Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
30 травня 2024 року
м. Київ
справа № 163/1251/22
провадження № 61-7647ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі за заявою Вишнівської сільської ради, заінтересовані особи: Руденський психоневрологічний інтернат, ОСОБА_1 , про тимчасове звільнення від обов`язків опікуна,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 24 травня 2024 року через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року.
На підставі касаційної скарги ОСОБА_1 не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження і особа, яка подала касаційну скаргу, не порушує питання про його поновлення.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена 04 квітня 2024 року. Відомості про складання повного тексту відсутні. Касаційна скарга ОСОБА_1 подана через підсистему «Електронний суд» 24 травня 2024 року. Тобто з пропущенням передбаченого статтею 390 ЦПК України строку на касаційне оскарження, оскільки останнім днем строку на касаційне оскарження (з урахуванням вихідних днів) було 06 травня 2024 року.
У касаційній скарзі особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що повний текст оскарженої постанови отримано нею через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» 23 квітня 2024 року о 23.14 годині, у зв`язку з чим повний текст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції вважає врученим їй 24 квітня 2024 року.
Європейський суд з прав людини зауважив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Однак вказані підстави не можна вважати поважними, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не надано будь-яких належних доказів порушення апеляційним судом направлення/отримання оскаржуваної постанови (конверт, довідка суду, тощо).
Посилання в касаційній скарзі на несвоєчасне отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції не змінює строк касаційного оскарження, визначений частиною першою статті 390 ЦПК України, а відповідно до частини другої цієї статті може бути підставою для його поновлення у разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення та заявлення відповідного клопотання.
На підставі викладеного, згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга підлягає залишенню без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа, яка подала касаційну скаргу, має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строку, навівши поважні причини для поновлення строку та подавши відповідні докази.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Окрім цього, відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Касаційна скарга ОСОБА_1 сформована в підсистемі «Електронний суд», однак доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги особою, яка подала касаційну скаргу, не надано.
Отже особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно надати суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій уточненої касаційної скарги та доданих до неї документів.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк інших вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар
