю. Уркевич
В. В. Король Є. А. Усенко
С. І. Кравченко Н. В. Шевцова
О. В. Кривенда
