УХВАЛА

22 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 587/1382/15-ц

провадження № 61-5690сво23

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Грушицького А. І., Гулька Б. І., Крата В. І., Луспеника Д. Д.,

Фаловської І. М., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - прокурор Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство»,

відповідачі: Головне управління Держгеокадастру уСумській області, ОСОБА_1 , Сумська районна державна адміністрація, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, Управління Держгеокадастру в Сумському районі,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року у складі судді Гончаренко Л. М. та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року у складі колегії суддів: Собини О. І.,

Кононенко О. Ю., Криворотенка В. І.

Сутність правової проблеми у справі

1. Прокурор звернувся до суду з позовами в інтересах держави в особі

державного підприємства 08 та 22 червня 2015 року.

2. На час звернення прокурора до суду (червень 2015 року) чинний на той час Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ та

ЦПК України не передбачали будь-яких прямих заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних підприємства, компаній.

3. У новому Законі України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, законодавцем було прямо обмежено права прокурора на представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

4. Отже у цій справіпостало питання щодо застосування приписів статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, зокрема відносно того, чи допускалося здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній до 15 липня 2015 року, тобто до набрання чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.

Зміст позовних заяв та їх обґрунтування

5. 08 червня 2015 року прокурор Сумського району Сумської області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до ГУ Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.

6. Позовну заяву прокурор обґрунтував тим, що наказом ГУ Держземагентства у Сумській області від 23 квітня 2015 року № 18-1206/16-15-СГ у власність ОСОБА_1 передано земельну ділянку загальною площею 0,2056 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0537 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Великочернеччинської сільської ради Сумського району Сумської області.

7. Вважав, що вказаний наказ прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015200260000020 встановлено та матеріалами лісовпорядкування Сумського лісництва підтверджено, що передана у приватну власність ОСОБА_1 земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення за межами населених пунктів та знаходиться у кварталі 96, виділ 3:8, Сумського лісництва.

8. Вказував на те, що суб`єктом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, є ДП «Сумське лісове господарство», оскільки відповідно до Лісового кодексу України на нього покладено функції щодо контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.

9. Порушенням інтересів держави прокурор вважав недодержання

ГУ Держземагентства у Сумській області вимог чинного законодавства під час передачі земельної ділянки у приватну власність та нецільове використання земельної ділянки ОСОБА_1 . Посилався на неналежне використання земельної ділянки лісогосподарського призначення та порушення встановленого вимогами законодавства порядку передачі зазначених земель у власність, а також перешкоджання громадянам у вільному користуванні лісовими ресурсами і загрозу їх втрати.

10. З огляду на викладене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області від 23 квітня 2015 року № 18-1206/16-15-СГ «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність», яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,2056 га, з кадастровим номером 5924782200:04:002:0537; скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 площею 0,2056 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0537; зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, кадастровий номер 5924782200:04:002:0537, що знаходиться на території Великочернеччинської сільської ради Сумського району, з приведенням її у придатний для використання згідно з цільовим призначенням стан.

11. 22 червня 2015 року прокурор Сумського району Сумської області в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.

12. Позовну заяву мотивував тим, що розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації від 22 липня 2008 року № 619 затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3484 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0468 для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Великочернеччинської сільської ради Сумського району.

13. Вважав, що це розпорядження прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015200260000020 прокуратурою встановлено та з матеріалів лісовпорядкування Сумського лісництва випливає, що передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка частково охоплює землі лісогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Сумського лісництва у кварталі 96, виділ 3:8.

14. Крім того, прокуратурою було встановлено, що відбувся поділ вказаної земельної ділянки, в результаті чого утворилися нові земельні ділянки з іншими кадастровими номерами та власниками. Так, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 жовтня 2008 року частина земельної ділянки ОСОБА_3 з кадастровим номером 5924782200:04:002:0468 перейшла у власність ОСОБА_4 (площею 0,1124 га), якій присвоєно кадастровий номер 5924782200:04:002:0474. Земельна ділянка з кадастровим номером 5924782200:04:002:0474 повністю накладається на землі лісогосподарського призначення, тим самим охоплюючи землі Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 96, виділ 3:8, площею 0,1124 га.

15. Суб`єктом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор вважав ДП «Сумське лісове господарство», оскільки відповідно до ЛК України на нього покладено функції щодо контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.

16. Порушенням інтересів держави прокурор визначив недодержання Сумською районною державною адміністрацією вимог чинного законодавства під час передачі земельної ділянки у приватну власність та нецільове використання земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

17. З огляду на викладене, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації

від 22 липня 2008 року № 619 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким передано у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,3484 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0468, в частині передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,1124 га на території Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» квартал 96, виділ 3:8; визнати недійсними державний акт серії ЯЗ № 378128, виданий 05 лютого 2009 року ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку площею 0,1124 га, на право власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення на території Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» квартал 96, виділ 3:8; визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 412096, виданий 28 липня 2008 року ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 0,3484 га, в частині права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 0,1124 га на території Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» квартал 96, виділ 3:8; витребувати у ОСОБА_4 із незаконного володіння земельну ділянку площею 0,1124 га, кадастровий номер 5924782200:04:002:0474, що знаходиться на території Сумського лісництва

ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 96, виділ 3:8, з приведенням її у придатний для використання згідно з цільовим призначенням стан.

18. 22 червня 2015 року прокурор Сумського району Сумської області в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» також звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.

19. Позовну заяву обґрунтував тим, що розпорядженням голови Сумської районної державної адміністрації від 22 липня 2008 року № 619 затверджено проєкт землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,5215 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0469, для ведення особистого селянського господарства, розташовану за межами населеного пункту на території Великочернеччинської сільської ради Сумського району.

20. Вважав, що це розпорядження прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015200260000020 прокуратурою встановлено та з матеріалів лісовпорядкування Сумського лісництва випливає, що передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка частково охоплює землі лісогосподарського призначення за межами населених пунктів на території Сумського лісництва у кварталі 96, виділ 3:8.

21. Прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Сумської районної державної адміністрації від 22 липня 2008 року № 619 «Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», яким передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,5215 га з кадастровим номером 5924782200:04:002:0469, у частині передачі земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,5834 га на території Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 96, виділ 3:8; визнати недійсним державний акт серії ЯЕ № 412097, виданий 28 липня 2008 року ОСОБА_3 на право власності на земельну ділянку площею 1,5215 га, у частині права власності на земельну ділянку лісогосподарського призначення на території Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 96, виділ 3:8; витребувати у ОСОБА_3 з незаконного володіння частину земельної ділянки під кадастровим номером 5924782200:04:002:0469, що знаходиться на території Сумського лісництва ДП «Сумське лісове господарство» у кварталі 96, виділ 3:8, з приведенням її у придатний для використання згідно з цільовим призначенням стан.

Короткий зміст процесуальних ухвал суду першої інстанції, які не оскаржуються

22. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 09 грудня

2015 року справи за вказаними позовами прокурора об`єднано в одне провадження і присвоєно об`єднаній справі № 587/1382/15.

23. Ухвалою суду Сумського районного суду Сумської області від 07 грудня 2018 року замінено відповідача у справі - ОСОБА_4 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її правонаступника - ОСОБА_2 .

24. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 22 липня

2022 року провадження у справі в частині позовних вимог прокурора Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до ОСОБА_3 про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення закрито, в зв`язку з його смертю (правонаступників після його смерті не виявлено).

Основний зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції

25. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року залишено без розгляду матеріали об`єднаної цивільної справи № 587/1382/15 за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до ГУ Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки; за позовом прокурора Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держгеокадастру в Сумському районі про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення; за позовом прокурора Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держгеокадастру в Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.

26. Залишаючи без розгляду фактично позови прокурора Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» на підставі пункту 2 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, чинній станом на час звернення до суду з позовами) було передбачено повноваження прокурора на представництво в суді інтересів виключно громадян та держави, а позовні заяви прокурора, об`єднані судом в одне провадження, подані прокурором не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства.

Основний зміст та мотиви судового рішення суду апеляційної інстанції

27. Постановою Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу керівника Окружної прокуратури міста Суми залишено без задоволення, ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня

2023 року залишено без змін.

28. Залишаючи апеляційну скаргу керівника Окружної прокуратури міста Суми без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини, що мають значення для справи та правильно застосував норми права. З огляду на те, що приписи статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ(в редакції, яка діяла станом на час звернення до суду з позовом) наділяв повноваженнями прокурора на представництво в суді інтересів виключно громадян та держави, а позовні заяви, об`єднані судом в одне провадження, фактично подані прокурором не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства. Отже суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов Сумської місцевої прокуратури в особі ДП «Сумське лісове господарство» підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

29. У квітні 2023 року заступник керівника Сумської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою наухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

30. Касаційна скарга, відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України, мотивована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема тим, що суди дійшли помилкового висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі.

31. На думку прокурора, суди не врахували, що у статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (у редакції закону, чинній на час звернення прокурора до суду) відсутня заборона на звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державних компаній. Суди безпідставно застосували положення статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який станом на час звернення прокурора до суду з цими позовами не набрав чинності; не звернули увагу на те, що наявність повноважень прокурора на представлення інтересів у суді ДП «Сумське лісове господарство» було предметом дослідження Сумським апеляційним судом під час апеляційного перегляду ухвали Сумського районного суду Сумської області від 04 березня 2021 року у цій справі.

32. Крім того, у касаційній скарзі прокурор зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у подібних правовідносинах.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

33. Ухвалою Верховного Суду від 08 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 587/1382/15.

34. У травні 2023 року матеріали справи № 587/1382/15 надійшли до Верховного Суду.

35. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2024 року справу № 587/1382/15-ц призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

36. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року справу передано на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду.

37. Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року прийнято справу до розгляду та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

38. У травні 2023 року від ГУ Держгеокадастру Сумської області до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури, в якому заявник, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими. Вважає, що позови прокурора залишено правомірно без розгляду з підстав порушення прокурором прямої заборони, наведеної в абзаці 3 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки прокурор заявив вимоги в інтересах державного підприємства.

39. У червні 2023 року від Сумської районної державної адміністрації до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу заступника керівника Сумської обласної прокуратури, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, державна адміністрація просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими. Звертає увагу, що у рішенні Конституційного Суду України

від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) визначено, що прокурори та їхні заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій, незалежно від їх форм власності та підпорядкування. Прокурор наділений повноваженнями здійснювати представництво у суді лише двох суб`єктів права - громадянина та держави і не наділений повноваженнями здійснювати представництво в суді інших суб`єктів права.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

40. 08 червня 2015 року прокурор Сумського району Сумської області, посилаючись на порушення інтересів держави, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до ГУ Держгеокадастру в Сумській області), ОСОБА_1 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки.

41. 22 червня 2015 року прокурор Сумського району Сумської області в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство», посилаючись на порушення інтересів держави, звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.

42. 22 червня 2015 року прокурор Сумського району Сумської області в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство», посилаючись на порушення інтересів держави, звернувся до суду з позовом до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_3 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.

43. В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилався на порушення інтересів держави, недодержання ГУ Держземагентства в Сумській області та Сумською районною державною адміністрацією вимог чинного законодавства, внаслідок чого земельні ділянки лісогосподарського призначення на території Сумського лісництва перейшли у приватну власність. Зазначав, що вказані порушення встановлені під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 4201520026000020 щодо незаконної передачі у приватну власність громадян земельних ділянок лісогосподарського призначення.

44. Суб`єктом, уповноваженим здійснювати інтереси держави у спірних правовідносинах, прокурор вказав ДП «Сумське лісове господарство». Вважав, що відповідно до вимог Лісового кодексу України саме на нього покладено функції щодо контролю за належним використанням земельних ділянок лісогосподарського призначення, охорони та відтворення лісів.

45. Ухвалою Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року залишено без розгляду матеріали об`єднаної цивільної справи

№ 587/1382/15 за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до ГУ Держгеокадастру в Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки; за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, третя особа - Управління Держгеокадастру в Сумському районі про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення; за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру в Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним у частині скасування державного акта на право власності на земельну ділянку та її повернення.

Позиція Верховного Суду

46. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов наступних висновків.

Підстави та мотиви передачі справи на розгляд об`єднаної палати

47. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважав, що наявні підстави для передачі справи на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування

статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ у подібних правовідносинах, викладених у раніше винесених постановах Верховного Суду у складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 359/9596/15 (провадження № 61-2689св20), від 12 січня 2022 року у справі № 370/430/14-ц (провадження № 61-22408св19), від 02 лютого 2022 року у справі № 488/5413/14-ц (провадження № 61-11489св21), від 15 червня 2023 року у справі № 617/668/15-ц (провадження № 4944св22) та постанові Верховного Суду у складі колегії судів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року у справі № 370/1141/14-ц (провадження № 61-1262св22), з огляду на наступне.

48. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходив з того, що згідно з приписами статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ, який діяв на час подання до суду прокурором позовних заяв у цій справі, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

49. Частиною другою статті 45 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання позовів) встановлено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор у межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

50. Отже, на час звернення прокурора до суду з трьома позовами в інтересах держави в особі ДП «Сумське лісове господарство» (червень 2015 року), чинний на той час Закон України «Про прокуратуру» та ЦПК України не передбачали будь-яких прямих заборон (обмежень) на звернення прокурора до суду з позовами про захист інтересів держави в особі державних компаній.

51. Лише у Законі України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року, законодавцем було прямо обмежено права прокурора на представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній. В абзаці третьому частини третьої статті 23 цього Закону зазначено, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

52. Тобто, на думку колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, до 15 липня 2015 року здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній допускалося.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

53. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 ЦПК України).

54. Згідно з Висновком № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права», прийнятим Консультативною радою європейських прокурорів на 3-му пленарному засіданні (Страсбург, 15-17 жовтня 2008 року), держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечити реалізацію цих функцій відповідно до принципів демократичної держави з верховенством права.

55. Дії прокурорів за межами сфери кримінального права мають характеризуватися чесністю та неупередженістю; функції прокурора реалізуються від імені суспільства та у державних інтересах з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам за законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентним правом Європейського Суду з прав людини; такі повноваження прокурорів мають якомога точніше регулюватися законом.

56. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

57. На прокуратуру була покладена конституційна функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (пункт 2 статті 121 Конституції України в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду).

58. Частиною другою статті 45 ЦПК України, в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, було передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або державив суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

59. Згідно з частинами першою-третьою статті 36-1 Закону України

«Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII у редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, представництво прокуратурою інтересів громадянина або державив суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

60. У резолюції № 1755 (2010) від 04 жовтня 2010 року Парламентська асамблея Ради Європи нагадала, що що Україна при вступі до Ради Європи взяла на себе таке зобов`язання: «роль та функції прокуратури будуть змінені (зокрема, щодо здійснення загального нагляду за законністю), що трансформує цю інституцію на орган, який відповідає стандартам Ради Європи»; та висловила свій жаль з приводу того, що це зобов`язання так і не було виконано. Звернуто увагу, що функція прокуратури України щодо загального нагляду суперечить європейським стандартам, і що, зокрема через наявність цієї функції, вона має повноваження, які значно перевищують ті, що необхідні в демократичній державі.

61. Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15 липня 2015 року.

62. Частина перша вказаної статті визначає, що прокурором здійснюється представництво в суді саме інтересів громадянина або держави, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

63. Згідно з частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

64. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

65. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

66. Роль прокурора у сфері представництва інтересів держави носить допоміжний характер. Основну роль у захисті й представництві інтересів держави відіграють профільні органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, які самостійно звертатимуться до суду у межах своєї компетенції.

67. Відповідно до статті 170 ЦК України в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

68. Державне комерційне підприємство є суб`єктом підприємницької діяльності, діє на основі статуту або модельного статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном згідно з Господарським кодексом України та іншими законами, прийнятими відповідно до цього Кодексу (частина перша статті 74 ГК України).

69. Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов`язаннями, крім випадків, передбачених ГК України та іншими законами.

70. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада

2018 року у справі № 5023/10655/11, провадження № 12-161гс18 (пункти 6.21, 6.22), від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18, провадження № 12-245гс18 (пункти 4.19, 4.20), від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження 14-104цс19 (пункт 26), від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, провадження № 12-20гс21 (пункт 8.5) вказано, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Тож, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах.

71. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року

у справі № 761/3884/18, провадження № 14-36цс19 (пункт 35), від 26 червня

2019 року у справі № 587/430/16-ц, провадження 14-104цс19 (пункт 27) зазначено, що в судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган. Тому, зокрема, наявність чи відсутність в органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі № 911/2169/20, провадження № 12-20гс21

(пункти 8.10, 8.12).

72. На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді державних підприємств. Інтереси юридичної особи можуть не збігатися з інтересами її учасників (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, провадження № 12-88гс19

(пункт 62)). Тому інтереси державного підприємства можуть не збігатися з інтересами держави, яка має статус засновника (вищого органу) такого підприємства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого

2021 року у справі № 910/2861/18, провадження № 12-140гс19 (пункт 71)).

73. У пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 червня

2021 року у справі № 925/929/19 (провадження № 12-11гс21) зазначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи відповідно до статті 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» наділені повноваженням звернення до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень. Отже, незалежно від того, хто саме звернувся до суду - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор.

74. У постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду підтвердила свій висновок про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства, зазначивши, що позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог.

75. Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, заступник керівника Сумської обласної прокуратури вказував, що у статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду) відсутня заборона на звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі державних компаній.

76. У пункті 2 статті 121 Конституції України, частині другій

статті 45 ЦПК України та частинах першій-третій статті 36-1 Закону України

«Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду, було прямо передбачено повноваження органів прокуратури здійснювати представництво в суді саме інтересів громадянина або держави, а не інтересів суб`єктів підприємницької діяльності, зокрема державного підприємства.

77. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 червня

2023 року у справі № 619/76/15 (провадження № 61-3206св21), від 05 липня

2023 року у справі № 372/4972/14 (провадження № 61-14683св21), від 27 березня 2024 року у справі № 369/473/15-ц (провадження № 61-5275св22).

78. Водночас Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 23 жовтня 2019 року у справі № 920/1461/13 дійшов протилежного висновку і зазначив, що на момент звернення прокурора з позовом у цій справі заборона, визначена частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», не діяла. Враховуючи положення статті 58 Конституції України щодо зворотної дії законів в часі, при зверненні до суду з позовом у 2013 році прокурором було дотримано вимоги процесуального закону.

79. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, що наявні підстави для відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 920/1461/13 щодо застосування статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року N 1789-XII в редакції, чинній на час звернення прокурора з позовами до суду до 15 липня 2015 року.

80. Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (частина четверта статті 403 ЦПК України).

81. Отже, без відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у зазначеній вище постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, що належить до процесуальних повноважень лише Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду позбавлений можливості сформувати правову позицію у цій справі.

Керуючись статтями 400, 403, 404 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу № 587/1382/15-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_1 , третя особа - Реєстраційна служба Сумського районного управління юстиції, про визнання наказу незаконним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та повернення земельної ділянки; за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення; за позовом Сумської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного підприємства «Сумське лісове господарство» до Сумської районної державної адміністрації, ОСОБА_2 , третя особа - Управління Держгеокадастру у Сумському районі, про визнання розпорядження незаконним в частині скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та її повернення, за касаційною скаргою заступника керівника Сумської обласної прокуратури на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 30 січня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 16 березня 2023 року - передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: А. І. Грушицький

Б. І. Гулько

В. І. Крат

Д. Д. Луспеник

І. М. Фаловська

М. Є. Червинська